Рішення
від 06.02.2024 по справі 522/8027/22-е
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/8027/22-Е

Провадження № 2/522/1365/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Слободянюк І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Одеської обласної ради, Одеської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання незаконним та скасування рішення про звільнення, стягнення з відповідача коштів, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Голови Одеської обласної ради Діденка Григорія Віталійовича про визнання незаконним та скасування розпорядження №307/2022-ОР від 06 червня 2022 року Голови Одеської обласної ради Діденка Г.В., у якій позивач просить скасувати зазначене розпорядження та стягнути судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що під час прийняття зазначеного розпорядження був порушений Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2000 року №950, зокрема, в частині підстав проведення такого розслідування, порядку ознайомлення із розпорядженням, а також повноважності його прийняття. Позивач у позовній заяві також посилається на те, що був порушений порядок відсторонення її від посади в супереч положенням ст.46 КЗпП.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 липня 2022 року провадження у справі відкрито. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам надано п`ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Також, відповідачеві надано 15-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Судове засідання призначено на 09 серпня 2022 року.

25 липня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач голова Одеської обласної ради Діденко Григорій Віталійович просив відмовити у задоволенні позовної заяви, та де відповідач посилається на те, що підставою для видання такого розпорядження є лист Управління обласної ради з майнових відносин із зазначенням фактів неналежного виконання своїх обов`язків керівником КНП «Одеський обласний центр соціально-значущих хвороб». Також, відповідач вказує на те, що він є уповноваженим суб`єктом на прийняття рішення про проведення службової перевірки, оскільки, КНП «Одеський обласний центр соціально-значущих хвороб» Одеської обласної ради є підконтрольним та підзвітним саме Одеській обласній раді.

01 серпня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, у якому позивач та його представник вказують на те, що оскаржуване розпорядження прийнято із суттєвими порушенням чинного законодавства, що на думку позивача та його представника є підставою для задоволення позовним вимог. Також, позивач посилається на те, що з листа Управління обласної ради з майнових відносин не вбачається достовірного факту невиконання або ж неналежного виконання позивачем своїх посадових обов`язків.

Також, 01 серпня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача адвоката Бондаря Максима Олександровича про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, у якій заявник просить залучити в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 .

01 серпня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси також надійшла заява представника позивача - адвоката Бондаря Максима Олександровича про зміну предмету позову, у якій заявник просить задовольнити заяву про збільшення позовних вимог, визнати незаконним та скасування розпорядження №307/2022-ОР від 06 червня 2022 року Голови Одеської обласної ради Діденка Г.В.; визнати незаконним та скасувати розпорядження Голови Одеської обласної ради Діденка Г.В. від 20.06.2022 року №340/2022-ОР «Про внесення змін до Розпорядження Голови Одеської обласної ради від 06.06.2022 року №307/2022-ОР «Про проведення службового розслідування», а також стягнути з відповідача судові витрати.

08 серпня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси від голови Одеської обласної ради Діденка Григорія Віталійовича надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судове засідання, призначене на 09.08.2022 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої на лікарняному, та було відкладено на 18.08.2022 року.

16 серпня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про долучення доказів у справі, у якій заявник просить долучити до матеріалів справи копію акту службового розслідування стосовно керівника Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради Ізосімової Світлани Володимирівни від 25.07.2022 року.

У судове засідання, що відбулося 18 серпня 2022 року з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Ухвалою суду від 18 серпня 2022 року було залучено співвідповідача Одеську обласну раду, а також залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради. Здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11 годину 30 хвилин.

02 вересня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача Голови Одеської обласної ради надійшов відзив на уточнену позовну заяву, у якій відповідач просить відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ним було дотримано вимог чинного законодавства щодо видання зазначеного розпорядження та відсторонення позивачки від посади.

06 вересня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси від Одеської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви, де Одеська обласна рада вказує на те, що оскаржувані розпорядження є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, підставою для їх прийняття був лист Управління обласної ради з майнових відносин від 01.06.2022 року №07/1225/22.

12 вересня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання третьої особи ОСОБА_3 , у якому він просить відкласти розгляд справи.

У судове засідання, що відбулося 14.09.2022 року з`явився представник позивача, представники відповідачів - голови Одеської обласної ради та представник Одеської обласної ради. У зв`язку з надходженням клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи, підготовче судове засідання було відкладено на 12.10.2022 року.

05 жовтня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_3 , у яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з відсутністю законних підстав, та де зазначав про те, що попереднє керівництво не дотримувалося вимог викладених у Статуті КНП.

Також, 05 жовтня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_3 про визнання зловживанням процесуальними правами представником позивача та виключення ОСОБА_3 зі складу третіх осіб.

05 жовтня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_3 про закриття провадження у справі, у якій заявник просить закрити провадження у справі на підставі того, що справа віднесена до юрисдикції адміністративних судів.

12 жовтня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача адвоката Бондаря Максима Олександровича про об`єднання справ в одне провадження, у якій заявник просить об`єднати справу №522/8027/22-Е та справу №522/11722/22.

Також, 12 жовтня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача адвоката Бондаря Максима Олександровича про витребування письмових доказів.

У судове засідання, що відбулося 12 жовтня 2022 року з`явився представник позивача, та представники відповідачів.

Ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи про зловживання процесуальними правами. Також, відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2022 року було прийнято рішення про об`єднання в одне провадження цивільні справи №522/8027/22-Е та №522/11722/22, та присвоїно наступний номер провадження: №2/522/3982/22.

Підготовче судове засідання призначено на 20.10.2022 року.

Щодо справи № 522/11722/22.

05 вересня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення №448-VIII від 12.07.2022 року Голови Одеської обласної ради Діденка Г.В. «Про звільнення ОСОБА_5 з посади Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та визнання незаконним та скасування Акту перевірки від 08.07.2022 року та Акту службового розслідування від 25.07.2022 року, яка мотивована тим, що підстав звільнення у зв`язку із втратою довіри не було, позивачка не була ознайомлена з актом перевірки, позивач була звільнена у період перебування на лікарняному, позивач був позбавлений права подати письмові заперечення проти висновків акту перевірки, відповідачем не було проведено розрахунку під час звільнення, відповідачем не доведено вчинення порушень, які б завдали матеріальної шкоди життю та здоров`ю громадян.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, їй був присвоїний наступний номер справи: №522/11722/22, а справа передана на розгляд судді Павлик І.А.

Ухвалою суду від 13 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано 10-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

15 вересня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20 вересня 2022 року провадження у справі відкрито. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 20 жовтня 2022 року.

05 жовтня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника відповідача Одеської обласної ради про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю спору про право.

Також, 05 жовтня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника відповідача Одеської обласної ради про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб».

10 жовтня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси від Одеської обласної ради надійшов відзив, у якому відповідач вказує на те, що вважає оскаржуване рішення законним, прийнятим відповідно до чинного законодавства, а тому, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2022 року справу №522/11722/22 (провадження №2/522/4682/22) було передано на розгляд судді Косіциній В.В.

У підготовчому судовому засіданні, що відбулося 20 жовтня 2022 року під головуванням судді Косіциної В.В. було оголошено перерву до 26.10.2022 року. Зазначене засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Підготовче судове засідання було відкладено на 03.11.2022 року.

Підготовче судове засідання, призначене на 03.11.2022 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої на лікарняному, та було відкладено на 09.12.2022 року, пізніше на 08.02.2023 року у зв`язку з відсутністю електропостачання.

09 грудня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача адвоката Бондаря Максима Олександровича про уточнення суми стягнення за вимушений прогул, у якій заявник просить стягнути з відповідача компенсацію за невикористану відпустку за 115 календарних днів у розмірі 392621,07 гривень; компенсацію за лікарняний у розмірі 16359,20 гривень; стягнути з відповідача компенсацію за несвоєчасну виплату розрахунку при звільненні у розмірі 270790,28 гривень; середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3438,22 гривні з розрахунком за один робочий день.

14 грудня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання Одеської обласної ради про долучення до матеріалів справи акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради за період з 01.03.2018 року по 01.09.2022 року від 17 жовтня 2022 року №03-11/09.

У підготовче судове засідання, що відбулося 08 лютого 2023 року з`явилися представник позивача Бондар М.О., представник голови Одеської обласної ради Діденко К.В., представник Одеської обласної ради Клібанська Л.І.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання було прийнято рішення про долучення до матеріалів справи Акту ревізії. Також, поставлено питання про можливість укладання мирової угоди. Підготовче судове засідання було відкладено на 21.02.2023 року, та відкладено на 07.03.2023 року.

21 лютого 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача адвоката Бондаря М.О. про виклик та допит свідка, у якому заявник просить викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

У підготовче судове засідання, що відбулося 07.03.2023 року з`явилися представник позивача ОСОБА_2 , представник голови Одеської обласної ради Діденко К.В., представник Одеської обласної ради Клібанська Л.І.

Судом поставлено питання про залучення в якості співвідповідача КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради. Учасники справи не заперечували проти залучення співвідповідача.

Ухвалою суду від 07 березня 2023 року для участі у справі було залучено співвідповідача КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради. Підготовче судове засідання відкладено на 10.04.2023 року.

05 квітня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради про відкладення розгляду справи.

Також, 05 квітня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради про зупинення провадження у справі, у якій заявник просить зупинити провадження у справі до моменту набрання рішенням у справі №522/5751/23 законної сили.

Підготовче судове засідання, призначене на 10 квітня 2023 року було відкладено у зв`язку із перебуванням головуючої судді Косіциної В.В. на лікарняному. Підготовче судове засідання було відкладено на 04.05.2023 року.

24 квітня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

У підготовче судове засідання, що відбулося 04 травня 2023 року з`явилися представник позивача Бондар М.О., представник голови Одеської обласної ради Діденко К.В., представник Одеської обласної ради Клібанська Л.І. та представник КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради Копаньов О.В.

Судом поставлено питання про можливість закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду. Учасники справи не заперечували.

Ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання було прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 20.06.2023 року.

20 червня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, у якій представник позивача адвокат Бондар М.О вказував на те, що твердження представника відповідача про те, що вирок суду у кримінальному провадженні може встановити певні твердження або висновки у цивільній справі є хибними, а тому, просить відмовити у задоволенні клопотання.

20 червня 2023 року від представника КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради надійшло клопотання про долучення доказів, у яких він просив долучити до матеріалів справи копію обвинувального акту по кримінальному провадженню №12022162510000657 від 16.06.2022 року.

У судове засідання, що відбулося 20 червня 2023 року з`явилися представник позивача Бондар М.О., представник голови Одеської обласної ради Діденко К.В., представник Одеської обласної ради Клібанська Л.І. та представник КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради Копаньов О.В.

Ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання було прийнято рішення про долучення до матеріалів справи копії обвинувального акту.

Судове засідання відкладено на 10.07.2023 року.

10 липня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника Голови Одеської обласної ради Діднеко К.В., у якому вона просить провести судове засідання, призначене на 10.07.2023 року без участі відповідача та його представника, а також відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання, що відбулося 10.07.2023 року з`явилися з`явилися представник позивача Бондар М.О., представник Одеської обласної ради Клібанська Л.І. та представник КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради Копаньов О.В., а також свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання було зобов`язано відповідача - КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради надати докази розрахунків з позивачем. Судове засідання відкладено на 14.08.2023 року.

У судове засідання, що відбулося 14.08.2023 року з`явився представник позивача Бондар М.О., представник Одеської обласної ради Клібанська Л.І. та представник КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради Копаньов О.В.

Ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання визнано явку позивача у наступне судове засідання обов`язковою. Судове засідання призначене на 21.08.2023 року.

14 серпня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника Голови Одеської обласної ради Діднеко К.В., у якому вона просить проводити судові засідання по справі за її відсутності, а також відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання, що відбулося 21.08.2023 року з`явилася позивач ОСОБА_1 , представник позивача Бондар М.О., представник Одеської обласної ради Клібанська Л.І. та представник КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради Копаньов О.В.

Ухвалою суду від 21.08.2023 року у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено.

Судове засідання відкладено на 04 вересня 2023 року, пізніше відкладено на 02 жовтня 2023 року.

01 вересня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Бондаря М.О. надійшли письмові дебати.

У судове засідання, що відбулося 04.09.2023 року з`явилися представник позивача Бондар М.О., представник Одеської обласної ради Клібанська Л.І. та представник КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради Копаньов О.В. Оголошена перерва до 02 жовтня 2023 року.

26 вересня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшли пояснення Одеської обласної ради задля з`ясування обставин, що були озвучені у судовому засіданні, що відбулося 04.09.2023 року.

02 жовтня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Бондаря М.О. надійшли письмові пояснення з приводу досліджених письмових доказів.

02 жовтня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, у якому заявник просить здійснити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

Судове засідання, призначене на 02 жовтня 2023 року було відкладено у зв`язку з перебуванням головуючої судді Косіциної В.В. на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 26 жовтня 2023 року.

У судовому засіданні, що відбулося 26 жовтня 2023 року з`явилися: представник позивача Бондар М.О., представник Одеської обласної ради Клібанська Л.І., представник КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради Скиба Є.А.

Ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання було прийнято рішення про відкладення судового засідання на 01.11.2023 року у зв`язку з необхідністю надати суду докази, зокрема, копію колективного договору.

31 жовтня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача Бондаря М.О. про виклик свідка, у якому заявник просить викликати та допитати в якості свідка голову профспілкового комітету КНП «ООЦСЗХ» ООР ОСОБА_8 .

У судове засідання, призначене на 01.11.2023 року з`явилися представник позивача Бондар М.О., представник Одеської обласної ради Клібанська Л.І., представник КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради Скиба Є.А.

Судове засідання було відкладено на 13.11.2023 року задля виклику голову профспілкового комітету КНП «ООЦСЗХ» ООР Черкашиної С.М.

13 листопада 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача Бондаря М.О. про виклик свідка, у якому заявник просить викликати та допитати в якості свідка представника ТОВ «Одесапродукт» - Родіміна О.М.

У судове засідання, що відбулося 13 листопада 2023 року з`явилися представник позивача Бондар М.О., представник Одеської обласної ради Клібанська Л.І., представник КНП «ООЦСЗХ» ООР Попружко В.В., свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Здійснено допит свідків.

Судове засідання відкладено на 20.11.2023 року.

У судове засідання, призначене на 20.11.2023 року з`явилися позивача ОСОБА_2 , представник Одеської обласної ради Клібанська Л.І., представник КНП «ООЦСЗХ» ООР Попружко В.В.

Ухвалою суду від 20 листопада 2023 року було здійснено повернення до стадії підготовчого провадження. Підготовче судове засідання призначено на 06 грудня 2023 року.

21 листопада 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшли письмові пояснення представника Одеської обласної ради.

06 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про залишення без розгляду п.2 позовної заяви в редакції від 05.09.2022 року.

У судовому засіданні, що відбулося 06 грудня 2023 року суд надав позивачеві та його представнику час для чіткого визначення позовних вимог.

Ухвалою суду від 06 грудня 2023 року клопотання про залишення без розгляду п.2 позовної заяви в редакції від 05.09.2022 року задоволено.

Підготовче судове засідання відкладено на 14 грудня 2023 року.

14 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача адвоката Бондаря М.О. про долучення доказів, у якому представник позивача просив долучити до матеріалів справи копію трудової книжки позивачки.

Також, 14 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача адвоката Бондаря М.О про зміну предмету позовних вимог, у якому викладено наступні позовні вимоги:

- Визнати незаконним та скасувати Розпорядження Голови Одеської обласної ради Григорія Діденка №307/2022-ОР від 06.06.2022року «Про проведення службового розслідування» стосовно керівника Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб «Одеської обласної ради» Ізосімової Світлани Володимирівни з метою з`ясування фактів неналежного виконання нею службових обов`язків що могло заподіяти значну матеріальну шкоду цьому підприємству, стосовно забезпечення ефективного використання і збереження закріпленого за підприємством майна та коштів, забезпечення достовірності обліку отриманої підприємством благодійної допомоги, а також інших питань статутної, фінансової, виробничої, організаційно-господарської діяльності підприємства;

- визнати незаконним та скасувати Розпорядження Голови Одеської обласної ради Григорія Діденка №340/2022-ОР від 20.06.2022р. «Про внесення змін до Розпорядження Голови Обласної Ради від 06.06.2022р. №307/2022-ОР «Про проведення службового розслідування»;

- визнати незаконним та скасувати Рішення Голови Одеської обласної ради Григорія Діденка №448-VII від 12.07.2022року «Про звільнення ОСОБА_5 з посади Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб «Одеської обласної ради»;

- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку за 115 календарних днів що складає 392621,07 грн., компенсацію за лікарняні 5 календарних днів що складає 16359,20 грн., та стягнути з відповідача компенсацію за несвоєчасну виплату розрахунку при звільненні за період з 12 липня 2022 року по 28 вересня 2022 року що складає 270790,28 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 липня 2022 року по 12 вересня 2023 року з розрахунку 3438,22грн. як середньоденний розмір заробітної плати за один робочий день що складає 1 052 095,32 грн. (період з 12.07.2022 по 12.09.2023р складає 428 календарних днів, з них 306 робочих днів та 122 вихідних днів./ 306 роб.днів помножити на 3438,22грн. дорівнює 1052095,32грн.);

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.;

- визнати незаконним та скасувати Акт робочої групи з перевірки КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» від 08.07.2022 року;

- визнати незаконним та скасувати Акт службового розслідування стосовно керівника Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» Ізосімової Світлани Володимирівни від 25.07.2022 року.;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви та стягнути судові витрати на правничу допомогу.

У підготовчому судовому засіданні, що відбулося 14 грудня 2023 року, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання було прийнято рішення про прийняття клопотання про зміну предмету позову.

Ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання було прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Судове засідання призначено на 21 грудня 2023 року.

20 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника Одеської обласної ради Клібанської Л.І., у якій заявник просить відкласти розгляд справи, призначений на 21.12.2023 року.

21 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання від представника КНП «ООЦСЗХ» ООР Попружко В.В., у якому він просить здійснити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

У судове засідання, призначене на 21.12.2023 року учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання у зв`язку із тим, що ухвалою суду від 06.12.2023 року залишено п.2 прохальної частини позовної заяви в редакції від 05.09.2022 року, прийнято рішення про виключення з переліку третіх осіб ОСОБА_3 , у зв`язку із тим, що рішення по справі не впливатиме на його права, свободи та законні інтереси.

Судове засідання було відкладено на 11.01.2023 року, пізніше на 22.01.2023 року у зв`язку із перебуванням головуючої на лікарняному.

У судове засідання, що відбулося 22 січня 2024 року з`явився представник позивача та представники відповідачів. У судовому засіданні поставлено питання про щодо підтвердження факту невикористаної відпустки. Було оголошено перерву для подання уточнюючих доказів щодо відпустки.

Судове засідання відкладено на 30.01.2024 року, пізніше на 05 лютого 2024 року у зв`язку із перебуванням головуючої у нарадчій кімнаті.

У судове засідання, що відбулося 05 лютого 2024 року з`явилися представник позивача та представник КНП. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

01 березня 2018 року ОСОБА_5 була призначена на посаду головного лікаря КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, що підтверджується копією наказу Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 01.03.2018 року №77-к ( ОСОБА_11 , том 1, а.с.22).

01 липня 2020 року ОСОБА_5 була переведена на посаду генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради. Зазначене підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 ( ОСОБА_11 , том 4).

Відповідно до розпорядження голови Одеської обласної ради Діденка Г.В. «Про створення робочої групи з перевірки ефективності використання та забезпечення збереження майна КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради, розташованого за адресами: м. Одеса, вул. Сергія Ядова, 4; м. Одеса, вул. Леонтовича 9/1; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 » від 25.05.2022 року №278/2022-ОР, яким було створено робочу групу з перевірки ефективності використання та забезпечення збереження майна, якій було доручено у термін до 28 травня 2022 року здійснити перевірку ефективності використання та збереження майна ( ОСОБА_11 , том.1, а.с.145).

01 червня 2022 року Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради звернулося із листом №07/1225/22 до Голови Одеської обласної ради Діденка Г.В. із проханням ініціювати проведення службового розслідування відносно КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради ОСОБА_1 з відстороненням її від посади на строк проведення службового розслідування. Підставою для звернення із таким листом, як у ньому зазначено стало невиконання керівником КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради Ізосімовою С.В. вимог п.6.10 Статуту КНП, зокрема, не було надано у повному обсязі запитувана інформація стосовно будь-якого напрямку діяльності ( ОСОБА_11 , том 1, а.с.32).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному в період з 01.06.2022 року по 08.06.2022 рік (ЛН №4428601-20085158587-1); з 09.06.2022 року по 14.06.2022 рік (ЛН №4467827-2008589039-2); з 15.06.2022 року по 20.06.2022 рік (ЛН №4467827-2008851404-1); з 21.06.2022 року по 24.06.2022 рік (ЛН №4467827-2008700847), що підтверджується копіями листків непрацездатності ( ОСОБА_11 , том 1, а.с.23-26).

Також, ОСОБА_1 перебувала на лікарняному в період з 08.07.2022 року по 18.07.2022 року (ЛН №4625920-2008899886-1); в період з 19.07.2022 по 27.07.2022 року (ЛН №4625920-2008995313-1); в період з 28.07.2022 року по 05.08.2022 року (ЛН №4625920-2009107078-1), що підтверджується копіям листків непрацездатності ( ОСОБА_12 , том 1, а.с.206-208).

06.06.2022 року головою Одеської обласної ради Діденком Григорієм Віталійовичем видано Розпорядження №307/2022-ОР «Про проведення службового розслідування». В розпорядженні вказано, що метою його проведення є з`ясування фактів неналежного виконання службових обов`язків керівником Генеральним директором КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради Ізосівомою С.В., що могло заподіяти значну шкоду цьому підприємству, стосовно забезпечення ефективного використання і збереження закріпленого за підприємством майна, а також інших питань статутної, фінансової, виробничої, організаційно-господарської діяльності підприємства, що були викладені у листі Управління ради з майнових відносин від 01.06.2022 року №07/1225/22. Відповідно до Розпорядження, ОСОБА_1 було відсторонено від повноважень з 07.06.2022 року на час проведення службового розслідування ( ОСОБА_11 , том 1, а.с.37).

Відповідно до розпорядження голови Одеської обласної ради Діденка Г.В. «Про внесення змін до розпорядження голови обласної ради від 06 червня 2022 року №307/2022-ОР «Про проведення службового розслідування», від 20 червня 2022 року №340/2022-ОР, були внесені зміни до п.5 розпорядження від 06 червня 2022 року №307/2022-ОР, та яким було припинено виконання обов`язків керівника Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради ОСОБА_13 та покладено виконання обов`язків керівника на ОСОБА_3 ( ОСОБА_11 , том 1, а.с.158).

08 липня 2022 року було складено акт робочої групи з перевірки ефективності використання та забезпечення збереження майна КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, де в процесі перевірки були встановлені такі порушення:

- керівником КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» Ізосімовою С.В. було самостійно без узгодження з Органом управління прийнято рішення щодо розміщення вільних коштів, отриманих від НСЗУ для забезпечення реалізації програми медичних гарантій, на депозитному рахунку в комерційному банку AT «КредіАгріколь Банк». Прийняте рішення є порушенням п. 3.5 Статуту Підприємства, та стало наслідком спричинення збитку підприємству на суму 313 957,28 грн через інфляційні витрати, які перевищили обсяг доходу, отриманого від розміщення коштів на депозитному рахунку на термін більше 6 місяців 2021 року, які повинні були підвищити якість надання медичної допомоги та забезпечення гарантій отримання медичних послуг;

- невикористання грантових коштів більше двох років свідчить про неефективне виконання своїх обов`язків ОСОБА_1 (раніше ОСОБА_14 ) на посаді генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради», визначених п. 3.5 Статуту в напрямку розвитку зовнішньоекономічної діяльності в галузі медицини та взятих зобов`язань в рамках Грантової міжнародної Угоди.

- призначення директором КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» Ізосімовою С.В. премії самій собі без відповідного рішення обласної ради чи іншого уповноваженого обласною радою органу (вчиненення дій в умовах конфлікту інтересів). У зв`язку з чим їй незаконно нараховано та виплачено премії у сумі - 619 484,00 грн., у тому числі за 2021 рік у сумі - 610 104,00 грн. та у 2022 році - 9 380,00 грн.

- з наявного медичного обладнання та устаткування, яке вкрай необхідне для лікування хворих та ефективності надання медичних послуг, не використовується за призначенням на суму - 23 409 478,70 грн., що становить майже 47% (тобто половина) від загальної вартості отриманого обладнання за 2021 рік та І квартал 2022 року.

- підприємством фактично використано коштів НСЗУ для придбання на 2022 рік продуктів харчування на 2 851 140 грн більше, ніж фактична потреба (за перше півріччя до 230 хворих) або на 1 079 696 грн більше, ніж визначена НСЗУ нормативна потреба для підприємства (580 ліжко-місць) та чинні норми дієтичного харчування (23,1% від загальної суми закупівель, здійснених підприємством у грудні 2021 року).

- генеральний директор підприємства допустила закупівлю продуктів харчування, які не передбачені нормами харчування у протитуберкульозних закладах для осіб, хворих на туберкульоз, та малолітніх і неповнолітніх осіб, Інфікованих мікобактеріями туберкульозу, чим заподіяла шкоду підприємству на загальну суму 1 359 794 грн, з яких встановлено перевищення потреби закупівлі на загальну суму 1 003 477 грн, умовно враховуючи споживання вказаних продуктів за період із січня до 15 червня 2022 року.

- річна інвентаризація майна у 2021 році в порушення п. 2.1.11 Контракту була проведена без присутності фахівців органу управління. Невключения до складу інвентаризаційної комісії представника Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації можливо було навмисним з метою укриття нестачі обладнання у підприємстві. У результаті проведеної інвентаризації виявлена нестача обладнання на загальну суму 2 249 443,55 грн. ( ОСОБА_12 , том 1, а.с.28).

Рішенням голови Одеської обласної ради «Про звільнення ОСОБА_5 з посади Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» від 12.07.2022 року №448-VII, ОСОБА_5 звільнено з посади генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради відповідно до п.2 ст.41 КЗпП у зв`язку з втратою довір`я до неї з 14 липня 2022 року ( ОСОБА_11 , том 2, а.с.214).

Розпорядженням голови Одеської обласної військової адміністрації Марченка М. «Про тимчасове покладення виконання обов`язків Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради на ОСОБА_3 », виконання обов`язків Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради було покладено на ОСОБА_3 з 15 липня 2022 року ( ОСОБА_11 , том 2, а.с.215).

Згідно акту службового розслідування стосовно керівника Головного директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради Ізосімової С.В., що складений 25 липня 2022 року, в ході проведення службового розслідування були встановлені такі порушення:

Щодо вимоги позивача про визнати незаконним та скасувати Розпорядження Голови Одеської обласної ради Григорія Діденка №307/2022-ОР від 06.06.2022 року.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підстави для проведення службового розслідування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 затверджено «Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Постанова № 950 в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного розпорядження).

У пункті 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок), затвердженого Постановою № 950, передбачено, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

- у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

- з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду по справі 727/386/17 від 01.08.2019 суд погодився з доводами судів першої та апеляційної інстанції про незаконність розпорядження про службове розслідування. Мотивуючи рішення, Суд зазначив наступне: «належних та допустимих доказів на підтвердження наявності передбачених пунктом 1 Порядку підстав для проведення службового розслідування відносно позивача за фактами неналежного виконання посадових обов`язків в частині дотримання трудової дисципліни суду не надано.»

У постановіКасаційного цивільногосуду ВерховногоСуду посправі 331/147/22від 12.07.2023суд,перевіряючи відповідністьнаказу прослужбове розслідування,дійшов висновкупро відсутністьв діянняхпозивача підставдля ініціюванняслужбового розслідуванняза пунктом1Порядку.Суд зазначив, що при вирішенні спору щодо правомірності проведення службового розслідування стосовно директора комунального підприємства визначальним є не тільки належність такої особи до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, але й наявність однієї або декількох підстав для ініціювання та проведення службового розслідування, передбачених пунктом 1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950. За наведених обставин, відсторонення працівника так само відбулось незаконно, що зумовило поновлення його до роботи на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанції та задовольнив позов про скасування розпорядження про створення комісії з службового розслідування.

Тобто, аналіз судової практики свідчить про те, що задля того, аби ініціювати службове розслідування, на момент такого ініціювання повинна існувати одна із підстав, передбачених пунктом першим Порядку. При цьому, якщо таке розпорядження приймається задля того, аби встановити наявність обставин, зазначених у п.1 Порядку, воно є неправомірним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ініціювання такого розслідування та власне прийняття розпорядження №307/2022-ОР від 06.06.2022 року було здійснено «з метою з`ясування фактів невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду цьому підприємству, стосовно забезпечення ефективного використання і збереження закріпленого за підприємством майна та коштів, забезпечення достовірності обліку статутної, фінансової, виробничої, організаційно-господарської діяльності підприємства».

З цього вбачається, що проведення такого службового розслідування було ініційовано саме задля того, аби встановити певні порушення, тобто, в супереч вимогам п.1 Порядку.

Ініціювання такого службового розслідування відбулося на підставі листа Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради №07/1225/22 від 01.06.2022 року.

У цьому листі вказується на те, що ОСОБА_15 порушив п.6.10 Статуту КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради.

Згідно п.6.10 Статуту, на вимогу Галузевого управління або уповноваженого органу Власника, Підприємство надає інформацію стосовно будь-яких напрямків діяльності.

З листа №07/1225/22 від 01.06.2022 року вбачається, що Управлінням було направлено листи генеральному директору КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, зокрема, листи №04/1182/22 від 26.05.2022 року та №07/1212/2022 від 31.01.2022 року, проте, як зазначається у листі, КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради не надав такої інформації у повному обсязі.

При цьому, у додатках до листа №07/1225/22 від 01.06.2022 року не було додано копій листів №04/1182/22 від 26.05.2022 року та №07/1212/2022 від 31.01.2022 року, а також доказів, яка б підтверджували факт належного надсилання таких листів КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб».

Зазначені копії листів, а також доказів належності відправки таких листів також не містяться в матеріалах справи, та не були надані відповідачем задля доведення своєї позиці.

Щодо правомочності видання Головою Одеської обласної ради розпорядження про проведення службового розслідування.

Відповідно до пункту 2 Порядку рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «По запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 167 та частиною другою статті 169 ЦК України державні та комунальні підприємства, а також навчальні заклади, спільні комунальні підприємства належать саме до юридичних осіб публічного права, безвідносно до мети їхньої діяльності.

Під посадовими особами юридичних осіб публічного права потрібно розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Так, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств.

Відповідно до п.6.2. Статуту КНП, поточне керівництво КНП здійснюється керівником Генеральним директором, посаду якого на момент ініціювання проведення службового розслідування обіймала ОСОБА_5 .

З зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 є особою, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто, та особа, відносно якої таке службове розслідування може бути ініційоване.

Статтею 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки, які не належать до заходів державного нагляду (контролю), на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч.ч.1-2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради. Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п`ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови.

У ч.7 ст.55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказано, що голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

У п.1.1. Статуту КНП вказано, що його власником є Одеська обласна рада.

Згідно п.6.1.4 Статуту КНП, винятковою компетенцією власника є прийняття рішення про призначення керівника КНП, продовження строку дії укладеного з ним контракту та його звільнення з підстав порушення ним положень законодавства України, умов контракту та цього статуту.

У Постанові КЦС ВС від 12.07.2023 у справі № 331/147/22 вказано, що повноваження щодо видання розпоряджень про проведення службових розслідувань стосовно осіб, які очолюють комунальні підприємства, засновником яких є міська рада, належать міському голові як очільнику органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що саме Одеська обласна рада є засновником та власником КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради є Одеська обласна рада, а її очільником є саме Голова Одеської обласної ради, то повноваження, зокрема, щодо видання розпоряджень про проведення службових розслідувань стосовно осіб, які очолюють комунальні підприємства, засновниками яких є Одеська обласна рада належать саме Голові Одеської обласної ради.

Щодо відсторонення від посади.

У статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», тобто особою, яка для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівняна до осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.

З огляду на викладене на спірні правовідносини поширюється дія Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.

У пункті 4 Порядку зазначено, що службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Відповідно доПостанови КЦСВС від08.02.2023у справі№ 727/4355/22, з урахуванням змісту пункту 4 Порядку апеляційний суд правильно зазначив, що питання відсторонення працівника від роботи в разі проведення службового розслідування щодо нього є дискреційним повноваженням керівника органу, яким прийнято рішення про проведення службового розслідування.

Разом із тим, апеляційний суд не врахував, що до предмета доказування в справі, яка переглядається, входить обставина наявності або відсутності підстав для проведення службового розслідування, перелік яких визначено в пункті 1 Порядку. Лише в разі призначення службового розслідування з підстав, передбачених чинним законодавством, керівник органу набуває можливість реалізувати свої дискреційні повноваження щодо відсторонення працівника від роботи.

Висновок щодо необхідності встановлення судом підстав для проведення службового розслідування відносно працівника з подальшим відстороненням його від посади міститься й у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 727/386/17 (провадження № 61-35881св18).

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що реалізація дискреційних повноважень голови Одеської обласної ради ОСОБА_16 може відбуватися лише у тому випадку, коли чітко наявна підстава для проведення службового розслідування. В разі, якщо особою прийнято рішення про проведення службового розслідування без належних на те підстав з подальшим відстороненням від посади, то таке відсторонення не відповідає положенням чинного законодавства, є незаконним.

Щодо належності повідомлення позивача про прийняття рішення про проведення службової перевірки.

У пункті 7 Порядку від 13 червня 2000 року № 950 закріплено право особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування.

Постанова КЦС ВС від 01.08.2019 у справі № 727/386/17 містить висновок про те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного повідомлення позивача про винесення розпорядження Чернівецького міського голови від 28 жовтня 2016 року № 1473-к з метою недопущення порушення його прав, передбачених пунктом 7 Порядку від 13 червня 2000 року № 950, а тому, при таких обставинах суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи те, що належних та допустимих доказів на підтвердження наявності передбачених пунктом 1 Порядку від 13 червня 2000 року № 950 підстав для проведення службового розслідування відносно генерального директора КНП «Одеський центр соціально значущих хвороб» Одеської міської ради - ОСОБА_1 суду не було надано, беручи до уваги факт відсутності доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про винесення розпорядження Голови Одеської обласної ради Григорія Діденка №307/2022-ОР від 06.06.2022, що фактично позбавило позивачку реалізувати своє право, передбачене Порядком №950 від 13.06.2000 року, а саме: надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Одеської обласної ради Григорія Діденка №307/2022-ОР від 06.06.2022 року.

Щодо вимоги про визнання незаконним та скасувати Розпорядження Голови Одеської обласної ради Григорія Діденка №340/2022-ОР від 20.06.2022 року.

Судом встановлено судом, розпорядження голови Одеської обласної ради Діденка Г.В. «Про внесення змін до розпорядження голови обласної ради від 06 червня 2022 року №307/2022-ОР «Про проведення службового розслідування», від 20 червня 2022 року №340/2022-ОР, були внесені зміни до п.5 розпорядження від 06 червня 2022 року №307/2022-ОР, та яким було припинено виконання обов`язків керівника Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради ОСОБА_13 та покладено виконання обов`язків керівника на ОСОБА_3 .

З зазначеного вбачається, що суб`єктами даних правовідносин є Одеська обласна рада з однієї сторони та ОСОБА_13 та ОСОБА_3 .

Згідно постановиВП ВСвід 18.12.2018по справі№ 9901/657/18у вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається, як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

Натомість, індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

З огляду на вказане нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Враховуючи зазначене вище, оскаржуване розпорядження є актом індивідуальної дії з огляду на те, що видане головою Одеської обласної адміністрації на виконання вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статуту КНП «Одеський обласний центр соціально-значущих хвороб» Одеської обласної ради, його зміст не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи щодо припинення трудових відносин з однією особою, та виникнення трудових відносин з іншою особою, адресований виключно двом особам ОСОБА_13 (є несприятливим індиивідуальним актом щодо нього) та ОСОБА_3 (є сприятливим індивідуальним актом для нього), не розрахований на багаторазове застосування й вичерпує дію після його реалізації.

Також, у Постанові ВП ВС від 18.12.2018 по справі № 9901/657/18 вказано, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий, або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Оскільки позивачі не є учасниками (суб`єктами) правовідносин, передбачених в оскаржуваному Указі, як акту індивідуальної дії, такий Указ не породжує для позивачів ніяких прав та обов`язків, а тому і не надає права на захист, тобто права на звернення до суду з цим адміністративним позовом.

ВП ВС зазначає, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Однією з цілей таких обмежень є недопущення розгляду у судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів.

Враховуючи суб`єктний склад правовідносин у зв`язку із прийняттям розпорядження голови Одеської обласної ради Діденка Г.В. «Про внесення змін до розпорядження голови обласної ради від 06 червня 2022 року №307/2022-ОР, зокрема те, що ОСОБА_1 не є адресатом даного акту (суб`єктом даних правовідносин), а даний акт не створює для неї жодних юридичних наслідків, суд проходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування розпорядження голови обласної ради від 06 червня 2022 року №307/2022-ОР.

Щодо позовної вимоги позивачки про визнання незаконним та скасування Рішення Голови Одеської обласної ради Григорія Діденка №448-VII від 12.07.2022року «Про звільнення ОСОБА_5 з посади Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб «Одеської обласної ради.

16 червня 2017 року між КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради та ОСОБА_5 було укладено контракт з головним лікарем КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, за яким ОСОБА_5 було прийнято на посаду головного лікарня КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради.

У п.1.4. Контракту, керівник підзвітний та підконтрольний власнику (Одеській обласній раді) та наймачу в особі Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації.

Термін дії контракту 16.06.2017 по 16.06.2020 року ( ОСОБА_12 , том 1, а.с.240).

Наказом Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 01 березня 2018 року №77-к, ОСОБА_5 призначено на посаду головного лікаря КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради (Павлик І.А., том 1, а.с. 239).

Як було встановлено судом, відповідно до статуту КНП винятковою компетенцією власника, тобто, Одеської обласної ради є прийняття рішення про призначення керівника підприємства, продовження строку дії укладеного з ним контракту та його звільнення з підстав порушення ним положень законодавства України, умов контракту та статуту.

У п.6.4. статуту вказано, що керівника підприємства може бути звільнено з посади раніше закінчення терміну дії контракту на підставі відповідного рішення обласної ради у разі порушення ним положень законодавства України, умов контракту та цього статуту, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Як раніше було встановлено судом, Рішенням голови Одеської обласної ради «Про звільнення ОСОБА_5 з посади Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» від 12.07.2022 року №448-VII, ОСОБА_5 звільнено з посади генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради відповідно до п.2 ст.41 КЗпП у зв`язку з втратою довір`я до неї з 14 липня 2022 року.

Щодо повноважності прийняття рішення про звільнення.

З рішення Одеської обласної ради від 12.07.2022 року №448-VII вбачається, що підставою для звільнення ОСОБА_5 є акт робочої групи з перевірки комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, що була проведена фахівцями Управління обласної ради з майнових відносин спільно з фахівцями Департаменту охорони здоров`я та Департаменту фінансів Одеської обласної державної ради. При цьому, ОСОБА_1 була звільнена з посади генерального директора КНП відповідно до п.2 ст.41 КЗпП, тобто, у зв`язку із втратою довір`я.

Зокрема, згідно п.п. 1.3.-1.4. Статуту КНП постійний контроль за виконанням статутних завдань Підприємства здійснює Одеська обласна державна адміністрація (далі-Орган управління) в особі Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, а Галузеве управління є відповідальним перед Власником за належне виконання функцій контролю щодо діяльності підприємства. Контроль за збереження та ефективне використання майна підприємства здійснює Управління обласної ради з майнових відносин.

У п.1.5. Контракту з головним лікарем, керівник підзвітний та підконтрольний власнику (Обласній раді) та наймачеві в особі Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації у всіх питаннях статутної, фінансової, організаційно-господарської діяльності підприємства, забезпечення збереження та ефективності використання його майна.

Згідно п.1.6. контракту, контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємством майна здійснюється власником в особі Управління обласної ради з майнових питань.

У позовній заяві позивач посилається на те, що акт робочої групи з перевірки ефективності використання та забезпечення збереження майна КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради від 08 липня 2022 року складений на підставі розпорядження голови Одеської обласної ради від 25.05.2022 року, та вказує на те, що дане розпорядження прийнято із порушенням порядку №950 від 13.06.2022 року.

Проте, суд зазначає, що таке розпорядження не є предметом судового розгляду, а тому, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності строрін, суд позбавлений права оцінювати законність його прийняття.

Щодо посилання у рішення Одеської обласної ради від 12.07.2022 року №448-VIII на акт робочої групи з перевірки КНП «Одеський обласний центр соціально-значущих хвороб», суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення діяльності арбітражного керуючого, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Враховуючи те, що предметом спору є визнання незаконним та скасування Рішення Голови Одеської обласної ради Григорія Діденка №448-VII від 12.07.2022року «Про звільнення ОСОБА_5 з посади Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб «Одеської обласної ради, що було прийнято на підставі акт робочої групи з перевірки КНП «Одеський обласний центр соціально-значущих хвороб» від 08.07.2022 року, суд вважає, що саме він є носієм доказової інформації, та підлягає дослідженню судом.

Судом встановлено, що в якості підстави для звільнення ОСОБА_1 у рішенні Одеської обласної ради від 12.07.2022 року №448-VIII відбувається посилання на «акт робочої групи з перевірки КНП «Одеський обласний центр соціально-значущих хвороб» Одеської обласної ради. При цьому, у рішенні також не зазначена дата даного документу.

В той же час, відповідач у відзиві в якості підтвердження законності звільнення посилається на «Акт робочої групи з перевірки ефективності використання та забезпечення збереження майна КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради. Зазначений акт наявний у матеріалах справи, та з його змісту вбачається, що датою його складання є 08 липня 2022 рік.

Відповідно до доповідної записки начальника юридичного управління апарату обласної ради, адресатом якої є Голова Одеської обласної ради Діденко Г.В., юридичне управління апарату обласної ради надало Діденку Г.В. «Про звільнення ОСОБА_5 з посади Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради. Зі змісту записки вбачається, що датою її надходження до канцелярії Апарату Одеської обласної ради є 07 липня 2022 року (номер документу №ПР/2510/22).

В той же час, акт робочої групи з перевірки ефективності використання та забезпечення збереження майна КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради був складений та підписаний 08 липня 2022 року, тобто, через день після надання проєкту рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора.

В акті було зокрема, зазначено, що керівником КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» Ізосімовою С.В. було самостійно без узгодження з Органом управління прийнято рішення щодо розміщення вільних коштів, отриманих від НСЗУ для забезпечення реалізації програми медичних гарантій, на депозитному рахунку в комерційному банку AT «КредіАгріколь Банк». Прийняте рішення є порушенням п. 3.5 Статуту Підприємства, та стало наслідком спричинення збитку підприємству на суму 313 957,28 грн через інфляційні витрати, які перевищили обсяг доходу, отриманого від розміщення коштів на депозитному рахунку на термін більше 6 місяців 2021 року, які повинні були підвищити якість надання медичної допомоги та забезпечення гарантій отримання медичних послуг.

Проте, відповідно до п. Г ч.3 ст.90 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на охорону здоров`я, зокрема, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров`я, які є об`єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні обласних рад, для забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Комунальне підприємство це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління (ст. 63, ст. 78 ГКУ).

У ч.1 ст.137 ГК України вказано, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Згідно п.3.5. Статуту КНП, предметом діяльності КНП є, зокрема, забезпечення раціонального використання матеріальних та фінансових ресурсів у всіх напрямках діяльності.

Відповідно до Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках, затвердженого постановою КМУ від 12 січня 2011 р. № 6, тимчасово вільні кошти місцевого бюджету (далі - тимчасово вільні кошти) - обсяг коштів місцевого бюджету, які обліковуються на рахунках спеціального фонду на дату їх розміщення на вкладних (депозитних) рахунках і відволікання яких не призведе до втрати платоспроможності місцевого бюджету та виникнення заборгованості за відповідним фондом місцевого бюджету протягом періоду, на який передбачається здійснити розміщення таких коштів на вкладних (депозитних) рахунках у банках. Платоспроможність місцевого бюджету - спроможність місцевого бюджету своєчасно і в повному обсязі здійснювати платежі за всіма його зобов`язаннями.

Умовами розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках у банках є укладення договору банківського вкладу (депозиту) між фінансовим органом та банком.

Тобто, КНП маючи тимчасово вільні кошти, скористалася своїм правом щодо володіння, користування та розпорядження майном, та уклала договір банківського вкладу.

Чинне законодавство, а також статут КНП не передбачає необхідності узгодження укладання такого договору між КНП та Одеською обласною радою.

В той же час, індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які придбаває населення для невиробничого споживання.

У постанові КЦС ВС від 21.09.2020 у справі № 466/3623/16-ц, з огляду на визначення договору банківського вкладу, що закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах, банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що інфляційний вплив на грошову суму склав 943923,20 гривень, тоді як дохід за депозитами склав 686027,04 гривні.

На думку суду, зазначені дії були спрямовані на мінімізацію інфляційного впливу на тимчасово вільні кошти підприємства, при цьому, укладання депозиту було здійснено із дотриманням положень чинного законодавства, а тому, перше порушення, встановлене в акті від 08.07.2022 року не відповідає дійсності.

Щодо порушення два, встановленого в акті від 08.07.2022 року, а саме, невикористання грантових коштів більше двох років свідчить про неефективне виконання своїх обов`язків ОСОБА_1 (раніше ОСОБА_14 ) на посаді генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради», визначених п. 3.5 Статуту в напрямку розвитку зовнішньоекономічної діяльності в галузі медицини та взятих зобов`язань в рамках Грантової міжнародної Угоди.

Судом встановлено, що між Дослідницьким виконавчим агентством Європейської комісії та, зокрема, КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради було укладено договір про надання гранту №823854-INNOVA4TB.

Стаття 22 зазначеного договору визначає особливості проведення перевірок, оглядів, аудиту, а також проведення розслідування Європейським бюро по боротьбі з шахрайством.

Тому, вирішення питання щодо ефективності чи неефективності використання грантових коштів може здійснюватися на у порядку, визначеному статтею 22 Договору про надання гранту №823854-INNOVA4TB та в подальшому слугувати підставою для вирішення питання про належність виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків.

Щодо призначення директором КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» Ізосімовою С.В. премії самій собі без відповідного рішення обласної ради чи іншого уповноваженого обласною радою органу (вчиненення дій в умовах конфлікту інтересів). У зв`язку з чим їй незаконно нараховано та виплачено премії у сумі - 619 484,00 грн., у тому числі за 2021 рік у сумі - 610 104,00 грн. та у 2022 році - 9 380,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до постанови КМУ «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників закладів охорони здоров`я» від 19 червня 2020 р. № 610, було прийнято рішення установити з 1 вересня до 31 грудня 2020 р. доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров`я комунальної форми власності (крім лікарів та/або команд первинної медичної допомоги) та закладів охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров`я, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення:

- лікарям (незалежно від посад) у розмірі 70 відсотків посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки;

- фахівцям, які відповідають кваліфікаційним вимогам, затвердженим Міністерством охорони здоров`я, у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої у статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік;

- молодшим медичним сестрам у розмірі 25 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої у статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік

Особливості системи оплати праці у КНП визначається Положенням про систему праці та матеріального стимулювання, погодженого з головою профспілки КНП «ООЦСЗХ» ООР Черкашиною С.М. та затверджено генеральним директором КНП «ООЦСЗХ» ООР Єсипенко С.В.

Відповідно до положення, заробітна плата складається з:

- основна заробітна плата (посадовий оклад /тарифна ставка);

- додаткова заробітна плата;

- заохочувальні виплати (регулярні та одноразові премії).

Регулярні премії за якість роботи встановлюються усім співробітникам Підприємства. Розмір премії за якість роботи розраховується як різниця між ФФОПП встановленої для певної посади пропорційно відпрацьованому часу та нарахованої оплати праці за тарифною ставкою / посадовим окладом щ підвищеннями, доплатами та надбавками, помноженому на коефіцієнт якості та коефіцієнт завантаження.

Відповідно до Положення, одноразові премії виплачуються співробітникам підприємства до державних та професійних св`ят, за виконання особливо важливих завдань, у зв`язку з особливими життєвими обставинами, до ювілейних дат та у зв`язку з отриманням нагород та відзнак. Розмір таких премій визначається адміністрацією та погоджується із профспілковим комітетом.

Тому, на думку суду, ОСОБА_1 дотримувалася вимог чинного законодавства та Положення про систему праці та матеріального стимулювання під час призначення премій.

Щодо порушення чотири, встановленого в акті від 08.07.2022 року, а саме, з наявного медичного обладнання та устаткування, яке вкрай необхідне для лікування хворих та ефективності надання медичних послуг, не використовується за призначенням на суму - 23 409 478,70 грн., що становить майже 47% (тобто половина) від загальної вартості отриманого обладнання за 2021 рік та І квартал 2022 року.

Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та який в подальшому продовжувався на підставі указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024.

На думку суду, війна є тим фактором, що вплинула на усі без винятку сфери життєдіяльності суспільства, в тому числі на обсяг звернення людей до медичних закладів задля надання медичної допомоги.

Відповідно до статистики:

- у лютому 2022 року кількість осіб, що захворіли коронавірусну інфекцію COVID-19 становить 285019;

- у березні 2022 року кількість осіб, що захворіли коронавірусну інфекцію COVID-19 становить 157 176;

- у квітні 2022 року кількість осіб, що захворіли коронавірусну інфекцію COVID-19 становить 35571;

- у травні 2022 року кількість осіб, що захворіли коронавірусну інфекцію COVID-19 становить 131;

- у червні 2022 року кількість осіб, що захворіли коронавірусну інфекцію COVID-19 становить 67.

Зазначена статистика свідчить про те, що необхідність у використанні окремого медичного обладнання зменшилася фактично до нуля, а тому, на думку суду, порушення чотири, що встановлене у акті не відповідає дійсності.

Щодо порушення п`ять та шість, встановленого в акті від 08.07.2022 року, а саме, підприємством фактично використано коштів НСЗУ для придбання на 2022 рік продуктів харчування на 2 851 140 грн більше, ніж фактична потреба (за перше півріччя до 230 хворих) або на 1 079 696 грн більше, ніж визначена НСЗУ нормативна потреба для підприємства (580 ліжко-місць) та чинні норми дієтичного харчування (23,1% від загальної суми закупівель, здійснених підприємством у грудні 2021 року); генеральний директор підприємства допустила закупівлю продуктів харчування, які не передбачені нормами харчування у протитуберкульозних закладах для осіб, хворих на туберкульоз, та малолітніх і неповнолітніх осіб, Інфікованих мікобактеріями туберкульозу, чим заподіяла шкоду підприємству на загальну суму 1 359 794 грн, з яких встановлено перевищення потреби закупівлі на загальну суму 1 003 477 грн, умовно враховуючи споживання вказаних продуктів за період із січня до 15 червня 2022 року.

Витрати на продукти харчування розраховують виходячи із затверджених спеціальними нормативними актами вагових продуктових норм на одного хворого на день, які являють собою перелік найменувань та кількості продуктів. На сьогодні для організації лікувального харчування в загальному, дитячому, пологовому, онкологічному та гастроентерологічному відділеннях слід керуватися наказом МОЗ «Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні» від 29.10.2013 р. №931. Додатки до цього наказу містять середньодобові набори продуктів харчування для хворих різних відділень у закладах охорони здоров`я.

Розрахунок матеріальних витрат належить до обов`язків економіста, про що йдеться у випуску 1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 року № 336.

Для харчування хворих на туберкульоз керуються постановою КМУ «Про норми харчування у протитуберкульозних закладах для осіб, хворих на туберкульоз, та малолітніх і неповнолітніх осіб, інфікованих мікобактеріями туберкульозу» від 27.12.2001 року №1752.

Загальне керівництво лікувальним харчуванням здійснює головний лікар, на якого в тому числі покладається й відповідальність за дотримання продуктових норм харчування хворих. Про це йдеться в п. 1.5 Порядку організації системи лікувального харчування хворих у закладах охорони здоров`я і п. 1.8 Інструкції з організації лікувального харчування у закладах охорони здоров`я, затверджених наказом №931.

В основу системи лікувального харчування покладено принципи достатнього та збалансованого харчування. Продуктові норми для хворих розробляються на основі фізіологічних потреб у харчових речовинах та енергії здорової людини. Нововведенням наказу № 931 є поділ усіх хворих залежно від індексу маси тіла на три групи хворі з гіпотрофією, нормотрофією та гіпертрофією

У судовому засіданні був допитаний представник ТОВ «Одесапродукт» - Родімін О.М. З приводу цього вона зазначила, що між КНП та ТОВ «Одесапродукт» дійсно був укладений договір поставки продукції. При цьому, поставка продукції здійснювалася відповідно до умов договору із урахуванням потреб КНП у свіжій продукції.

В свою чергу відповідачами не надано доказів того, що через укладання договору у продуктів закінчився термін придатності, доказів спричинення збитків підприємству тощо.

Також, у позовній заяві позивач посилається на те, у зв`язку із наявністю додаткових фінансових ресурсів та враховуючи військову агресію, керівництвом КНП прийнято рішення про формування запасу продуктів.

При цьому, положення чинного законодавства не містять граничних витрат на продукти харчування, тобто, гранична кількість продуктів визначається виходячи з кількості осіб, що перебувають на лікуванні у закладі охорони здоров`я, їх фізіологічних властивостей із урахуванням нормативів, встановлених чинним законодавством.

Тому, на думку суду, в вищенаведених діях позивачки не має порушення, оскільки, позивачка діяла в межах дискреційних повноважень, відповідно до положень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Щодо порушення сім, встановленого в акті від 08.07.2022 року, а саме, річна інвентаризація майна у 2021 році в порушення п. 2.1.11 Контракту була проведена без присутності фахівців органу управління. Невключения до складу інвентаризаційної комісії представника Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації можливо було навмисним з метою укриття нестачі обладнання у підприємстві. У результаті проведеної інвентаризації виявлена нестача обладнання на загальну суму 2 249 443,55 грн.

Відповідно до наказу Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної ради «Про проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у 2021 році» від 28.10.2021 року №1046, прийнято рішення про створення інвентаризаційної комісії.

У додатку №1 до наказу №1046 від 28.10.2021 року визначено перелік відповідальних осіб, які беруть участь у проведенні щорічної інвентаризації майна, де, зокрема, визначено відповідальних осіб КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» ООР Москаленка Павла Сергійовича та ОСОБА_17 .

Наказом генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» ООР «Про проведення річної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей» від 29.10.2021 року №113, прийнято рішення про проведення повної інвентаризації активів і зобов`язань підприємства з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 01.11.2021 року у період з 01.11.2021 року по 30.11.2021 року з обов`язковим складанням інвентаризаційного опису.

При цьому, матеріали справи не містять інвентаризаційного опису, а тому, у суду немає можливості встановити дійсність виявленої нестачі обладнання.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи

Враховуючи вищевикладенесуд приходитьдо висновку,що акт робочої групи з перевірки КНП «Одеський обласний центр соціально-значущих хвороб» від 08.07.2022 року містить висновки, що не відповідають дійсності, а тому, є недостовірним доказом в контексті статті 79 ЦПК України, тобто, не може слугувати джерелом доказування.

Щодо звільнення відповідно до п.2 ст.41 КЗпП у зв`язку із втратою довір`я, суд зазначає наступне.

Серед підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу КЗпП України виділяє вчинення винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу, що вказано у п.2 ст.41 КЗпП.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 694/1434/17 (провадження № 61-193св19) зазначено, що «трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України). Для розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КзпП потрібна наявність таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл і т. ін.); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20, судам також необхідно при розгляді подібних справ з`ясовувати, у чому полягають винні дії працівника, які призвели до втрати довіри до нього. У такому разі не має значення форма вини (умисел або необережність), проте, враховуючи сформовану судову практику, можна констатувати, що зазвичай дії, що дають підставу розірвати трудовий договір за цим пунктом, зумовлюються саме корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків. Тобто дії працівника, який, користуючись своїм службовим становищем, використав в особистих інтересах зображення культурної цінності без погодження з роботодавцем, можуть бути кваліфіковані роботодавцем як дії, що дають підстави для втрати довіри, стаючи передумовою для звільнення самої особи.

Обов`язок обґрунтувати втрату довіри до працівника покладається на роботодавця, який повинен навести об`єктивні докази вини працівника у завданні матеріальної шкоди роботодавцеві або скоєнні інших протиправних дій. Недовіра до працівника не може ґрунтуватися лише на підозрі роботодавця. Втрата довіри може бути обумовлена лише винними діями працівника, які він вчинив навмисно або з необережності і завдав або міг завдати шкоду, що дає підстави власнику або уповноваженому ним органу висловити йому недовіру.

Водночас доведення «втрати довіри» роботодавця до звільненого працівника є наслідком винних дій останнього, тому не потребує окремого доказування і встановлюється, зокрема, за внутрішнім переконанням суду. КЗпП України не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення, оскільки створюється загроза їхньої повторюваності.

Згідно постанови КЦС ВС від 20.12.2023 у справі № 753/15479/22, виходячи з розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які одержують їх під звіт.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Виходячи з положень статті 135-1 КЗпП України обслуговування матеріальних цінностей передбачає здійснення певними працівниками підприємства, установи, організації дій, пов`язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусканням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Згідно постанови КЦС ВС від 16.01.2024 у справі № 755/4713/22, Правовий аналіз пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що ця норма матеріального права не передбачає наявність обвинувального вироку суду як обов`язкової умови для звільнення працівника за викладеною у ній підставою; звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я.

В якості обставин, які підтверджували б факт того, що ОСОБА_1 вчинила порушення, які б спричинили втрату довір`я, у рішенні Одеської обласної ради від 12.07.2022 року №448-VIII іде посилання на акт робочої групи з перевірки КНП «Одеський обласний центр соціально-значущих хвороб» Одеської обласної ради.

Проте, під час розгляду справи не знайшли свого підвердження факти вчинення позивачкою порушень ,яки бмогли спричиниливтрату довір`я , а будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність законних підстав для звільнення відповідно до положень ч.2 ст.41 КЗпП матеріали справи не містять.

Щодо звільнення ОСОБА_1 в період її перебування на лікарняному суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 перебувала на лікарняному в період з 08.07.2022 року по 18.07.2022 року (ЛН №4625920-2008899886-1).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Рішенням Конституційного Суду України від 4 вересня 2019 року № 6-р (II)/2019 у справі за конституційною скаргою особи щодо відповідності Конституції (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП визнано такими, що відповідають Конституції (є конституційними), положення частини третьої статті 40 КЗпП. Конституційний Суд України зазначив, що положеннями частини третьої статті 40 КЗпП закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 39 постанови від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18, провадження № 14-670цс19, сформулювала висновок, що в разі порушення гарантії, передбаченої частиною третьою статті 40 КЗпП України, негативні наслідки необхідно усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).

Отже, наслідки порушення гарантії, визначеної у першому реченні частини третьої статті 40 КЗпП України, у цьому випадку необхідно усунути шляхом зміни дати звільнення, а саме визначити датою припинення трудових відносин перший робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності позивача - 04 жовтня 2021 року (понеділок).

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість посилань позивача на порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 40 КЗпП України з тих підстав, що заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності не допускається лише з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а у справі, що переглядається, звільнення відбулося у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору.

Враховуючи відсутність підстав для поновлення позивача на роботі, відповідно немає підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вказані вимоги мають похідний характер від основної вимоги про визнання незаконним наказу про звільнення.

Враховуючи зазначене, позивачем було порушено вимоги ч.3 ст.40 КЗпП України, а зміст порушення полягає у тому, що такою звільнення ОСОБА_1 в разі наявності на те передбачених законом підстав повинен слугувати перший робочий день після закінчення періоду непрацездатності.

Щодо посилання позивача на те, що його не ознайомлено із актом перевірки, а також відсутність пропозиції зі сторони відповідача скористатися своїм правом надати письмові пояснення та заперечення стосовно актів, то суд зазначає наступне.

Акт робочої групи з перевірки ефективності використання та забезпечення збереження майна КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» був складений на підставі розпорядження від 25.05.2022 року №278/2022-ОР, що прийнято відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Рішення Одеської обласної ради від 22.09.2006 року №73-V «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада.

Положення цих актів не містять обов`язку Одеської обласної ради здійснити особисте ознайомлення особи про складання такого акту, а також можливості особи подавати будь які заперечення та докази щодо такого акту.

В той же час, підставою для звільнення «Акт робочої групи з перевірки КНП «Одеський обласний центр соціально-значущих хвороб» Одеської обласної ради».

Щодо порушення роботодавцем вимог ст.47 та 116 КЗпП, зокрема, процедури та строків проведення розрахунків із працівником, суд зазначає наступне.

У ч.1 ст.47 КЗпП вказано, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У трудових спорах презумпція вини лежить на роботодавцеві, тому він спростовує заявлені працівником вимоги. Отже, з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюються дії роботодавця, саме відповідач повинен довести, що ці дії вчинені без порушення законодавства про працю. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у справі № 758/16903/21.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували дотримання строків проведення розрахунків, або ж доказів, які б підтверджували поважність причин для пропущення такого строку, а тому, відповідач порушив ч.1 ст.47 та ч.1 ст.116 КЗпП.

Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про те, що позовна вимога позивачки про визнати незаконним та скасувати Рішення Одеської обласної ради №448-VIIІ від 12.07.2022 року «Про звільнення ОСОБА_5 з посади Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб «Одеської обласної ради» підлягає задоволенню у зв`язку з відсутністю доказів, які б належним чином підтверджували факт вчинення порушень, що стали підставою для застосування положення п.2 ст.41 КЗпП в якості підстави для звільнення, встановлення судом факту порушення вимог чинного законодавства щодо встановленої процедури звільнення, зокрема, недотримання положення ч.3 ст.40 КЗпП, а також порушення роботодавцем вимог ст.ст.47, 116 КЗпП, тобто, порушення правил та строків розрахунків під час звільнення.

Щодо вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за невикористану відпустку за 115 календарних днів що складає 392 621,07 грн., компенсації за лікарняні 5 календарних днів що складає 16 359,20 грн., та компенсації за несвоєчасну виплату розрахунку при звільненні за період з 12 липня 2022 року по 28 вересня 2022 року що складає 270 790,28 грн.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку за 115 календарних днів що складає 392 621,07 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

У статті 24 Закону України «Про відпустки» вказано, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до довідки про проведення розрахунку на виплату середньої заробітної плати, розмір середньоденної заробітної плати становить 3466,07 гривень.

Тому, розмір компенсації за невикористану відпустку за 115 календарних днів повинен складати 398598,05 гривень.

В той же час, у уточненій позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача 392621,01 гривень в якості компенсації за невиплачену відпустку.

Диспозитивність цивільного судочинства виявляється в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 13 ЦПК України).

Враховуючи те, що суд не може виходити за розмір позовних вимог, розмір компенсації за невикористану відпустку за 115 календарних днів становить 395395,30 гривень.

Будь-яких доказів, які б підтверджували виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку, а також доказів відсутності у ОСОБА_1 підстав для отримання такої компенсації суду не було надано.

Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги.

Стосовно стягненняз відповідачана користьпозивача компенсацію за лікарняні 5 календарних днів що складає 16 359,20 грн., суд зазначає наступне.

У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 758/14834/15-ц (провадження № 61-18501св19), від 15 липня 2020 року у справі № 263/14209/17 (провадження № 61-41922св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 761/36549/18-ц (провадження № 61-4174св20), від 21 квітня 2021 року у справі № 306/930/19 (провадження № 61-13430св20), від 19 травня 2021 року у справі № 754/3434/19 (провадження № 61-13722св20), від 01 листопада 2022 року у справі № 953/4949/20 (провадження № 61-12959св21) зазначено, що відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному в період з 01.06.2022 року по 08.06.2022 рік (ЛН №4428601-20085158587-1); з 09.06.2022 року по 14.06.2022 рік (ЛН №4467827-2008589039-2); з 15.06.2022 року по 20.06.2022 рік (ЛН №4467827-2008851404-1); з 21.06.2022 року по 24.06.2022 рік (ЛН №4467827-2008700847); в період з 08.07.2022 року по 18.07.2022 року (ЛН №4625920-2008899886-1); в період з 19.07.2022 по 27.07.2022 року (ЛН №4625920-2008995313-1); в період з 28.07.2022 року по 05.08.2022 року (ЛН №4625920-2009107078-1).

Тимчасова непрацездатність особи відповідно до медичного висновку - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру, та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи. Тимчасова непрацездатність обраховується в календарних днях (п.3 Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків (стаття 15 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 дійсно перебувала на лікарняному, а відповідачем не було подано доказів, які б підтверджували компенсацію за лікарняні 5 календарних днів, суд вважає, що грошова сума, у розмірі 16 359,20 гривень підлягає стягненню з відповідача в якості компенсації за 5 днів лікарняного.

Стосовно стягнення з відповідача компенсації за несвоєчасну виплату розрахунку при звільненні за період з 12 липня 2022 року по 28 вересня 2022 року що складає 270 790,28 грн., суд зазначає.

У статті 117 КЗпП вказано, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати працівникам провадиться компенсація втрати частини заробітної плати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.

У статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Згідно наданих позивачем розрахунків, вбачається, що розмір компенсації у зв`язку з порушенням строків їх виплати у період з 12 липня 2022 року по 28 вересня 2022 року становить 270 790,28 гривень.

Суд погоджується із поданим розрахунком. В той же час, відповідач був наділений правом подати контррозрахунок, проте, не зробив цього. Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення компенсації у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі становить 270 790,28 гривень.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку за 115 календарних днів що складає 392 621,07 грн., компенсацію за лікарняні 5 календарних днів що складає 16 359,20 грн., та стягнути з відповідача компенсацію за несвоєчасну виплату розрахунку при звільненні за період з 12 липня 2022 року по 28 вересня 2022 року що складає 270 790,28 грн. підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 липня 2022 року по 12 вересня 2023 року у розмірі 1 052 095,32.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) зазначила, що вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Тож в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Ця норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим, і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період, за який він обраховується, є сталим для звільненого працівника.

Таке тлумачення відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, сприяє дотриманню балансу прав і законних інтересів незаконно звільнених працівників, які були позбавлені можливості працювати та отримувати гарантовану на конституційному рівні винагороду за виконану роботу, та стимулює несумлінних роботодавців, які порушили таке конституційне право працівників, у подальшому дотримуватися приписів чинного законодавства.

Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком

12 вересня 2023 року позивачка була призначена на посаду директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Нормами абз. 3 п. 2 Порядку №100 визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до довідки про проведення розрахунку на виплату середнього заробітку, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 становить 3466,07 гривень.

Проте, у уточнені позовній заяві для розрахунку виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу представник позивача просить застосовувати середньоденний розмір заробітної плати у розмірі 3438,22 гривні.

Щодо розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу, то суд зазначає наступне.

Початок розрахункового періоду 12.07.2022.

Кінець розрахункового періоду 12.09.2023.

Кількість робочих днів у період з 12.07.2022 року по 12.09.2023 рік 306.

Розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу 1 052 095,32 гривень (306*3438,22 гривень).

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про те, позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Одеської обласної ради №448-VIII від 12.07.2022 року Голови Одеської обласної ради Діденка Г.В. «Про звільнення ОСОБА_5 з посади Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради підлягає задоволенню, та оскільки, ОСОБА_1 з 14.07.2022 року була незаконно позбавлена можливості виконувати свою трудову функцію до моменту її повторного призначення на посаду, тобто, до 12.09.2023 року, суд вважає, що вимога щодо стягнення заробітку підлягає за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача грошової суми у розмірі 1 052 095,32 гривень.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн..

Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

У постанові КЦС ВС від 08.01.2024 у справі № 454/2855/22, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві моральної шкоди.

При цьому слід ураховувати, що причинний зв`язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

В якості обґрунтування моральної шкоди, позивачка посилається на те, що її авторитет було підірвано, вона мусила вжити додаткових зусиль для організації свого життя, відчувала постійні хвилювання у зв`язку з відсутністю можливості належним чином забезпечити себе та свою сім`ю, перебувала у постійній нервовій та психологічній напрузі, що призвело до погіршення здоров`я.

На думку суду, грошова сума у розмірі 20000,00 гривень є тією сумою, яка відповідає критерію співмірності, а тому, позовна вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 гривень підлягає задоволенню.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Одеської обласної ради, Одеської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання незаконним та скасування рішення про звільнення, стягнення з відповідача коштів, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Голови Одеської обласної ради Діденка Григорія Віталійовича «Про проведення службового розслідування» від 06 червня 2022 року №307/2022-ОР.

Визнати незаконним та скасувати рішення Голови Одеської обласної ради ОСОБА_16 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади Генерального директора КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб «Одеської обласної ради» від 12 липня 2022 року №448-VIIІ.

Стягнути з відповідача Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласниий центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради, м. Одеса, вул. Леонтовича, 9/1, 11, ЄДРПОУ 41973328, на користь позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , компенсацію за 115 календарних днів відпустки у розмірі 392621 (триста дев`яносто дві тисячі шістсот двадцять одна) гривня 07 (сім) копійок, компенсацію за лікарняні 5 календарних днів у розмірі 16 359 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) гривень 20 (двадцять) копійок, а також компенсацію за несвоєчасну виплату розрахунку при звільненні за період з 12 липня 2022 року по 28 вересня 2022 року у розмірі 270790 (двісті сімдесят тисяч сімсот дев`яносто) гривень 28 (двадцять вісім) копійок.

Стягнути з відповідача Одеської обласної ради, м. Одеса, просп. Шевченка, 4, ЄДРПОУ 25042882 на користь позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , відшкодування в якості моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 7 березня 2024 року.

Суддя Косіцина В.В.

06.02.2024


Суд	Приморський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення	06.02.2024
Оприлюднено	08.03.2024
Номер документу	117488238
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії

Косіцина В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 06.02.2024 по справі 522/8027/22-еПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Судовий реєстр по справі —522/8027/22-е

Рішення від 06.02.2024

Рішення
від 06.02.2024 по справі 522/8027/22-е
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ