Ухвала

від 05.03.2024 по справі 922/2516/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

05 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/2516/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Бессонової О.В.

розглянувши заяву судді Крестьянінова О.О. про самовідвід від розгляду справи №922/2516/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх.№279 Х) на ухвалу Господарського суду Харківського області від 11.01.2024 у справі №922/2516/23

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс Плюс", м. Харків

про стягнення 2654387,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківського області від 11.01.2024 у справі №922/2516/23 (суддя Жигалкін І.П.) заяву (вх. №34980 від 19.12.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс Плюс" про розстрочення постанови Східного апеляційного господарського суду 29 листопада 2023 року №922/2516/23 задоволено; розстрочено боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс плюс" виконання судового рішення строком на 12 місяців шляхом погашення наступним чином: 79056,38 грн до кінця січня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця лютого місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця березня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця квітня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця я травня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця червня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця липня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця серпня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця вересня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця жовтня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця листопада 2024 року; 79056,46 грн до 11 грудня 2024 року.

АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/2516/23 про надання розстрочки виконання рішення суду строком на 12 місяців; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення суду у справі №922/2516/23; покласти судові витрати за розгляд даної скарги на ТОВ "Жилсервіс Плюс".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх.№279 Х) на ухвалу Господарського суду Харківського області від 11.01.2024 у справі №922/2516/23; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 05.03.2024.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2024 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. та судді Шевель О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

У судове засідання в режимі відеоконференції з`явились представники АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ТОВ "Жилсервіс Плюс".

На початку судового засідання суддя Крестьянінов О.О. повідомив про зміну складу суду, а також про те, що під час підготовки до розгляду даної справи напередодні судового засідання за матеріалами справи ним були з`ясовані певні обставини, які він вважає за необхідне довести до суду та учасників справи.

Зокрема, предметом спору у справі №922/2516/23 є стягнення заборгованості з ТОВ "Жилсервіс Плюс" за договором №20/21-7065-ТЕ-32 від 26.10.2022 про постачання природного газу, який використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. ТОВ "Жилсервіс Плюс" здійснювало закупівлю та постачання природного газу для потреб дахових котельних багатоквартирних житлових будинків за адресами: м. Харків, пр. Науки, 45-Б та 45/3, власниками яких є всі власники квартир в цих будинках. При цьому несплата відповідачем за природний газ, як стверджує ТОВ "Жилсервіс Плюс", зумовлена виключно ненадходженням сум компенсацій від власників квартир та нежитлових приміщень.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою надано відстрочку виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023, якою стягнуто з ТОВ "Жилсервіс Плюс" на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 138289,65 грн пені, 112284,62 грн. 3% річних, 663812,85 грн інфляційних втрат, витрати зі сплати судового збору у розмірі 13715,81 грн за подання позовної заяви та 20573,71 грн за подання апеляційної скарги.

Суддею Крестьяніновим О.О. повідомлено, що близька до нього особа проживає в одному з вказаних вище будинків.

У зв`язку зі зміною складу суду та наведеними обставинами головуючий з`ясував думку учасників справи з приводу того, чи мають вони заяви, клопотання та чи довіряють даному складу суду.

Представники сторін повідомили, що будь-яких заяв чи клопотань не мають, складу суду довіряють.

Водночас, враховуючи викладені обставини, з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості або об`єктивності під час розгляду цієї справи, суддя Крестьянінов О.О. заявив самовідвід від розгляду даної справи №922/2516/23 та звернувся з проханням до колегії судів його розглянути.

Розглянувши заяву судді Крестьянінова О.О. про самовідвід, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 39 ГПК України).

Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Колегія суддів зазначає, що правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

В статті 15 Кодексу суддівської етики встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 №1 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики.

В цьому Коментарі зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.

В коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

З огляду на особисті переконання та поведінку судді, який заявив самовідвід, враховуючи, що наведена ним інформація об`єктивно не викликає сумнів у його неупередженості та об`єктивності, беручи також до уваги ставлення учасників справи до таких обставин та висловлення ними довіри складу суду при вирішенні даної справи, а також те, що відведення головуючого судді від розгляду справи (за відсутності об`єктивних та суб`єктивних підстав для цього) неодмінно потягне за собою повну зміну складу суду та відповідно необґрунтоване затягування розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви про самовідвід судді Крестьянінова О.О.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви судді Крестьянінова О.О. про самовідвід у справі №922/2516/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко