Постанова

від 06.03.2024 по справі 741/1306/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 березня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 741/1306/23

Головуючий у першій інстанції Крупина А. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/268/24

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

сторони справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області у складі судді Крупини А.О. від 22 листопада 2023 року, місце постановлення ухвали м. Носівка, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та трьох процентів річних за прострочення виплати,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та трьох процентів річних за прострочення виплати, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за борговою розпискою від 15.03.2021 року в розмірі 35 000 доларів США та суму 3% річних від простроченої суми заборгованості, розпочавши відлік стягнення річних наступного дня після закінчення періоду дії воєнного стану, та збільшивши суму річних від простроченої суми заборгованості по день постановлення рішення.

Оскаржуваною ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 22.11.2023 року зупинено провадження у цивільній справі № 741/1306/23, провадження №2/741/405/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та трьох процентів річних за прострочення виплати, до припинення перебування відповідача по справі ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 22.11.2023 року, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт також ставить питання про покладення на відповідача судових витрат за подання апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 22.11.2023 року постановлена судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що для вирішення питання про зупинення провадження судом першої інстанції не здобуто жодного належного доказу у справі щодо перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до Закону військових формувань, що переведені на воєнний стан саме на час винесення спірної ухвали про зупинення провадження. Посилаючись на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі №756/3462/20, апелянт стверджує, що матеріали справи не містять наказу по особовому складу, виданого у порядку п.12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, що є належним письмовим доказом для зупинення провадження, у зв`язку із перебуванням сторони у складі Збройних Сил України. Апелянт не погоджується із твердженням суду першої інстанції відносно того, що відповідач не обізнаний про розгляд даної справи, що позбавляє його можливості подати до суду наказ щодо нього по особовому складу відповідної військової частини, оскільки відповідачем було отримано письмову вимогу позивача про повернення коштів. Апелянт стверджує, що відповідач, не виконавши вимогу про повернення коштів згідно боргової розписки, мав розуміти подальші дії позивача щодо її звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно приписів ч.2 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 22.11.2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та трьох процентів річних за прострочення виплати, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як вбачається із матеріалів справи, учасники даної справи обізнані про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, у липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та трьох процентів річних за прострочення виплати (а.с.1-2).

Протокольною ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 05.10.2023 року було визначено витребувати із Ніжинського РТЦК та СП інформацію щодо проходження відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , служби в Збройних Силах України (а.с.89,101).

19.10.2023 року на адресу Носівського районного суду Чернігівської області надійшла письмова відповідь від IV відділу Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за змістом якої громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с.Плоске, Чернігівської області, на обліку у відділі не перебуває, призивався на військову службу з 09.06.2022 року по контракту в ОК ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.103).

В судові засідання суду першої інстанції від 05.10.2023 року, 22.11.2023 року відповідач ОСОБА_2 не з`являвся. Судова кореспонденція, яка направлялась судом на адресу відповідача, була повернута до суду неврученою із відмітками довідки ф.20 Укрпошти: за закінченням терміну зберігання, адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.49,119,120).

Оскаржуваною ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 22.11.2023 року провадження у даній цивільній справі №741/1306/23 - зупинено, на підставі п.2 ч.1 статті 251 ЦПК України, до припинення перебування відповідача по справі ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 22.11.2023 року, зупиняючи провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та трьох процентів річних за прострочення виплати, на підставі п.2 ч.1 статті 251 ЦПК України, суд першої інстанції, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 призваний на військову службу з 09.08.2022 року по контракту, зазначив, що положення статті 251 ЦПК України передбачають обов`язок, а не право суду зупинити провадження у справі у разі настання обставин, передбачених частиною 1 вказаної статті. Відтак, суд зобов`язаний зупинити провадження у даній справі на виконання вимог п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України. При цьому, суд першої інстанції вказав, що згідно з п.12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, із змінами, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу … оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України. Разом з тим, суд першої інстанції вважав повідомлення IV відділу Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про те, що ОСОБА_2 не перебуває на обліку у відділі та призив його на військову службу з 09.06.2022 року по контракту, належним доказом перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, оскільки таке повідомлення надано на запит суду уповноваженим органом, який забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі від 22.11.2023 року зазначив, що необізнаність відповідача про розгляд справи позбавляє його можливості подати до суду наказ щодо нього по особовому складу відповідної військової частини. За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у даній справі, до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної апелянтом ухвали суду першої інстанції від 22.11.2023 року про зупинення провадження у даній справі, на підставі п.2 ч.1 статті 251 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед Законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених Законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими Законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до ч.1, ч.2 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно приписів ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у Законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 251 ЦПК України, положення якої визначають обов`язок суду зупинити провадження у справі, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до Закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно п.2 ч.1 статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п.2 ч.1 статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, процесуальний Закон визначає обов`язок суду зупинити провадження у справі, за наявності підтвердження факту перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Правовий аналіз наведених положень Законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормами ЦПК України, зокрема, на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов`язку суду щодо повного та об`єктивного дослідження судом всіх обставин справи.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 22.11.2023 року, зупиняючи провадження у даній цивільній справі №741/1306/23, на підставі п.2 ч.1 статті 251 ЦПК України, до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, суд першої інстанціх прийняв до уваги письмову відповідь, яка надійшла 19.10.2023 року на адресу Носівського районного суду Чернігівської області від ІНФОРМАЦІЯ_3 , за змістом якої громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с.Плоске, Чернігівської області, на обліку у відділі не перебуває, призивався на військову службу з 09.06.2022 року по контракту в ОК ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.103).

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє часткове підтвердження доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 22.11.2023 року, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі №756/3462/20, провадження №61-7918св22. А саме: … Згідно зі статтею 1 Закону України Про Збройні Сили України Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) (далі - Положення). Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України. Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА 3 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, оскільки він не надав наказ по особовому складу.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі від 22.11.2023 року дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі, на підставі письмової відповіді, яка надійшла 19.10.2023 року на адресу суду від IV відділу Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за змістом якої громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с.Плоске, Чернігівської області, на обліку у відділі не перебуває, призивався на військову службу з 09.06.2022 року по контракту в ОК ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.103).

Разом з тим, на адресу апеляційного суду відповідачем ОСОБА_2 було надано нотаріально завірену копію довідки військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України №08/68 від 17.01.2024 року (а.с.144), відповідно до якої капітан ОСОБА_2 дійсно у відповідності до Указу Президента України Про продовження строку проведення загальної мобілізації від 12.08.2022 року №574/2022 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 м.Чернігів з 01.11.2022 року по теперішній час. Також відповідачем надано нотаріально завірену копію витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України №476-ОС від 27.06.2023 року (а.с.145), про призначення капітана ОСОБА_2 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, заступником начальника другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ).

Необхідно зазначити, що вищевказані документи не були предметом дослідження суду першої інстанції. Крім того, матеріали справи не містять в собі відповідних відомостей, у контексті приписів ч.9 статті 83 ЦПК України, щодо надсилання або надання відповідачем копій даних документів іншим учасникам справи.

Європейський Суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , необхідно задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 22.11.2023 року - скасувати, як передчасну, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а саме, для належного вирішення судом першої інстанції питання щодо наявності підстав для зупинення провадження у даній справі.

Розподіл судових витрат апеляційним судом не проводиться, оскільки в силу приписів ч.1 статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тобто, питання розподілу судових витрат між сторонами вирішується судом за результатами розгляду вимог позову по суті.

Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.1, п.4 ч.1 статті 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2023 року - скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, у випадках, визначених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 06.03.2024 року.

Головуючий: Судді: