Постанова

від 04.03.2024 по справі 910/4619/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. м. Київ Справа№ 910/4619/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича

на рішення Господарського суду м. Києва

від 04.07.2023 (повний текст складено 10.07.2023)

у справі № 910/4619/23 (суддя Демидов В.О.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ"

до фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича

про стягнення 66 672,43 грн.,

та за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ"

про стягнення 57280,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) про стягнення 66 672,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" та фізичною особою-підприємцем Чумак Антоном Валентиновичем було укладено договір №27-10-21 про створення веб-сайту (далі по тексту - договір), за умовами якого послуги по першому етапу на 09.12.2021 надані не були, у відповідності до умов договору. 15.02.2022 відповідач за первісним позовом направив позивачу за первісним позовом першу версію технічного завдання (ТЗ) та паралельно продовжував доопрацювання прототипу сайту. Строк дії договору закінчився 15.07.2022. Таким чином, оскільки послуги по договору не надані, позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача часткову авансову оплату в сумі 47 500,00 грн, пеню в розмірі 10 853,42 грн., інфляційні втрати в сумі 7 077,50 грн. та 3% річних в сумі 1 241,51 грн.

Короткий зміст вимог за зустрічним позовом

Фізична особа - підприємець Чумак Антон Валентинович звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 57280,33 грн. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.04.2023 позивач за зустрічним позовом направив відповідачу за зустрічним позовом останню редакцію ТЗ відповідно до умов Договору №27-10-21 про створення веб-сайту. Після отримання ТЗ відповідач (за зустрічним позовом) не заявив у встановленому порядку жодних зауважень до запропонованої редакції. Проте на виконання умов договору не направив на електронну пошту позивача (за зустрічним позовом) повідомлення про затвердження ТЗ. Як вказує представник позивача (за зустрічним позовом) з листування сторін за 27 -29 квітня 2023 р. вбачається, що відповідач (за зустрічним позовом) обіцяв направити підписане ТЗ та провести оплату до 02.05.2023. Проте, в повідомленні від 29.04.2023 відповідач (за зустрічним позовом) повідомив про те, що у зв`язку з переходом на нову систему оподаткування підписання переноситься до часу коли податкова закінчить обробку поданих заявок. Станом на 09.05.2023 відповідач (за зустрічним позовом) повідомив про те, що заявки ще не оброблено. 29.06.2023 відповідач (за зустрічним позовом) повідомив про готовність працювати надалі над проектом та переходити до 2 етапу надання послуг. Викладені обставини на думку позивача (за зустрічним позовом) вказують на те, що фактично позивачем роботи по першому етапу виконані в повному обсязі та передані відповідачу, заперечення щодо відповідності розробленого ТЗ умовам договору у відповідача відсутні, що свідчить про фактичне їх прийняття останнім. Отже згідно умов договору відповідач (за зустрічним позовом) мав здійснити другу оплату за договором. За таких обставин позивач (за зустрічним позовом) просить стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) 57280,33 грн з яких: 47 500, 00 грн сума основної заборгованості, 8 374,85 грн - інфляційні витрати, 1405,48 грн - 3% річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/4619/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" задоволено частково, а саме:

- стягнуто з фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" суму основного боргу у розмірі 47 500 (сорок сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп., пеню у розмірі 3058 (три тисячі п`ятдесят вісім) грн 22 коп., інфляційні втрати у розмірі 2614 (дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн 85 коп., 3 % річних у розмірі 706 (сімсот шість) грн 64 коп. та судовий збір у розмірі 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) грн 01 коп.;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" відмовлено;

- у задоволенні зустрічного позову фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- матеріали справи не містять доказів того, що позивачем за первісним позовом - ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" було прийнято результати роботи за першим етапом, оскільки саме письмове затвердження прототипу сайту та ТЗ є умовою переходу до 2 етапу та сплати іншої частини авансового внеску, що свідчить про обгрунтованість вимог за первісним позовом щодо стягнення авансової оплати у розмірі 47 500,00 грн. за роботи, які фактично не виконані відповідачем, та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову;

- позивач за первісним позовом звернувся до відповідача з вимогою повернути сплачену ним суму 09.09.2022, і після звернення позивача з вимогою про повернення суми авансу, у відповідача припинився обов`язок виконати в натурі його обов`язок по створенню веб-сайту та передачі його позивачу, а виникло грошове зобов`язання на суму 47 500,00 грн., за прострочення виконання якого, за здійсненим перерахунком, підлягає стягненню 3% у розмірі 706,64 грн та втрат від інфляції у розмірі 2614,85 грн. за період з 20.09.2022 по 20.03.2023;

- здійснивши перерахунок пені господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 3058,22 грн за період з 20.09.2022 по 05.11.2022 (з урахуванням меж позовних вимог).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - фізична особа - підприємець Чумак Антон Валентинович (28.07.2023 згідно штемпеля поштової установи на описі вкладеного в цінний лист, з яким направлено апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/4619/23 та ухвалити нове, яким в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" до фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича про стягнення 66 672,43 грн., а зустрічну позовну заяву - задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" 47 500,00 грн. заборгованості, 8 374,85 грн. інфляційних втрат, 1 405,48 грн. 3% річних.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що фактично апелянтом роботи по першому етапу виконані в повному обсязі та передані замовнику. Про відсутність заперечень щодо наданих апелянтом замовнику прототипу сайту та ТЗ та їх погодження вказує та обставина, що у відповідь на лист з вказаними документами заперечення замовником не надавалися. При цьому в порушення умов договору замовник не направив виконавцю електронним листом в PDF- формі на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.2 даного договору повідомлення про погодження, що фактично підтверджує їх погодження. Крім того, до позову самим замовником додано розроблене виконавцем ТЗ з проектом додаткової угоди до договору про погодження ТЗ, і згідно договору замовник мав розірвати договір, у випадку, якщо жоден з варіантів прототипу сайту, запропонованих виконавцем його не влаштовував, проте цього зроблено не було.

Отже, скаржник наголошував, що з наведених вище обставин, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема листуванням сторін, яке не заперечувалося та не спростовувалося замовником під час розгляду справи в суді першої інстанції, а отже є таким що визнається останнім, вбачається, що у замовника були відсутні претензії до розробленого апелянтом прототипу сайту та ТЗ. Наведене є підставою для здійснення замовником оплати за п. 5.1.2 Договору.

Скаржник зазначав, що порушення строків надання погоджених договором послуг настало з вини замовника, за час з моменту укладення договору суттєво змінилися обставини, а договір закінчувався 15.07.2022 він звернувся до замовника з пропозицією переглянути умови співпраці, в тому числі в частині строків надання послуг та їх вартості. При цьому, як вбачається з листування, апелянт був готовий після заперечень замовника щодо збільшення вартості послуг, закінчити їх надання за раніше погодженою вартістю, проте змінивши строки здійснення оплат (лист від 06 липня 2023 р.).

Крім того, скаржник наголошував, що судом першої інстанції не враховані положення ст. ст. 853 ч.1, 882 ч. 4 Цивільного кодексу України, і скаржником виконано всі взяті на себе зобов?язання за договором по розробці прототипу сайту та ТЗ виконано в повному обсязі. В свою чергу, замовник в порушення наведеного недобросовісно вказує на невиконання скаржником свої зобов?язань.

Також, скаржник наголошував, що враховуючи принцип змагальності, вбачається, що наданими скаржником у матеріали справи доказам та наведеними фактичними обставинами більш вірогідно підтверджується факт надання послуг за договором, аніж їх ненадання.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023, апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/4619/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від01.08.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/4619/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/4619/23.

14.08.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріли справи № 910/4619/23.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 24.08.2023 по 25.08.2023 включно перебував у відпустці, і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу судді з відпустки.

У зв`язку з перебуванням з 21.08.2023 по 01.09.2023 включно у відпустці судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання стосовно поданої апеляційної скарги у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 апеляційну скаргу скаргу фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/4619/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.

Порядок визначення/зміни складу господарського суду врегульовано ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст 32 Господарського процесуального кодексу України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

За змістом ч. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, якщо невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження (ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ).

Згідно із пунктом 17.4 частини 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З метою вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги скаргу фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023, справа № 910/4619/23 підлягає прийняттю до провадження визначеним складом суду.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно Конституції України реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло. Підстав для повернення апеляційної скарги або залишення без руху апеляційної скарги - не встановлено.

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: для працездатних осіб з 1 січня - 2684,00 гривень.

Отже, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує: 268 400,00 грн. (2684,00 грн * 100 = 268 400,00 грн). - станом на момент звернення з відповідним позовом та апеляційною скаргою.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимога про стягнення коштів за первісним позовом у розмірі 66 672,43 грн. та за зустрічним позовом у розмірі 57280,33 грн. вказана справа, у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України, відноситься до малозначних справ.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 прийнято справу № 910/4619/23 за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023, до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4619/23 за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023. Розгляд апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/4619/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 направлена учасникам спору як засобами поштового зв?язку, так і засобами електронного зв?язку.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" - не надходив, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 ГПК України).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України, в умовах існуючого воєнного стану.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, і що підтверджується наявними матеріалами справи, 27.10.2021 між фізичною особою-підприємцем Чумак Антоном Валентиновичем (далі - виконавець, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" (далі - замовник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) укладено договір про створення веб-сайту №27-10-21 (далі - договір), відповідно до умов п. 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати, у відповідності до умов даного договору та додатків до даного договору послуги зі створення сайту (далі - послуги) для замовника, а замовник зобов`язується прийняти дані послуги та оплатити їх.

За умовами п. 2.2 договору, результат надання послуг включає наступне: готовий сайт до використання і розміщений на сервері замовника за адресою: https://labpharma.org; на сайті встановлені всі погоджені замовником плагіни і підключені метрики; сайт адаптований під мобільну версію; передача виконавцем замовнику всіх логінів та паролів адміністратора для доступу до систем управління контентом сайту та баз даних; передача виконавцем замовнику відео уроку по користуванню сайтом на зовнішньому носії інформації та проведення виконавцем навчання представників замовника по роботі з системою управління контентом сайту та базами даних; передача виконавцем замовнику робочої резервної копії готового сайту на зовнішньому носії інформації; технічна підтримка сайту на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору сторонами погоджено, що веб-сайт (сайт) - це сторінка або сукупність сторінок в мережі Інтернет, програмне забезпечення, графіка, необхідні для правильного функціонування елементи виконані у форматі HTML або інших форматах, необхідних при розробці і доступних за допомогою комп`ютерної мережі інтернет.

Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що технічне завдання (ТЗ) - документ, створюваний виконавцем відповідно до побажань замовника. Після погодження і підписання сторонами технічне завдання для майбутнього сайту стає невід`ємною частиною даного договору. У Технічному завданні описуються детально: завдання проєкту (мате проєкту); вимоги до дизайн-концепції; структура у вигляді прототипу; технологічні вимоги; вимоги до системи адміністрування; інформаційні матеріали, документи та інші відомості, необхідні виконавцеві для належного виконання зобов`язань за даним договором, включаючи обсяг такої інформації й відомостей, порядок їх надання замовником; етапи надання послуг і графіки; інші дані, які сторони визнають за необхідне вказати.

Пунктом 1.5 договору визначено, що прототип сайту - це статичне зображення структури головних сторінок у вигляді схеми, начерку, де відображені структурні елементи майбутнього сайту: меню, кнопки, форми та інше, згідно графіку надання послуг (додаток № 1 до договору).

Розділом 3 договору сторони погодили зміст та порядок надання послуг, а саме: виконавець надає послуги замовнику у 4 етапи у відповідності з додатком №1 до даного договору:

3.1.1 1-й етап - Розробка прототипу сайту та написання ТЗ. Результатом виконання 1-го етапу послуг є письмове погодження замовником прототипу сайту та ТЗ на створення сайту.

3.1.2 2-й етап - Розробка макету сайту. Результатом виконання 2-го етапу послуг є письмове погодження розробленого макету сайту, що включає в себе наступне: дизайн головної сторінки сайту; дизайн інших сторінок сайту; дизайн мобільної версії сайту.

3.1.3 3-й етап - Розробка тестової версії сайту. Результатом виконання 3-го етапу послуг є: завершення верстки і технічного програмування сайту; встановлено погоджені замовником плагіни; встановлення системи адміністрування CMS Wordpress; демонстрація замовнику повної версії всіх матеріалів, створених при розробці сайту на своєму сервері в мережі інтернет.

3.1.4. 4-й етап - Перенесення сайту на сервер замовника та навчання. Результатом виконання 4-го етапу послуг є: розміщений готового сайту на сервері замовника за адресою: https://labpharma.org; підключення та налаштування виконавцем метрик Google Аналітика та Яндекс Метрика; передача виконавцем замовнику всіх логінів та паролів адміністратора для доступу до систем управління контентом сайту та баз даних; передача виконавцем замовнику відео уроку по користуванню сайту на зовнішньому носії інформації та проведення виконавцем навчання представників замовника по роботі з системою управління контентом сайту та базами даних; передача виконавцем замовнику робочої резервної копії готового сайту на зовнішньому носії інформації.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що порядок надання послуг замовником по 1-му етапу (з п. 1.1 по 1.14 додатку №1 до договору) здійснюється у відповідності з графіком надання послуг наступним чином:

3.2.1. Виконавець не пізніше ніж через 10 робочих днів (п. 1.1 додатку №1), з моменту отримання оплати, відповідно до п. 5.1.1 даного договору, надсилає замовнику на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.1 даного договору, перший варіант прототипу сайту.

3.2.2 Замовник протягом 2 робочих днів (п. 1.2 додатку №1) розглядає перший варіант прототипу сайту, формує перелік своїх побажань, та надсилає виконавцю електронним листом в PDF-форматі на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.2 даного договору.

3.2.3. Протягом 2 робочих днів (п. 1.3 додатку №1), після отримання електронного листа від замовника виконавець допрацьовує перший прототип сайту або розробляє другий прототип сайту і надсилає замовнику на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.1 даного договору.

3.2.4. замовник протягом 2 робочих днів (п. 1.4 договору №1) розглядає доопрацьований прототип сайту або розроблений другий прототип сайту, формує перелік своїх побажань та надсилає виконавцю електронним листом в PDF-форматі на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.2 даного договору.

3.2.5. Протягом 2 робочих днів (п. 1.5 додатку №1), після отримання електронного листа від замовника виконавець допрацьовує прототип сайту або розробляє третій прототип сайту і надсилає замовнику на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.1 даного договору.

3.2.6. Замовник протягом 2 робочих днів (п. 1.6 додатку №1) розглядає доопрацьований прототип сайту або розроблений третій прототип сайту, формує перелік своїх побажань та надсилає виконавцю електронним листом в PDF-форматі на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.2 даного договору.

3.2.7. Протягом 2 робочих днів (п. 1.7 додатку №1), після отримання електронного листа від замовника виконавець доопрацьовує прототип сайту і надсилає замовнику на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.1 даного договору.

3.2.8 замовник протягом 1 робочого дня (п.1.8 додатку №1) розглядає доопрацьований прототип сайту та надсилає виконавцю електронним листом в PDF-форматі на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.2 даного договору, повідомлення про погодження прототипу сайту.

3.2.9. У разі, якщо жоден з варіантів прототипу сайту не влаштовує замовника, замовник має право ініціювати розірвання даного договору в односторонньому порядку.

3.2.10. Після остаточного затвердження замовником прототипу сайту, виконавець протягом 2 робочих днів (п. 1.9 додатку №1) надсилає ТЗ замовнику на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.1 даного договору.

3.2.11. Замовник протягом 2 робочих днів (п. 1.10 додатку №1) розглядає ТЗ, формує перелік своїх побажань та надсилає виконавцю електронним листом в PDF-форматі на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.2 даного договору.

3.2.12. Виконавець протягом 2 робочих днів (п. 1.11 додатку №1), після отримання електронного листа від замовника, доопрацьовує ТЗ і надсилає його замовнику на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.1 даного договору.

3.2.13. Замовник протягом 2 робочих днів (п. 1.12 додатку №1) розглядає доопрацьоване ТЗ та у разі необхідності, надсилає виконавцю перелік своїх побажань електронним листом в PDF-форматі на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.2 даного договору.

3.2.14. Виконавець протягом 2 робочих днів (п. 1.13 додатку №1) після отримання електронного листа від замовника, допрацьовує ТЗ (Друга стадія доопрацювання) і надсилає його замовнику на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.1 даного договору.

3.2.15. замовник протягом 1 робочого дня (п. 1.14 додатку №1) розглядає доопрацьоване ТЗ та надсилає виконавцю електронним листом в PDF-форматі на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.2 даного договору, повідомлення про погодження ТЗ.

Відповідно до п. 3.3 договору сторони погоджуються, що письмове затвердження замовником прототип сайту і ТЗ стає невід`ємною частиною даного договору після його підписання сторонами.

За умовами п. 3.4 договору погоджені замовником прототип сайту, ТЗ та отримання оплати виконавцем відповідно до п. 5.1.2 даного договору є підставою переходу до 2-го етапу надання послуг виконавцем для замовника.

З метою оперативного вирішення питань, пов`язаних з наданням послуг по даному договору, замовник і виконавець назначають офіційних представників, які від імені сторін договору будуть виконувати всі правомірні дії, спрямовані на своєчасне виконання даного договору, у тому числі і для передачі документації та електронного листування, а саме:

Офіційний представник зі сторони замовника: Мазуров Сергій Володимирович, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Офіційний представник зі сторони виконавця: Чумак Антон Валентинович, ІНФОРМАЦІЯ_2. (п. п. 3.12, 3.12.1, 3.12.2 договору).

Згідно з п. 5.1 договору загальна вартість договору складає 190 000,00 грн без ПДВ, та оплачується наступним чином:

5.1.1 оплата в сумі 47 500,00 грн протягом 5 робочих днів з дати підписання даного договору.

5.1.2 Оплата в сумі 47 500,00 грн протягом 5 робочих днів після погодження замовником прототипу сайту та ТЗ, виконання першого етапу.

5.1.3. Оплата в сумі 47 500,00 грн протягом 5 робочих днів після погодження дизайну головної сторінки сайту, інших сторінок сайту, дизайну мобільної версії сайту, виконання другого етапу.

5.1.4 Оплата в сумі 19 000,00 грн протягом 5 робочих днів після погодження тестової версії сайту, виконання третього етапу.

5.1.5. Оплата в сумі 28 500,00 протягом 5 робочих днів з дати підписання замовником акту приймання-передачі наданих послуг.

Виконання послуг за договором фіксується та підтверджується на основі підписаного акту приймання-передачі наданих послуг (п. 7.2 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору у разі порушення термінів надання послуг з вини виконавця, згідно даного договору, виконавець виплачує замовнику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від загальної вартості даного договору, за кожен день прострочення зобов?язання.

Даний договір вступає в дію від дати його підписання сторонами і діє до 15.07.2022, а в частині перевірки сумісності оновлення програмного забезпечення (CMS та плагігів) з подальшим оновленням, строк дії згідно пункту 4.1.12 даного договору.

Додатком №1 до договору сторонами погоджено графік надання послуг, відповідно до якого термін виконання 1-го етапу - погодження прототипу сайту до 25.11.2021, погодження ТЗ на створення сайту - до 09.12.2021.

На виконання умов договору ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" платіжним дорученням № 34 від 29.10.2021 перерахував на рахунок відповідача за первісним позовом 47 500,00 грн в якості часткової авансової оплати по договору.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, доказів затвердження ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" прототипу сайту станом на 25.11.2021 та технічного завдання станом на 09.12.2021 - матеріали справи не містять.

29.06.2022 ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" електронним листом направив відповідачу за первісним позовом на погодження проєкт додаткової угоди №1 (на продовження строків дії договору до 31.01.2023 та відповідно наступних етапів по договору) та додаткової угоди №2 (технічне завдання).

01.07.2022 ФОП Чумак А. В. електронним листом звернувся до ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" з вимогою перерахування вартості договору та умов розрахунків за послуги, посилаючись на зростання курсу валют.

04.07.2022 позивач за первісним позовом електронним листом надіслав відповідачу відповідь з відмовою у перегляді вартості послуг та умов розрахунків по договору, у зв`язку із тим, що вартість послуг у договорі зафіксована у національній валюті гривні. Також повторно запропонував підписати додаткову угоду №1 до договору, проте запропонований проєкт додаткової угоди відповідачем не погоджений.

06.07.2022 ФОП Чумак А. В. електронним листом звернувся до ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" з відмовою працювати на умовах існуючого договору та з вимогами щодо зміни умов розрахунків до договору та збільшення строків виконання наступних етапів послуг.

15.08.2022 ФОП Чумак А. В. на лист ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" №424 від 01.08.2022 про розірвання договору повідомив, що роботи по 1-му етапу були узгоджені та виконані у повному обсязі. У зв`язку з простроченими термінами договірних відносин зі сторони ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ", стрімкою інфляцією в Україні та зросту курсу валют, що призвело до зростання собівартості робіт наступних етапів, ним було виконано перерахунок вартості та нових термінів надання послуг по проєкту станом на 01.07.2022. Подальша співпраця на умовах договору №27-10-21 від 27.10.2021 у зв`язку із закінченням його дії є неможливою. Повернення коштів за виконану роботу 1-го етапу не розглядається, так як є недоцільним.

Також, матеріалами справи підтверджується, що претензією ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" від 09.09.2022 №457, позивач за первісним позовом звернувся до ФОП Чумак А. В., у якій просив у строк до 19.09.2022 включно повернути суму сплаченої авансової оплати в розмірі 47 500,00 грн на рахунок ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ", зазначений в договорі, яка разом з актами звірки взаєморозрахунків була надіслана на адресу ФОП Чумак А.В. 09.09.2022, а також на його електронну адресу 14.09.2022.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" посилалось на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №27-10-21 від 27.10.2021, у зв`язку із чим просило стягнути з відповідача часткову авансову оплату в сумі 47 500,00 грн, пеню в розмірі 10 853,42 грн., інфляційні втрати в сумі 7 077,50 грн. та 3% річних в сумі 1 241,51 грн.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ФОП Чумак А. В. посилався на те, що фактично роботи по першому етапу ним виконані в повному обсязі та передані відповідачу, заперечення щодо відповідності розробленого ТЗ умовам договору у відповідача відсутні, що свідчить про фактичне їх прийняття останнім. Отже згідно умов договору відповідач (за зустрічним позовом) мав здійснити другу оплату за договором. За таких обставин, просив стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) 57280,33 грн з яких: 47 500, 00 грн сума основної заборгованості, 8 374,85 грн - інфляційні витрати, 1405,48 грн - 3% річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, між сторонами укладено договір про створення веб-сайту №27-10-, відповідно до умов п. 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати, у відповідності до умов даного договору та додатків до даного договору послуги зі створення сайту (далі - послуги) для замовника, а замовник зобов`язується прийняти дані послуги та оплатити їх

В свою чергу, п. 3.3 договору сторони погоджуються, що письмове затвердження замовником прототип сайту і ТЗ стає невід`ємною частиною даного договору після його підписання сторонами, а пунктом 3.4 договору встановлено, що погоджені замовником прототип сайту, ТЗ та отримання оплати виконавцем відповідно до п. 5.1.2 даного договору є підставою переходу до 2-го етапу надання послуг виконавцем для замовника.

Також, пунктом 1.5 договору визначено, що прототип сайту - це статичне зображення структури головних сторінок у вигляді схеми, начерку, де відображені структурні елементи майбутнього сайту: меню, кнопки, форми та інше, згідно графіку надання послуг (додаток № 1 до договору).

В свою чергу, умовами договору чітко визначено, що виконання послуг за договором фіксується та підтверджується на основі підписаного акту приймання-передачі наданих послуг (п. 7.2 договору), проте. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів оформлення та підписання між сторонами акту, в підтвердження виконання відповідачем за первісним позовом визначеного обсягу робіт за договором за першим етапом (розробка прототипу сайту та створення ТЗ). Крім того, матеріали справи не містять і доказів того, що позивачем за первісним позовом ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" було прийнято результати роботи за першим етапом, оскільки саме письмове затвердження прототипу сайту та ТЗ є умовою переходу до 2 етапу, що узгоджується з приписами п. 3.3, п. 3.4, п. 7.2 укладеного договору, як підстав для здійснення зарахування передоплати в часткову оплату виконаних робіт. Наведені обставини в сукупності підтверджують те, що відповідачем за первісним позовом не виконано своїх зобов?язань за договором щодо виконання визначеного обсягу робіт за першим етапом, зокрема і на спірну суму.

Також, матеріалами справи підтверджується, що з 01.07.2022 ФОП Чумак А. В. звертався до позивача за первісним позовом з вимогою перерахування вартості договору та умов розрахунків за послуги, посилаючись на зростання курсу валют, а 06.07.2022 ФОП Чумак А. В. електронним листом звернувся до ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" з відмовою працювати на умовах існуючого договору та з вимогами щодо зміни умов розрахунків до договору та збільшення строків виконання наступних етапів послуг.

Належних доказів узгоження між сторонами нових умов стосовно виконання робіт за договором - матеріали справи не містять, і відповідно, позивачем за первісним позовом не погоджувалась у визначеному законом порядку новий строк виконання робіт за договором, як ціна, як не погоджено і зміну інших істотних умов.

В свою чергу, матеріали справи містять претензію ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" до ФОП Чумак А. В. від 09.09.2022 №457, у якій позивач за первісним позовом просив у строк до 19.09.2022 включно повернути суму сплаченої авансової оплати в розмірі 47 500,00 грн на рахунок ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ", зазначений в договорі, яка разом з актами звірки взаєморозрахунків була надіслана на адресу ФОП Чумак А.В. 09.09.2022, а також на його електронну адресу 14.09.2022. Проте, відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

З огляду на вказане, враховуючи, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України того, що позивачем за первісним позовом - ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" було прийнято результати роботи за першим етапом, оскільки саме письмове затвердження прототипу сайту та ТЗ є умовою переходу до 2 етапу та сплати іншої частини авансового внеску, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом авансової оплати у розмірі 47 500,00 грн. за роботи, які фактично не виконані відповідачем за первісним позовом, - є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню, а вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення 47 500,00 грн. заборгованості - задоволенню не підлягають.

Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Доводи скаржника про те, що фактично роботи по першому етапу ним виконані в повному обсязі та передані замовнику, і про відсутність заперечень щодо наданих апелянтом замовнику прототипу сайту та ТЗ та їх погодження вказує та обставина, що у відповідь на лист з вказаними документами заперечення замовником не надавалися, а при цьому в порушення умов договору замовник не направив виконавцю електронним листом в PDF- формі на адресу електронної пошти, вказану в п. 3.12.2 даного договору повідомлення про погодження, що фактично підтверджує їх погодження - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки як зазначено вище, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем за первісним позовом ТОВ "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" було прийнято результати роботи за першим етапом, оскільки саме письмове затвердження прототипу сайту та ТЗ є умовою переходу до 2 етапу, що узгоджується з приписами п. 3.3, п. 3.4, п. 7.2 укладеного договору, як підстав для здійснення зарахування передоплати в часткову оплату виконаних робіт та прийняття таких робіт в розумінні вимог ст. ст. 901 Цивільного кодексу України.

Проте, жодного письмового погодження - матеріали справи не містять, а наявна в матеріалах справи переписка учасників справи (шляхом електронного листування) - не може заміняти собою таке погодження або бути саме таким погодженням в розумінні умов договору. При цьому, надана учасниками справи переписка в месенджері Вайбер не надає можливості ідентифікувати як авторів такої переписки, так і встановити приналежність змісту цієї переписки до укладеного договору та висвітлення аспектів виконання договору саме уповноваженими особами замовника та виконавця, зазначеними у пункті 3.12.1 та п. 3.12.2.

Таким чином, наявна у справі переписка не приймається як належний та допустимий доказ виконання відповідачем за первісним позовом робіт за договором та їх прийняття позивачем за первісним позовом як в цілому на спірні суми за первісним та зустрічним позовами, так і за певним етапом.

Крім того, скаржник наголошував, що судом першої інстанції не враховані положення ст. ст. 853 ч.1, 882 ч. 4 Цивільного кодексу України, і скаржником виконано всі взяті на себе зобов?язання за договором по розробці прототипу сайту та ТЗ виконано в повному обсязі, а замовник в порушення наведеного недобросовісно вказує на невиконання скаржником свої зобов?язань.

Проте, судом апеляційної інстанції вказані доводи відхиляються з огляду на наступне.

Ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Суд апеляційної інстанції враховує, що умовами договору (п. 7.2) сторони чітко обумовили документ, який фіксує виконання послуг за договором: акт приймання - передачі наданих послуг. В свою чергу, матеріали справи не містять доказів взагалі складання будь-якою стороною, зокрема і відповідачем за первісним позовом, такого акту та надсилання його в порядку, обумовленому п. 14.6 договору.

При цьому, суд зауважує, що сторони між собою узгодили обмін певними електронними документами, які стосуються саме предмету договору (створення сайту) за допомогою електронної пошти, проте, обмін документацією, що стосується підтвердження факту виконання договору, врегульовано сторонами в пункті 14.6 договору, і надання акту виконаних робіт (обумовленого п. 3.8 договору), має відбуватися саме в порядку, визначеному п. 14.6 договору. Крім того, пунктом 3.8 договору сторони не обумовили право надання такого акту шляхом його надсилання засобами електронного зв?язку, а отже, враховуючи умови договору, саме на виконавця покладено обов?язок (у випадку, якщо він вважає виконання робіт за договором належним) надати замовнику 2 екземпляри документу, який фіксує факт виконання робіт - акт.

Доводи скаржника про те, що порушення строків надання погоджених договором послуг настало з вини замовника, за час з моменту укладення договору суттєво змінилися обставини, а договір закінчувався 15.07.2022 він звернувся до замовника з пропозицією переглянути умови співпраці, в тому числі в частині строків надання послуг та їх вартості, і скаржник був готовий після заперечень замовника щодо збільшення вартості послуг, закінчити їх надання за раніше погодженою вартістю, проте змінивши строки здійснення оплат - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані та такі, що не підтверджуються належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції, враховуючи приписи ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи доказами та встановленими фактичними обставинами більш вірогідно підтверджується факт ненадання відповідачем за первісним позовом послуг за договором як в цілому на спірні суми за первісним та зустрічним позовами, так і за певним етапом, ніж їх надання.

Крім того, за первісним позовом позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 10 853,42 грн. за період з 07.05.2022 по 05.11.2022, інфляційні втрати в сумі 7 077,50 грн. за період з травня 2022 року по лютий 2023 року та 3% річних в сумі 1 241,51 грн за період з 07.05.2022 по 20.03.2023.

У постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу, дійшла висновку щодо можливості застосування положень статті 625 ЦК України до будь-яких грошових зобов`язань незалежно від підстав виникнення, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Таким чином, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з вимогою повернути сплачену ним суму 09.09.2022, а тому після звернення позивача з вимогою про повернення суми авансу, у відповідача припинився обов`язок виконати в натурі його обов`язок по створенню веб-сайту та передачі його позивачу, а виникло грошове зобов`язання на суму 47 500,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, відповідач був зобов`язаний повернути грошові кошти у строк до 19.09.2022 (вказаний в претензії позивача за первісним позовом, як дата, з якої він здійснював відповідний розрахунок), тобто він є таким, що прострочив грошове зобов`язання з 20.09.2022.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% та втрат від інфляції за період з 20.09.2022 по 20.03.2023, щодо сум строків і ставок нарахувань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню 3% річних у розмірі 706,64 грн та втрати від інфляції у розмірі 2614,85 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору, у разі порушення термінів надання послуг з вини виконавця, згідно даного договору, виконавець виплачує замовнику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від загальної вартості даного договору, за кожен день прострочення зобов?язання.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені за первісним позовом, щодо сум строків і ставок нарахувань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 3058,22 грн пені за період з 20.09.2022 по 05.11.2022 (з урахуванням меж позовних вимог), а тому вимоги позивача за первісним позовом в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно, оскільки за зустрічним позовом відповідачем за зустрічним позовом не прострочено виконання своїх грошових зобов?язань перед позивачем за зустрічним позовом, а тому вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення 8 374,85 грн. інфляційних втрат, 1 405,48 грн. 3% річних - задоволенню не підлягають.

Таким чином, з урахуванням наведеного, доводи скаржника в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Отже, усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи в межах апеляційної скарги щодо присуджених до стягнення сум, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким частково задоволено позовні вимоги за первісним позовом та присуджено до стягнення з фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" суму основного боргу у розмірі 47 500 (сорок сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп., пеню у розмірі 3058 (три тисячі п`ятдесят вісім) грн 22 коп., інфляційні втрати у розмірі 2614 (дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн 85 коп., 3 % річних у розмірі 706 (сімсот шість) грн 64 коп. та судовий збір у розмірі 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) грн 01 коп., а також відмовлено у задоволенні зустрічного позову фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ І ФАРМА ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 47 500,00 грн. заборгованості, 8 374,85 грн. інфляційних втрат, 1 405,48 грн. 3% річних.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладених в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/4619/23 (за первісним та за зустрічним позовами), за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Чумак Антона Валентиновича на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/4619/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/4619/23 -залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/4619/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко