Ухвала

від 05.03.2024 по справі 753/1989/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1989/24

провадження № 2/753/3617/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. м. Київ,

Суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 проти розгляду справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наша щаслива оселя 9-Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2024 до суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наша щаслива оселя 9-Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій представник позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наша щаслива оселя 9-Б» заборгованість за житлово-комунальних послуг за період з травня 2021 року по грудень 2023 року в сумі 27 213,14 грн, 3% річних в сумі 2 183,01 грн та інфляційні витрати в сумі 10 799,78 грн.

Ухвалою 06.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

28.02.2024 до суду від відповідача надійшла заява проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у якій відповідач просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання.

Заява обґрунтована тим, що внески за утримання будинку та прибудинкової території не є житлово-комунальними послугами, тому застосування позивачем Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є недоречним, позивач просить стягнути з відповідача борг за період, коли останній не був власником квартири, результат розгляду справи є для відповідача надзвичайно важливим, оскільки сума заборгованості має для нього величезне значення через розмір доходу, а саме пенсії.

Розглядаючи клопотання, суддя доходить наступного висновку.

Частиною 1 ст. 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд взяв до уваги, зокрема виходив з ціни позову (яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява - 40 195,93 грн), критерії, визначені ст. 11, ч. 3 ст. 274 ЦПК України, а також те, що дана справа не підпадає під категорії, визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у зв`язку з чим суд визнав таку справу малозначною, як таку, що є справою незначної складності.

З урахуванням зазначеного суд визначив порядок розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяву відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Крім цього, суд враховує, що перелік справ, які в обов`язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.

Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Клопотання відповідача мотивовано тим, що внески за утримання будинку та прибудинкової території не є житлово-комунальними послугами, тому застосування позивачем Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є недоречним, позивач просить стягнути з відповідача борг за період, коли останній не був власником квартири, результат розгляду справи є для відповідача надзвичайно важливим, оскільки сума заборгованості має для нього величезне значення через розмір доходу, а саме пенсії.

Проте, усе перелічене підлягає встановленню саме на підставі письмових доказів, які суд детально досліджує під час ухвалення рішення в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд наголошує, що спрощене провадження спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без повідомлення сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.

Відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування позовних вимог у строки, визначені судом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

З наявних матеріалів справи необхідності проведення підготовчого судового засідання не вбачається. Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Зважаючи на вищевикладене, підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 12, 13, 43, 49, 174, 258-261, 277, 279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 проти розгляду справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наша щаслива оселя 9-Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.О.Заставенко