Рішення

від 26.02.2024 по справі 703/1773/21

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1773/21

2/703/20/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Биченка І.Я.,

за участю

секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,

представника позивача - адвоката Ткач В.В.,

представника відповідача - адвоката Ігнатенка В.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла в порядку загального позовного провадження цивільну справу №703/1773/21 за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Вікторія» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення з незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію права,

установив:

09 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області звернулось з позовом до ФГ «Вікторія» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення з незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію права.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником двох земельних ділянок площами 2,6667 га та 2,7933 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах Ковалиської сільської ради Смілянського району.

25 жовтня 2023 року вона уклала з ТОВ «Перемога» договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 10 років з орендною платою 3% від нормативної оцінки. Вказані договори були зареєстровані в реєстраційній службі Смілянського міськрайонного управління юстиції 05 лютого 2014 року.

У зв`язку з майбутнім закінченням строку дії договорів оренди вона в 2020 році звернулась до адвоката з питань щодо порядку їх припинення і дізналась, що 02 листопада 2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Смілянської міської ради внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про інше речове право право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за №38968160 та №38967740 щодо належних їй земельних ділянок. При цьому, підставою внесення цих записів зазначено договори емфітевзису від 19 березня 2017 року.

Позивач стверджує, що жодних договорів емфітевзису з ФГ «Вікторія» вона не укладала і нікого не уповноважувала на їх укладання від її імені, про їх існування вона була не обізнана.

Оскільки вона не підписувала вказані договори, вони є не укладеними. А тому ОСОБА_1 просила усунути перешкоди в користуванні належними їй земельними ділянками шляхом повернення з незаконного володіння ФГ «Вікторія» та скасувати записи про інше речове право - право користування вказаними земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

06 липня 2021 року до суду надійшов відзив, у якому ФГ «Вікторія» позовні вимоги ОСОБА_1 та зазначило, що 25 жовтня 2013 року із позивачем було укладено договори оренди двох земельних ділянок. 10 березня 2017 року між ФГ «Вікторія» та ОСОБА_1 було укладено договори встановлення емфітевзису цих же земельних ділянок. Передача емфітевтичного права відбулась за 100621 грн за кожну земельну ділянку. Кошти відповідно до договорів були виплачені позивачу особисто. За умовами вказаних договорів позивач передала товариству право володіння та користування земельними ділянками, зберігаючи за собою право розпорядження ними. Позивач як власник своїм підписом підтвердила також відсутність щодо емфітевта будь-яких претензій фінансового характеру. Відповідач стверджує, що всі підписи, як в договорах оренди, так і в договорах емфітевзису, виконувались ОСОБА_1 особисто. А тому, відсутні підстави для задоволення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2021 справу було передано на розгляд судді Опалинській О.П.

У зв`язку із закінченням терміну повноважень протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2021 справу передано на розгляд судді Биченку І.Я.

Ухвалою від 11 червня 2021 року суд відкрив загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 09 серпня 2022 року суд призначив по справі судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою від 28 лютого 2023 року суд призначив по справі комісійну судову почеркознавчу експертизу у складі не менше двох експертів.

Ухвалою від 06 жовтня 2023 року суд закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду.

У судове засідання з`явились представники сторін.

Представник позивача адвокат Ткач В.В. позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача адвокат Ігнатенко В.М. просив відмовити у позові, оскільки факт підписання ОСОБА_1 договорів емфітевзису підтверджується висновком комісійної судової почеркознавчої експертизи.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок, які вона успадкувала за заповітом після ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- земельної ділянки площею 2,7933 га, кадастровий номер 7123782500:02:002:0560, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 17.10.2013 державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за номером 1006;

- земельної ділянки площею 2,6667 га, кадастровий номер 7123782500:02:002:0559, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 17.10.2013 державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за номером 1004.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.10.2013 вбачається, що право власності ОСОБА_1 на ці земельні ділянки зареєстроване у визначеному законом порядку.

Відповідно до договору встановлення емфітевзису від 10 березня 2017 року ОСОБА_1 передала ФГ «Вікторія» право володіння та право цільового користування земельною ділянкою площею 2,7933 га, що розташована на території Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер: 7123782500:02:002:0560, для сільськогосподарських потреб (емфітевтичне право), зберігаючи за собою право розпорядження нею.

Згідно з п. 2.1 договору передача емфітевтичного права відбувається за 100621,00 грн., які власник отримає після державної реєстрації договору емфітевзису.

Сторони домовились, що емфітевтичне право за цим договором встановлюється на 80 років (п.2.3 договору).

Відповідно до договору встановлення емфітевзису від 10 березня 2017 року ОСОБА_1 передала ФГ «Вікторія» право володіння та право цільового користування земельною ділянкою площею 2,6667 га, що розташована на території Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер: 7123782500:02:002:0559, для сільськогосподарських потреб (емфітевтичне право), зберігаючи за собою право розпорядження нею.

Згідно з п. 2.1 цього договору передача емфітевтичного права відбувається за 100621,00 грн., які власник отримає після державної реєстрації договору емфітевзису.

Сторони домовились, що емфітевтичне право за цим договором встановлюється на 80 років (п.2.3 договору).

На підставі цих двох договорів державний реєстратор виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Миколенко Т.О. 02.11.2020 прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права ФГ «Вікторія» на користування належними позивачу земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис): на земельну ділянку з кадастровим номером 7123782500:02:002:0560 за номером запису про інше речове право 38968160, на земельну ділянку з кадастровим номером 7123782500:02:002:0559 за номером запису про інше речове право 38967740.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦК України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; та інші передбачені Законом.

Право емфітевзису згідно з частиною першою статті 395 ЦК України належить до речового права на чуже майно. Це означає, що для його виникнення потрібно не лише укласти відповідний договір, а й зареєструвати це право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18-ц зазначено, що визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за іншою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом про скасування державної реєстрації права користування земельними ділянками на підставі договорів про надання права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 10 березня 2017 року та повернення земельних ділянок, посилаючись на те, що зазначені договори вона не підписували.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Призначення експертизи є одним із способів доказування по справі.

Згідно з положеннями ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Для встановлення обставин, чи виконано підпис у договорах встановлення емфітевзису від імені власника ОСОБА_1 чи іншою особою ухвалою суду за клопотанням позивача була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

За результатами проведеної експертизи 10.11.2022 було складено висновок експерта №1484.2101/22-23, відповідного до якого експертом було встановлено, що підпис від імені власника ОСОБА_1 у договорі встановлення емфітевзису від 10 березня 2017 року, предметом якого є земельна ділянка площею 2,7933 га, кадастровий номер 7123782500:02:002:0560, в розділі «Юридичні адреси та реквізити сторін» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням її підпису. Підпис від імені власника ОСОБА_1 у договорі встановлення емфітевзису від 10 березня 2017 року, предметом якого є земельна ділянка площею 2,6667 га, кадастровий номер 7123782500:02:002:0559, в розділі «Юридичні адреси та реквізити сторін» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням її підпису

Після надходження до суду вказаного висновку судової почеркознавчої експертизи та ознайомлення з ним сторонами, відповідач заявив клопотання про проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи, яке мотивував тим, що він замовив власне експертне дослідження підписів позивача на оспорюваних договорах, за результатами якого встановлено, що підписи у договорах емфітевзису виконано саме ОСОБА_1

28 лютого 2023 року по даній справі було призначено комісійну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення у складі двох експертів комісійної судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/124-23/2772-ПЧ від 19 липня 2023 року підписи у двох примірниках договору встановлення емфітевзису від 10 березня 2017, предметом якого є земельна ділянка площею 2,7933 га, кадастровий номер 7123782500:02:002:0560, в розділі «Юридичні адреси та реквізити сторін» від імені власника ОСОБА_1 , виконані ОСОБА_1 . Підписи у двох примірниках договору встановлення емфітевзису від 10 березня 2017, предметом якого є земельна ділянка площею 2,6667 га, кадастровий номер 7123782500:02:002:05590, в розділі «Юридичні адреси та реквізити сторін» від імені власника ОСОБА_1 , виконані ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку висновкам як первинної, так і комісійної експертизи, суд зазначає наступне.

Як вбачається з дослідницької частини обох висновків експертами використовувався метод порівняльного дослідження.

Проте, експертом під час проведення первинної експертизи було встановлено розбіжність загальних ознак, які утворюють сукупність, достатню для висновку про те, що досліджувані підписи у оспорюваних договорах виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, з наслідуванням підпису, а саме: ступінь виробленості та координація рухів у зразках вищі, темп виконання у зразках повільніший, а також встановлені окремі ознаки почерку у формі рухів, протяжності рухів та у відносному розташуванні.

Натомість, під час проведення комісійної експертизи встановлено збіги за всіма загальними ознаками та окремими ознаками у формі рухів при виконанні та поєднанні, відносному чи взаємному розташуванні. Виявлені збіжні ознаки, на думку експертів, стійкі, суттєві та утворюють індивідуальну сукупність, достатню для висновку про те, що підписи від імені ОСОБА_1 в наданих документах виконані саме ОСОБА_1 .

Проаналізувавши вказані експертні висновки, враховуючи, що вони суперечать один одному, суд надає перевагу саме комісійному висновку, оскільки у процесі вивчення досліджуваних підписів експертами використовувались більш сучасні прилади, що дають змогу з більшою вірогідністю встановити чи спростувати поставлені перед ними питання.

Крім того, суд враховує, що саме під час проведення комісійної експертизи на дослідження експертам були надані для порівняння умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_1 , належність яких більш достовірно можливо ідентифікувати, та у більшій кількості.

Висновок комісійної судової почеркознавчої експертизи, на думку суду, є обґрунтованим і не викликає сумнівів у його правильності, оскільки при призначенні та проведенні експертизи були додержані вимоги законодавства; експертиза проведена комісією експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань), і всі дії вчинені в межах їх повноважень; надано повні та грунтовні відповіді на визначені питання, які узгоджуються з фактичними обставинами справи; дослідницька частина та підсумковий висновок експертизи є узгодженими між собою.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 є недоведеними, відтак відсутні підстави для зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні належними їй земельними ділянками.

Оскільки вимога про скасування запису про право користування належними позивачу земельними ділянками є похідними від вимоги про усунення перешкод у користуванні ними, відтак відсутні підстави для задоволення позову і в цій частині.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження понесення ним будь-яких судових витрат,відсутні підстави для їх розподілу.

На підставі наведеного, керуючись ст.5, 7,12, 81, 89, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до фермерського господарства «Вікторія» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення з незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію права - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07 березня 2023 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач фермерське господарство «Вікторія», адреса місця знаходження: Черкаська область, Черкаський район, с. Ковалиха, вул. Молодіжна, 13, код ЄДРПОУ 31503215.

Суддя І.Я. Биченко