Постанова

від 06.03.2024 по справі 681/1188/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 681/1188/23

Провадження № 22-ц/4820/218/24

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.

секретар судового засідання Дубова М.В.

розглянув в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 681/1188/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Партнер - Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

У вересні 2023 року КС «Партнер - Плюс» звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути на його користь з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно заборгованість за договором кредиту №22-К від 12 серпня 2021 року в сумі 52298,37 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що 12 серпня 2021 року між кредитною спілкою і ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №22-К, за умовами якого позивач надав останній кредит у розмірі 30000 грн., строком на 24 місяці, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування коштами згідно встановленого графіка. За договорами поруки №22-К від 12 серпня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поручилися перед кредитною спілкою за виконання ОСОБА_1 обов`язків з повернення кредиту та сплати процентів. ОСОБА_1 не виконала свої обов`язки за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість у розмірі 52298 грн 37 коп., яка складається з 23665 грн. 89 коп. неповернутого кредиту та 28632 грн 48 коп. нарахованих процентів.

За таких обставин КС «Партнер-Плюс» просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь 52298 грн 37 коп. заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2023 року позов було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь КС «Партнер-Плюс» заборгованість за кредитним договором №22-К від 12 серпня 2021 року, що становить 52298 грн 37 коп. і складається з: 23665 грн 89 коп. боргу за неповернутим кредитом; 28632 грн 48 коп. процентів за користування кредитом, - а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 894 грн 66 коп. з кожного.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставнам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове, яким яким відмовити в позові.

Вказує, що суд, вирішуючи спір не перевірив чому заборгованість по тілу кредиту не 30000 грн., яка нею отримана, а не 23665 грн. 89 коп., хоча позивач в позові вказав, що вона зовсім не виконувала свої зобов`язання.

Доводи позивача про невиконання нею своїх зобов`язань не відповідають дійсним обставинам. Апелянтка зазначає, що сумлінно виконувала свої зобов`язання, однак, після з`ясування нею, що умови кредитного договору суперечать вимогам чинного законодавства, припинила його виконання. При цьому, вказує, що кредитна спілка категорично відмовилася змінювати умови укладеного договору.

Отже, кредитний договір суперечить вимогам чинного законодавства та містить несправедливі умови щодо встановлення процентної ставки за кредитом і черговості погашення вимог за грошовим зобов`язанням. На її думку, кредитний договір є нікчемним.

КС «Партнер-Плюс» у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апелянта безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішенні без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Так судом встановлено, що 12 серпня 2021 року ОСОБА_1 як член Кредитної спілки «Партнер-Плюс» звернулась із заявою до Кредитної спілки «Партнер-Плюс» про отримання кредиту в розмірі 30000 грн. строком на 24 місяці.

В цей же день 12 серпня 2021 року між Кредитною спілкою «Партнер-Плюс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 22-(К), за яким кредитна спілка «Партнер-Плюс» надала відповідачу кредит в сумі 30000 грн. строком на 24 місяці від дати надання кредиту.

За умовами договору ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит до 14 серпня 2023 року і сплатити проценти щомісячними платежами з дотриманням графіка платежів, що є невід`ємною частиною договору. При цьому ОСОБА_1 зобов`язалась вносити платежі згідно графіка до 12-14 числа кожного місяця починаючи з 13 вересня 2021 року (останній платіж у розмірі 2590 грн. слід було внести до 14 серпня 2023 року). У разі порушення строків сплати, передбачених графіком платежів, сума процентів за користування кредитом, яка підлягає сплаті, змінюється в залежності від суми залишку кредиту та строку користування кредитом без внесення змін до графіку платежів (пункти 2.4, 3.3 кредитного договору).

Пунктом 3.5 кредитного договору визначено, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: в першу чергу сплаті підлягають проценти за користування кредитом, а в другу чергусума кредиту. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за цим договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються інші платежі відповідно до цього договору.

Згідно пункту 4.1 кредитного договору зобов`язання позичальника щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом забезпечується порукою та/або іншими видами забезпечення, що не заборонені законодавством.

12 серпня 2021 року з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань, взятих за кредитним договором № 22-(К) від 12 серпня 2021 року, між КС «Партнер Плюс» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з кожною окремо, було укладено договори поруки № 22-(к). Згідно з умовами вищевказаних договорів поручителі взяли на себе зобов`язання солідарно відповідати перед КС «Партнер Плюс» за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 22-(К) від 12 серпня 2021 року, як солідарні боржники в повному обсязі, тобто повернення кредиту, виплату відсотків за користування ним. Строк дії договору збігається зі строком дії основного договору, крім випадків, визначених у ст.. 559 ЦК України та п. 4.4. цього договору.

За вказаним кредитним договором від 12 серпня 2021 року ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 30000 грн., що підтверджується ордером № 74 від 12 серпня 2021 року та не заперечується сторнами.

Під час дії договору позичальник свої зобов`язання по сплаті кредиту та відсотків за його користування відповідного до визначеного договором графіку виконувала частково.

По закінченню терміну дії кредитного договору 14 серпня 2023 року позичальник свої зобов`язання по сплаті кредиту та відсотків за його користування відповідного до визначеного договором графіку повністю не виконала, в зв`язку з чим кредитна спілка в вересні 2023 року звернулась з позовом до суду.

Таким чином внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 12 серпня 2021 року наявна заборгованість позичальника перед КС «Партнер Плюс», яка за розрахунком позивача складає 52298,37 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 23665,89, по відсоткам за користування кредитом 28632,48 грн.

Вказані обставини підтверджуються кредитним договором, договорами поруки, розрахунком заборгованості та іншими матеріалами справи.

Відповідачі поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рішення суду в апеляційному порядку не оскаржили.

Дані обставини підтверджуються: кредитним договором, договорами поруки, розрахунком заборгованості та іншими матеріалами справи.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особиспоживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Преамбулою Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (даліЗакон №1023-ХІІ) визначено, що цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За змістом пункту 22 частини першої статті 1 Закону №1023-ХІІ споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В силу статті 18 Закону №1023-ХІІ що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Як передбачено статтею 11 Закону №1023-ХІІ, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (даліЗакон №1734-VIII) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За змістом статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

В силу статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із положень статті610 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 даного Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором. При цьому будь-яких обмежень щодо розміру процентної ставки за користування кредитом закон не передбачає.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування визначають право споживача перед укладенням договору про споживчий кредит отримати від кредитодавця всю необхідну інформацію щодо умов кредитування. Ця інформація надається кредитодавцем споживачу за спеціальною письмовою чи електронною формою шляхом складання сторонами паспорту споживчого кредиту. За умови дотримання такої форми кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.

Договір про споживчий кредит за своєю формою має відповідати вимогам закону та за своїм змістом не порушувати права споживача. До такого договору не можуть бути включені несправедливі умови, тобто умови, які всупереч принципу добросовісності вносять істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо умови договору про споживчий кредит обмежують права споживача, то ці умови є нікчемними.

Дослідженими доказами встановлено, що перед підписанням договору ОСОБА_1 ознайомилася з паспортом споживчого кредиту, підписала його, тобто кредитодавець згідно Закону України «Про споживче кредитування» виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит, також позичальник ознайомилась з умовами кредитного договору та погодилася з його виконанням.

Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчила свою згоду на отримання споживчого кредиту та нарахування визначених процентів. Отже, вона свідомо визнавала всі умови кредитного договору, виявляла бажання на його укладення та не заявляла про недійсність цього договору.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поручилися перед кредитною спілкою за виконання ОСОБА_1 усіх обов`язків за кредитним договором. При цьому поручителі зобов`язалися нести солідарну відповідальність з ОСОБА_1 за виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів.

Після закінчення строку дії кредитного договору ОСОБА_1 в повному обсязі не повернула кредитні кошти і не сплатила нараховані проценти.

За таких обстави суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідачів на користь кредитної спілки слід стягнути солідарно заборгованість по кредиту.

Доводи апеляційноїскарги,що позивач ввів відповідача в оману щодо розміру процентної ставки за користування кредитом, розрахував процентну ставку не відповідно до «Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», затверджених постановою правління Національного банку України від 11 лютого 2021 року м. Київ № 16, а на підставі рішення спостережної ради КС «Партнер плюс», що не відповідає вимогам закону слід відхилити.

Апелянтом не зазначено в чому конкретну полягають порушення з боку позивача при визначенні процентної ставки, не вказано який мав бути розмір даної процентної ставки, не надано відповідних висновків експерта чи спеціаліста щодо цього питання, а відтак такі посилання апелянта нічим не підтверджуються.

В свою чергу позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що при розрахунку розміру відсотків застосував методику відповідно Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит і розмір відсотків відповідає даному нормативному документі. Такі пояснення позивача апелянта жодним чином не спростовано.

Умови кредитного договору відповідають вимогам Закону №1734-VIII, не виявляють ознак несправедливих умов, є чіткими та зрозумілими.

Посилання апелянта на те, що кредитний договір суперечить вимогам чинного законодавства та містить несправедливі умови не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та чинних нормах закону.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про невідповідність умов кредитного договору при визначенні черговості погашення кредиту, оскільки як встановлено судом позов подано після закінчення дії кредитного договору, позивач просить стягнути всю заборгованість по кредиту, а, вказаний в договорі порядок погашення кредиту, на даний час жодним чином не впливає на обов`язок позичальника виконати умови договору щодо повернення кредитних коштів після закінчення строку дії договору.

Не спростовують указані висновки суду й інші доводи апеляційної скарги.

В той же час частково заслуговують на увагу доводи апелянта щодо розміру суми боргу, що підлягає стягненню.

Як встановлено судом кредитний договір № 22-(К) 12 серпня 2021 року між Кредитною спілкою «Партнер-Плюс» та ОСОБА_1 був укладений строком на 24 місяці і ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит до 14 серпня 2023 року, тобто 14 серпня 2023 року даний договір припинив свою дію в зв`язку зі спливом визначеного договором строку кредитування.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Як видно з розрахунку заборгованості КС «Партнер-Плюс» просить стягнути з відповідачів проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку (за період з 15 серпня по 04 вересня 2023 року, тобто по день подання позову).

Як видно з цього ж розрахунку позивач нарахував відповідачу відсотки за користування кредитними коштами за період з 15 серпня по 04 вересня 2023 року в загальній сумі 1815,46 грн., тобто після спливу визначеного договором строку кредитування.

З врахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, правових позицій Верховного Суду дана сума відсотків не підлягала нарахування і позивач не має права на її стягнення з відповідача.

Суд першої інстанції помилково не звернув увагу на вказані обставини та неправомірно погодився із заявленим у позовній заяві розміром заборгованості по процентам.

З урахуванням суми неповернутого кредиту, процентної ставки за кредитом в межах строку кредитування розмір заборгованості становить 50482,91 грн., із яких 23665,89 грн. неповернутий кредит і 26817,02 грн. відсотки за користування кредитними коштами (28632,48-1815,46).

Саме ця заборгованість має бути стягнута солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КС «Партнер-Плюс».

Вирішуючи питання щодо зміни розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов КС «Партнер-Плюс» заявлено з ціною 52298,37 грн. і задоволено на суму 50482,91 грн., тобто на 96,53% (50482,91х100: 52298,37).

При подачі позову позивач сплатив судовий збір в сумі 2684, тому з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КС «Партнер-Плюс» слід стягнути судовий збір за подання позову у розмірі по 863,61 грн. з кожної (2684х96,53%:3).

Однак, оскільки при поданні апеляційної скарги апелянтом сплачено судовий збір в сумі 4026 грн, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено на 3,47% (100-96,53), то з КС «Партнер-Плюс» на користь останньої слід присудити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 139,70 грн. (4026х3,47%).

Враховуючи вимоги частини десятої статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає можливим звільнити КС «Партнер-Плюс» від сплати ОСОБА_1 судового збору за подання апеляційної скарги та стягнути з ОСОБА_1 1на користь позивача судовий збір за подання позову у розмірі 723,91 грн. (863,61-139,7).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2023 року в частині розміру заборгованості за кредитним договором та судового збору змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.

Стягнути солідарно ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Кредитної спілки «Партнер-Плюс» (місцезнаходження30502, Хмельницька область, Шепетівський район, місто Полонне, вулиця Лесі Українки 119; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України26515575) 50482,91 грн., заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Кредитної спілки «Партнер-Плюс» (місцезнаходження30502, Хмельницька область, Шепетівський район, місто Полонне, вулиця Лесі Українки 119; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України26515575) 723,91 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Кредитної спілки «Партнер-Плюс» (місцезнаходження30502, Хмельницька область, Шепетівський район, місто Полонне, вулиця Лесі Українки 119; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України26515575) по 863,61 грн. з кожної судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 березня 2024 року

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова