Єдиний унікальний номер 741/1306/23
Номер провадження 2/741/60/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2024 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,
представника відповідача адвоката Луєнка Ю.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Луєнка Ю.В. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості та трьох відсотків річних за прострочення виплати,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Павленко В.М. звернувся до суду з цим позовом до відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 28 липня 2023 року відкрито позовне провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05 жовтня 2023 року.
Ухвалою суду від 22 листопада 2023 року зупинено провадження в цивільній справі до припинення перебування відповідача по справі ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Постановою Чернігівського апеляційного суду ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2023 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
21 березня 2024 року цивільну справу повернуто до Носівського районного суду Чернігівської області та передано для продовження розгляду головуючому у справі судді Крупині А.О.
Підготовче судове засіданні у справі призначено на 04 червня 2024 року, а в подальшому відкладено до 29 липня 2024 року та 29 жовтня 2024 року, викликано в підготовче судове засідання учасників справи.
07 квітня 2024 року представник позивача адвокат Павленко В.М. надіслав до суду клопотання, у якому просив провести підготовче судове засідання за відсутності сторони позивача, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, а також заперечував щодо вирішення судом в підготовчому судовому засіданні питання про зупинення провадження, оскільки перебування відповідача ОСОБА_2 у складі ЗСУ не підтверджується наказом по особовому складу, який мав би бути виданий у порядку п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008. Крім того, у заяві від 04 червня 2024 року, надісланій до суду, представник позивача вказав, що надані відповідачем ОСОБА_2 докази (довідка з в/ч та витяг з наказу командира в/ч) не містять відомостей про те, що відповідач виконує бойові завдання у зоні бойових дій, та про те, що відповідач особисто не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. Такі докази є недостатніми доказами, щоб підтвердити наявність підстав для зупинення провадження у справі (а. с. 177).
25 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Луєнко Ю.В. подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до припинення проходження відповідачем ОСОБА_2 військової служби у період воєнного стану в Україні. Зазначав, що відповідач позов не визнає та бажає особисто реалізувати свої процесуальні права, але не має можливості це зробити, оскільки він у відповідності до Указу Президента України «Про продовження строку проведення мобілізації» від 12 серпня 2022 року № 574/2022 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (а. с. 202).
У судовому засіданні 29 жовтня 2024 року представник відповідача заяву підтримав з аналогічних підстав, додав, що ОСОБА_2 , проходячи військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 , залучений та бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у тому числі виконує бойові завдання. Зазначав, що існують обставини відповідно до ст. 251 ЦПК України, які, на його думку, унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи, та наявність яких є безумовною підставою для зупинення провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Павленко В.М. у підготовче судове засідання 29 жовтня 2024 року не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Адвокат Павленко В.М. подав до суду письмове клопотання про проведення підготовчого засідання 29 жовтня 2024 року за відсутності позивача ОСОБА_3 та її представника. Зазначав, що заява про зупинення провадження у справі, подана представником ОСОБА_2 , не містить взагалі жодного належного та переконливого доказу того, що ОСОБА_2 має непереборні, виключні, об`єктивні обставини, які унеможливлюють його участь в засіданні через відеоконференцзв`язок в порядку ст. 212 ЦПК України, при цьому що він має представника оплатного адвоката, та подати відзив на позов через свого представника, будучи більше року обізнаним про розгляд справи в місцевому суді.
Статтею 43 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши заяви представників сторін, перевіривши матеріали справі, приходить до наступного висновку.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно приписів ч. 1, ч. 6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб та оголошено проведення загальної мобілізації. У подальшому Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжено.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у Законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 2 ч. 1 статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
З урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України для вирішення питання про зупинення провадження у справі має значення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Отже, процесуальний Закон визначає обов`язок суду зупинити провадження у справі, за наявності підтвердження факту перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Правовий аналіз наведених положень Законодавства дає підстави для висновку про те, що, визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормами ЦПК України, зокрема, на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов`язку суду щодо повного та об`єктивного дослідження судом всіх обставин справи.
Верховний Суд сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань.
У постанові від 21 грудня 2022 року по справі № 456/2541/19 Касаційний цивільний суд Верховного Суду погодився з зупиненням провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі ЗСУ. Суд проаналізував довідку командира, згідно з якою позивач перебуває у складі військової частини, що входить до складу ОТУ, залучена та бере безпосередню участь «у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях».
Також Касаційний цивільний суд Верховного Суду визначав, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008. Інші докази (довідки, листи з військової частини) суд визнав недостатніми для встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом (постанова від 29 березня 2023 року по справі № 756/3462/20).
Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 призваний на військову службу з 09 червня 2022 року за призовом по контракту.
Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 жовтня 2023 року № 4в/2/1918 ОСОБА_2 на обліку у відділі не перебуває, призивався на військову службу з 09 червня 2022 року по контракту в ОК «Північ» (а. с. 103).
Так, у матеріалах справи міститься нотаріально завірена копія довідки військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України № 08/68 від 17 січня 2024 року (а. с. 144), відповідно до якої капітан ОСОБА_2 дійсно у відповідності до Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 12 серпня 2022 року № 574/2022 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 01 листопада 2022 року по теперішній час. (а.с.144,174, 204)
Також матеріали справи містять нотаріально завірену копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 476-ОС від 27 червня 2023 року (а. с. 145, 173, 203) про призначення капітана ОСОБА_2 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, заступником начальника другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ).
У відповідь на запит суду начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що капітан ОСОБА_2 у період з 17 квітня 2024 року по 14 липня 2024 року перебував у службовому відрядженні на ділянці прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку з виконанням бойових (спеціальних) завдань, у липні серпні 2024 року офіцер перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням поранення, та у подальшому приступив до виконання службових обов`язків (лист від 28 серпня 2024 року вих. № 08.2/8510-24).
Європейський Суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Ураховуючи вищевикладені обставини, а також положення статті 251 ЦПК України, яке передбачає обов`язок, а не право суду зупинити провадження у справі у разі настання обставин, передбачених частиною 1 вказаної статті, суд не має сумніву в тому, що відповідач ОСОБА_2 перебуває у складі військового формування, що переведене на воєнний стан, виконує бойові (спеціальні) завдання, а тому вважає своїм обов`язком зупинити провадження у даній справі на виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, ОСОБА_2 зобов`язаний повідомити про це суд.
Керуючись ст. ст. 251, 253, 261, 263, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника відповідача адвоката Луєнка Юрія Васильовича від 25 липня 2024 року про зупинення провадження у справі задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі № 741/1306/23, провадження № 2/741/405/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості та трьох процентів річних за прострочення виплати до припинення перебування відповідача по справі ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Анатолій КРУПИНА
Суд | Носівський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122707481 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Носівський районний суд Чернігівської області
Крупина А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні