Постанова

від 05.03.2024 по справі 910/7244/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. Справа№ 910/7244/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Алавердян Т.О. (довіреність № 291123-А від 29.11.2023)

від відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Простір"

на рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2023

у справі №910/7244/23 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Простір"

про стягнення 458 600,94 грн,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Київенерго-борг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ "Управляюча компанія "Простір" (далі - ТОВ "УК "Простір") основну суму заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 33-0610 від 15.04.2004 у розмірі 458 600,94 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.09.2023 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "УК "Простір" на користь ТОВ "Київенерго-борг" 458 600,94 грн заборгованості та 6 879,02 грн судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "УК "Простір" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2023 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку скаржника судом залишено поза увагою те, що позивачем не надано в підтвердження здійснення поставки теплової енергії документів первинного бухгалтерського обліку, які б свідчили про здійснення господарської операції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 апеляційну скаргу у справі № 910/7244/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 10.10.2023 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи.

19.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 05.12.2023.

16.11.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який мотивовано тим, що заборгованість відповідача підтверджена довідкою про стан розрахунків, витягом з додатку 1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та дублікатом облікових карток про обсяги споживання. Також, дії відповідача з часткового погашення заборгованості свідчать про визнання ним боргу.

04.12.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки директор проходить службу у складі Збройних Сил України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 клопотання відповідача задоволено та відкладено розгляд справи на 30.01.2024.

29.01.2024 від відповідача вдруге надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки директор проходить службу у складі Збройних Сил України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 клопотання відповідача задоволено та відкладено розгляд справи на 05.03.2024.

04.03.2024 від відповідача втретє надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з тих же підстав.

05.03.2024 від позивача надійшли заперечення на клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні, 05.03.2024 колегія суддів заслухавши думку представника позивача стосовно клопотання про відкладення, ухвалила наступне.

Згідно з приписами п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші

Крім того, статтею 202 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 202 ГПК України) є правом, а не обов`язком сторони, враховуючи відкладення справи за клопотання представника відповідача двічі (04.12.2023 та від 29.01.2024) апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 05.03.2024 за відсутності представника відповідача.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідач є юридичною особою та не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника.

У судовому засіданні 05.03.2024 представник позивача вказав на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 ГПК України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.04.2004 між акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (найменування якої було змінено на АТ "К.Енерго") (далі - енергопостачальна організація) та ТОВ "Сервісна компанія "Простір" (найменування якого було змінено на ТОВ "УК "Простір") (далі - абонент) укладено тимчасовий договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 33-0610 (далі - договір) (а.с. 9-16), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

За змістом п. 2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

В свою чергу, відповідно до п. 2.3.1 та 2.3.2 договору абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору (а.с. 21).

Відповідно п. 1-2 додатку № 4 до договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу мана, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

Крім того, п. 5 додатку № 4 (а.с. 21) до договору визначено, що абонент щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує в РТ-1 за адресою: вул. Жилянська, 63, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

25.08.2021 на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.ЕНЕРГО" ТОВ "СПОРТСЕРВІС-СТМ" (код ЄДРПОУ 32826328) (а.с. 59-60) за лотом № 71 придбано заборгованість, яка виникла у відповідача перед АТ "К.Енерго" за вищевказаним договором у розмірі 458 600,94 грн, що підтверджується електронним протоколом № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021, актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягом з додатку № 1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 (результати аукціону розміщені за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-08-10-000016-3).

14.09.2021 ТОВ "СПОРТСЕРВІС-СТМ" на підставі протоколу загальних зборів учасників № 1/2021 змінено назву на ТОВ "Київенерго-борг" (а.с. 67).

26.05.2022 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про зміну кредитора та просив підписати акт звірки заборгованості та перерахувати кошти (а.с. 45).

06.06.2022 відповідач, у відповідь на повідомленням позивача про зміну кредитора, просив надати підтверджуючі документи щодо підстав набуття статусу правонаступника ТОВ "Київенерго-борг", підстави виникнення заборгованості та її детальний розрахунок (а.с. 46).

19.07.2022 комунальний концерн "Центр комунального сервісу", який діє від імені та в інтересах ТОВ "Київенерго-борг" на підставі договору про надання правової допомоги № 3609/Юр від 17.06.2022 (а.с. 50-51), звернувся до відповідача з вимогою № 990 про сплату заборгованості та направив відповідачу документи, які підтверджують набуття права вимоги боргів відповідача перед ПАТ "Київенерго". У додатках до даної вимоги зазначено наступні документи: рахунок на оплату заборгованості, копія акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, витяг з додатку № 1 до акту придбання майна, копія протоколу загальних зборів учасників № 1/2021 від 14.09.2021, копія довіреності представника на право підпису.

01.08.2022 відповідач у відповіді за вих. № 01/08 від 01.08.2022 (а.с. 53) на вимогу позивача за № 990 від 19.07.2022 просив надати підтверджуючі документи щодо підстав набуття статусу правонаступника ТОВ "Київенерго-борг", підстави виникнення та детальний розрахунок заборгованості.

Також, у матеріалах справи міститься повідомлення позивача про зміну кредитора від 26.05.2022 (а.с. 45), яке було адресоване відповідачу та на яке останнім було надано відповідь.

Позивач, звертаючись до суду з вказаною позовною заявою вказує, що ним було придбано заборгованість відповідача і він є новим кредитором, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2018 по 01.05.2018 за договором № 33-0610 від 15.04.2004 не сплачена та становить 458 600,94 грн.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що відповідачем не доведено факту сплати пред`явленої до стягнення заборгованості, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Нормами частин 6, 7 статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Додатком № 3 до договору № 33-0610 від 15.04.2004 затверджено тариф на теплову енергію ПАТ "Київенерго" без урахування ПДВ, а саме: для опалення - 54,42 грн/Гкал (71,10%), 80,0 грн/Гкал (23,69 %), 57,50 грн/Гкал (5,21 %) (а.с. 20).

У матеріалах справи наявна підписана директором СВП "Київська енергопостачальна компанія" АТ "К.Енерго" - Куніним Л.М. та скріплена печаткою СВП "Київська енергопостачальна компанія" АТ "К.Енерго" довідка про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.Енерго" теплову енергію ТОВ "УК "Простір" за договором № 33-0610 від 15.04.2004, згідно з якою за відповідачем станом на 01.01.2021 наявна заборгованість у розмірі 458 600,94 грн (а.с. 36-40).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті поставленої теплоенергії за договором в повному обсязі суду не надано.

Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення з позовом, позивач посилається на те, що ним на аукціоні 25.08.2021 придбано майно банкрута АТ "К.ЕНЕРГО", яким є заборгованість, яка виникла у відповідача перед АТ "К.Енерго" за договором у розмірі 458 600,94 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (аналогічний висновок міститься у п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18).

Таким чином, згідно акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 до ТОВ "Київенерго-борг" від АТ "К.ЕНЕРГО" перейшли всі права вимоги дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами, переліченими в додатку № 1 до цього акту і жодних обмежень такого переходу прав вимоги вказаним актом не було встановлено.

Доказів оскарження та визнання недійсними результатів аукціону матеріали справи не містять.

Отже, з наведеного вбачається, що позивач став новим кредитором за договором та набув права вимоги до відповідача щодо погашення заборгованості за цим договором та враховуючи, що результати аукціону № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021 (а.с. 59-60) є чинними, колегія суддів погоджується, що позивач став новим кредитором за договором № 33-0610 від 15.04.2004 та набув права вимоги до відповідача щодо погашення заборгованості за цим договором у розмірі 458 600,94 грн.

На підтвердження наявності заборгованості та обсягів наданих послуг згідно договору у спірний період до позовної зави додано облікові картки за період з січня 2018 року по квітень 2018 року (а.с. 41-44) та довідку АТ "К.Енерго" про стан розрахунків (а.с. 36-40).

Надана позивачем довідка АТ "К.Енерго" про стан розрахунків за спожиту теплоенергію свідчить про те, що відповідач здійснював оплату спожитої теплової енергії, в тому числі і за спірний період, що останнім не заперечується.

Вказана довідка містить ідентифікуючі данні споживача, а саме назву, код ЄДРПОУ, юридичну адресу та номер договору дає можливість ідентифікувати, що дана довідка складена та стосується саме споживача - ТОВ "УК "Простір", який і є відповідачем по даній справі.

Доводи апелянта, що надані позивачем дублікати облікових карток не можуть підтвердити факт здійснення господарської операції з постачання теплової енергії за договором, спростовуються наступним.

Відповідно до Національного стандарту України "діловодство й архівна справа" ДСТУ 2732:2004, дублікат оригіналу (службового документа) - повторно оформлений службовий документ для використання, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу. Тобто дублікат документа повинен містити ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дублікату полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб`єктом, який видав такий документ, є ліквідація (припинення діяльності) такого суб`єкта. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб`єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документа до архіву).

Отже, видача дублікатів облікових карток за договором № 33-0610 за період з січня 2018 року по квітень 2018 року, не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків, а є документами, які лише дублюють та відтворюють зміст.

Також, з вищезазначеної довідки вбачається, що остання відображає інформацію про період виникнення заборгованості та підписана керівником (директором) структурного відокремленого підрозділу енергопостачальної компанії акціонерного товариства "К.Енерго" Куніним Л.М.

При цьому, питання прийняття облікових карток (табуляграм) у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі-продажу) теплової енергії, у контексті їх оцінки як доказів, неодноразово вирішувалося у судовій практиці, що відображено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/6652/17, від 12.07.2018 у справі № 910/6654/17, від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15 та від 03.09.2020 у справі №910/17662/19, якими залишено без змін судові рішення, якими стягнуто заборгованість, наявність якої обґрунтовано з посиланням на облікові картки (табуляграми).

Відтак, зазначеним вище спростовуються доводи апелянта, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту постачання теплоенергії на користь відповідача.

Крім того, згідно з пунктом 2 додатку № 4 до договору № 33-0610 від 15.04.2004 абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період.

Також, колегія суддів підкреслює, що відповідно до пункту 5 зазначеного вище додатку до договору передбачено обов`язок споживача щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати в районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: вул. Меліоративна, 11, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду, при цьому один примірник оформленого акту звірку абонент повертає в РВТ.

Доказів виконання відповідачем п. 5 додатку 4 до договору щодо отримання вказаних документів матеріали справи не містять, як не міститься у справі і доказів вмотивованої відмови абонента від підписання, зокрема, акта звірки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що стверджуючи про відсутність в матеріалах справи первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують факт реальної поставки теплової енергії за договором, відповідач не надає суду жодних доказів того, що за період з 01.01.2018 по 01.05.2018 ТОВ "УК "Простір" не отримував від ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" (нова назва - АТ "К.Енерго") теплову енергію на межу балансової належності, а відповідно не споживав теплову енергію у спірний період. Отже, відповідач не був позбавлений права та можливості надати суду докази які б підтверджували іншу суму заборгованості або взагалі спростовували б її наявність.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вищевказана довідка про стан розрахунків містить інформацію про здійснення відповідачем оплат у спірному періоді в рахунок часткового погашення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором, що не спростовано відповідачем, а відтак додатково підтверджує факт реальності поставки теплової енергії у спірний період відповідачу.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За висновком Верховного Суду у постанові від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність позивачем позовних вимог щодо наявної заборгованості ТОВ "УК "Простір" за договором № 33-0610 від 15.04.2004 у розмірі 458 600,94 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, а тому погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 15.09.2023 у справі № 910/7244/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Простір" на рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2023 у справі № 910/7244/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2023 у справі № 910/7244/23 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Матеріали справи № 910/7244/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 07.03.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна