Постанова

від 06.03.2024 по справі 911/1375/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2024 р. Справа№ 911/1375/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Токаревої А.Г.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 06.03.2024 у справі №911/1375/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум»

про винесення додаткового рішення

подану при розгляді апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Бровари-Молоко»

на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023, повний текст якого складений 25.08.2023,

у справі № 911/1375/23 (суддя Гребенюк Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Бровари-Молоко»

про стягнення 487 647,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 238 971,38 грн. за поставлену за укладеним шляхом підписання заяви-приєднання №302/04/21 від 06.04.2021 договором про постачання електричної енергії споживачу, але неоплачену електричну енергію, інфляційних втрат в сумі 64 190,50 грн. та процентів річних в сумі 184 485,91 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 позов задоволений повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено основний борг в сумі 238 971,8 грн., інфляційні втрати в розмірі 64 190,50 грн., 0,2 % в день (ч. 2 ст. 625 ЦК України згідно умов договору) в сумі 184 485,91 грн. та 7 379,24 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 21.09.2023 Товариство з додатковою відповідальністю «Бровари-Молоко» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23, відмовивши позивачу у стягненні інфляційних втрат та зменшивши розмір задоволених до стягнення нарахувань за прострочення сплати з розрахунку 0,2% в день до 100 000,00 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023, справу № 911/1375/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Бровари-Молоко» на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання до суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору у розмірі 4 026,00 грн.

10.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» до суду надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Бровари-Молоко».

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4388/22 від 30.10.2023 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1375/23.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.10.2023, справу № 911/4388/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І..

07.11.2023 від Товариства з додатковою відповідальністю «Бровари-Молоко`до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. на підготовці для підтримання кваліфікації в НШСУ розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4533/23 від 13.11.2023 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1375/23.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 13.11.2023, справу № 911/1375/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Бровари-Молоко» на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А. Шаптала Є.Ю., задоволено клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «Бровари-Молоко» про поновлення строку оскарження рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Бровари-Молоко» на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23,зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 до перегляду його у апеляційному порядку, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.12.2023 о 15:10 год.

В судовому засіданні 13.12.2023 оголошено перерву до 13.02.2024 о 10:00 год.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відрядженні розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/552/24 від 12.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1375/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Станік С.Р..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Бровари-Молоко» на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А. Станік С.Р..

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024:

- апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Бровари-Молоко» на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 задоволено частково;

- рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 змінено;

- викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 в такій редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровари-Молоко» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Академіка Богомольця, буд. 5, ідентифікаційний код 00445825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, код 37780084) основний борг в сумі 238 971 (двісті тридцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят одна) грн. 38 коп., інфляційні втрати в розмірі 63 889 (шістдесят три тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 81 коп., 0,2 % в день (ч. 2, ст. 625 ЦК України згідно умов договору) в сумі 184 485 (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят п`ять) грн. 91 коп. та 7 310 (сім тисяч триста десять) грн. 21 коп. судового збору.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.»

- поновлено дію рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 в частині, яка не була змінена цією постановою;

- до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, код 37780084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровари-Молоко» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Академіка Богомольця, буд. 5, ідентифікаційний код 00445825) присуджено витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 6 (шість) грн. 77 коп.

19.02.2024 до суду від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача понесенні під час розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 19.02.2024, вказану заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Станік С.Р.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відрядженні розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/858/24 від 21.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1375/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2024 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1375/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В., розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1375/23 призначено на 06.03.2024 о 16:10 год.

06.03.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, у якому відповідач просить зменшити суму витрат позивача на професійну правничу допомогу до 11 000,00 грн., а також розглядати вказане клопотання без участі представника заявника.

В судове засідання відповідач представників не направив.

В судовому засіданні представник позивача заяву про винесення додаткового рішення підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» про винесення додаткового рішення, матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 221 ГПК України встановлює, що:

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);

- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);

- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ГПК України в суді апеляційної та касаційної інстанції є апеляційна та касаційна скарга, а також відзиви на апеляційну та касаційну скаргу, а докази понесення таких витрат - до винесення постанови або протягом п`яти днів після ухвалення постанови, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву

З матеріалів справи слідує, що:

- у письмових поясненнях на апеляційну скаргу позивач зазначив про те, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми витрат, які позивач очікує понести в зв`язку з розглядом апеляційної скарги становить 30 000,00 грн. (витрати на професійну правничу допомогу адвоката Іванченко А.В.), а докази на підтвердження надання правової допомоги будуть надані додатково та заявив, що такі докази будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення;

- заява про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження понесення таких витрат надійшли до суду 19.02.2024.

Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження факту понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу ним до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії укладеного з адвокатом Іванченко А.В. договору про надання правничої допомоги № 0313-1 від 02.05.2023, додаткової угоди № 2 від 02.05.2023 до вказаного договору, акту про приймання передачі наданої правничої допомоги від 14.02.2024 за договором про надання правничої допомоги № 0313-1 від 02.05.2023.

Наявними у матеріалах справи документами підтверджено наступне.

02.05.2023 позивач та адвокат Іванченко А.В. уклали договір про надання правничої допомоги № 0313-1, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та у відповідності із законодавством України.

Відповідно до п. 5.1. договору про надання правничої допомоги № 0313-1за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар, сума якого узгоджується за згодою сторін та підтверджується актами надання послуг.

У додатковій угоді № 2 до договору про надання правничої допомоги № 0313-1 сторонами погоджено вартість послуг адвоката.

З акту про приймання передачі наданої правничої допомоги від 14.02.2024 за договором про надання правничої допомоги № 0313-1 від 02.05.2023 слідує, що адвокатом Іванченко А.В. надано такі послуги:

- підготовка, складення та подання заперечень проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 на суму 6 000,00 грн.;

- підготовка, складення та подання письмових пояснень на апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 на суму 8 000,00 грн.;

- вивчення судової практики, зокрема практики Верховного Суду України від 12.12.2021 у справі № 07/23810, від 24.12.2013 у справі № 8/5025/1402/12, від 01.07.2014 у справі 5010/1575/2012-20/83, від 01.07.2014 у справі № 11/5026/1925/2012, визначення та погодження з клієнтом правової позиції у справі на суму 4000,00 грн.;

- участь адвоката у судових засіданнях 13.12.2023 та 13.02.2024 на суму 6 000,00 грн.

Всього 24 000,00 грн.

Доказів сплати позивачем виконавцю гонорару в сумі 24 000,00 грн. не подано.

Разом з цим, Об`єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 ГПК України).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу адвокатом Іванченко А.В. послуг на заявлену до стягнення суму.

Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

06.03.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, у якому відповідач просить зменшити суму витрат позивача на професійну правничу допомогу до 11 000,00 грн.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/1929/19 від 09.06.2022

За практикою Верховного Суду у справах №756/2114/17 і №911/3386/17 зазначено, що оскільки правова позиція позивача в судах попередніх інстанцій не змінювалася, то не підтверджується наявність об`єктивної необхідності для адвокатів, які надавали правову допомогу відповідачу в судах попередніх інстанцій, вивчати додаткові джерела права, бо відповідач не міг бути необізнаним із позицією позивача, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи й доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, отже підготовка цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної й технічної роботи.

У клопотанні про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив про те, що:

- віднесення витрат позивача на підготовку його адвокатом заперечень проти відкриття апеляційного провадження в сумі 6 000,00 грн. є необґрунтованим, оскільки подані заперечення стосуються не розгляду апеляційної скарги по суті, а саме вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. При цьому, попри подані адвокатом позивача заперечення рішення щодо відкриття апеляційного провадження було прийнято на користь апелянта, а ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження було відкрито;

- вивчення адвокатом судової практики так само як і вивчення теоретичних курсів господарського та цивільного права не є видом правової допомоги якої потребує клієнт-учасник судової справи; уі ці дії, включаючи узгодження правової позиції з клієнтом є допоміжними і, на мій погляд мають включатись у вартість послуг з підготовки процесуальних документів (заяв, пояснень, заперечень тощо), а також послуг з представництва клієнта в суді;

- судове засідання 13.12.2023 було технічним, тривало згідно з протоколом близько 3 хвилин, у засіданні були встановлені особи представників та за клопотанням представника відповідача була об`явлена перерва проти чого позивач не заперечував. В свою чергу засідання 13.02.2024, де апеляційна скарга була розглянута по суті тривало близько 28 хв. Вказане свідчить про те, що сума винагороди за участь у двох судових засіданнях, яка може бути віднесена до судових витрат, з урахуванням дотримання принципу співмірності з витраченим адвокатом часом може бути зменшена до 3 000,00 грн.

Колегія суддів частково погоджується з запереченням відповідача та зазначає про те, що:

- витрати на підготовку, складення та подання заперечень проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/1375/23 на суму 6 000,00 грн. не можуть бути віднесенні до витрат, які мають бути відшкодовані за рахунок відповідача, так як у задоволенні вказаних заперечень апеляційним судом було фактично відмовлено;

- витрати на вивчення судової практики, зокрема практики Верховного Суду України від 12.12.2021 у справі № 07/23810, від 24.12.2013 у справі № 8/5025/1402/12, від 01.07.2014 у справі 5010/1575/2012-20/83, від 01.07.2014 у справі № 11/5026/1925/2012, визначення та погодження з клієнтом правової позиції у справі на суму 4000,00 грн. також не можуть бути віднесені до витрат, які мають бути відшкодовані, оскільки в суді першої інстанції адвокатом було отримано як плату за вивчення судової практики, так і плату за визначення та погодження з клієнтом правової позиції у справі в сумі 4 000,00 грн..

Водночас колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру витрат позивача за участь адвоката в судових засіданнях адже:

- участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні;

- такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21.

Слід зауважити і на тому, що з матеріалів справи слідує, що правова позиція позивача не змінювалась протягом розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, представництво його інтересів здійснювалось тим саме адвокатом, адвокат, який складав пояснення на апеляційну скаргу був обізнаний з обставинами даної справи.

За практикою Верховного Суду у справах №756/2114/17 і №911/3386/17 зазначено, що оскільки правова позиція позивача в судах попередніх інстанцій не змінювалася, то не підтверджується наявність об`єктивної необхідності для адвокатів, які надавали правову допомогу відповідачу в судах попередніх інстанцій, вивчати додаткові джерела права, бо відповідач не міг бути необізнаним із позицією позивача, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи й доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, отже підготовка цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної й технічної роботи.

З огляду на ступінь складності справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі.

Враховуючи наведене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ними витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, колегія суддів, дійшла висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості, розумності, співмірності та пропорційності, а також у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг є завищеним, а відтак розподілу підлягають витрати позивача у загальній сумі 14 000,00 грн., а саме витрати на підготовку, складення та подання письмових пояснень на апеляційну скаргу на суму 8 000,00 грн. та витрати за участь адвоката у судових засіданнях 13.12.2023 та 13.02.2024 на суму 6 000,00 грн.

За змістом положень ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов заявлено про стягнення з відповідача коштів у загальній сумі 487 647,79 грн..

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 100% з заявлених у цій справі позовних вимог, а з урахування зміни вказаного рішення постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024, позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 487 347,10 грн., що становить 99,94 % з загальної суми заявлених до стягнення вимог.

За таких обставин стягненню з відповідача на корить позивача підлягають витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 13 991,37 грн. (99,94 % від суми витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, які підлягають розподілу - примітка суду).

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» про винесення додаткового рішення задовольняються частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244, 252 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» про винесення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровари-Молоко» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Академіка Богомольця, буд. 5, код 00445825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, код 37780084) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13 991 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна) грн. 37 коп.

3. В іншій частині вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» про винесення додаткового рішення відмовити.

4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.

5. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1375/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 06.03.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала