Постанова

від 05.03.2024 по справі 922/2516/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/2516/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Бессонової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх.№279 Х) на ухвалу Господарського суду Харківського області від 11.01.2024 (ухвалу постановлено суддею Жигалкіним І.П. в приміщенні Господарського суду Харківської області 11.01.2024 о 15:13 год., повний текст складено 16.01.2024) у справі №922/2516/23

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс Плюс", м. Харків

про стягнення 2654387,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківського області від 11.01.2024 у справі №922/2516/23 (суддя Жигалкін І.П.) заяву (вх. №34980 від 19.12.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс Плюс" про розстрочення постанови Східного апеляційного господарського суду 29 листопада 2023 року №922/2516/23 задоволено; розстрочено боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс плюс" виконання судового рішення строком на 12 місяців шляхом погашення наступним чином: 79056,38 грн до кінця січня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця лютого місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця березня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця квітня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця я травня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця червня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця липня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця серпня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця вересня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця жовтня місяця 2024 року; 79056,38 грн до кінця листопада 2024 року; 79056,46 грн до 11 грудня 2024 року.

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/2516/23 про надання розстрочки виконання рішення суду строком на 12 місяців; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення суду у справі №922/2516/23; покласти судові витрати за розгляд даної скарги на ТОВ "Жилсервіс Плюс".

В обґрунтування апеляційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на таке:

- в порушення ст. 331 ГПК України боржнику надано розстрочку виконання рішення суду понад термін, який встановлений ГПК України;

- наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочення виконання рішення суду у розумінні статей 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України та не доводять неможливості виконання рішення у даній справі;

- надавши розстрочку виконання вказаного рішення, суд не стимулює процедуру погашення заборгованості, а сприяє боржнику і в подальшому порушувати свої зобов`язання, оскільки надана розстрочка буде істотно порушувати майнові інтереси стягувача внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов`язання відповідача у спірних правовідносинах.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх.№279 Х) на ухвалу Господарського суду Харківського області від 11.01.2024 у справі №922/2516/23; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 05.03.2024.

23.02.2024 від ТОВ "Жилсервіс Плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2024 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. та судді Шевель О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви судді Крестьянінова О.О. про самовідвід у справі №922/2516/23.

У судовому засіданні представник АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ "Жилсервіс Плюс" проти вимог апеляційної скарги заперечував.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.08.2023 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс плюс" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг у загальній сумі 1740000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 26100,00 грн; розстрочено боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс плюс" виконання рішення суду строком на 12 місяців шляхом погашення наступним чином: суму 145 000,00 грн. до 30.09.2023; суму 145000,00 грн. до 31.10.2023; суму 145000,00 грн. до 30.11.2023; суму 145000,00 грн. до 31.12.2023; суму 145000,00 грн. до 31.01.2024; суму 145000,00 грн. до 29.02.2024; суму 145000,00 грн. до 31.03.2024; суму 145000,00 грн. до 30.04.2024; суму 145000,00 грн. до 31.05.2024; суму 145000,00 грн. до 30.06.2024; суму 145000,00 грн. до 31.07.2024; суму 145000,00 грн. до 31.08.2024; в частині позовних вимог стосовно стягнення пені - 138 289,65 грн., 3% річних - 112 284,62 грн. та інфляційних втрат - 663 812,85 грн. відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково; рішення Господарського суду Харківської області від 29.08.2023 у справі №922/2516/23 в частині відмови у стягненні 138289,65 грн. пені, 112284,62 грн. 3% річних та 663812,85 грн. інфляційних втрат скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Жилсервіс плюс на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 138289,65 грн. пені, 112284,62 грн. 3% річних та 663812,85 грн. інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору у розмірі 13715,81 грн. за подання позовної заяви та 20573,71 грн. за подання апеляційної скарги; в решті рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На виконання постанови видано відповідний наказ.

19.12.2023 ТОВ "Жилсервіс плюс" звернулося до Господарського суду Харківської області з заявою про розстрочення виконання судового рішення, в якій відповідач просив надати розстрочку виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №922/2516/23 щодо сплати 138289,65 грн. пені, 112284,62 грн. 3% річних 663812,85 грн. інфляційних втрат, витрати зі сплати судового збору у розмірі 13715,81 грн. за подання позовної заяви та 20573,71 грн. за подання апеляційної скарги (загальна сума складає 948676,64 грн.) строком на 12 місяців шляхом погашення рівними частинами.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення боржник зазначав, що відповідач протягом багатьох років здійснює придбання природного газу для потреб дахових котельних багатоквартирних житлових будинків по пр. Науки, 45-Б та 45/3 у м. Харкові, власниками яких є всі власники квартир в цих будинках виключно на користь та в інтересах мешканців будинків, виключно без отримання прибутку та без такої мети. За вказаними адресами будинки складаються з декількох 25-поверхових заселених житлових секцій. На цей час власники квартир цих будинків не створили організаційно - правову модель для самостійної закупівлі природного газу, у зв`язку з чим ТОВ "Жилсервіс Плюс" до сьогодні вимушений нести витрати для належного та безпечного функціонування майна вказаних будинків, а саме дахових котелень, якими вони обладнані. А тому, боржник задля забезпечення "енергетичної безпеки" будинку на добровільній основі без отримання прибутку здійснює закупівлю природного газу для потреб опалення в будинках на договірних засадах у НАК "Нафтогаз України" та несе інші витрати на користь мешканців будинків, пов`язані з обслуговуванням дахової котельні, газової системи та системи опалення. ТОВ "Жилсервіс Плюс" лише згодом отримує компенсацію (відшкодування) таких витрат. Станом на момент подання заяви відповідач має скрутне фінансове становище, а специфіка діяльності та механізму оплат не зазнали позитивних змін, оскільки з моменту введенням в Україні воєнного стану ситуація з платежами не поліпшилась, а від співвласників будинків не надходить достатньо грошей, які б змогли погасити заборгованість одразу та у повній мірі. Наявні фактичні обставини підтверджуються судовими рішеннями у справах №922/2191/19, № 922/4114/20. Отже, наразі не має такого фінансового становища, яке б дозволило погасити як суму заборгованості за договором №20/21-7065-ТЕ-32 від 26.10.2020 одним платежем (одномоментно), так й присудженні до стягнення штрафні санкції та інше. Несплата відповідача за природний газ зумовлена виключно ненадходженнями сум компенсацій від власників квартир та нежитлових приміщень.

Приймаючи оскаржувану ухвалу про розстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розстрочення виконання рішення для боржника у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення. Боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем (стягувачем) та тим самим не залишати мешканців будинків без опалення в зимовий період.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Таким чином, законодавець пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Отже, необхідною умовою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, при цьому суд повинен дослідити та оцінити доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Колегія суддів враховує, що ТОВ "Жилсервіс плюс" вже зверталося з клопотанням про надання розстрочки щодо сплати суми боргу на один календарний рік рівними частинами на 12 місяців, яке було задоволено судом першої інстанції при прийнятті рішення від 29.08.2023 в частині суми основного боргу.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду від 29.08.2023 погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для розстрочення виконання судового рішення про стягнення основної суми заборгованості.

Так, при прийнятті постанови від 29.11.2023 судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач має скрутне фінансове становище, а специфіка його діяльності та механізм оплат не зазнали позитивних змін. Навпаки, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану ситуація з платежами від співвласників будинків значно погіршилась, що також підтверджується судовими рішеннями, де встановлені факти в межах справ №922/2191/19, № 922/4114/20. Фінансовий стан ТОВ Жилсервіс Плюс не дозволяє погасити суму заборгованості за Договором №20/21-7065-ТЕ-32 від 26.10.2020 одним платежем (одномоментно). Єдиною "діяльністю" ТОВ "Жилсервіс Плюс" є закупівля природного газу для потреб опалення в будинках, за яку воно не отримує прибутку, а отримує виключно компенсацію (відшкодування) від власників квартир та нежитлових приміщень в будинках фактично понесених витрат, несплата відповідача за природний газ зумовлена виключно ненадходженнями сум компенсацій від власників квартир та нежитлових приміщень. Широкомасштабна війна на території України (яка потягла неплатоспроможність населення, в тому числі співвласників будинків) повністю унеможливила одномоментну сплату відповідачем всієї суми заборгованості за договором №20/21-7065-ТЕ-32 від 26.10.2020.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині надання розстрочки виконання судового рішення, апеляційний господарський суд також врахував, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, строк дії якого станом на теперішній час продовжено.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Загальновідомо, що військовий стан негативно вплинув на більшість суб`єктів господарювання: скоротилися обсяги товарообігу та продаж, підприємці зазнали збитків та/або взагалі знищені. У цьому контексті першочерговим завданням державних органів є вжиття відповідних заходів з метою мінімізації ризиків та втрат вітчизняного товаровиробника, захист населення держави і національних виробників продукції та послуг.

Колегія суддів також врахувала, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

У той же час суд прийняв до уваги ту обставину, що відповідач зобов`язаний здійснювати постачання теплової енергії незалежно від зовнішніх факторів та здійсненої оплати наданих послуг, оскільки його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності у вигляді виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Позивачем не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання або погіршення матеріального стану АТ "НАК Нафтогаз України", саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору.

З огляду на аргументи сторін та подані ними докази, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що боржник в обґрунтування заяви про розстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду посилається фактично на ті самі обставини (введення в Україні воєнного стану, несплата відповідачем за природний газ зумовлена виключно ненадходженнями сум компенсацій від власників квартир та нежитлових приміщень, фінансовий стан ТОВ "Жилсервіс Плюс" не дозволяє погасити суму заборгованості за договором одним платежем), які були предметом дослідження при прийнятті постанови від 29.11.2023, і яким вже надано оцінку судом апеляційної інстанції. Вказана постанова апеляційного господарського суду від 29.11.2023 набрала законної сили, тому колегія суддів при прийнятті даного судового рішення враховує раніше встановлені судом обставини наявності підстав для розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, боржником в якості доказів виконання графіку погашення заборгованості, встановленого рішенням суду від 29.08.2023, до заяви про розстрочення виконання судового рішення надано платіжні інструкції, відповідно до яких боржником здійснено три платежі на загальну суму 435000,00 грн. та сплачено суму судового збору у розмірі 26000,00 грн.

Більш того, апеляційний господарський суд зазначає, що станом на час перегляду в апеляційному порядку оскарженої ухвали, боржником за період грудень 2023 - лютий 2024 сплачено ще 435000,00 грн. на виконання графіку погашення заборгованості, встановленого рішенням суду від 29.08.2023, а також на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 сплачено 158112,76 грн. двома платежами згідно з встановленим графіком.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що відповідач не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості саме одним разовим платежем. До того ж, відповідач вчиняє дії щодо погашення існуючої заборгованості, що підтверджується відповідними доказами. Отже, дії відповідача свідчать не про ухилення останнього від виконання судового рішення, а навпаки спрямовані на його виконання у межах існуючих обставин та можливостей частинами протягом певного строку.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для розстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у даній справі, оскільки вказане сприятиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для сторін.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Постанову Східного апеляційного господарського суду у справі №922/2516/23 прийнято 29.11.2023, в той же час суд першої інстанції розстрочив її виконання з кінця січня 2024 року до 11 грудня 2024 року, що виходить за межі річного строку, встановленого ч. 5 ст. 331 ГПК України.

Таким чином, колегія суддів частково погоджується з доводами позивача щодо помилковості висновків суду першої інстанції щодо можливості розстрочення виконання рішення до 11 грудня 2024 року, тому оскаржувана ухвала підлягає зміні.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За положеннями ч. 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи невірне застосування судом першої інстанції норми процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну ухвали Господарського суду Харківського області від 11.01.2024 у справі №922/2516/23.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Харківського області від 11.01.2024 у справі №922/2516/23 змінити, виклавши пункт 2 її резолютивної частини в такій редакції:

"Розстрочити боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс плюс" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35072016, місцезнаходження: 61072, м. Харків, просп. Леніна, буд. 45-Б, офіс 14) виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №922/2561/23 щодо сплати 138289,65 грн пені; 112284,62 грн. 3% річних; 663812,85 грн. інфляційних втрат, 13715,81 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 20573,71 грн. за подання апеляційної скарги (загальна сума складає 948676,64 грн.) строком на 12 місяців шляхом погашення таким чином:

- 79056,46 грн до кінця грудня 2023 року;

- 79056,38 грн до кінця січня 2024 року;

- 79056,38 грн до кінця лютого 2024 року;

- 79056,38 грн до кінця березня 2024 року;

- 79056,38 грн до кінця квітня 2024 року;

- 79056,38 грн до кінця травня 2024 року;

- 79056,38 грн до кінця червня 2024 року;

- 79056,38 грн до кінця липня 2024 року;

- 79056,38 грн до кінця серпня 2024 року;

- 79056,38 грн до кінця вересня 2024 року;

- 79056,38 грн до кінця жовтня 2024 року;

- 79056,38 грн до 29 листопада 2024 року.".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.03.2024.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко