Постанова

від 27.02.2024 по справі 161/14680/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/14680/23 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В. Провадження № 22-ц/802/288/24 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Трикош Н. І.,

з участю представника відповідача Мохнюка М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Кард Систем" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2024 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 29 серпня 2023 року звернувся в суд з позовом до відповідача ТОВ «Сіті Кард Системс» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому було надано відповідачем пільгову електронну картку для реєстрації проїзду у міському транспорті загального користування, яка дозволяла такий проїзд лише у тролейбусі. Сама лише наявність посвідчення інваліда другої групи та картки є достатньою підставою для безоплатного проїзду у міському транспорті загального користування, відсутність можливості реєстрації такого проїзду постійно створює конфліктні ситуації з працівниками перевізників. Посвідчення видане йому пожиттєво, тому встановлена відповідачем необхідність щорічно поновлювати термін дії картки є протиправною. Він звертався до відповідача із вимогами внести зміни у картку, а також продовжити її дію, однак отримав відмову. Крім того, він не отримав відповіді на свою скаргу на незаконні дії працівника відповідача. Вважає, що протиправною відмовою та бездіяльністю відповідача йому була завдана моральна шкода, яку оцінює у розмірі 198 275,00 грн. Просив визнати протиправною бездіяльність ТОВ «Сіті Кард Системс» щодо ненадання своєчасної відповіді на скаргу; визнати протиправною бездіяльність ТОВ «Сіті Кард Системс» щодо відмови внести зміни у видану ним пільгову електронну картку для реєстрації безплатного проїзду у всіх видах міського транспорту загального користування та відмови продовження терміну її дії; зобов`язати ТОВ «Сіті Кард Системс» надати відповідь на скаргу відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян»; зобов`язати ТОВ «Сіті Кард Системс» внести у видану ним пільгову електронну картку для реєстрації проїзду у міському транспорті загального користування відомості про право пожиттєвого безоплатного проїзду у всіх видах міського транспорту загального користування; стягнути з ТОВ «Сіті Кард Системс» на його користь 198 275 грн для відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 30 січня 2024 року подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд вважав установленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до постановлення помилкового рішення. Рішення суду не містить обґрунтувань відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та повністю недійсним окремих положень реєстрації та актуалізації ТОВ «Сіті Кард Систем» персоніфікованих електронних квитків для проїзду в громадському транспорті Луцької міської територіальної громади від 23вересня 2023 року. Судом порушено принцип змагальності та безпідставно відмовлено у задоволенні ряду заявлених клопотань, заява про відвід необґрунтовано відхилена. Вказав, що в судове засідання не прибув, оскільки не одержував повідомлення про час і місце судового засідання, яке відбулось 10січня 2024 року за його відсутності. Відповідач не надав і в матеріалах справи відсутні докази направлення листів від 07 серпня 2023 року, від 19вересня 2023 року, додані відповідачем витяги з Журналу вихідної кореспонденції такими доказами не є. Відповідачу було направлено п`ять звернень, однак суд не досліджував обставин, на які саме звернення відповідач начебто дав дві відповіді. Відповідь відповідача про те, що йому (позивачу) необхідно пройти процес актуалізації, вважає неналежною, оскільки таким чином не було відновлено його права. Судом проігноровано заявлені ним обставини про те, що відповідач не є суб`єктом нормотворчої діяльності, а тому в діях його посадових осіб вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст.125КК України. Оплата проїзду електронними картками відноситься, до одних із критеріїв визначення пільг при наданні транспортних послуг. Законом України «Про автомобільний транспорт» не встановлено таких критеріїв визначення пільг як необхідність здійснювати актуалізацію електронного квитка, порядок проходження такої процедури також не визначений. Незаконність рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 07 грудня 2022 року № 663-1 є предметом оскарження у Волинському окружному адміністративному суді (справа № 140/30387/23). Рішенням у цій справі суд визнав його право на пільговий проїзд у всіх видах міського транспорту загального користування, зокрема автобусах, однак на час звернення до апеляційного суду зі скаргою рішення не набрало законної сили, а тому суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. Просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що суд першої інстанції встановив відповідність дій відповідача підзаконним актам Луцької міської ради. Клопотання позивача, заява про відвід судді, в задоволенні яких відмовлено були необґрунтованими, тому такі обставини не можуть ураховуватись під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції. Відповідачем у клопотанні про приєднання доказів чітко обґрунтовано позицію щодо надання відповіді на звернення позивача з урахуванням вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» про те, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Позиція позивача полягає не у незгоді з діями відповідача, а з положеннями підзаконних актів Луцької міської ради, якими відповідач керувався. На момент прийняття рішень відповідачем, рішення Луцької міської ради, якими він керувався, були законними та дійсними. Позивач помилково зазначає про прийняття на його користь Волинським окружним адміністративним судом рішення у справі №140/30387/23, оскільки рішенням суду в цій справі від 07 січня 2024 року повністю відмовлено у задоволенні позову. Позивач не лише не доводить ним вимог Порядку отримання, актуалізації та блокування електронних квитків, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 06липня 2020 року № 325-1, а прямо це заперечує, що позбавляє оператора (ТОВ «Сіті Кард Сістемс») можливості надати позивачу пожиттєвий безоплатний проїзд, оскільки електронний квиток є строковим та підлягає актуалізації щороку, а позивачем не надано документів, необхідних для його видачі. Жодного обґрунтування позовних вимог в апеляційній скарзі не міститься. Просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, залишити без змін рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоч був повідомлений апеляційним судом належним чином про час та місце розгляду справи шляхом надіслання засобами поштового зв`язку судової повістки на адресу, вказану ним особисто у позовній заяві. Судова повістка повернута адресанту у зв`язку із відмовою адресата від її отримання, про що міститься відмітка «адресат відмовився» на поштовому конверті (довідці ф.20) від 14 лютого 2024 року (згідно з інформацією про рух поштового відправлення 0600248267418 з вебпорталу «Укрпошта»).

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги позивача заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, позивач ОСОБА_1 просив здійснити перегляд рішення суду першої інстанції з урахуванням поданої ним заяви про зміну позовних вимог від 10 жовтня 2023 року. У цій заяві, серед первинних позовних вимог, заявлених у позові від 29серпня 2023 року, заявлено також вимоги про: визнання протиправною бездіяльність ТОВ «Сіті Кард Сістемс» щодо ненадання належної відповіді на скаргу від 07 вересня 2023 року; визнати протиправним та повністю недійсним окремі положення реєстрації та актуалізації ТОВ «Сіті Кард Сістемс» персоніфікованих електронних квитків для проїзду в громадському транспорті Луцької міської територіальної громади від 23 серпня 2023 року; а також відсутня вимога про зобов`язання ТОВ «Сіті Кард Сістемс» надати відповідь на скаргу відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Суд першої інстанції здійснював розгляд справи виключно за позовними вимогами, заявленими у позові від 29 серпня 2023 року, будь-яких обставин і доказів, пов`язаних із додатковими вимогами, заявленими 10 жовтня 2023 року, не встановлював та не досліджував,що підтверджується матеріалами справи, у тому числі звукозаписами підготовчого засідання від 25 жовтня 2023 року, судового засідання від 10 січня 2024 року, змістом рішення суду. Судом не ухвалювалось процесуальне рішення про прийняття заяви про зміну позовних вимог, якою змінювався і предмет позову і підстави позову (заявлялися нові позовні вимоги), тому апеляційний суд здійснює перегляд справи за позовними вимогами та підставами, заявленими позивачем у позовній заяві від 29 серпня 2023 року та в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, за загальним захворювання, довічно. Позивачу 22 жовтня 2019 року відповідачем був виданий електронний квиток для пільгового проїзду у громадському транспорті на території Луцької міської територіальної громади.

Позивач на особистому прийомі громадян відповідача 25 липня 2023 року подав письмову скаргу, в якій зазначив, що оператором ОСОБА_3 було відмовлено у підтверджені дійсності електронного квитка для проїзду у міському транспорті. Позивач висловив прохання притягнути оператора ОСОБА_4 до відповідальності, а також вжити заходи для поновлення його прав. Листами від 07 серпня 2023 року та 19 вересня 2023 року відповідач інформував позивача про необхідність проходження процесу актуалізації його електронного квитка, а саме надати електронний квиток, паспорт громадянина України або документ, який його замінює, довідку про присвоєння РНОКПП, документи, що дають право на пільговий проїзд, інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території Луцької міської територіальної громади.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 1-3статті 23ЦК Українита роз`ясненнями,які містятьсяв постановіПленуму ВерховногоСуду Українивід 31березня 1995року №4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» передбачено,що особамає правона відшкодуванняморальної шкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ.Моральна шкодаполягає уфізичному болюта стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я;у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів.Моральна шкодавідшкодовується грішми,іншим майномабо вінший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року, справа № 638/14260/16-ц, провадження № 61-11766св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 жовтня 2018 року, справа № 640/3837/17, провадження № 61-29382св18.

Відповідно дост.1Закону України«Про зверненнягромадян» громадяниУкраїни маютьправо звернутисядо органівдержавної влади,місцевого самоврядування,об`єднаньгромадян,підприємств,установ,організацій незалежновід формвласності,засобів масовоїінформації,посадових осібвідповідно доїх функціональнихобов`язківіз зауваженнями,скаргами тапропозиціями,що стосуютьсяїх статутноїдіяльності,заявою абоклопотанням щодореалізації своїхсоціально-економічних,політичних таособистих праві законнихінтересів таскаргою проїх порушення.Статтею 3цього законупередбачено,що підзверненнями громадянслід розумітивикладені вписьмовій абоусній форміпропозиції (зауваження),заяви (клопотання)і скарги.Скарга це зверненняз вимогоюпро поновленняправ ізахист законнихінтересів громадян,порушених діями(бездіяльністю),рішеннями державнихорганів,органів місцевогосамоврядування,підприємств,установ,організацій,об`єднаньгромадян,посадових осіб. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

За ст. 20 «Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Правовідносини, що виникають у зв`язку з пільговим користуванням міським пасажирським транспортом регулюються Законами України «Про автомобільний транспорт», «Про міський електричний транспорт», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті».

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

За ст. 41 Закону, пасажир зобов`язаний мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення чи довідку, на підставі якої надається пільга, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєструвати електронний квиток.

Виконавчим комітетом Луцької міської ради прийнято рішення від 07 грудня 2022 року №663-1, яким затверджений Перелік категорій громадян, яким буде надаватися безкоштовний проїзд при здійсненні перевезень пасажирів громадським транспортом (автобус, тролейбус) Луцької міської територіальної громади у 2023 році (далі - Перелік).

Відповідно до п. 27 додатку 1 до Переліку, особи з інвалідністю внесені до переліку категорій громадян, яким буде надаватись безкоштовний проїзд при здійсненні перевезень громадським транспортом (тролейбус) у 2023 році. У пунктах 23 додатків 2, 3 до Переліку зазначено, що до категорій громадян, яким бездотаційно буде надаватись безкоштовний проїзд при здійсненні перевезень міським/приміським громадським транспортом (автобус) у 2023 році віднесені особи з інвалідністю ІІ групи з ураженням опорно-рухового апарату.

Вищевказане рішення Луцької міської ради від 07 грудня 2022 року №663-1 станом на день звернення позивача ОСОБА_1 зі скаргою від 25липня 2023 року та на час розгляду справи судом першої інстанції було чинним, опубліковане на вебсайті Луцької міської ради, тобто є відкритою та загальнодоступною для ознайомлення інформацією.

Встановлення факту законності (чи її спростування) рішення Луцької міської ради від 07 грудня 2022 року №663-1 не є предметом розгляду цієї цивільної справи, а звернення позивача до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправним та недійсним рішення (рішення Луцької міської ради від 07 грудня 2022 року №663-1) в частині зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, не впливає на чинність такого рішення органу місцевого самоврядування станом на 25 липня 2023 року (день звернення зі скаргою), тому суд першої інстанції правильно не узяв доводи позивача в цій частині до уваги.

Відповідачем надано письмові відповіді від 07 серпня 2023 року та, повторно, від 19 вересня 2023 року, на звернення позивача зі скаргою, у яких роз`яснено процедуру актуалізації електронного квитка та наведено необхідний для подання перелік документів. Такі відповіді, кожна зокрема, за своїм змістом є повними, відповідають змісту скарги від 25 липня 2023 року. Скарга від 25липня 2023 року розглянута відповідачем у строк, встановлений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», оскільки за її результатами позивачу 07серпня 2023 року направлено відповідь.

Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи за загальним захворювання, він, відповідно до п. 27 додатку 1 до Переліку, має право на пільговий проїзд при здійсненні перевезень громадським транспортом тролейбусом. Одночасно із цим, у відповідача відсутні правові підстави для внесення в електронний квиток позивача відомостей про наявність у нього пільг на проїзд іншими видами транспорту, оскільки такі дії суперечитимуть рішенню виконавчого комітету Луцької міської ради від 07 грудня 2022 року №663-1, на підставі якого відповідач діє як Оператор електронних систем, тобто, суб`єкт господарювання, що забезпечує функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду, особа що уповноважена виконавчим комітетом Луцької міської ради здійснювати справляння плати за транспортні послуги Перевізника та надання інших послуг, відповідно до п. 2 Правил користування міським пасажирським транспортом (тролейбусом, автобусом) у Луцькій міській територіальній громаді, які затверджені рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 17 березня 2021 року №205-1

Вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо внесення у видану йому пільгову електронну картку для реєстрації проїзду у міському транспорті загального користування відомостей про право пожиттєвого безоплатного проїзду у всіх видах міського транспорту загального користування не відповідає правилам підзаконного акту щодо запровадження та дії автоматизованої системи обліку оплати проїзду, а тому така вимога позивача свідчить про незгоду з рішенням органу місцевого самоврядування, яким це питання урегульоване, у тому числі із вимогам щодо надання конкретного переліку документів для актуалізації електронного квитка.

Висновок суд першої інстанції про відсутність установлених порушень прав позивача та протиправної бездіяльності відповідача є правильним та відповідає обставинам справи, а тому підстав для застосування до вказаних правовідносин положень ст. 1167 ЦК України та стягнення моральної шкоди з відповідача в користь позивача немає. Крім того, у апеляційній скарзі відсутнє обґрунтування, чому позивач не погоджується із відмовою в позові в частині відшкодування моральної шкоди.

Позивач не позбавлений звернутись до відповідача із іншою позовною заявою з вимогами щодо правовідносин, які виникли після пред`явлення ним цього позову.

Суд першої інстанції повідомляв позивача за вказаною у позовній заяві адресою про час і місце розгляду справи судовою повісткою, яка повернулася до суду з відміткою «за терміном зберігання». Позивач не отримував судової повістки за місцем свого проживання, інших засобів зв`язку суду не вказав, не з`явився в судове засідання суду першої інстанції 10 січня 2024 року, хоча мав цікавитися відомим йому судовим провадженням. Суд апеляційної інстанції вважає позивача належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, так як повідомляв його в установленому законом порядку і іншої можливості у суду першої інстанції повідомити позивача про судове засідання не було.

Не отримання судових повісток, в тому числі і надісланих судом апеляційної інстанції, свідчить про невиконання обов`язків, визначених цивільно-процесуальним кодексом, а саме п. п. 1, 3, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України.

Позивачем було заявлено відвід судді Черняку В. В. Ухвалою суду від 21листопада 2023 року в задоволенні заяви про відвід судді відмовлено. Підстави для відводу судді апеляційним судом визнаються не обґрунтованими, так як не підтвердженні жодними доказами.

Рішення суду ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2024 року в цій справізалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді