Постанова

від 07.03.2024 по справі 152/201/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 152/201/24

Провадження № 22-ц/801/615/2024

Категорія: 58

Головуючий у суді 1-ї інстанції Славінська Н. Л.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 рокуСправа № 152/201/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Медвецького С. К., Копаничук С. Г.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Комунальне підприємство «Харківська обласна філармонія»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Харківська обласна рада,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 08 лютого 2024 року, постановлену у складі судді Славінської Н. Л.,

встановив:

Короткий зміст вимог

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до КП «Харківська обласна філармонія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Харківської обласної ради, про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

У заявленому позові ОСОБА_1 просила:

-визнати недостовірною та такою, що принижує честь та гідність, порушує право на недоторканність ділової репутації позивачки інформацію, поширену КП «Харківська обласна філармонія» в особі директора Янка Ю. В. у листі № 215 від 24 листопада 2023 року;

-зобов`язати КП «Харківська обласна філармонія» в особі директора Янка Ю. В. спростувати таку недостовірну інформацію;

-стягнути з КП «Харківська обласна філармонія» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 85200 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 08 лютого 2024 року позовну заяву було передано на розгляд за встановленою підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Ухвала суду мотивована тим, що позов подано до юридичної особи, місцезнаходженням якої є вул. Римарська, 21, м. Харків, а тому позивачка невірно визначилася із підсудністю справи при поданні позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Шаргородського районного суду Вінницької області.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Медвецький С. К.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року справу призначено до розгляду на 07 березня 2024 року в порядку письмового провадження.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 знаходиться у трудових відносинах із відповідачем, перебуваючи на посаді заступника директора з правових питань КП «Харківська обласна філармонія».

Позивачка має соціальний статус внутрішньо переміщеної особи, особи з інвалідністю 2 групи безстроково, тому керуючись ч. 1 ст. 28 ЦПК України, звернулася за місцем реєстрації і фактичного проживання: АДРЕСА_1 до Шаргородського районного суду Вінницької області з позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, яка виникла з трудових правовідносин.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає у повній мірі.

Статтею 125 Конституції Українипередбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені у ч. 1ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Підсудність церозмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ. Тобто підсудність це коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного суду.

Територіальна підсудність це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудностіпередбачають водних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, який обґрунтовувала тим, що вона отримала душевні страждання внаслідок поширення КП «Харківська обласна філармонія» в особі директора Янка Ю. В. недостовірної інформації.

Отже, спір у цій справі хоча і виник між працівником та роботодавцем, проте предметом спору є захист честі і гідності позивачки та відшкодування у зв`язку із цим моральної шкоди, а не порушені права ОСОБА_1 як працівника КП «Харківська обласна філармонія».

Підставою звернення позивачки до суду слугувало поширення директором КП «Харківська обласна філармонія», на її думку, неправдивої інформації, а тому цей позов не є таким, що виник з трудових правовідносин.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 надумані та є наслідком помилкового тлумачення норм права, а отже, в даному випадку у позивачки відсутні підстави керуватися положеннями ч. 1 ст. 28 ЦПК України при виборі підсудності.

Оскільки ОСОБА_1 звертається в суд із позовом до КП «Харківська обласна філармонія», яке є юридичною особою, вона повинна керуватися ч. 2 ст. 27 ЦПК України, якою передбачено звернення в суд із позовом до юридичних осіб за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вул. Римарська, 21, м. Харків.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що підстави для розгляду цієї справи в межах юрисдикції Шаргородського районного суду Вінницької області відсутні, а справу слід направити на розгляд Дзержинського районного суду м. Харкова.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання про підсудність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції- без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки справа не розглядалася апеляційним судом по суті, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 08 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді С. К. Медвецький

С. Г. Копаничук