Рішення

від 26.02.2024 по справі 916/2199/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2199/23Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Хмельницький О.В.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/2199/23

за позовом: Приватного підприємства "КИРОЛ"

до відповідача: Спільного товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика обуви Коваленко"

про стягнення 6 949, 20 Євро.

за участю представників:

від позивача: Шахновський О.О. ордер серія ВН №1330733 від 05.02.2024;

від відповідача: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "КИРОЛ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Спільного товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика обуви Коваленко" суми боргу за Контрактом №15/01-2020 від 15.01.2020 у розмірі 4805, 81 євро, що за курсом НБУ станом на 22.05.2023 (1 євро - 39,5159 грн.) становить 189915, 52 грн. та пеню у розмірі 2 143, 39 євро, що за курсом НБУ станом на 22.05.2023 (1 євро - 39,5159 грн.) становить 84702, грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 119, 28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту №15/01-2020 від 15.01.2020 щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 позовну заяву Приватного підприємства "КИРОЛ" залишено без руху та останньому встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти (10) днів з дня вручення даної ухвали суду.

08.06.2023 за вх.№18975/23 господарським судом одержано заяву Приватного підприємства "КИРОЛ" про виправлення недоліків позову.

13.06.2023 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву Приватного підприємства "КИРОЛ" до Спільного товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика обуви Коваленко" про стягнення 6 949, 20 Євро та відкрито провадження у справі №916/2199/23. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.12.2023. Зобов`язано позивача в строк до 30.06.2023 надати суду нотаріально засвідчені переклади англійською мовою: ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками, доручення про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового розгляду, а також підтвердження про вручення документів у 2 (двох) екземплярах. Провадження у справі у справі №916/2199/23 зупинено.

Листом Господарського суду Одеської області від 11.07.2023 за № 916/2199/23/4184/2023 на адресу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з метою належного повідомлення відповідача у справі - Спільного товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика обуви Коваленко", який знаходиться, як зазначено позивачем у позовній заяві, за адресою: 21202, Республіка Білорусь, м. Могильов, пер. Франко, д. 10, УНП 82000645, ОКПО 293493097000, направлено позовну заяву Приватного підприємства "КИРОЛ" з додатками, ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2023 по справі №916/2199/23, доручення про вручення документів, виклик (повідомлення) про день судового розгляду, а також підтвердження про вручення документів з нотаріально засвідченим перекладом російською мовою у 2 (двох) екземплярах.

Листом від 24.07.2023 за №2980112-21 (вх.№ГСОО 25848/23 від 31.07.2023) Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернуло доручення Господарського суду Одеської області про вручення документів СТОВ "Фабрика обуви Коваленко" та повідомило про те, що згідно із п. 6.7. Інструкції суд України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 поновлено провадження у справі №916/2199/23 та запропоновано Приватному підприємству "КИРОЛ" власними засобами направити відповідачу у справі - Спільному товариству з обмеженою відповідальністю "Фабрика обуви Коваленко", який знаходиться за адресою: 21202, Республіка Білорусь, м. Могильов, пер. Франко, д. 10, УНП 82000645, ОКПО 293493097000, позовну заяву Приватного підприємства "КИРОЛ" з додатками, ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2023 по справі №916/2199/23, доручення про вручення документів, виклик (повідомлення) про день судового розгляду, а також підтвердження про вручення документів з нотаріально засвідченим перекладом російською мовою у 2 (двох) екземплярах, та докази направлення надати до суду. Провадження у справі 916/2199/23 зупинено.

12.12.2023 за вх.№44636/23 господарським судом одержано заяву про долучення доказів до матеріалів справи, в якій позивач просить суд долучити до матеріалів справи у якості належних та достовірних доказів поштового відправлення на адресу відповідача та доказів їх вручення, а саме: копію Квитанції про надсилання поштового відправлення № RR420049349MD на адресу СТОВ "ФАБРИКА ОБУВИ КОВАЛЕНКО" (Республіка Білорусь) із перекладом на українську мову; Витягу із сайту Пошти Молдови про рух поштового відправлення № RR420049349MD із перекладом на українську мову, копії супровідного листа до поштового відправлення № RR420049349MD та опису вкладення до поштового відправлення № RR420049349MD.

13.12.2023 підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталося внаслідок хакерської атаки та призупиненням роботи КП "Діловодство спеціалізованого суду" наказом керівника апарату суду від 30.11.2023.

У зв`язку із відновленням роботи КП "Діловодство спеціалізованого суду" з 08.12.2023 згідно з наказом голови суду від 07.12.2023, ухвалою господарського суду від 14.12.2023 поновлено провадження у справі №916/2199/23. Призначено підготовче засідання у справі на 05.02.2024 о 14:00 та 26.02.2024 о 14:00 , із викликом учасників справи у підготовче засідання. Запропоновано Приватному підприємству "КИРОЛ" власними засобами направити відповідачу у справі - Спільному товариству з обмеженою відповідальністю "Фабрика обуви Коваленко", який знаходиться за адресою: 21202, Республіка Білорусь, м. Могильов, пер. Франко, д. 10, УНП 82000645, ОКПО 293493097000, нотаріально посвідчений переклад на офіційну мову Республіки Білорусь ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.12.2023 по справі №916/2199/23 та докази направлення надати до суду. Провадження у справі №916/2199/23 зупинено.

15.01.2024 за вх.№1623/24 господарським судом одержано заяву позивача, в якій останній повідомив про здійснення поштового відправлення на адресу відповідача, а саме ухвали суду від 14.12.2023 та просив долучити до матеріалів справи у якості належних та достовірних доказів наступні документи та врахувати їх при винесенні рішення: копію Квитанції про надсилання поштового відправлення № RL802936710MD на адресу СТОВ "ФАБРИКА ОБУВИ КОВАЛЕНКО" (Республіка Білорусь) із перекладом на українську мову, витяг із сайту Пошти Молдови про рух поштового відправлення № RL802936710MD із перекладом на українську мову, опис вкладення до поштового відправлення № RL802936710MD.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 поновлено провадження у справі №916/2199/23.

У підготовчому засіданні 05.02.2024 за відсутності представників сторін, судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на раніше визначену дату 26.02.2024 о 14:00 год.

У судовому засіданні 26.02.2024, за участю представника позивача, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину.

Відповідач у судові засідання не з`явився та про причини нез`явлення суд не повідомив. При цьому, про дату, час та місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином шляхом самостійного направлення позивачем відповідачу позовної заяви з додатками та увал суду від 13.06.2023, від 14.12.2023 з перекладами на офіційну мову Республіки Білорусь, оскільки у листі від 24.07.2023 за №2980112-21 (вх.№ГСОО 25848/23 від 31.07.2023) Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернуло доручення Господарського суду Одеської області, направлене відповідно до умов Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 про вручення документів СТОВ "Фабрика обуви Коваленко" та повідомило про те, що згідно із п. 6.7. Інструкції суд України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.

Отже, виходячи з того, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, та забезпечення реалізації учасниками справи своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України та за відсутністю відповідача у судових засіданнях.

Обставини справи встановлені судом.

15.01.2020 між Приватним підприємством "КИРОЛ" (Продавець) та Спільним товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика обуви Коваленко" (Покупець) укладено контракт №15/01-2020, згідно з яким Постачальник зобов`язується постачати партіями, а Покупець приймати та оплачувати фурнітуру та інші матеріали для виробництва взуття, а також інші непродовольчі товари (далі за текстом - «товар»), найменування, асортимент, кількість і ціна яких вказується в підписуваних сторонами Специфікаціях, що є невід`ємною цього контракту.

У п. 1.2. контракту зазначено, що якісні та кількісні характеристики Товару, які є предметом поставки згідно з цим Контрактом, а також терміни поставки Товару визначаються у заявках та специфікаціях, що додаються до Контракту та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.2. Контракту ціна за одиницю Товару включає вартість безпосередньо товару, вартість тари, упаковки, маркування, витрати на зберігання Товару на складі Продавця, а також оформлення всіх документів, необхідних для проведення, митних процедур. Упаковка є безповоротною.

У п. 3.3. Контракту зазначено, що документом, що підтверджує погодження найменування, асортименту, кількості, вартості кожної окремої партії Товару, строку постачання та ціни на Товар є підписані уповноваженими представниками сторін Специфікації.

Згідно з п. 3.5. Контракту якщо інше не зазначено у Специфікації, умовами поставки Товару Покупцеві згідно з цим Контрактом є FCA-Одеса (франко-перевізник Україна, місто Одеса), згідно з правилами та тлумаченнями, встановленими міжнародними правилами ІНКОТЕРМС 2010 (Incoterms, (International commerce terms)).

У п. 4.5. Контракту вказано, що датою доставки товару вважається дата передачі товару перевізнику, вказаному покупцем, що має бути відображено в CMR. Указана в CMR дата вважається датою, коли право власності за кожну поставлену партію товару переходять від продавця до покупця.

Згідно з п.п.6.1., 6.2. Контракту оплата товару за цим договором здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати постачання товару. Платежі здійснюються у євро банківським переказом на валютний рахунок Продавця, зазначений у Контракті.

Відповідно до пп. 7.3, 7.4. Контракту товар приймається Покупцем: - за кількістю - відповідно до супровідних документів; - за якостями - відповідно до технічних умов Продавця та узгоджених контрольних зразків; - за асортиментом згідно Специфікації. Перевірка Товару за якістю провадиться шляхом огляду 100% поставленого Товару (партії Товару), або частково за власним рішенням Покупця та порівняння з узгодженими контрольними зразками. При цьому, якщо Покупець прийняв рішення про часткову перевірку партії товару, що надійшов, то результати такого огляду поширюються на всю поставлену партію.

У п. 7.5. Контракту зазначено, що перевірка Товару за кількістю та асортиментом проводиться шляхом простого порівняння фактичної кількості та асортименту з товарно-транспортними документами.

Максимальний допустимий термін перевірки Товару за якістю 21 робочий день з моменту вивантаження Товару на склад Покупця. Після закінчення цього терміну, Покупець протягом 15-ти календарних днів має право пред`явити претензії Продавцю на предмет внутрішньої нестачі, пересортиці або якості поставленого товару (партії товару). У разі відсутності у Покупця будь-яких претензій (рекламацій) до Продавця поставлений Товар вважається прийнятим Покупцем у повному обсязі (п. 7.6. Контракту).

У разі виявлення невідповідності Товару за кількістю, якістю та асортиментом, Продавець зобов`язується власним коштом замінити неякісний Товар на Товар належної якості та асортименту у строки, зумовлені технологічним процесом виробництва продукції, але не пізніше 50 (п`ятдесяти) календарних днів із дня визнання Продавцем дефектного акта (рекламації) (п. 7.7. Контракту).

Покупець складає дефектний акт (рекламацію) у разі виявлення під час перевірки Товару, невідповідності Товару кількості, якості та асортименту. Покупець проводить фотофіксацію такої невідповідності та спрямовує за допомогою електронного зв`язку дефектний акт (рекламацію) з додаванням результатів фотофіксації Продавцю. Покупець зобов`язаний на вимогу Продавця надати паралельно з дефектним актом (рекламацією) зразок бракованого Товару (п. 7.6. Контракту).

У п. 9.4. Контракту сторони домовилися, що не врегульовані шляхом переговорів спори між сторонами, відповідно до Гаазької конвенції щодо міжнародного приватного права від 30 червня 2005 року та угоди із законодавством України, у Господарському суді Одеської області та відповідних судах України апеляційної та касаційної інстанції.

Відповідно до п. 10.3. Контракту рекламації щодо якості поставленого Товару можуть бути заявлені Покупцем Продавцю на протязі 21 календарних днів, починаючи з дня наступного за днем ??закінчення перевірки Товару (п. 7.6. Контракту).

У п. 10.7. Контракту зазначено, що у разі прострочення платежу за поставлений Товар (партію товару) Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% вартості поставленого, але не оплаченого Товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 10.8. Контракту у разі прострочення платежу поставленого товару строком понад 90 днів з дати відвантаження товару покупець додатково сплачує продавцю крім пені (п. 10.7. Контракту) і штрафні санкції, які застосовуються до Продавця відповідно до законодавства України (але не менше 0,005 % від суми заборгованості за кожен день прострочки).

Відповідно до п. 11.1. контракту цей Контракт набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2021р.

Як встановлено судом, на виконання контракту позивач поставив відповідачу товар на загальну суму на суму 21 305,81 євро, що підтверджується специфікацією №15 від 31.01.2022 з додатками №1 від 31.01.2022, №2 від 31.01.2022, міжнародною товарно-транспортною накладною №б/н від 02.02.2022 та митною декларацією від 02.02.2022 № UAА500490/2022/001109.

В свою чергу, відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару на суму 16 480,00 євро, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю ПП "КИРОЛ".

Заборгованість відповідача становить 4805, 81 євро, про що свідчить підписаний між сторонами та скріплений печатками Акт звірки взаємних розрахунків за період вересень 2021 - червень 2022.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2 143, 39 євро, та звернувся з даним позовом до суду.

Висновки суду.

Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні суб`єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і суб`єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно до ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

При цьому, правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

У п. 9.4. Контракту сторони домовилися, що не врегульовані шляхом переговорів спори між сторонами, відповідно до Гаазької конвенції щодо міжнародного приватного права від 30 червня 2005 року та угоди із законодавством України, розглядаються у Господарському суді Одеської області та відповідних судах України апеляційної та касаційної інстанції.

Таким чином, господарський суд вважає, що вирішення спору у даній справі правомірно передано на розгляд Господарського суду Одеської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до ст. 43 розділу VI "Колізійні норми щодо договірних зобов`язань" Закону "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

У п. 10.1 контракту передбачено, що у випадку порушення взаємних відносин по цьому Контракту Сторони несуть відповідальність, визначену Контрактом та діючим законодавством України. Порушенням зобов`язання є його виконання, або неналежне виконання.

Враховуючи погодження сторонами при вирішення спорів застосування матеріального права України, саме вказане законодавство підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено господарським судом, на виконання укладеного між сторонами контракту №15/01-2020 від 15.01.2020, позивач зобов`язався постачати партіями товар, а відповідач зобов`язався приймати та оплачувати товар з відстроченням платежу протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати постачання товару.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За положеннями ст.662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у частинах 1, 7 ст.193 ГК України.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 4 805, 81 євро, що підтверджується наявними у справі доказами та Актом звірки взаємних розрахунків за період вересень 2021 - червень 2022, який підписаний відповідачем та скріплений печаткою відповідача.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п. 10.7. Контракту зазначено, що у разі прострочення платежу за поставлений Товар (партію товару) Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% вартості поставленого, але не оплаченого Товару за кожен день прострочення.

Перевіривши наявний у справі розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір пені станом на 22.05.2023 від дати поставки 02.02.2022, становить 2 143, 39 євро, господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

При цьому господарським судом враховується, що відповідно до п. 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України діяв карантин, який продовжувався неодноразово, зокрема згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 карантин було продовжено до 30.06.2023.

Отже, Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX фактично наділяв суб`єктів господарювання правом нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців, як то передбачено вимогами ч.6 ст. 232 ГК України.

Щодо можливості стягнення з відповідача заборгованості в іноземній валюті, господарський суд, враховує наступне.

Згідно зі статтею 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України, гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема договору купівлі-продажу, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому належним виконанням зобов`язання з боку покупця є сплата на користь продавця коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), у Постанові від 16.01.2019 в справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-44цс18).

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Приватного підприємства "КИРОЛ", а отже і їх задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного підприємства "КИРОЛ" до Спільного товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика обуви Коваленко" про стягнення 6 949, 20 Євро задовольнити.

2.Стягнути з Спільного товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика обуви Коваленко" (21202, Республіка Білорусь, м. Могильов, пер. Франко, д. 10, УНП 82000645, ОКПО 293493097000, електронна пошта: fok-m@mail.ru) на користь Приватного підприємства "КИРОЛ" (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 45; код ЄДРПОУ 34319879) суму боргу за Контрактом №15/01-2020 від 15.01.2020 у розмірі 4 805, 81 євро, що за курсом НБУ станом на 22.05.2023 (1 євро - 39,5159 грн.) становить 189915,52 грн., пеню у розмірі 2143, 39 євро, що за курсом НБУ станом на 22.05.2023 (1 євро - 39,5159 грн.) становить 84702, грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 119, 28 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 07 березня 2024 р.

Суддя Г.Є. Смелянець