Рішення

від 27.02.2024 по справі 924/1191/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2024 р. Справа №924/1191/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Міністерства освіти і науки України, м. Київ

2) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до 1) державного навчального закладу "Лісоводський професійний аграрний ліцей", Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісоводи

2) Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004", Хмельницька область, Хмельницький район с. Попівці

про: визнання недійсним договору від 10.04.2023р., який укладений між Державним навчальним закладом "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004";

зобов`язання Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" звільнити займані ним на підставі договору від 10.04.2023р. земельні ділянки державної форми власності з кадастровими номерами 6821283200:03:008:1442 та 6821283200:03:010:0009 загальною площею 165,8766 га

Представники сторін:

від позивачів: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Лозюк С.Ф. згідно довіреності

від прокуратури: Гаврилюк І.О.

Рішення виноситься 27.02.2024р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Керівник Волочиської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1) Міністерства освіти і науки України, 2) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, до: 1) державного навчального закладу "Лісоводський професійний аграрний ліцей", 2) Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004", про: визнання недійсним договору від 10.04.2023р., який укладений між Державним навчальним закладом "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004"; зобов`язання Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" звільнити займані ним на підставі договору від 10.04.2023р. земельні ділянки державної форми власності з кадастровими номерами 6821283200:03:008:1442 та 6821283200:03:010:0009 загальною площею 165,8766 га.

Як зауважив прокурор в обґрунтування позову, у постійному користуванні ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" знаходяться земельні ділянки площею 105,8766 га та 60,0000 га (кадастрові номера 6821283200:03:008:1442 та 6821283200:03:010:0009), які розташовані за межами населеного пункту с. Клинове Городоцького району Хмельницької області на підставі державних актів на право постійного користування земельних ділянок ЯЯ № 334611 та ЯЯ №334610 від 02.04.2009. Вищевказані земельні ділянки надані ДНЗ "Лісоводський ПАЛ" для дослідних та навчальних цілей. Земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:008:1442 та 6821283200:03:010:0009 загальною площею 165,8766 га перебувають у державній власності Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

На думку прокурора, укладений між відповідачами 10.04.2023р. договір укладено усупереч вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним. Оспорюваний договір не містить переліку послуг, що надаються за ним ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей", та з боку ПП "Аграрна компанія 2004" відсутні зобов`язання надати послуги.

Враховуючи зміст умов оспорюваного правочину, досліджуючи правову природу зазначеного договору, прокурор прийшов до висновків про те, що укладенням удаваного Договору від 10.04.2023р. сторони фактично приховали укладення договору оренди земельних ділянок. Зокрема, вищенаведені умови договору (в тому, числі й ті, що сформульовані як надання можливості товаровиробнику безперешкодно виконувати сільськогосподарські роботи та вживати інших заходів, спрямованих на вирощування та збирання врожаю на земельних ділянках (п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 2.5. Договору); засвідчують, що мало місце використання Сільськогосподарським товаровиробником земельних ділянок навчального закладу з метою виробництва сільськогосподарської продукції, та підтверджують фактичну передачу права користування земельними ділянками за визначену плату для здійснення підприємницької діяльності.

Прокурор вважає, що ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" фактично передав у користування земельні ділянки, якими не мав права розпоряджатися, за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, без проведення аукціону. Зауважив, що земельним законодавством та статутом не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельними ділянками шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Міністерством освіти і науки України у письмових поясненнях від 28.11.2023р. зазначило, що договір від 04.04.2023 суперечить вимогам статей 92, 95 Земельного кодексу України. Взявши на себе вищевказані права та обов`язки за спірним договором, навчальний заклад здійснив розпорядження вищевказаною земельною ділянкою, визначивши фактичну долю речі (майна) - земельної ділянки. Водночас, повноважень щодо розпорядження землею у вказаного суб`єкта немає. Просив суд долучити пояснення до матеріалів судової справи, врахувати зазначені обставини в письмових поясненнях при розгляді справи по суті, підтримало позовні вимоги, просило суд розгляд справи проводити за відсутності представника.

Представник відповідача-1 у запереченнях від 06.12.2023р. заперечив проти позову, просить суд відмовити в його задоволені, відзначивши необґрунтованість тверджень прокуратури щодо приховування укладеного договору. Не погодився з посиланням прокуратури на те, що даний договір є удаваним правочином, оскільки, як зазначив відповідач-1, даний договір сторонами виконувався, а укладався він задля досягнення тієї мети, яку визначила для себе кожна із його сторін, виходячи із предмету договору, у відповідності до вимог ст.ст.627-628 Цивільного Кодексу України, а тому вважає, що спірний договір за своєю правовою природою не є договором оренди та не містить ознак удаваного правочину. Вважає, що керівництво ліцею має право при розпорядженні майном укладати угоди.

У відповіді на заперечення від 20.12.2023р. прокурор зазначив, що безпідставними та необґрунтованими є твердження відповідача стосовно того, що спірний договір від 10.04.2023р. має на меті організацію виробничого навчання та виробничої практики на земельних ділянках загальною площею 165,8766 га, які надані ДНЗ "Лісоводський ПАЛ" в постійне користування, та не є договором оренди землі. Зі змісту спірного договору, на думку прокурора, вбачається, що договір не містить ознак ні договору про спільну діяльність, ні договору підряду, ні договору про надання послуг, а також не є змішаним договором. При цьому, предметом даного договору є використання ПП "Аграрна компанія 2004" земельних ділянок (споживанні їх корисних властивостей) та отриманні навчальним закладом плати від сільськогосподарського товаровиробника в сумі 700 000 гривень - саме на цьому ґрунтується даний договір. При цьому, без використання земельних ділянок усі інші умови договору не мають змісту. Окрім того, на думку прокурора, хибним є твердження відповідача щодо наявності у керівника ліцею необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні спірного договору та, що вказані земельні ділянки перебувають в оперативному управлінні аграрного ліцею.

Як зауважив прокурор, з урахуванням положень Статуту ДНЗ "Лісоводський ПАЛ" та вимог чинного земельного законодавства, право постійного користувача розпоряджатися земельними ділянками шляхом передачі їх іншим особам у платне користування за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, без проведення аукціону, не передбачено. Таким чином, позиція відповідача у справі є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Волочиської окружної прокуратури.

У заяві, поданій 08.12.2023р. відповідач-2, посилаючись на положення п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, просить провадження у справі закрити, при цьому вказуючи на укладення між Державним навчальним закладом "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" додаткової угоди від 13.11.2023р. до договору від 10.04.2023р., який є предметом спору у даній справі, про розірвання договору від 10.04.2023р.

Прокурор у запереченнях від 03.01.2024р. заперечив проти закриття провадження у справі, просить суд визнати недійсним договір від 10.04.2023р., укладений між Державним навчальним закладом "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та ПП "Аграрна компанія 2004"; закрити провадження у справі № 924/1191/23 в частині позовних вимог щодо зобов`язання ПП "Аграрна компанія 2004" звільнити займані ним земельні ділянки державної форми власності, площею 165,8766 га, яку вони займає на підставі Договору від 10.04.2023р.

Відповідач-1 у листі (письмових поясненнях від 28.12.2023р.) повідомив, що підтримує позицію відповідача-2 (ПП "Аграрна компанія 2004"), щодо закриття провадження у справі, оскільки оспорюваний договір припинив свою дію згідно додаткової угоди від 13.11.2023р., а тому відсутній предмет спору згідно п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Також зазначив, що земельні ділянки, які знаходяться в постійному користуванні ліцею на підставі державних актів серії ЯЯ 334611 від 02.04.2009 року ЯЯ34610 від 02.04.2009 року в загальному розмірі 165,8766га, згідно укладеного договору від 10.04.2023року з ПП "Аграрна компанія 2004" у власність чи оренду приватного підприємства не передавались, а оскільки укладений договір не є договором оренди в розумінні ст. 13 Закону України "Про оренду землі" і фактичної передачі в користування землі не було то і сам акт прийому-передачі землі не складався. Тобто земельні ділянки і на далі перебувають у користуванні ліцею. На даний час землі перебувають в належному стані, без будь-яких посівів.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представники позивачів та відповідача-1 в судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову в частині визнання недійсним договору від 10.04.2023р., зазначаючи, що такий спосіб захисту не буде ефективним, посилаючись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2023р. по справі №912/3751/19.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Відповідно до Статуту Державного навчального закладу "Лісоводський професійний аграрний ліцей", погодженого на загальних зборах колективу протоколом № 2 від 30.01.2018р. та затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України № 228 від 05.03.2018р., Державний навчальний заклад "Лісоводський професійний аграрний ліцей" є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним закладом другого (базового) рівня професійної (професійно-технічної) освіти, ще забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій профільної середньої освіти.

Професійний ліцей здійснює первинну професійну підготовку кваліфікованих робітників, з числа випускників закладів загальної середньої освіти на основі базової чи повної загальної середньої освіти, загальноосвітню підготовку, професійне (професійно-технічне) навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення.

Професійний ліцей може здійснювати допрофесійну підготовку учнів закладів загальної середньої освіти, впроваджувати діяльність щодо розвитку здібностей молоді та поглиблення знань з окремих навчальних предметів професійного спрямування (п. 1.1. Статуту).

Згідно із п. 1.6. Статуту професійний ліцей має землю у постійному користуванні та здійснює господарську діяльність з виробництва продукції, що пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробному вигляді (сільськогосподарське виробництво), а також займається переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Як передбачено п. 7.9. Статуту, функції управління майном, яке закріплюється за професійним ліцеєм, здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Майно та земельні ділянки, що закріплюються за професійним ліцеєм, не можуть бути предметом застави, а також не підлягають вилученню або передачі у власність, оренду (суборенду) юридичним і фізичним особам без згоди центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім передбачених законодавством випадків.

Відповідно до п. 7.11. Статуту професійний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.

У відповідності до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №334610, виданого Управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Хмельницької області 02.04.2009р. на підставі розпорядження Городоцької районної державної адміністрації № 145/2009-р. від 19.02.2009р. Державний навчальний заклад "Лісоводський професійний аграрний ліцей" є постійним користувачем земельної ділянки площею 60 га, що розташована у Хмельницькій області, Городоцький район, Клинівська сільська рада, цільове призначення - для дослідних та навчальних цілей. Акт зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030975100001.

Згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №334611, виданого Управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Хмельницької області 02.04.2009р. на підставі розпорядження Городоцької районної державної адміністрації № 145/2009-р. від 19.02.2009р. Державний навчальний заклад "Лісоводський професійний аграрний ліцей" є постійним користувачем земельної ділянки площею 105,8766 га, що розташована у Хмельницькій області, Городоцький район, Клинівська сільська рада, цільове призначення - для дослідних та навчальних цілей. Акт зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030975100002.

Також до актів додані плани меж земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:008:1442 та 6821283200:03:010:0009.

10.04.2023р. між Державним навчальним закладом "Лісоводський професійний аграрний ліцей" (навчальним закладом) та приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" (сільськогосподарським товаровиробником) укладено договір.

Відповідно до п. 1.1 договору сторони дійшли згоди для досягнення наступної мети, що не суперечить законові створення необхідних умов для утримання у належному стані навчального господарства із використанням земельних ділянок, що є державною власністю та надані навчальному закладу у постійне користування із цільовим призначенням для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства з метою забезпечення організації та проведення навчально-виробничого процесу.

Згідно з п. 1.2 договору метою даного договору є забезпечення належної практичної підготовки з використанням сучасної сільськогосподарської техніки та продукції.

Як встановлено п. 1.3 договору, результатом укладання цього договору є здобуття практичних навичок і знань учнями, слухачами, педагогічними працівниками та майстрами виробничого навчання, під час проходження виробничого та практичного навчання шляхом оброблення земельних ділянок та вирощування на них сільськогосподарських культур із використанням інвентаря, сільськогосподарської та іншої техніки товаровиробника, а товаровиробник здійснювати виробничий процес сумісного оброблення земельної ділянки, у тому числі але не обмежуючись, підготовку ґрунту (оранка, дискування тощо), посів насіння, підживлення добривами, внесення засобів захисту рослин, збирання вирощеного урожаю, переробка, перевезення, зберігання урожаю, реалізацію сільськогосподарської продукції та інше, забезпечивши виробничий процес необхідними машинно-тракторними агрегатами, технічним обладнанням. Інвентарем, паливно-мастильними матеріалами насіннєвим матеріалом, мінеральними добривами, засобами захисту рослин та відповідними спеціалістами та працівниками, а результатом виконаних робіт за даним договором є вирощений та зібраний урожай озимих та ярих сільськогосподарських культур, під час проходження виробничого та практичного навчання відповідно до переліку та обсягів які погоджуються сторонами у заявках, які складаються кожного року окремо у письмовій формі та є невід`ємними додатками до даного договору.

Згідно з п. 1.4 договору навчально-виробничий процес та практична підготовка за домовленістю сторін здійснюється на базі навчального закладу шляхом виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції на земельній ділянці навчального закладу, відповідно до визначеної (план-схеми) контурів обробітку землі із залученням педагогічного персоналу та учнів навчального закладу.

Витрачені за цим договором матеріально-технічні ресурси сільськогосподарського товаровиробника та вироблена в послідуючому сільськогосподарська продукція є його власністю.

Відповідно до п. 1.5 договору навчальний заклад має право отримання сільськогосподарської продукції після отримання такої продукції від сільськогосподарського товаровиробника за актом приймання-передачі відповідно до п. 3.2 цього договору. До підписання вказаного акту посіви, вироблена сільськогосподарська продукція є власністю сільськогосподарського товаровиробника. Витрачені за цим договором матеріально-технічні ресурси сільськогосподарського товаровиробника є його власністю протягом усього строку дії цього договору.

Як передбачено п. 1.7 договору, з урахуванням положень ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними при укладенні цього договору та визначенні його умов. Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст цього договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Цей договір не є спільною діяльністю чи підрядом. Передача прав користування чи управління земельною ділянкою за даним договором не відбувається, тобто залишається у постійного землекористувача земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.1. договору сільськогосподарський товаровиробник забезпечує організацію проходження виробничого та практичного навчання учням, слухачам працівникам навчального закладу в ході проходження виробничого навчання та виробничої практики, шляхом використанням інвентаря, сільськогосподарської та іншої техніки товаровиробника під час оброблення земельних ділянок та вирощування на них сільськогосподарських культур, а навчальний заклад забезпечує надання інформаційно-консультаційних послуг у сфері застосування інвентаря, сільськогосподарської та іншої техніки товаровиробника під час оброблення земельних ділянок та вирощування на них сільськогосподарських культур.

Згідно із п. 2.2. договору для виконання умов цього договору сільськогосподарський товаровиробник зобов`язаний використовувати власне та залучене устаткування, сільськогосподарську техніку, транспортні засоби, високоякісне репродуктивне насіння, якісні добрива, паливно-мастильні матеріали та інше, яке необхідне для виконання умов цього договору.

Згідно з п. 2.4 договору ризик випадкового пошкодження втрати або псування посівів чи продукції несе сільськогосподарський товаровиробник.

Відповідно до п. 2.5. договору навчальний заклад зобов`язується забезпечити сільськогосподарському товаровиробнику безперешкодний доступ до відповідної земельної ділянки для виконання робіт, здійснити інформаційно-консультаційний супровід в процесі виконання умов даного договору.

Згідно із п. 3.1. договору загальна ціна договору складається із вартості наданих інформаційно-консультаційних послуг у сфері застосування інвентаря, сільськогосподарської та іншої техніки товаровиробника під час оброблення земельних ділянок та вирощування на них сільськогосподарських культур, яка за домовленістю сторін становить 700000 грн., які сільськогосподарський товаровиробник вносить на розрахунковий рахунок навчального закладу згідно погодженого графіку платежів, наведеному у додатку до цього договору.

Як передбачено п. 3.2. договору, за домовленістю сторін сільськогосподарський товаровиробник може передати навчальному закладу частину вирощеної сільськогосподарської продукції в рахунок наданих інформаційно-консультативних послуг з використанням сільськогосподарської техніки під час вирощування сільськогосподарських культур відповідно до п. 2.1. договору.

Розділом 4 договору визначені обов`язки сторін, де у п. 4.1. вказано, що для виконання умов цього договору сільськогосподарський товаровиробник за власний рахунок забезпечує: придбання високоякісного репродуктивного насіння, якісних добрив, паливно-мастильних матеріалів, засобів для захисту рослин від шкідників та іншого, яке необхідне для виконання умов договору; підготовку площ для виконання сільськогосподарських робіт з виконанням заходів поліпшення та збереження природно-ресурсного потенціалу земель; здійснення комплексу сільськогосподарських робіт в межах земельних ділянок, право доступу до яких надано договором.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення їх печатками і діє до 30.12.2023р., але у будь-якому випадку до моменту закінчення виробничого циклу та повного взаєморозрахунку між сторонами (п. 6.1.).

Як передбачено п. 6.3 договору, договір може бути розірваний виключно за взаємною згодою сторін, але в будь-якому випадку не раніше закінчення виробничого циклу.

Як визначено п. 6.4 договору, договір може бути припинений в односторонньому порядку сільськогосподарським товаровиробником у випадку виявлення відсутності в навчального закладу прав користування земельними ділянками чи позбавлення навчального закладу таких прав протягом терміну дії договору.

Договір скріплений підписами сторін, а також їх печатками.

У відповіді від 05.10.2023р., адресованій в.о. керівника Волочиської окружної прокуратури, Державний навчальний заклад "Лісоводський професійний аграрний ліцей" повідомив про те, що на земельних ділянках площею 105,8766га з кадастровим номером 6821283200:03:008:1442 та 60 га з кадастровим номером 6821283200:03:010:0009 здійснено посів сої. Виробниче навчання та виробнича практика здобувачами освіти здійснюється згідно затверджених освітніх планів, програм та графіків.

У листі від 04.10.2023р., адресованому Міністерству освіти і науки України, Волочиською окружною прокуратурою, зокрема зазначено про те, що ДНЗ "Лісоводський професійний аграрний ліцей" 10.04.2023р. укладено удаваний договір з метою приховати відносини оренди з ПП "Аграрна компанія 2004" за відсутності повноважень щодо передачі земельних ділянок в оренду. Таким чином, Волочиська окружна прокуратура просить повідомити чи надавались Міністерством освіти і науки України погодження на укладення спірного договору, також вказати чи будуть вживатись заходи представницького характеру. У випадку невжиття заходів представницького характеру самостійно просить зазначити причини. Враховуючи викладене та посилаючись на положення абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просить надати в окружну прокуратуру запитувану інформацію та документи, зокрема погодження Міністерства на укладення спірного договору.

У відповіді від 18.10.2023р. на лист, адресованій Волочиській окружній прокуратурі, Міністерством освіти і науки України зазначено про те, що в Міністерстві відсутня інформація стосовно укладення договору між ДНЗ "Лісоводський професійний агарний ліцей" та ТОВ "Аграрна компанія 2004", тому заходи щодо розірвання договору оренди не вживались. Просить вжити заходів, спрямованих на захист інтересів держави та недопущення втрати державного майна.

У листі Волочиської окружної прокуратури, адресованому Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області, зазначено, зокрема, про те, що у даному випадку має місце використання приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" земельних ділянок навчального закладу з метою виробництва сільськогосподарської продукції, тому з метою виробництва сільськогосподарської продукції, тому використовуються земельні ділянки не за цільовим призначенням та сторони фактично приховали укладення договору оренди земельних ділянок, що суперечить вимогам законодавства в частині законності використання сільськогосподарським виробником даних земельних ділянок. При цьому, посилаючись на положення ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 603 від 23.12.2021р., прокурором зауважено, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Хмельницької області, зокрема, наділене повноваженнями здійснення державного контролю за використанням та охоронною земель усіх категорій та форм власності. Таким чином, просить повідомити Волочиську окружну прокуратуру про вжиті заходи щодо визнання недійсним договору від 10.04.2023р., у тому числі чи подавалися та чи будуть подаватися до суду відповідні позовні заяви.

У листі від 18.10.2023р. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, адресованому Волочиській окружній прокуратурі зазначено, зокрема, про те, що заходи представницького характеру вживатися не будуть. Повідомлено про те, що основна частина коштів, виділених на сплату судового збору, витрачаються на погашення виплат у справах, де Головне управління є відповідачем.

У повідомленнях від 26.10.2023р., адресованих Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області та Міністерству освіти і науки України, Волочиська окружна прокуратура, посилаючись на положення ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", повідомлено про намір здійснення прокурором представництва в судді законних інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області шляхом пред`явлення до господарського суду Хмельницької області позовної заяви до державного навчального закладу "Лісоводський професійний аграрний ліцей", приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" про визнання недійсним договору від 10.04.2023р. та зобов`язання звільнити земельні ділянки.

13.11.2023р. між Державним навчальним закладом "Лісоводський професійний аграрний ліцей" (навчальним закладом) та приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" (сільськогосподарським товаровиробником) укладено додаткову угоду про розірвання договору б/н від 10.04.2023р., відповідно до п. 1 якої сторони домовились про те, що керуючись ч. 1 ст. 651, ст. 654 ЦКУ та п. 6.3 договору сторони за взаємною згодою розривають договір б/н від 10.04.2023р.

Аналізуючи надані докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Судом враховано, що згідно з ст. 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, такими органами є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та територіальні органи Держгеокадастру.

Згідно з Положенням Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Хмельницької області, зокрема, здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, а також одночасно наділене повноваженнями здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням земельного законодавства.

Прокуратурою спрямовано повідомлення позивачам щодо встановлених порушень вимог земельного законодавства при використанні відповідачем-1 земельної ділянки, яка надана йому в постійне користування. У листах від 18.10.2023р. позивачі повідомили про відсутність намірів вживати заходів з визнання недійсним оскаржуваного у даній справі договору.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів. Така правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 р. у справі № 910/3486/18 та Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020р.

Міністерство освіти і науки України та Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області протягом розумного строку самостійно не звернулися до суду з позовом або не вживали інших заходів до відновлення інтересів держави. За наведених обставин суд встановив, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, обґрунтував та довів підстави для представництва.

З урахуванням наведеного, у контексті змісту позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі та, відповідно, відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

При розгляді даної справи судом звертається увага на те, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє права на звернення до суду про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову про визнання недійсним договору закінчення (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. по справі №905/1227/17.

З огляду на викладене, спір підлягає вирішенню по суті в частині позовних вимог про визнання недійсним договору від 10.04.2023р.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 Цивільного кодексу України.

Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №916/1171/18, від 14.11.2018 року у справі № 910/8682/18, від 30.08.2018 року у справі №904/8978/17, від 04.03.2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10.09.2019 року у справі №9017/317/19, від 09.07.2019 року у справі № 903/849/17.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину (правочинів) та характер спірних правовідносин сторін. У постанові від 23.01.2019р. у справі №522/14890/16-ц Верховний Суд зазначив, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

В свою чергу, за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин. Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його зміст.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020р. у справі №923/658/19.

При цьому, зміст оспорюваного договору та його правова природа не залежать від його назви. Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 95 ЗК України, землекористувачі мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Тому, саме комунальне підприємство, як землекористувач на титулі права постійного користування, наділене передбаченими ст. 95 ЗК України правами щодо земельних ділянок, належних йому на праві постійного користування.

При цьому, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Окрім того, відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Згідно з ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю-це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду землі", орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Водночас, відповідно до положень ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення про передачу в оренду відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Згідно вимог ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженням прокурора про те, що зі змісту договору вбачається, що до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору оренди земельної ділянки, оскільки навчальний заклад фактично передав за плату земельні ділянки на певний строк в користування приватному підприємству. Таким чином, оспорюваний договір є прихованим договором оренди землі, а його зміст не відповідає вимогам законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

Беручи до уваги вищевказані положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд констатує, що оспорюваний договір укладено всупереч приписам закону, відтак, позовні вимоги про визнання недійсним договору від 10.04.2023р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 звільнити займані ним на підставі договору від 10.04.2023р. земельні ділянки, судом враховується, що у заяві від 08.12.2023р. відповідач-2, посилаючись на положення п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, просив провадження у справі закрити, зазначаючи про укладення між Державним навчальним закладом "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" додаткової угоди від 13.11.2023р. до договору від 10.04.2023р., який є предметом спору у даній справі, про розірвання договору від 10.04.2023р.

В свою чергу, в у запереченнях від 03.01.2024р. прокурор просив суд закрити провадження у справі № 924/1191/23 в частині позовних вимог щодо зобов`язання ПП "Аграрна компанія 2004" звільнити займані земельні ділянки державної форми власності, площею 165,8766 га, яку займає на підставі Договору від 10.04.2023р.

Як встановлено судом та вбачається зі змісту наявних матеріалів справи, у постійному користуванні ліцею знаходяться земельні ділянки площею 105,8766 га та 60 га (кадастрові номери 6821283200:03:008:1442, 6821283200:03:010:0009), щодо яких укладено договір з ПП "Аграрна компанія 2004" без номера від 10.04.2023р.

В свою чергу, відповідач-1 у листі від 28.12.2023р. повідомив суд, що земельні ділянки, які знаходяться в постійному користуванні ліцею на підставі державних актів серії ЯЯ 334611 від 02.04.2009 року, ЯЯ34610 від 02.04.2009 року, загальною площею 165,8766 га, згідно укладеного договору від 10.04.2023року з ПП "Аграрна компанія 2004", перебувають у користуванні ліцею, на даний час землі перебувають в належному стані, без будь-яких посівів.

Знаходження земельних ділянок площею 105,8766 га та 60 га (кадастрові номери 6821283200:03:008:1442, 6821283200:03:010:0009) у володінні та користуванні відповідача-1 на момент розгляду справи не заперечувалося і представником відповідача-2 (ПП "Аграрна компанія 2004").

Також, як встановлено судом, 13.11.2023р. між Державним навчальним закладом "Лісоводський професійний аграрний ліцей" (навчальним закладом) та приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" (сільськогосподарським товаровиробником) укладено додаткову угоду про розірвання договору б/н від 10.04.2023р., відповідно до п. 1 якої сторони домовились про те, що керуючись ч. 1 ст. 651, ст. 654 ЦКУ та п. 6.3 договору сторони за взаємною згодою розривають договір б/н від 10.04.2023р. з припиненням усіх зобов`язань за цим договором.

При цьому, судом прийнято до уваги, що земельні ділянки використовувалась відповідачем-2, що не заперечується представником відповідача-2 в судовому засіданні, та підтверджено відповідачем-1 у письмовій позиції 11.12.2023р. (а.с. 90, том 1).

Враховуючи вищевикладені обставини, зміст позовних вимог, клопотання прокурора про закриття провадження в частині позовних вимог та представника відповідача-2 про закриття провадження у справі, суд вважає, що предмет спору у даній справі в частині позовних вимог про зобов`язання Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" звільнити займані ним на підставі договору від 10.04.2023р. земельні ділянки державної форми власності з кадастровими номерами 6821283200:03:008:1442 та 6821283200:03:010:0009 загальною площею 165,8766 га, відсутній. У зв`язку із цим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; при цьому, Хмельницькій обласній прокуратурі слід повернути з Державного бюджету України на підставі ст.7 ЗУ "Про судовий збір" 2684,00 грн. сплаченого судового збору за позовну вимогу про зобов`язання приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" звільнити вказані земельні ділянки.

Судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача-2 про те, що визнання недійсним договору від 10.04.2023р. не буде ефективним способом захисту, з посиланням на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2023р. по справі №912/3751/19, з огляду на те, що наведена постанова стосувалася правовідносин щодо закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади за Законом України "Про публічні закупівлі", при цьому, оскаржувалися рішення тендерного комітету, оформленого протоколом та договір про закупівлю.

В свою чергу, як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди земельних ділянок, при цьому, предметом спору було визнання недійсним договору та зобов`язання відповідача звільнити займані ним на підставі договору земельні ділянки.

При цьому, судом встановлено, що на момент звернення прокурора з позовом у прокурора була відсутня інформація про розірвання договору від 10.04.2023р., тобто прокурор обґрунтовано звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору від 10.04.2023р.

Враховуючи задоволення позову в частині визнання недійсним договору, судові витрати за подання позову в цій частині покладаються на відповідачів згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір від 10.04.2023р., укладений між державним навчальним закладом "Лісоводський професійний аграрний ліцей" та приватним підприємством "Аграрна компанія 2004".

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" звільнити займані ним на підставі договору від 10.04.2023р. земельні ділянки державної форми власності з кадастровими номерами 6821283200:03:008:1442 та 6821283200:03:010:0009 загальною площею 165,8766 га.

Стягнути з Державного навчального закладу "Лісоводський професійний аграрний ліцей" (Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісоводи, вулиця Сугерова, 4, код 05537756) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102) 1342,00 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (Хмельницька область, Хмельницький район, село Попівці, вулиця Шкільна, 34А, код 33007579) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102) 1342,00 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повернути Хмельницькій обласній прокуратурі (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102) з Державного бюджету України 2684,00 грн. сплаченого судового збору, перерахованого згідно з платіжним дорученням № 2446 від 01.02.2023р.

Повний текст складено 07.03.2024р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 7 прим.:

1- в справу,

2- Волочиській окружній прокуратурі (vol_oprok@khmel.gp.gov.uа , secretariat@khmel.gp.gov.ua)

3- Хмельницькій обласній прокуратурі (sekretariat@khmel.gp.gov.ua)

4- позивачу-1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 01135, м. Київ, проспект Берестейський, 10)

5 - позивачу-2 (khmelnytskyi@land.gov.uа ; 29016, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1)

6 - відповідачу-1 (32046, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісоводи, вул. Сугерова, 2 ; dptnz40@ukr. net) - простим.

7 - відповідачу-2 (31222, Хмельницька область, Хмельницький район | с. Попівці, вул. Шкільна, 34 А ; dptnz40@ukr. net) простим.