Рішення

від 26.02.2024 по справі 922/472/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2024м. ХарківСправа № 922/472/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бойко О.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс" (місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50; код ЄДРПОУ 14360506) до Фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенерджитрейд" (місцезнаходження: 65000, місто Одеса, Польський узвіз, будинок 11; код ЄДРПОУ 42544369) в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Персюка С.В. про стягнення 1 249 578,08 грн за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1 249 578,08 грн. (в т.ч. сума основного боргу - 960 000,00 грн. та проценти - 289 578,08 грн.), яка виникла на підставі Договору про надання гарантії № 3414-20 від 04.05.2020, укладеного між Банком і Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенерджитрейд", а також укладеного між Банком та Фізичною особою ОСОБА_1 (як Поручителем) в забезпечення основного зобовязання Договору поруки № 3414-20/П від 04.05.2020. Також позивач просить суд покласти на ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 18 743,67 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2023 позовну заяву АТ "Банк Альянс" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/472/23, постановлено розглядати справу в порядку (за правилами) загального позовного провадження.

06.04.2023 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№8419 від 06.04.2023). У вказаному відзиві відповідач посилається на висновок експерта № 3186 від 19.01.2022 та зазначає, що договір поруки № 3414-20/П від 04.05.2020 відповідач не підписував, а тому він є неукладеним, у зв`язку з чим відповідач просить в позові відмовити (Т.1, а.с.111-115).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 відзив (вх.№8419 від 06.04.2023) прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи. Вказану ухвалу постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання від 17.04.2023 (Т.1.,а.с.135-139).

27.04.2023 до Господарського суду Харківської області на електронну пошту від 3-ї особи надійшли пояснення по справі (вх.№ 10569 від 27.04.2023). У вказаних поясненнях третя особа - ліквідатор С.В.Персюк, зазначає, що справа № 922/472/23 повинна розглядатися Господарським судом Дніпропетровської області в рамках справи № 904/7252/21 про банкрутство ТОВ "Газенерджитрейд".(Т.1., а.с.155).

28.04.2023 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№10652 від 28.04.2023), відповідно до якої позивач вважає заперечення, викладені у відзиві на позов, необґрунтованими та просить позовні вимоги задовольнити повністю (Т.1., а.с.157-158).

03.05.2023 на електронну пошту Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли заперечення (вх.№11036 від 03.05.2023). У вказаних запереченнях відповідач зазначає, що спірний договір поруки №/3414-20/П від 04.05.2020 є неукладеним, оскільки відповідачем не підписувався, а тому просить суд відмовити в позові. Також відповідач просить суд долучити до матеріалів справи копію висновку експерта №3187 від 19.01.2022 (Т.1, а.с.167).

10.05.2023 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла зава про залишення заперечень відповідача без розгляду (вх.№11692 від 10.05.2023), оскільки копія висновку експерта, додана відповідачем до вказаних заперечень, не є належним доказом, у відповідності до ч.2 ст.77 ГПК України (Т.1, а.с. 177-179).

15.05.2023 на електронну пошту Господарського суду Харківської області від відповідача надйшла заява про відкладення розгляду справи (вх.№ 11997 від 15.05.2024) (Т.1, а.с.182).

Ухвалою від 15.05.2023 судом прийнято до розгляду та долучено до матералів справи відповідь на відзив (вх.№10652 від 28.04.2023), пояснення по справі (вх.№ 10569 від 27.04.2023). В задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№ 11997 від 15.05.2024) судом відмовлено, з огляду на її необґрунтованість. Вказані ухвали постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання від 15.05.2023 (Т.1, а.с.192-196).

24.05.2023 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№ 13174 від 24.05.2023). У вказаних поясненнях позивачем зазначено, що подана відповідачем копія висновку експерта №3187 від 19.01.2022 разом із запереченнями відповідача не може прийматися до розгляду, оскільки є недопустимим доказом ( Т.2, а.с.1-7).

28.05.2023 на електронну пошту Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли додаткові пояснення на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 15.05.2023 у справі №922/472/23 (вх.№13452 від 29.05.2023). До вказаних пояснень відповідачем додано докази надіслання заперечень у справі 922/4725/23 від 02.05.2023 на адресу позивача, та зазначено, що оригінал висновку експерта №3187 від 19.01.2022 буде надано відповідачем в підготовчому засіданні 29.05.2023 (Т.2, а.с.17-18).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.05.2023 судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи додаткові пояснення відповідача (вх.№13452 від 29.05.2023), додаткові пояснення позивача (вх.№ 13174 від 24.05.2023), заперечення відповідача(вх.№11036 від 03.05.2023). Вказані ухвали постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання від 29.05.2023 (Т.2, а.с.25-33).

Також, ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.05.2023 судом з власної ініціативи призначено судову почеркознавчу експертизу документів у справі № 922/472/23, проведення якої доручено Національному науковому центру Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України. На вирішення експерту поставлено наступне питання:

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у Договорі поруки № 3414-20/П від 04 травня 2020 року, укладеному між Акціонерним товариством "Банк Альянс" та Фізичною особою ОСОБА_1 (як Поручителем) особисто ОСОБА_1 , чи іншою особою?

Крім того, з метою відібрання експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 , суд призначав у справі підготовче засідання на 05.06.2023, а також витребував у відповідача вільні зразки його підпису (Т.2, а.с. 36-40).

05.06.2023 на електронну пошту Господарського суду Харківської області від відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку та відкладення розгляду справи (вх.№ 14083 від 05.06.2023).(Т.2, а.с.52-55).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2023 було задоволено клопотання відповідача, відкладно підготовче засідання на 12.06.2023 та надано відповідачу додатковий час для надання витребуваних документів. Вказану ухвалу постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання від 05.06.2023 (Т.2, а.с.56-60).

Окремою ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2023 відповідачабуло викликано особисто в судове засідання 12.06.23 для відібрання експериментальних зразків його підпису, визнано явку відповідача та його представника в судове засідання 12.06.2023 обов`язковою (Т.2, а.с.61-62).

Всупереч ухвали суду, 12.06.2023 представник відповідача та відповідач в судове засідання не з`явилися, про причини неявки за викликом суд не повідомили; вільних зразків підпису (документів, на яких підписи достовірно виконані власноруч ОСОБА_1 ) також не надали.

Незважаючи на неявку відповідача та його представника в підготовче засідання 12.06.2023, а також ненадання витребуваних судом документів, судом, приймаючи до уваги призначення ухвалою суду від 29.05.2023 у справі № 922/472/23 проведення судової почеркознавчої експертизи, наявні матеріали справи направлено до Національного наукового центру Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України для проведення відповідної експертизи та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи, про що Господарським судом Харківської області 12.06.2023 постановлено ухвалу (Т.2, а.с.75-78).

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.05.2023, відповідачем було подано апеляційну скаргу до Східного апеляційного Господарського суду.

Постановою Східного апеляційного Господарського суду від 02.08.2023, апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.05.2023 у справі № 922/472/23 залишено без змін.

04.09.2023 на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 12.06.2023 матеріали справи № 922/472/23 направлено до Національного наукового центру Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України.

25.09.2023 на адресу суду надійшло клопотання судового експерта № 23046 від 18.09.2023 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи у справі № 922/472/23 (Т.2, а.с.218-219).

З огляду на вищевказане, ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 було поновлено провадження у справі, клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи №23046 у справі №922/472/23 призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 16 жовтня 2023 року, викликано ОСОБА_1 у судове засідання з метою відібрання експериментальних зразків почерку та підпису для подальшого їх надсилання на адресу експертної установи та зобов`язано на виконання клопотання експерта надати додаткові документи.

12.10.2023 до Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника відповідача (вх.№27897 від 12.10.2023) про долучення до матеріалів справи №922/472/23 додаткових матеріалів на виконання клопотання судового експерта, а саме вільних зразків (оригіналів) підпису та почерку ОСОБА_1 , як в офіційних так і в неофіційних, різнохарактерних за змістом та цільовим призначенням документах, виконаних до травня 2020 року (Т.3., а.с.1-40).

В судове засідання 16.10.2023 відповідач, для відібрання експериментальних зразків почерку та підпису, не з`явився. Представник відповідача 16.10.2023 також в судове засідання не з`явився.

Протокольною ухвалою від 16.10.2023 долучено до матеріалів справи №922/472/23 додаткові матеріали, надані відповідачем ( вх.№27897 від 12.10.2023) на виконання клопотання судового експерта, а саме вільні зразки (оригінали) підпису та почерку ОСОБА_1 .. Відкладено судове засідання з розгляду клопотання судового експерта на 30.10.2023, визнано явку представника відповідача та відповідача особисто в судове засідання 30.10.2023 обов`язковою (Т.3, а.с.47-52).

Ухвалою про виклик від 16.10.2023 повторно зобов`язано представника відповідача надати умовно-вільні зразки його підпису та почерку як в офіційних так і в неофіційних, різнохарактерних за змістом і цільовим призначенням документах, виконаних після травня 2020 року та до теперішнього часу у строк до 30.10.2023 (включно) та викликано ОСОБА_1 у судове засідання 30.10.2023 з метою відібрання експериментальних зразків почерку та підпису для подальшого їх надсилання на адресу експертної установи (Т.3, а.с.56-57).

Разом з тим, після судового засідання 16.10.2023 на електронну адресу Господарського суду Харківської області від представника відповідача Андрійко О.В. надійшло клопотання (вх.№28106) про відкладення розгляду справи, в якій представник зазначає, що ОСОБА_1 на даний час перебуває за межами України, а саме у Туреччині на лікуванні, що унеможливлює його прибуття у найкоротші строки до України для участі у судовому засіданні. Тому представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та час, визнавши вказані причини неможливості прибуття ОСОБА_1 у судове засідання поважними (Т.3, а.с.61-64).

17.10.2023 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№28472 від 17.10.2023) (Т.3, 65-66).

30.10.2023 в судове заідання відповідач не з`явився. Незважаючи на неявку відповідача в судове засідання за викликом суду 30.10.2023, у зв`язку з чим відсутня можливість відібрання експериментальних зразків підпису та почерку ОСОБА_1 виконаних на лінованих аркушах паперу та відібраних в судовому засіданні 30.10.2023., а також ненадання витребуваних судом умовно-вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_1 як в офіційних так і в неофіційних, різнохарактерних за змістом і цільовим призначенням документах, виконаних після травня 2020 року та до теперішнього часу, суд, зважаючи на призначення ухвалою від 29.05.2023 у справі № 922/472/23 судової почеркознавчої експертизи, визнав за можливе задовольнити клопотання судового експерта №23046 від 18.09.2023 (вх.№1144 від 25.09.2323) (Т.3,90-92).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 провадження у справі № 922/472/23 зупинено на час проведення експертизи (Т.3, а.с.95-100).

Крім того, 30.10.2023 після судового засідання до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових матеріалів (вх.№ 29545/23 від 30.10.2023) (Т.3, а.с.120).

10.11.2023 на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 матеріали справи № 922/472/23 направлено до Національного наукового центру Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України.

06.12.2023 на адресу суду від Національного наукового центру Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта №23046 у справі 922/472/23 (Т.3, а.с.134-139).

Експертом зазначено, що клопотання експерта не було виконано в повному обсязі, вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 були надані в однохарактерних документах, що унеможливлює надання висновку. Для вирішення питання та надання об`єктивного та обґрунтованого висновку, необхідні вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 в офіційних документах, зокрема, в паспорті громадянина України, паспорті громадянина України для виїзду за кордон, заяві про видачу паспорта (форма №1), трудовій книжці, членських квитка, тощо.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2024 провадження у справі № 922/472/23 поновлено, підготовче засідання призначено на 15.01.2024 (Т.3, а.с.140-141).

15.01.2024 у зв`язку з відсутністю підключення до мережі енергоживлення, судове засідання не відбулося, про що секретарем судового засідання Бойко О.Н. складено Акт б/н від 15.01.2024 "Про несправінсть (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку", судове засідання було перенесено на 29.01.2024, про що учасників справи повідомлено ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 (т.3, а.с.164-165).

Разом з тим, 15.01.2024 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи (вх.№1087/24 від 15.01.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.01.2023 в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№1087/24 від 15.01.2024) у справі №922/472/23 відмовлено, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.02.2024.(Т.3,а.с.177-184).

Крім того, 29.01.2024, після судового засідання, до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта (вх.№2558 від 29.01.2024) (Т.3, а.с.193-195).

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 12.02.2024 був присутній представник позивача.

Відповідач в судове засідання 12.02.2024 не з`явився, був повідомлений про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення копії ухвали - повідомлення. Суд зазначає, що ухвала - повідомлення від 18.01.2024, направлена на адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджено довідкою Укрпошти від 27.01.2024.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання.

12.02.2024 суд, заслухавши вступне слово представника позивача, оголосив переву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 26.02.2024. Вказану ухвалу постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання 12.02.2024 (Т.3., а.с.213-215).

В судове засідання 26.02.2024 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені шляхом направлення копії ухвали - повідомлення на їх офіційні адреси.

26.02.2024 на електронну пошту Господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача (вх.№ 5225 від 26.02.2024), з підстав технічної недоступності кабінету "Електронний суд". Вказана заява прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Крім того, секретарем судового засідання Бойко О.Н. зроблено скріншот екрану системи vkz.court.gov.ua., з якого вбачається , що 26.02.2024 на час судового засідання представники сторін ( позивача - Вергелес Ю.О., та відповідача - Андрійко О.В.) перебували в режимі "офлайн". Вказаний скріншот долучено до протоколу судового засідання від 26.02.2024.

Суд розглянувши клопотання відповідача (вх № 2558 від 29.01.24), до якого відповідачем додано копію висновку експертів № 24513 за результатами проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи у справі № 922/473/23, зазначає наступне.

Звертаючись до суду з вказаним клопотанням, відповідач, просить врахувати наданий до нього висновок експертів під час розгляду заявленого ним клопотання про призначення експертизи у справі № 922/472/23 ( вх. № 1087/24 від 15.01.24).

При цьому, клопотання відповідача про призначення експертизи у справі № 92/472/23 ( вх. № 1087/24 від 15.01.24) було розглянуто та вирішено судом в судовому засіданні 29.01.24, про що постановлено ухвалу від 29.01.24. На час проведення судового засідання 29.01.24 та вирішення вказаного вище клопотання судом було зазначено про відсутність в системі «Діловодство» будь-якої вхідної кореспонденції від 29.01.24 у справі № 922/472/23.

Клопотання відповідача із вх № 2558 від 29.01.24 отримано судом після судового засідання 29.01.2024.

Отже, враховуючи те, що клопотання для вирішення якого (про призначення експертизи у справі № 922/472/23 ( вх. № 1087/24 від 15.01.24).надавались суду додані до клопотання (вх № 2558 від 29.01.24) документи, вже вирішено судом 29.01.2024, суд не вбачає підстав для їх прийняття до розгляду. При цьому суд враховує мотивувальну частину вказаного клопотання (вх № 2558 від 29.01.24) та відсутність інших заяв та клопотань відповідача щодо врахування доданих документів під час вирішення справи № 922/472/23.

Зважаючи на те, що в ході розгляду справи судом було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст.42 ГПК України, враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті суд вважає за можливе розглянути справу № 922/472/23 за відсутності представників позивача та відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.05.2020 між АТ "Банк Альянс" (Банк, Гарант) та ТОВ "Газенерджитрейд" (Принципал) було укладено Договір про надання гарантії № 3414-20 (надалі - Договір гарантії №3414), відповідно до умов якого Банк надав Банківську гарантію № 3414-20 від 04.05.2020 (далі - Гарантія №3414) з строком дії до 01.04.2021 (Т.1, а.с.9)

Гарантію №3414 було надано в забезпечення виконання зобов`язань Принципала перед АТ "УКРПОШТА" (Бенефіціар) за Договором про закупівлю: ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія) згідно з протоколом розгляду тендерних пропозицій (Ідентифікатор закупівлі UA-2020-03-06-002672-а), а саме: за Договором № 040520-02/200 Пс від 04.05.2020 (Т.1, а.с.11).

Відповідно до умов наданої Гарантії №3414 Банк взяв на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання виплатити АТ "УКРПОШТА" суму в розмірі 960 000,00 грн. протягом п`яти банківських днів після дня отримання оригіналу належно оформленої письмової вимоги Бенефіціара, яка буде містити твердження, що Принципал не виконав або неналежним чином виконав свої зобов`язання за Договором, із зазначенням суті невиконаних Принципалом зобов`язань та суми, яка вимагається сплатити.

Договір № 040520-02/200 Пс від 04.05.2020 передбачав обов`язок Принципала продавати електричну енергію АТ "УКРПОШТА", як споживачу, для забезпечення потреб об`єктів споживача.

Як вказує позивач, з 01.01.2021 ТОВ "Газенерджитрейд" не виконує заявки АТ "УКРПОШТА" на поставку електроенергії та не поставляє споживачу зазначений товар, що і стало підставою звернення АТ "УКРПОШТА" до Банку з вимогою про сплату гарантійного платежу за банківською гарантією №3414-20 від 04.05.2020 №421-2173 від 26.01.2021. (Т.1, а.с.14). 28.01.2021 Банком була отримана письмова вимога Бенефіціара за вих. №421-2173 від 26.01.2021 в сумі 960 000,00 грн. В подальшому, відповідно до пункту 3.5. Договору гарантії №3414, Банк письмово повідомив ТОВ "Газенерджитрейд" про отримання вимоги та направив копії всіх документів доданих до неї, що підтверджується копією листа вих. № 05.4/2777ЮУ від 28.01.2021.(Т.1, а.с.17) та копією фіскального чеку від 28.01.2021 (Т.3, а.с.17 зворотня сторона). До цього часу, всупереч пункту 3.5. Договору гарантії №3414, Принципал письмово не повідомив Банк про виявлені невідповідності у вимозі (якщо такі мали місце), а вимогу Банку залишив без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання свого обов`язку по оплаті гарантії, враховуючи належне представлення вимоги Бенефіціара, Банк 12.02.2021 перерахував АТ "УКРПОШТА" гарантійний платіж в розмірі 960 000,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 3 від 12.02.2021 (Т.1,а.с.18).

Відповідно до п.4.4. Договору гарантії №3414 Банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до Принципала (регрес) у розмірі суми Гарантії, процентів та будь-яких витрат (збитків) (Т.1, а.с.9 зворотня сторона_.

Відповідно до п.4.2. Договору гарантії №3414, якщо на вимогу Бенефіціара Банк виплачує кошти за Гарантією, Принципал зобов`язаний протягом 1 (одного) робочого дня, повністю відшкодувати Банку такі виплати та усі пов`язані з цим витрати Банку, у валюті Гарантії.

Виходячи з вищевикладеного, Банк Листом № 21.2.3/598 від 12.02.2021, направленим на адресу ТОВ "Газенерджитрейд", вимагав не пізніше зазначеного в п.4.2. строку відшкодувати суму коштів, сплачену за Гарантією №3414 у розмірі 960 000,00 грн., але не пізніше 15 лютого 2021 року (Т.1, а.с.19).

Також, Банк зазначив, що у випадку невиконання цієї вимоги у визначені строки, відповідно до п. 4.2. Договору гарантії №3414 до повного відшкодування Принципал сплачує Банку проценти від суми боргу в розмірі 30 процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365(366)) у валюті Гарантії, за період з дати здійснення платежу по гарантії до моменту погашення Принципалом суми боргу на належні рахунки Банку за цим Договором.

Також Банк Листом № 21.2.3/601 від 12.02.2021 направленим на адресу ОСОБА_1 вимагав не пізніше зазначеного в п.8 Договору строку відшкодувати суму коштів, сплачену за Гарантією №3414 у розмірі 960 000,00 грн., але не пізніше 17 лютого 2021 року (Т.1, а.с.20).

Докази надіслання листів № 21.2.3/598 від 12.02.2021 та № 21.2.3/601 від 12.02.2021 описом вкладення та поштовою накладною №0207201951694 (Т.1, а.с.21).

Згідно ч.1 ст. 569 ЦК України, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Як вбачається з матеріалів справи вимога Банку залишилась без задоволення. В зв`язку з цим, заборгованість ТОВ "Газенерджитрейд" за Договором гарантії №3414 складає 1 249 578,08 грн., з яких: 960 000,00 грн. сума відшкодування по сплаченій вимозі; 289 578,08 грн. сума заборгованості за процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 14.02.2022 (Т.1., а.с.26).

В забезпечення виконання зобов`язань по Договору гарантії між Банком та фізичною особою - ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки № 3414-20/П від 04.05.2020 (Т.1., а.с.12). Відповідно до п.1.2 Договору Поруки ОСОБА_1 поручається перед Банком за виконання ТОВ "Газенерджитрейд" зобов`язань за Договором про надання гарантії №3114-20 від 04.05.2020., в тому числі зобов`язань з повернення Банку грошових коштів за гарантією, гранична сума якої складає 960 000,00 грн., в строк та в порядку визначеному Договором гарантії, сплатити у разі порушення умов Договору гарантії №3414 проценти від суми боргу (Т.1, а.с.12). Відповідно до п.4 Договору Поруки ОСОБА_1 та ТОВ "Газенерджитрейд" відповідають перед Банком, як солідарні боржники (Т.1, а.с.12).

Пунктом 5 Договору Поруки встновлено, що поручитель відповідає перед Бакном в тому ж обсязі, що і ТОВ "Газенерджитрейд", включаючи суму, на яку видана гарантія, процентів від суми боргу за Гарантією, комісій, пені, інших платежів та витрат, передбачених Договором (Т.1, а.с.12).

Згідно п.7 Договору Поруки, у випадку невиконання принципалом будь-якого зобов`язання, передбаченого Договором гарантії, Банк направляє поручителю відповідну вимогу із зазначенням невиконаного зобов"язання (Т.1, а.с.12 зворотня сторона).

Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, як солідарний боржник, протягом п`яти днів з дати відправлення (надсилання) банком поручителю вимоги або з дати отримання поручителем вимоги банка, в залежності від того, яка з зазначених дат настала раніше (п.8. Договору, Т.1., а.с. 12 зворотня сторона).

Відповідно до п.12. у разі виконання Поручителем зобов`язання за Договором гарантії до поручителя переходять права кредитора (регресу) (Т.1, а.с.13).

Порука за цим договором припиняється після закінчення трьох років з дня настання терміну виконання основного зобов`язання, передбаченого Договором гарантії, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань за цим договором (п.15 Договору).

Як вже зазначалось судом раніше, вимога позивача №21.2.3/601 від 12.02.2021, направлена на адресу ОСОБА_1 , не виконана відповідачем, а заборгованість за Договором гарантії №3414 складає 1 249 578,08 грн. На думку позивача, такі обставини свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Також, згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами другою та третьою статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.

Як зазначалося судом раніше, відповідно до п. 15 Договору поруки, порука за цим Договором припиняється після закінчення 3 (трьох) років з дня настання терміну виконання основного зобов`язання, передбаченого Договором гарантії, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань за договором Гарантії.

Зазначені умови Договору поруки (п. 15) є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов`язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Таким чином, у Договорі поруки (п. 15) передбачено трирічний строк поруки. Отже, строк зобов`язань по Договорам поруки встановлений сторонами з огляду на положення ст. 6 ЦК України.

Відповідач, заперечуючи проти позову,посилається на те, що ОСОБА_1 договір поруки не підписував, отже вказаний договір є неукладеним, у зв`язку з чим в позові має бути відмовлено. На підтвердження зазначених обставни відповідач надав копію висновку експерта №3187 від 19.01.2022 ( Т.1, а.с.170-176), відповідно до якого, підписи від імені ОСОБА_1 , зображення яких міститься у графах "Поручитель" на аркушах 1, 2, 3, 4 технічної копії договору поруки №3414-20/П від 04.05.2020, у розділі 35, у графі "Примірник Договору поруки №3414-20/П від 04.05.2020 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 .

Дослідивши копію висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою адвоката Карасір А.І. № 3187 від 19.01.2022, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Відповідно до абз. 3 п.1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Згідно абз.1 п. 1.3. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Отже, судом встановлено, що всупереч положень абз. 3 п.1.1. та абз.1 п. 1.3. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) для проведення почеркознавчої експертизи була надана технічна копія договору поруки та не надано для порівняльного дослідження експериментальні зразки почерку (підписів) ОСОБА_1 . У висновку експерта не були викладенні умови отримання технічної копії договору поруки та опис технічного пристою за допомогою якого її отримано.

Враховуючи вказані обставини, суд, з огляду на положення ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, відхиляє висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою адвоката Карасір А.І. № 3187 від 19.01.2022.

Крім того, як зазначалось раніше, судом для вирішення справи, з власної ініціативи було призначено судову почеркознавчу експертизу документів у справі № 922/472/23, проте з огляду на те, що клопотання експерта не було виконано в повному обсязі, вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 були надані в однохарактерних документах, що унеможливлює надання висновку експерта, судова почеркознавча експертиза у справі №922/472/23 не була проведена.

Отже, відповідач належними та допустимими доказами не довів суду тверджень щодо непідписання Договору поруки, що підтвердило б посилання відповідача про неукладеність Договору Поруки.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, оскільки жодних доказів, які б свідчили про те, що Договір поруки №3414-20/П підписано не відповідачем до матеріалів справи не надано, вказаний Договір поруки, на час розгляду справи, не визнаний в судовому порядку неукладеним, а отже в рамках презумпції правомірності правочину, відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним та чинним.

Щодо пояснень третьої особи про необхідність розгляду даної справи в межах справи про банкрутство (вх.№ 10569 від 27.04.2023), суд зазначає наступне.

У постанові від 20.11.2019 у справі № 910/9362/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Згідно ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, участь боржника у спорі саме як сторони (позивача, відповідача) передбачає, що у будь якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника (набуття, припинення, зміна прав чи обов`язків).

Відтак, участь боржника у спорі як третьої особи без самостійних вимог, виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції.,а тому позовні вимоги у справі є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позовні вимоги Акціонерного Товариства "Банк Альянс" у даній справі задоволено в повному обсязі, а відтак витрати по сплаті судового збору в розмірі 18 743,67 грн. також покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 50, 73, 74, 76-79, 86, 80, 91, 98, 101, 104, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Банк Альянс" задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50; код ЄДРПОУ 14360506)заборгованість в розмірі 1 249 578,08 грн. (сума основного боргу - 960 000,00 грн., проценти - 289 578,08 грн.) тавитрати зі сплати судового збору в розмірі 18743,67 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченомустаттею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "07" березня 2024 р.

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/472/23