Ухвала
від 07.03.2024 по справі 755/3940/24
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/3940/24

Провадження №: 2/755/3256/24

У Х В А Л А

"07" березня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва 04.03.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка 06.03.2024 передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024.

Як убачається із позовних вимог, позивач просить суд: витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 жилу квартиру АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, серед іншого, посилаються на те, що факти встановлені у рішенні суду від 04.10.2021 у справі № 755/12274/20 є преюдиційними для розгляду даної цивільної справи.

За наведених обставин, судом було встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва, головуючий суддя Катющенко В.П., перебувала цивільна справа № 755/12274/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бандола Олександра Олексійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», Дніпровська районна державна адміністрація (Служба у справах дітей та сім`ї) про визнання акту про проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна та свідоцтва про право власності на придбане на електронних торгах нерухоме майно недійсними.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просила суд: визнати недійсним Акт про проведені електронні торги з реалізації нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ), складений 27.04.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бандолою О.О.; визнати недійсним Свідоцтво про право власності на придбане на торгах нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 ), видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчук О.І. за реєстровим № 1124 від 08.07.2020.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04.10.2021, головуючий суддя Катющенко В.П., в позові ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бандола Олександра Олексійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», Дніпровська районна державна адміністрація про визнання акту про проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна та свідоцтва про право власності на придбане на електронних торгах нерухоме майно недійсними, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 08.11.2022 рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04.10.2021 скасовано та постановлено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним акт про проведенні електронні торги з реалізації нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , складений 27.04.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бандулою Олександром Олександровичем та визнано недійсним свідоцтво про право власності на придбане на торгах нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчук О.І. за реєстровим номером №1124 від 08.07.2020.

Постановою Верховного Суду від 06.12.2023 касаційні скарги представника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бандоли О.О. - адвоката Коваленка О.Д, державного підприємства «СЕТАМ», представника ОСОБА_2 - адвоката Спиридонова О.В., товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 08.11.2022 скасовано, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04.10.2022 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бандоли Олександра Олексійовича 1 681 грн 60 коп. судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного підприємства «СЕТАМ» 1 681 грн 60 коп. судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 681 грн 60 коп. судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» 1 681 грн 60 коп. судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, вивчивши матеріали справи, доходжу до висновку про необхідність заявлення самовідводу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу

Статтею 37 Цивільного процесуального кодексу України визначені обставини недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

Згідно ч.1 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Частиною прешою статті 41 цього ж Кодексу визначено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є завданням суду (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України, на засадах верховенства права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Згідно п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що у відповідності зі сталою практикою названого суду наявність неупередженості відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Щодо суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надані докази протилежного (справа «Ветштайн проти Швейцарії» (Веттштайн v. Switzerland), Пункт 43).

Згідно об`єктивного критерію, серед інших аспектів, необхідно визначити, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його неупередженості (справа «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, пп . 27 28 і 30, справа «Ветштайн проти Швейцарії» (Веттштайн v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, 2000., ЄСПЛ XII). У кожній окремій справі необхідно з`ясувати, чи мають відносини, що розглядаються, таку природу і ступінь, які свідчать про небезсторонність суду (справа «Пуллара проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Таким чином, наявність неупередженості визначається фактором, що полягає у забезпеченні таких умов, при яких були б неможливі сумніви у неупередженості суду. І такі умови, крім іншого, невід`ємно пов`язані з дотриманням порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи (ст. 33 ЦПК України).

В рішенні «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Відповідно до висновку №1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Вимога безсторонності згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Булах проти України», «Салов проти України» та ін.) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

З урахуванням наведеного, з огляду на встановлені обставини, приходжу до висновку про необхідність заявлення самовідводу у даній цивільній справі, оскільки серед доводів на обґрунтування позовних вимог позивач посилається на преюдиційність фактів, встановлених у рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 04.10.2021 у справі № 755/12274/20. Так, вказане рішення ухвалене головуючим суддею Катющенко В.П., яка також відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена головуючим суддею і у даній справі. Відтак, задля недопущення виникнення сумнівів у неупередженості судді, зміцнення довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду, головуючий суддя має бути відведений, заради виключення можливості стверджувати про сумнів щодо його об`єктивності та упередженості, з урахуванням того, що даним складом суду було ухвалено рішенням з відповідною правовою позицією у розрізі спірних правовідносин.

З метою уникнення потенційних сумнівів учасників справи у законності, обґрунтованості та безсторонності суду при розгляді вказаної цивільної справи та ухваленні судового рішення, з метою виключення будь - яких сумнівів у неупередженості судді та для зміцнення довіри до суду, суддя Катющенко В.П. вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39-41, 258-260, 353 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи № 755/3940/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя:

Дата ухвалення рішення07.03.2024
Оприлюднено11.03.2024
Номер документу117504065
СудочинствоЦивільне
Сутьвитребування майна з чужого незаконного володіння

Судовий реєстр по справі —755/3940/24

Ухвала від 18.03.2024

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Коваленко І. В.

Ухвала від 07.03.2024

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Катющенко В. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні