Рішення

від 28.02.2024 по справі 627/835/23

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/835/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючого Вовк Л. В.

з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

представника позивача, адвоката Андерс В.М.,

представника відповідача, адвоката Рибак Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області в порядку загального позовного провадження справу за позовомОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агрослобода» про розірвання договору оренди землі, припинення речового права оренди землі,

у с т а н о в и в :

У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить розірвати договір оренди землі, укладений 30 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Агрослобода» (далі - ФГ «Агрослобода»), припинити речове право оренди ФГ «Агрослобода» на земельну ділянку площею 4,3381 га, кадастровий номер 6323584700:04:001:0170, стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 зазначає, що він є власником земельної ділянки площею 4,3381 га, розташованої на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, кадастровий номер: 6323584700:04:001:0170, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті батька ОСОБА_2 .. За життя ОСОБА_2 уклав договір оренди землі з ФГ «Агрослобода» від 30.04.2007 із змінами та доповненнями відповідно до Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 6 від 02.01.2015, предметом якого є земельна ділянка площею 4,3381 га, кадастровий номер: 6323584700:04:001:0170, розташована на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області. При укладанні договору оренди земельної ділянки сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору, в тому числі і щодо сплати орендарем орендної плати один раз в рік до 20 грудня поточного року у грошовій формі та розмірі: 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня поточного року, з переглядом 1 раз на два роки. Позивач зазначає, що відповідачем ФГ «Агрослобода», який є орендарем земельної ділянки , істотно порушуються умови договору оренди землі від 30.04.2007 та додаткової угоди до нього, не сплачується у строки передбачені договором орендна плата за 2021, 2022 роки, що порушує право позивача на своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі і що, на думку позивача ОСОБА_1 , є підставою для розірвання договору оренди землі та припинення речового права відповідача на спірну земельну ділянку.

Відповідач ФГ «Агрослобода» надало відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнало в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції сторона відповідача зазначала, що орендну плату за 2021 рік за погодженням із орендодавцем було сплачено позивачу 29.12.2021 , відповідно до списку згрупованих поштових переказів, оскільки у відповідача не було інформації про банківський рахунок позивача; виплату орендної плати за земельний пай за 2022 рік було здійснено позивачу ОСОБА_1 у вересні 2023 року, відповідно до квитанції від 14.09.2023 . Відповідач посилається на «переплату наперед» орендної плати за договором оренди землі від 30 квітня 2007 року орендодавцю ОСОБА_2 , а тому вважає, що заборгованості за договором оренди землі у ФГ «Агрослобода» перед позивачем ОСОБА_1 не існує. Крім того, порушення строків оплати за договором оренди землі відповідач обумовлює настанням форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання Договору оренди землі від 30.04.2007 та Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 6 від 02.01.2015, в зв`язку з введенням на території України воєнного стану 24.02.2022 , про що позивачу 27.12. 2022 надсилався лист, також посилається на лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1; звіти про посівні площі сільськогосподарських культур за 2021,2022 роки, звіти про реалізацію продукції сільськогосподарського призначення за 2021-2022 роки; наявність зобов`язань перед банками та третіми особами. Зазначає на необґрунтованість заявленої очікуваної вимоги Позивача про сплату гонорару у сумі 40 000 грн, з огляду на відсутність в матеріалах справи договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 з адвокатом.

Сторона позивача скористалась правом надання відповіді на відзив, в якому заперечувала проти обставин, викладених у відзиві. Вказувала на те, що оплата орендної плати за 2021 рік, 2022 рік була здійснена відповідачем в порушення строків встановлених договором оренди землі, що є порушенням істотних умов договору, в тому числі на те, що за 2021 рік орендна плата позивачем не отримана, а за 2022 рік оплату відповідачем здійснено у вересні 2023 року, саме на відомий відповідачу банківський рахунок позивача вже після того як відповідач дізнався про те, що ОСОБА_1 звертається до суду з позовною заявою. Крім іншого, позивач зазначив, про відсутність форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач, а також про відсутність доказів направлення листа від 27 грудня 2022 року, яким ФГ «Агрослобода» повідомляло про настання форс-мажорних обставин позивача. Окрім іншого, позивач вказував на недоведеність факту здійснення оплати наперед спадкодавцю ОСОБА_2 за Договором оренди землі, обгрунтовуючи це, сплатою платежів за минулі роки (з 2007 по 2017 роки), що на думку позивача, не є «переплатою наперед», вказував на суперечливість та невідповідність наданого відповідачем кінцевого розрахунку по нарахуванню та виплаті орендної плати. Зазначав, що стороною позивача буде надано відповідні документи на підтвердження судових витрат на правову допомогу у строки, визначені законом. Вважав, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

У судовому засіданні представник позивача, адвокат Андерс В.М., позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити.

Представник відповідача, адвокат Рибак Я.В. ,позовні вимоги не визнала, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та Договором оренди землі, що укладений сторонами 30.04.2007 із змінами та доповненнями до нього відповідно до Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 6 від 02.01.2015.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1, 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Приписами ст. 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно з положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Частиною 4. статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до п. в) ч.1 статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом «д» статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 1. Статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Нормами ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Орендна плата справляється у грошовій формі.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,3381 га, що розташована на території Краснокутської селищної ( колишньої - Мурафської сільської ) ради Богодухівського ( колишнього - Краснокутського ) району Харківської області, кадастровий номер: 6323584700:04:001:0170, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 05 березня 2020 року державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області Руденко В.О., реєстровий номер № 131. (т.1, а.с.11 )

Земельна ділянка належала батькові позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області 20 листопада 2018 року, актовий запис № 50. ( т.1, а.с. 10 )

30 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Агрослобода» укладено договір оренди землі строком на 40 років , який зареєстрований у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.12.2007 за № 040769900099 ( т.1, а.с.12-15).

Відповідно до пунктів 1, 2 вказаного Договору оренди землі , Орендодавець ( ОСОБА_2 ) надає, а Орендар (ФГ «Агрослобода») приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 4, 3381га, яка знаходиться на території Мурафської сільської ради.

Відповідно до п. 9, 10 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 747 грн в рік в тому числі в грошовій, натуральній та відробітковій формі. Номенклатура, кількість та вартість продукції, яка поставляється орендарем орендодавцю в рахунок орендної плати зазначається в окремій угоді, що щорічно укладається між орендодавцем та орендарем і є додатком до цього договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексу інфляції.

Пунктами 11 та 13 Договору передбачено, що орендна плата вноситься у строки до 20 грудня поточного року. Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки.

Згідно з п. 36 Договору зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 37 Договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пункт 38 Договору оренди передбачає підстави припинення дії договору шляхом його розірвання за : взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пункт 39 Договору оренди землі визначає, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до п. 40 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов договору або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Пункт 41 Договору оренди землі: за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Пункт 43 Договору передбачає, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір укладено у 4 примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію - Краснокутський районний відділ Харківської регіональної філії Центру ДЗК.

Відповідно до Акту прийому - передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 27.12.2007 за договором оренди від 30.04.2007 , ОСОБА_2 передав в оренду, а ФГ «Агрослобода» прийняв земельну ділянку площею 4, 3381 га. ( т.1 а.с.15 зворотня сторінка )

02.01.2015 ОСОБА_2 та ФГ «Агрослобода» уклали Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 6, якою внесли зміни до пунктів 9 та 40 Договору оренди від 30.04.2007 . (т.1, а.с. 18)

Відповідно до п. 9 договору після внесення до нього змін орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі : 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня поточного року.

Пункт 40 договору із змінами передбачає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянки до другої особи а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Отже, судом встановлено, що укладаючи договір оренди землі від 30.04.2007 та Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 6 від 02.01.2015 , сторони договору ОСОБА_2 та ФГ «Агрослобода» дійшли згоди щодо істотних умов договору, а саме: щодо об`єкта оренди земельної ділянки площею 4,3381 га, розташованої на території Краснокутської селищної ради ( колишньої - Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області), кадастровий номер: 6323584700:04:001:0170; дати укладення та строку дії договору оренди; орендної плати із зазначенням її розміру відповідно до пунктів 9 - 13 із змінами та доповненнями, якими передбачено, що орендна плата вноситься один раз в рік до 20 грудня поточного року Орендарем у грошовій формі та розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня поточного року, без урахування індексу інфляції, що переглядається 1 раз на два роки.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 13.11.2017 № 103534291 вбачається, що право оренди земельної ділянки кадастровий номер : 6323584700:04:001:0170, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,3381 га, що розташована на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, зареєстроване за ФГ «Агрослобода» , на підставі Договору оренди землі від 30.04.2007 , Додаткової угоди до договору оренди землі №6 від 02.01.2015 , про що зроблено відповідний запис у реєстрі 09.11.2017 за реєстровим номером 23328882. ( т.1,а.с.19 )

Отже, після переходу права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 6323584700:04:001:0170, площею 4,3381 га на території колишньої Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, до останнього перейшли й усі права та обов`язки, визначені у Договорі оренди землі від 30.04.2007 та Додатковій угоді № 6 від 02.01.2015.

З листа ОСОБА_1 від 16.03.2020 , направленого до ФГ «Агрослобода» рекомендованим листом з описом № 6200202424334 від 17.03.2020 , вбачається, що Позивач повідомив Відповідача про перехід до нього права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6323584700:04:001:0170, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, вказав адресу свого проживання : АДРЕСА_1 та зазначив, що просить орендну плату сплачувати йому поштовим переказом за місцем проживання чи через касу підприємства, попередньо погодивши дату виплати за телефоном НОМЕР_2 . Також, повідомив Орендаря, що намірів вносити зміни до договору оренди землі із зазначенням нового власника земельної ділянки не має. ( т.1, а.с. 20)

Отже, сторони мали діяти в межах і на умовах Договору оренди землі від 30.04.2007 та Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 6 від 02.01.2015 , укладеними між ОСОБА_2 та ФГ «Агрослобода».

Судом встановлено, що відповідно до витягу № НВ-9928225462023 від 19.09.2023 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6323584700:04:001:0170 складає 143917,08 гривень. (т.2, а.с.15)

В листі відділу №2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 26.10.2023 зазначено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) за 2019,2020,2021 та 2022 роки не змінювався та становив 1,0. Отже, розмір орендної плати відповідно до п. 9 Договору оренди землі із змінами та доповненнями, складає 5756,68 гривень (4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня поточного року). ( а.с. т.1,26)

З поданих ФГ «Агрослобода» у якості доказів копій роздруківок нарахування орендної плати по паям № 0000-000047 від 08 грудня 2021 року та №0000-000001 від 20 грудня 2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 , після відрахувань податку та військового збору, підлягало до виплати за 2021 рік та за 2022 рік - відповідно по 4634, 13 грн (5756,68грн-1036,20 грн-86,35грн), щорічно. ( а.с.т.1, а.с. 67,68)

Сторони не оспорюють і визнають, що розмір орендної плати за 2021 та 2022 роки, після здійснення відрахувань податків та зборів, становить 4634,13 гривень за кожен рік, які мають бути внесені орендарем ФГ «Агрослобода» на користь орендодавця ОСОБА_1 один раз в рік до 20 грудня поточного року (п.11 Договору оренди землі від 30.04.2007 ).

Так, позивач ОСОБА_1 зазначає, що протягом 2021, 2022 року орендна плата за користування земельною ділянкою, передбачена пунктами 9, 11,13 Договору оренди землі від 30.04.2007 із змінами відповідно до Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 6 від 02.01.2015 , орендарем ФГ «Агрослобода» на користь орендодавця ОСОБА_3 у строки до 20 грудня кожного поточного року не сплачувалась.

Відповідачем, в обгрунтування виконання п. 11 Договору оренди землі за 2021 рік, надано у якості доказу копію списку згрупованих поштових переказів за № 3180 від 29.12.2021 , відповідно до якого ОСОБА_1 було здійснено переказ від ФГ «Агрослобода» на суму 4634,13 грн через відділення «Укрпошта» Богодухів. При цьому Відповідач ФГ «Агрослобода» зазначало, що змінюючи строки оплати орендної плати за 2021 рік, відповідач діяв в межах умов договору за погодженням з Позивачем. ( т.1, а.с.62-63)

З відповіді АТ «Укрпошта» від 01.11.2023 за №1.10.004.-17956-23 ,наданої на запит представника позивача, адвоката Андерс В.М. ,вбачається, що провести перевірку пересилання коштів (переказу) за №3180 від 29.12.2021 від ФГ «Агрослобода» на користь ОСОБА_1 не вбачається можливим, за плином встановленого законом строку. ( т.2 а.с. 12)

Щодо оплати оренди за 2022 рік представник відповідача ФГ «Агрослобода» ,адвокат Рибак Я.В., у судовому засіданні пояснила, що відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 14 вересня 2023 року за № 1387, ФГ «Агрослобода» сплатило ОСОБА_1. 8109,73 грн, з яких 4634, 13 грн це оплата оренди за 2022 рік, а 3475,60 грн - часткова оплата за оренду землі за 2023 рік. Порушення строків оплати за договором оренди землі за 2022 рік представник пояснила наявністю форс- мажорних обставин, посилалась на лист ФГ «Агрослобода» від 27 грудня 2022 року за вих № 191, яким відповідач повідомив позивача про неможливість проведення розрахунку у грошовій формі. Також зазначила, що на думку відповідача заборгованості по оренді ФГ «Агрослобода» перед ОСОБА_1 немає, оскільки відповідач сплатив орендну плату в розмірі більшому, аніж було передбачено умовами договору оренди землі, тобто платежі були здійснені наперед, на майбутні періоди.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Андерс В.М., у судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_1 14 вересня 2023 року отримав від ФГ «Агрослобода» кошти у сумі 8109,73 грн на картковий рахунок в АТ «Ощадбанк» НОМЕР_3 , власником якого є позивач, з призначенням платежу «орендна плата за земельний пай за 2022 рік», що свідчить про наявність у відповідача інформації про банківські реквізити ОСОБА_1 , і спростовує, в свою чергу, твердження відповідача про неможливість здійснення розрахунку з орендодавцем за Договором оренди землі, у зв`язку з відсутністю у нього інформації про банківські реквізити позивача. Крім іншого, представник вказала на неодноразові порушення п. 11 Договору оренди землі стосовно строків проведення розрахунків, що мали місце у 2018, 2019, 2021,2022 роках в тому числі і у 2023 році та пояснила, що за 2023 рік орендна плата до 20 грудня 2023 року теж не сплачена своєчасно в повному обсязі, а тільки частково у розмірі 3475,60 грн, заборгованість по орендній платі на початок 2024 року складає 1158,53 гривень, що свідчить про системність порушення умов Договору оренди землі із змінами до нього. Крім іншого зазначила, що оплату, яка була здійснена у 2017 році ОСОБА_2 у сумі 9254,93 грн, не можна вважати оплатою наперед, оскільки вона є оплатою погашення заборгованості (недоплати) за попередні роки у період 2007-2017 років, про що свідчить систематичність несвоєчасного здійснення розрахунків протягом дії договірних зобов`язань з боку відповідача. Крім того, представник зазначила, що договір оренди землі із змінами до нього не передбачає оплату оренди наперед.

Аналізуючи подані сторонами докази суд дійшов наступних висновків.

З витребуваних за ухвалою суду податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку форма 1ДФ вбачається, що ОСОБА_2 у 2016 році було нараховано дохід 8212 грн (порядковий номер №4); 2017 році було нараховано дохід у сумі 22993,60 грн (порядковий номер №47); форма 1 ДФ за 2018 рік нарахування ОСОБА_2 не здійснювались; форма 1ДФ за 2019 рік нарахування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не здійснювались; форма 1 ДФ за 2020 рік нарахування ОСОБА_1 не здійснювались; форма 4 ДФ за 2021 рік нараховано ОСОБА_1 5756, 68 грн (порядковий номер №677); форма 4 ДФ за 2022 рік нараховано ОСОБА_1 5756, 68 грн (порядковий номер №476). ( т.1, а.с. 153-249)

Відповідно до відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи з фізичних осіб та військового збору форма 4 ДФ за 2020 рік, поданого додатково до податкового органу 06.11.2023, ОСОБА_1 (порядковий номер № 1 та № 2) нараховано дохід у сумі 18084,47 грн та 10965,78 грн.

Відповідно до виготовленого та долученого відповідачем розрахунку орендної плати за земельний пай ОСОБА_2 нараховано згідно даних бухгалтерського обліку ФГ «Агрослобода» у 2017 році: 11496,80 грн; у 2018 році: 5475, 61 грн; у 2019 році: 5756,68 грн; у 2020 році: - 6021,19 грн.

Відповідно до нарахування орендної плати по паям № 0000-000047 від 08 грудня 2021 року ОСОБА_1 нараховано суму 5756,68 грн.

Відповідно до нарахування орендної плати по паям № 0000-000001 від 20 грудня 2022 року ОСОБА_1 нараховано 5756,68 грн.

Отже, судом встановлено невідповідність здійснених і поданих до суду розрахунків ФГ «Агрослобода» - податковим звітам податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ) форми ДФ 1, ДФ 4 за період 2016-2020 роки.

З відомості на виплату грошей №2 вбачається, що у графі підпис про одержання п/н №1 ОСОБА_2 отримав 9254,93 грн - орендна плата за 2017 рік. ( т.1 , а.с.108 )

З відомості на перерахування орендної плати власникам земельних паїв за 2020 рік вбачається , що ОСОБА_1 нараховано суму орендної плати у розмірі 14588 грн. ( т.1, а.с.113)

В той же час, доказів про виконання Договору оренди землі від 30.04.2007 (із змінами від 02.01.2015) у 2016 році, 2018 році, 2019 році, 2020 році про сплату на користь позивача ОСОБА_1 або ж спадкодавця ОСОБА_2 орендної плати за вказаний період стороною відповідача суду не надано.

З відповіді ФГ «Агрослобода» №114 від 01.11.2023 , наданої на запит адвоката Андерс В.М., вбачається, що первинні документи та додатки до них за період з 22.07.2007 по 31.12.2016 були вилучені для знищення, як такі, що не мають культурної цінності та втратили практичне значення ,згідно акту № 1 від 04.01.2021 та акту № 2 від 03.01.2022 .

Отже, встановити здійснення та проведення оплат від ФГ «Агрослобода» на користь спадкодавця ОСОБА_2 за попередні періоди суд не вбачає за можливе, а тому суд критично сприймає твердження відповідача про «переплату наперед» орендної плати та вважає ці обставини недоведеними, оскільки Відповідачем не надано належних та допустимих доказів здійснення такої оплати.

Крім іншого, суд звертає увагу, що Договором оренди землі від 30.04.2007 та Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки № 6 від 02.01.2015 не передбачена сплата наперед орендної плати Орендодавцю.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 531 ЦК України).

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій статтею 14 Закону України «Про оренду землі».

Даний висновок узгоджується з правовою позиціє Верховного Суду викладених у постановах від 02 жовтня 2019 року по справі №321/329/17, від 20 листопада 2019 року по справі 704/236/17.

Подібні висновки також містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 321/329/17.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Пунктом 9 Договору оренди землі від 30.04.2007 сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 747 грн в рік в тому числі в грошовій , натуральній та відробітковій формі.

Додатковою угодою від 02.01.2015 були внесені зміни до договору оренди земельної ділянки від 30.04.2007 , в тому числі щодо порядку виплати орендної плати, а саме зазначено: «орендна плата виплачується у грошовій формі та розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня поточного року .

Зазначені угоди не містять домовленостей сторін щодо авансової виплати орендної плати.

Із змісту наданих відповідачем доказів також не вбачається, що при виплаті орендної плати за Договором оренди сторони досягали домовленості щодо виплати орендної плати наперед авансовими платежами.

Із змісту відомостей на виплату грошей за 2017 рік не вбачається, що грошові кошти у сумі 9254,93 грн отримані спадкодавцем ОСОБА_2 у якості плати за оренду земельної ділянки за майбутні періоди.

Отже, за відсутності між сторонами домовленості про те, що сплачені кошти є орендною платою за період, що ще не настав, та без зазначення про це у відомостях про отримання коштів, не можливо вважати таку виплату виконанням боржником зобов`язання достроково.

Будь-яких належних та допустимих доказів сплати орендної плати в більшому розмірі за спірний період матеріали справи не місять та відповідачем не надано.

Щодо виконання умов Договору оренди землі та здійснення орендної плати за 2021 рік, суд зазначає про таке.

Відповідачем ФГ «Агрослобода» 29.12.2021 було здійснено поштовий переказ, що вбачається з копії списку згрупованих поштових переказів за № 3180 від 29.12.2021 , де за порядковим № 3 у даному списку міститься запис: «62051, с.Олексіївка (куди), Махота (кому), 4634,13грн (сума переказу), 37,07 грн (плата за пересилання), 716 (номер переказу)», міститься штамп «Укрпошта, Богодухів» від 29.12.2021 , а також квитанцію № 1026/1 від 29.12.2021 про приймання грошових коштів переказів за списком з 716-732, №3180 на суму 78135,30 гривень, від ФГ «Агрослобода» з відміткою «Укрпошта» Богодухів від 29.12.2021 .

Суд не приймає до уваги надану позивачем копію відповіді АТ «Укрпошта» від 01.11.2023 за №1.10.004.-17956-23, оскільки з цієї відповіді не можливо зробити однозначний висновок про те, що відповідач даний переказ не здійснював, а позивач кошти не отримав.

В той же час суд зазначає, що в порушення вимог п.11 Договору оренди землі від 30.04.2007 із змінами відповідно до Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 6 від 02.01.2015 , ФГ «Агрослобода» порушило строки оплати орендної плати за землю, та здійснило платіж не до 20 грудня 2021 року, а 29 грудня 2021 року .

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на ті обставини, що між сторонами була домовленість про зміну строку оплати оренди, оскільки стороною Відповідача не надано доказів досягнення такої домовленості.

Щодо виконання умов Договору оренди землі за період 2022 року, судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції в національній валюті за № 1387 від 14 вересня 2023 року платник ФГ «Агрослобода» сплатило на рахунок отримувача ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» НОМЕР_3 грошові кошти у сумі 8109,73 гривень з призначенням платежу: «орендна плата за земельний пай за 2022 рік», що свідчить про наявність у розпорядженні відповідача інформації про рахунок позивача, а отже і спростовує твердження ФГ «Агрослобода» про неможливість своєчасної оплати орендної плати за відсутності реквізитів позивача.

Оскільки сторони не заперечують що цей платіж складався із орендної плати за 2022 рік у сумі 4634, 13 грн та з часткової оплати орендної плати за 2023 рік у сумі 3475,60 гривень, суд зазначає, що оплата орендної плати за 2022 рік відповідачем ФГ «Агрослобода» була здійснена в порушення вимог п.11 Договору оренди землі від 30.04.2007 із змінами відповідно до Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 6 від 02.01.2015 та не була сплачена ОСОБА_1 до 20 грудня 2022 року, що свідчить про порушення умов договору з боку Відповідача.

При цьому суд зазначає, що зміна строку оплати за договором оренди землі, яка допущена відповідачем у 2018, 2019, 2021 та 2022 роках носить системний характер і є зміною істотних умов договору.

Частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України та статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

Пунктом 36 Договору оренди землі від 30.04.2007 сторони визначили, що зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17]. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.)

Частиною 2 та 3 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до п. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/418/19 від 08.09.2020.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

За загальними правилами статті 651 ЦК України умовою розірвання договору оренди в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача ОСОБА_1 можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані висновки узгоджуються із висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі №703/2495/21.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд зазначає, що при виконанні договору оренди землі відповідач допускав непоодинокі випадки порушення пунктів 9 та 11 цього договору, зокрема у 2018, 2019, 2021, 2022 роках.

Суд приходить до висновку, що ФГ «Агрослобода» не виконало умови Договору оренди землі від 30.04.2007 та Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 6 від 02.01.2015 та не сплатило у строки передбачені договором до 20 грудня 2021 року та до 20 грудня 2022 року позивачу (Орендодавцю) ОСОБА_1 орендну плату, чим грубо та систематично порушило вимоги пунктів 9, 11 вищевказаного Договору, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо посилання ФГ «Агрослобода» на існування форс-мажорних обставин, які були викликані повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року, і що стали підставою для введення в Україні воєнного стану та унеможливили виконання зобов`язань за Договором оренди землі від 30.04.2007 року із змінами відповідно до Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 6 від 02.01.2015 року, суд зазначає наступне.

Договором оренди землі від 30.04.2007 (із змінами) обставини форс-мажору не передбачені.

Пунктом 42 цього договору визначено, що сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

У постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив, що :

- ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 10.11.22 № 990/115/22, зазначила, що одне лише передбачене законом віднесення введення воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що відповідна обставина унеможливлює виконання конкретного договору.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №922/999/22, у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 (п.40), постанові від 03.08.2022 у справі №914/374/21 (п.99).

Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на лист від 27 грудня 2022 року за вих. № 191 щодо повідомлення ОСОБА_1 про неможливість проведення розрахунку у грошовій формі і про проведення розрахунку у натуральній формі, оскільки стороною Відповідача не надано доказів направлення такого листа на адресу ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про недоведеність таких обставин.

Одночасно, суд звертає увагу, що посилання відповідача як на доказ неможливості виконання зобов`язання по оплаті оренди за 2022 рік, а саме - посилання на звіти про посівні площі сільськогосподарських культур за 2021,2022 роки, звіти про реалізацію продукції сільськогосподарського призначення за 2021-2022 роки, є непереконливими, адже із поданих звітів вбачається, що ФГ «Агрослобода» здійснювало свою господарську діяльність протягом 2021 та 2022 років.

Посилання Відповідача на введення на території України воєнного стану 24.02.2022 року, як на підставу звільнення його від виконання зобов`язання по своєчасній сплаті орендної плати не узгоджується з вимогами закону та судової практики, оскільки саме по собі введення на території України воєнного стану, запровадження комендантської години, заборони імпорту зерна до країн ЄС, посилання на погодні умови, черги на відвантаження вантажів, відсутність спеціального автотранспорту, зменшення кількості та вартості реалізованої продукції, тощо - не є форс-мажорними обставинами в розумінні вимог частини 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні".

Оцінюючи відсутність сертифікату про настання форс-мажорних обставин за Договором оренди землі від 30.04.2007 року та Додаткової угоди до договору оренди землі № 6 від 02.01.2015 року, відсутність повідомлення сторони договору Орендодавця ОСОБА_1 про виникнення форс-мажорних обставин, у сукупності з іншими доказами, суд приходить до висновку про недоведеність ФГ «Агрослобода» наявності форс-мажорних обставин щодо зобов`язань по виконанню договору оренди землі.

Щодо посилань відповідача на наявність зобов`язань перед банками, поданих відповідачем копій кредитного договору № 2026 від 29 квітня 2022 року та додатку 1, 3,5 до цього договору, листа АТ «Ощадбанк», заяви анкети боржника юридичної особи, поданої ФГ «Агрослобода» в АТ «Кредобанк»тощо, суд не приймає їх до уваги, оскільки подані копії не містять інформації щодо предмета доказування, а отже є неналежними доказами у даній цивільній справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позову про розірвання Договору оренди від 30.04.2007 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про припинення речового права, суд зазначає наступне.

Судом було зроблено висновок про обґрунтованість та задоволення позову про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 30.04.2007.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, зазначений Договір оренди від 30.04.2007 зареєстрований 09.11.2017. Номер запису про інше речове право - 23328882.

Оскільки суд дійшов висновку про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 30.04.2007, то вимога про припинення цього іншого речового права - права оренди земельної ділянки також є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню як похідна.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтвердженні понесені витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 526, 627,628,629,651 ЦК України , ст.141 ЗК України , ст. 13,21,24 Закону України « Про оренду землі», ст.10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства « Агрослобода» про розірвання договору оренди землі, припинення речового права оренди - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 4,3381 га, кадастровий номер 6323584700:04:001:0170, укладений 30 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Агрослобода» .

Припинити речове право оренди Фермерського господарства «Агрослобода» на земельну ділянку площею 4,3381га, кадастровий номер 6323584700:04:001:0170 .

Стягнути з Фермерського господарства «Агрослобода» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073 ( одна тисяча сімдесят три ) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації : АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Фермерське господарство « Агрослобода» ,код ЄДРПОУ 34643954, адреса реєстрації: вул.Весняна, буд.№36, с. Мурафа, Богодухівський район, Харківська область, 62021.

Повний текст виготовлено 07.03.2024.

Суддя Л. В. Вовк