Рішення

від 07.03.2024 по справі 482/2301/23

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.03.2024

Справа № 482/2301/23

Номер провадження 2-а/482/19/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнко С.А., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що від Новоодеського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської їй стало відомо про наявність оскаржуваної постанови.

При відвідуванні відділу ДВС, позивачу стало відомо, що Державною службою України з безпеки на транспорті у відношенні мене винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі АА № 00012773 від 25.07.2023 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 8500 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП за наступних обставин: 12 липня 2023 року о 15 год. 18 хв„ за адресою Н-11 км 76+702, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті встановлено рух транспортного засобу (далі - ТЗ) MAN TGX 26.440 д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), із ніби то перевищенням загальної маси транспортного засобу на 5.638 % (2.255 тон), при допустимій масі 40 тон. що є порушенням вимог п.22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України).

Позивач вказує, що вважає вищевказану постанову незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки MAN TGX 28.440 д.н.з. НОМЕР_1 , вантажний - спеціалізований сідловий тягач, 2011 року випуску, маса без навантаження: 7200.

Перевезення вантажу здійснювалося напівпричепом - спеціалізованим н/пр - самоскид (Свідоцтво про реєстрацію Т/3 СХН .892042), реєстраційний номер НОМЕР_2 . марка SCHMITZ, модель SKI 24, який має три вісі.

Позивач звертає увагу суду на те, що згідно товарно-транспортної накладної №1304 від 11 липня 2023 року, автомобіль MAN TGX 28.440 д.н.з. НОМЕР_1 , відбув з с. Пятиходка. Дніпровської області та прибув до м. Чорноморск. Одеської області з вантажем: маса брутто (вага тягача + вага напівпричепа = 14450 кг + вага нетто 24700 кг) складає 39150 кг, тобто, не перевищує 40 т.

Більш того, позивач наголошує про те, що з вказаної товарно-транспортної накладної вбачається, що після здійснення перевезення вантажу із пункту навантаження с. Пятиходка Дніпровська область до м. Чорноморськ Одеська область отримувач вантажу прийняв його без зауважень, так як на товарно-транспортній накладній в правому нижньому вуглі міститься кругла печатка АДМ "Іллічівськ" для ТТН (код ЄДРПОУ 32790234) і відмітками про результати зважування на прийомці, які відповідають даним ТТН та технічних паспортів транспортних засобів.

Тобто, згідно вказаної товарно-транспортної накладної позивачем не допущено перевищенням загальної маси транспортного засобу на 5.638 % (2.255 тон), при допустимій масі 40 тон.

Позивач вказує, що свідоцтва про реєстрацію ТЗ та ТТН у спірному випадку є належними доказами, що підтверджують, що загальна маса тягача та напівпричепа з вантажем складає 39150 кг та не перевищує допустимі параметри, визначені п.22.5 ПДР.

За таких обставин, враховуючи допустиму масу, визначену п. 22.5 ПДР, та загальну масу тягача та напівпричепа з вантажем - 39150 кг, відповідно з боку позивача відсутній склад адміністративного правопорушення згідно ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме позивачем не допущено перевищення маси ТЗ.

Посилаючись на вищевикладене позивач просила скасувати оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі АА № 00007925 від 27.04.2023 року.

Відповідач подав відзив на позов ОСОБА_1 , до якого додав зокрема: копії сертифікатів перевірки типу та сертифікатів відповідності щодо технічних засобів якими в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення у справі про яке винесено оскаржувану постанову, фотографії транспортного засобу MAN TGX 28.440 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом номерний знак НОМЕР_2 .

У відзиві на позов, представник відповідача вказав, що підстав для скасування постанов немає.

Відповідач посилався на те, що позивач є суб`єктом відповідальності за вказані у оскаржуваних постановах правопорушення відповідно до ст.14-3 КУпАП.

Відповідач посилався на те, що подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваних постановах, а також підтверджуються фотографіями відповідного транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт.

Відповідач також зазначив, що відповідно до абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Відповідач також зазначив, що перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням можливої похибки 10% вимірювального обладнання такого типу що встановлено ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування».

Посилаючись на вищевикладене представник відповідача просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Позивач подала відповідь на відзив у якій посилалася на ті ж обставини що і у позовній заяві, а крім того зазначала, що належним доказом загальної ваги транспортного засобу є товарно- транспортна накладна №1305 від 11 липня 2023 року, якою підтверджується що маса брутто транспортного засобу складала 39950 кг., що не перевищує нормативно допустиму вагу.

Вказує, що Верховний Суд у постанові від 23 серпня 2023 року у справі №600/1407/22-а дійшов висновку про те, що приписами п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку №363 від 14 жовтня 1997 року, визначено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно- матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна містить обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, визначають що товарно- транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

З огляду на викладене, наголошує, що в матеріалах даної справи міститься товаро-транспортна накладна в якій міститься посилання на вагу транспортного засобу, яка не перевищує допустимої.

З огляду на викладене, товаро-транспортна накладна в якій міститься посилання на вагу транспортного засобу, яка не перевищує допустимої, є належним доказом ваги транспортного засобу.

Крім того із вказаної товарно-транспортної накладної вбачається, що після здійснення перевезення вантажу із пункту навантаження с. Пятиходка Дніпровська область до м. Чорноморськ Одеська область останній прийняв його без зауважень, так як на товарно-транспортній накладній в правому нижньому вуглі міститься кругла печатка АДМ "Іллічівськ" для ТТН (код ЄДРПОУ 32790234). Тобто відповідність ваги вказаної у товарно-транспортній накладній підтверджено АДМ "Іллічівськ".

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Розглянувши позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

12.07.2023 року о 15 год 18 хв., на трасі Н-11, 76 км+702 м., було зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440 з реєстраційним номером НОМЕР_3 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі - Правила дорожнього руху), а саме загальної маси транспортного засобу на 5,638% (2,255 тони).

25.07.2023 року відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00012773, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500,00 грн).

Постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені фотографії транспортного засобу MAN TGX 26.440 з реєстраційним номером НОМЕР_3 в момент зважування.

На фотографіях доданих до оскаржуваної постанови зображено транспортний засіб MAN TGX 26.440 з реєстраційним номером НОМЕР_3 двох вісний тягач з трьохвісним напівпричепом номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", положення про Державну службу України з безпеки на транспорті саме на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку) покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, зокрема з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Тобто, саме на Укртрансбезпеку покладено здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів для збереження доріг від руйнування вантажним транспортом з перевищенням габаритно-вагових параметрів.

Згідно пункту 22.5 «б» Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують зокрема для двовісних автомобілів (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон.

Так, ч. 2 ст.132-1 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - штраф в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно з п. 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).

Згідно, п.п. 13, 14, 17 цього Порядку під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до якого підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року, № 1174.

Відповідно до п. п. 16, 17 Порядку у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником транспортного засобу MAN TGX 28.440 д.н.з. НОМЕР_1 .

Зі змісту постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника транспортного засобу, вчиненого водієм, за порушення правил дорожнього руху.

Позивач зазначає, що згідно копій товарно-транспортних накладних повна маса вищевказаних транспортних засобів не перевищувала вагових параметрів.

Відповідно до змісту абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Таким чином, товарно-транспортна накладна є первинним документом, що містить відомості про господарську операцію і не може вважатися документом, який беззаперечно визначає масу вантажу.

Проте суд враховує надану позивачем ТТН та технічні паспорти на транспортні засоби як не прямі докази, які мають значення для вирішення справи виходячи із наступних міркувань.

Фіксація адміністративних правопорушень була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю за допомогою технічного засобу WIM6, 6 .

Як вказує відповідач допустима похибка вимірювання вагового комплексу складає 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, що передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування» і цю похибку було враховано при визначенні загальної маси транспортного засобу.

У оскаржуваній постанові вказано, що Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ. OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Похибка пристрою відповідно до ДСТУ OIML R 134 - 1:2010 становить:

для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ -100 мм, для параметру висоти ТЗ-60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10 % від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16 % від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєнні осі ТЗ - 16 % від фактичного навантаження на осі; для параметру навантаження на строєні осі - 16 % від фактичного навантаження на осі.

Таким чином допустима похибка вимірювання вагового комплексу складає 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі, що передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування»

Як видно із оскаржуваної постанови та інших матеріалів справи, зважування транспортного засобу автоматичним пунктом ваго-габаритного контролю здійснювалося у поосьовому режимі, про що свідчать результати зважування, 1 вісь 7850кг., 2 вісь 12200кг., 3 вісь 9100 кг., 4 вісь 9150 кг., 5 вісь 8650 кг., шляхом додавання результатів яких було визначено фактичну загальну масу транспортного засобу 46950 кг. ( із урахуванням похибки 10 % - 42255кг.)

Разом з тим як видно із вищевикладеного, оскільки транспортний засіб зважувався не загалом, а по осям то на думку суду у відповідності до ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування» до кожного виміру ваги по кожній осі мала бути застосована передбачена вказаним стандартом похибка 16 % яка застосовується впри вимірюванні навантаження на осі і яка потенційно могла мати місце при зважуванні по осям щодо кожної зваженої осі.

Таким чином результати зважування по осям із врахуванням похибки 16% мали б становити: 1) 6594 кг.; 2) 10248 кг.; 3) 7644 кг.; 4) 7686 кг.; 5) 7266 кг., а загальна маса отримана шляхом додавання цих вимірів становить ?39438? кг., що корелюється із результатами зважування транспортних засобів та вантажу при їх завантаженні та розвантаженні згідно ТТН та технічних паспортів транспортних засобів.?

Перевезення вантажів вищевказаним транспортним засобом із таким загальним навантаженням не утворює складу правопорушення передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

Інші доводи сторін на висновки суду не впливають.

У зв`язку із задоволенням позову, у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у сумі 536грн. 80 коп. та повернути позивачу надміру сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 241-246 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії АА № 00012773 від 25.07.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), код ЄДРПОУ 39816845, адреса 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), з державного бюджету судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. надміру сплачений 12.10.2023 року на рахунок UA5089 9998 0313 1012 0600 0014 468, ЄДРПОУ одержувача 37992030, призначення платежу «*;101; судовий збір оскарження постанови ОСОБА_1 ,», квитанція №0.0.3245460420.1 від 12.10.2023 року (знаходиться у цивільній справі № 482/2301/23).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко