Ухвала

від 05.03.2024 по справі 146/140/24

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/140/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. смт.Томашпіль

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Томашпіль клопотання про обрання запобіжного заходу в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Томашпільського районного суду знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

26 лютого 2024 року на адресу суду від прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів додосудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватись від органів досудового слідства та суду є те, що вона усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, у вчиненні якого вона підозрюється з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Також ОСОБА_5 може змінювати місце свого проживання, що призведе до того, що вона може не з`являтися на виклики суду для здійснення судового розгляду, може змінити номер телефону, щоб суд не міг встановити її місцезнаходження. У ОСОБА_5 наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий 27 жовтня 2017 року, органом 0532, який дійсний до 27 жовтня 2027 року, що є також підставою, що остання може виїхати за кордон з метою подальшого переховування від органів досудового розслідування, суду та таким чином уникнути кримінальної відповідальності. 10 листопада 2023 року відповідно до ухвали № 146/1726/23 слідчим суддею Томашпільського районного суду застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, проте протягом 5 днів застава нею не внесена, обов`язок покладений на ОСОБА_5 передбачений ст. 194 КПК України , а саме здати закордонний паспорт на зберігання до ДМС України, не виконаний. Тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 не виконавши законні вимоги покладені на неї судом, у подальшому має мету переховуватись від суду. Підставою вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інший злочин є те, що вона з метою незаконного збагачення упродовж трьох років вчинила 13 корисливих злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України. З метою забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуатись від суду, ухилятися від виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, та вчиняти інші злочини необхідно обрати відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України.

В судовому засіданні прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 підтримує клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 . Вказав, що запобіжний захід у виді застави до обвинуваченої ОСОБА_5 не застосовано, оскільки останньою сума застави не внесена.

Обвинувачена ОСОБА_5 просить відмовити в клопотанні про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 просить відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказала, що зазначено в якості ризиків для обрання запобіжного заходу, те що ОСОБА_5 може переховуватись від слідства й суду. Проте жодного доказу такої поведінки у клопотанні не міститься, а тому такі доводи є надуманими і на них не можливо посилатися як на підставу для обрання жодного запобіжного заходу. ОСОБА_5 вручена підозра була ще 12.10.23 року. Однак, ні в період до 12.10.23 року, а ні після вручення підозри, ОСОБА_5 від слідства не переховувалася, прибувала за кожним викликом слідчого та суду. Крім того, сторона обвинувачення посилається на те, що у ОСОБА_5 наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон . Вказаний ризик грунтується на припущеннях сторони обвинувачення, жодного підтвердження того, що ОСОБА_5 намагалася перетнутии державний кордон України суду не надала. ОСОБА_5 неодноразово повідомляла слідчого і прокурора, що паспорт у неї відсутній, оскільки був втрачений, тому вона не має можливості його здати. Також вказала, що сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в період дії запобіжного заходу обраного Вінницьким апеляційним судом Вінницької області від 28 листопада 2023 року у виді застави. Ухвалою Вінницького апеляційного суду на ОСОБА_5 були поклдаені процесуальні оболв`язки, в межах строку досудового розслідування -до 12 грудня 2023 року.Чинним процесуальним законодавством не допускається обрання кількох запобіжних заходів особі, що мають діяти одночасно.

Представник потерпілого ОСОБА_4 щодо клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою покладається на розсуд суду.

Суд розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ч.ч.1-3ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.1ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Як слідує з рішення ЄСПЛ у справі «Адам`як проти Польщі» від 19 грудня 2006 року наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення.

У п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року наголошено, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також у вищевказаному рішенні ЄСПЛ зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченої (її характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків), поведінки обвинуваченої під час рохззгляду справи. Ризик переховування обвинуваченої від суду не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Сама лише тяжкість інкримінованого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед іншими даними про особу обвинуваченої.

На підставі наведеного, враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що є тяжким злочином, постійно проживає за адресою с. Гнатків Тульчинського району Вінницької області, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення обвинуваченій достатньо застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби.

Крім того, щодо твердження захисника обвинуваченої, що процесуальним законодавством не допускається обрання кількох запобіжних заходів особі, що мають діяти одночасно, суд до уваги не бере, оскільки доказів того, що обвинуваченою сума застави визначена Вінницьким апеляційним судом внесена не надано.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.177-178,181,331 КПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 -задовольнити частково.

Призначити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, терміном на 60 (шістдесят) днів, а саме по 3 травня 2024 року включно.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 відповідно до ч. 5ст. 194 КПК Українитакі обов`язки:

-не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду з 21 год. вечора до 06 год. ранку наступного дня;

-прибувати до суду за першою вимогою;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_5 положення ч.5 ст.181 КПК України, згідно з якими працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу суду направити для виконання органам Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів до Вінницького апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено о 11:10 год 6 березня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_1