Постанова

від 05.03.2024 по справі 916/2266/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2266/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» - Кравець О.І., адвокат (ордер від 02.10.2023 АМ №1065835),

відповідача - приватного агропромислового підприємства «Дзвін» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна»

про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат

у справі № 916/2266/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» (далі - Товариство, позивач)

до приватного агропромислового підприємства «Дзвін» (далі - Підприємство, відповідач),

про стягнення штрафних санкцій у розмір 4 967 706 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до суду з позовом до Підприємства про стягнення з останнього штраф за договором поставки від 03.02.2021 № К2102-5523 у розмірі 4 967 706,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/2266/22 (суддя Н.Д. Петренко) позовні вимоги Товариства задоволено частково: Стягнуто з Підприємства на користь позивача штраф за договором поставки від 03.02.2021 №К2102-5523 у розмірі 2 483 853,00 грн. та витрати зі сплаті судового збору у розмірі 74 515,59 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Згідно з додатковим рішенням господарського суду Одеської області від 18.05.2023 у справі № 916/2266/22 (суддя Н.Д. Петренко) задоволено заяву Товариства щодо розподілу судових витрат та стягнуто з Підприємства на користь позивача 49 367,64 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2023 зі справи № 916/2260/22 залишено без змін. Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 додаткове рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2023 у справі № 916/2260/22 залишено без змін.

Згідно з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді справи № 916/2260/22.

Підприємство у касаційних скаргах на судові рішення попередніх інстанцій по суті спору та на додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін додаткове рішення місцевого господарського суду, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд касаційної інстанції: скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині стягнення з Підприємства штрафу у розмірі 2 483 853 грн та ухвалити нове рішення у скасованій частині про відмову в позові; додаткове рішення та постанову суду апеляційної інстанції про стягнення з Підприємства на користь Товариства витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 49 367,64 грн скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства.

У своїх касаційних скаргах Товариство на судові рішення попередніх інстанцій по суті спору та на додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін додаткове рішення місцевого господарського суду, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд касаційної інстанції: скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в зазначеній частині нове рішення про повне задоволення позову; скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким змінити розподіл судових витрат та стягнути з Підприємства на користь Товариства витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 98 735,028 грн. Крім того, Товариство просило Суд стягнути з Підприємства судовий збір за подання касаційної скарги та витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді касаційної інстанції в сумі 52 658,78 грн; Також просило Суд скасувати ухвалу апеляційного господарського суду від 27.09.2023 та ухвалити нове судове рішення у справі № 916/2260/22, згідно з яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені ним у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у заявленому позивачем розмірі, тобто, в повному обсязі задовольнити заяву Товариства.

Постановою Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 916/2266/22 касаційну скаргу Товариства на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, яка постановлена за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді справи № 916/2266/22 задоволено частково, ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 916/2266/22 скасовано, справу у скасованій частині передано до Південно-західного апеляційного господарського суду для нового розгляду заяви ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді справи № 916/2266/22. Касаційні скарги приватного агропромислового підприємства «Дзвін» та товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» на рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2023, додаткове рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, ухвалену за результатом перегляду додаткового рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2023 зі справи № 916/2266/22 залишені без задоволення, а вищенаведені судові рішення залишені без змін.

Інтереси Товариства у суді касаційної інстанції представляли адвокати - Кравець О.І. на підставі ордера від 02.10.2023 АМ №1065835 та Тетеря С.І. на підставі ордера від 28.09.2023 АІ №1468933.

До прийняття згаданої постанови, представник Товариства - адвокат Тетеря С.І., у касаційній скарзі, просила Суд стягнути з Підприємства понесені позивачем витрати на правову допомогу, у тому числі, зазначало про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Товариство очікує понести, у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, становить 52 658,78 грн (частину доказів додало до касаційної скарги, а саме: додаткову угоду №23/09/25-1 до договору про надання правничої допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03, рахунок на оплату послуг (надання правової допомоги ) на суму 52 658,78 грн.). При цьому Товариство зазначало про те, що інші докази понесення судових витрат (акт наданих послуг та детальний опис) будуть надані Суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

13.02.2023 через систему «Електронний Суд» від представника Товариства -адвоката Кравець О.І. надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, відповідно до якої Товариство просить Суд стягнути на його користь 52 658,78 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які понесені в суді касаційної інстанції. До заяви Товариство надало: засвідчену копію додаткової угоди від 11.01.2024 № 24/01/11-1 до договору про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03; детальний опис наданих послуг у процесі надання АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» професійної правничої допомоги Товариству у справі № 916/2266/22; засвідчену копію акту приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги від 09.02.2024 № 23/09/25-1 за договором про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03; докази перебування адвоката Тетеря С.І. на посаді радника та адвоката Кравець О.І. на посаді юриста у АО « ЕВЕРЛІҐАЛ"».

Окремо Товариство звертає увагу на те, що адвокатське об`єднання « ЕВЕРЛІҐАЛ» перебуває у міжнародних та вітчизняних рейтингах юридичних компаній, що засвідчує високу кваліфікацію та досвід адвокатів. На підтвердження вказаного позивач надав роздруківки витягів з видання «Юридична практика» та видання «Benchmark Litigation Europe» та просив врахувати наведене відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при винесенні додаткового рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2024 призначено до розгляду заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 916/2266/22 у відкритому судовому засіданні на 29.02.2024.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.02.2024 № 32.2-02/297 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/2266/22 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці.

Від Підприємства клопотань, заперечень, пояснень на заяву Товариства не надходило.

21.02.2024 через систему «Електронний Суд» від Товариства надійшло клопотання, в якому останнє просить Суд здійснювати розгляд справи, судове засідання у якій призначене на 29.02.2024, за відсутності Товариства та його уповноважених представників.

Згідно з ухвалою Суду від 29.02.2024 розгляд справи №916/2266/22 відкладено на 05.03.2024.

Розглянувши заяву Товариства, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

За змістом пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Крім того, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 915/1788/21).

На підтвердження понесених Товариством витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції при перегляді касаційної скарги в матеріалах справи наявні: договір про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03, який укладений між АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» та ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна», додаткова угода від 25.09.2023 № 23/09/25-1 до договору про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03, якою договір було доповнено Додатком № 23/09/25-1 та відповідно до пункту 2 цього Додатку сторони визначили фіксований розмір гонорару, у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, який становить 1440 доларів США, в тому числі ПДВ; засвідчену копію додаткової угоди від 11.01.2024 № 24/01/11-1 до договору про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03; детальний опис наданих послуг у процесі надання АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» професійної правничої допомоги Товариству у справі № 916/2266/22; засвідчену копію акту приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги від 09.02.2024 № 23/09/25-1 за договором про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03; докази перебування адвоката Тетеря С.І. на посаді радника та адвоката Кравець О.І. на посаді юриста у АО «ЕВЕРЛІҐАЛ», ордер від 02.10.2023 АМ №1065835, виданий на ім`я адвоката Кравець О.І., на підставі якого адвокат - Кравець О.І. здійснювала представництво у суді касаційної інстанції, ордер від 28.09.2023 АІ №1468933, виданий на ім`я адвоката Тетеря С.І., на підставі якого адвокат - Тетеря С.І. здійснювала представництво у суді касаційної інстанції, а також акт приймання-передачі наданих послуг з переліком наданих послуг у межах професійної правничої допомоги від 09.02.2024 № 23/09/25-1 за договором про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03.

Отже Товариством, згідно з вимогами приписів статті 74 ГПК України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат.

Так, Верховним Судом встановлено, що відповідно до укладеної додаткової угоди від 25.09.2023 № 23/09/25-1 до договору про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03, сторони доповнили договір Додатком № 23/09/25-1, з пункту 2 якого (Додатку) вбачається, що сторони дійшли згоди та встановили фіксований розмір гонорару адвоката у Верховному Суді, який становить грошову суму в національній валюті України, що еквівалентну 1440 доларів США в тому числі ПДВ. Крім того, між АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» та Товариством підписаний акт приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги від 09.02.2024 № 23/09/25-1 за договором про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 52 658,78 грн.

При цьому, Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, від 23.11.2023 у справі № 911/2408/22, від 30.11.2023 у справі № 924/878/22).

Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Так, предметом позову у цій справі було стягнення неустойки, а саме штрафу у розмірі 4 967 706,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/2266/22, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, позовні вимоги Товариства задоволено частково: стягнуто з Підприємства на користь позивача штраф за договором поставки від 03.02.2021 №К2102-5523 у розмірі 2 483 853,00 грн. та витрати зі сплаті судового збору у розмірі 74 515,59 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Підприємство оскаржувало судові рішення (по суті позовних вимог) в частині задоволення позову, а Товариство, в свою чергу, в частині відмови у задоволенні позову.

З матеріалів справ вбачається, що постановою Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №916/2266/22 касаційні скарги Підприємства та Товариства на рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2023, додаткове рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, ухвалену за результатом перегляду додаткового рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2023 зі справи № 916/2266/22 залишені без задоволення, а вищенаведені судові рішення залишені без змін. Крім того, касаційну скаргу Товариства на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, яка постановлена за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді справи № 916/2266/22 задоволено частково, ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 916/2266/22 скасовано, справу у скасованій частині передано до Південно-західного апеляційного господарського суду для нового розгляду заяви ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді справи № 916/2266/22.

У судових засіданнях інтереси Товариства у суді касаційної інстанції представляли адвокати - Кравець О.І. на підставі ордера від 02.10.2023 АМ №1065835 та Тетеря С.І. на підставі ордера від 28.09.2023 АІ №1468933.

Як вбачається з акта приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги від 09.02.2024 № 23/09/25-1 за договором про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03, загальна вартість наданих послуг становить 52 658,78 грн.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги від 09.02.2024 АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» надало, а Товариство прийняло наступні юридичні послуги з правової допомоги:

- підготовка та подання від імені Клієнта до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційних скарг на рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2023, додаткове рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, ухвалену за результатом перегляду додаткового рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2023 зі справи № 916/2266/22 , а також на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, яка постановлена за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді справи № 916/2266/22;

- підготовка та подання від імені Клієнта до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відзивів на касаційні скарги Підприємства у справі № 916/2266/22;

- підготовка та подання від імені Клієнта до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду додаткових пояснень у справі № 916/2266/22;

- підготовка та подання від імені Клієнта до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2266/22;

- підготовка та подання від імені Клієнта до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду детального опису наданих послуг у процесі надання професійної правничої допомоги у межах справи № 916/2266/22;

- представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях у справі № 916/2266/22 у Касаційному господарському суді у складі Верховного суду, що мали місце 23.11.2023, 05.12.2023 та 08.02.2024.

Суд враховує, що АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» до наданих послуг в акті приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги від 09.02.2024 № 23/09/25-1 включено послугу з написання заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а також підготовка та подання від імені Клієнта до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду детального опису наданих послуг. Однак заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (такий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

При цьому Суд враховує також, що АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» послугу підготовка та подання від імені Клієнта до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відзивів на касаційні скарги Підприємства у справі № 916/2266/22 входило написання, зокрема, відзиву на касаційну скаргу Підприємства, яка стосувалася перегляду додаткового рішення та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, ухвалену за результатом перегляду додаткового рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2023 зі справи № 916/2266/22, що не є окремими судовим розглядом спору по суті та прямо залежить від розгляду основної справи, а тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення, яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим. (такий висновок викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 910/9714/22).

Суд також враховує, що правова позиція Товариства була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанціях, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокати Кравець О.І. та Тетеря С.І. надавали правову допомогу Товариству у судах першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, були обізнані у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Отже підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи. Суд не враховує включення до наданих послуг підготовку та подання від імені Товариства до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційних скарг на рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2023, додаткове рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, ухваленої за результатом перегляду додаткового рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2023 зі справи № 916/2266/22 та ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, яка постановлена за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді справи № 916/2266/22, а також підготовку та подання від імені Товариства до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду детального опису наданих послуг у процесі надання професійної правничої допомоги у межах справи № 916/2266/22.

Отже, врахувавши результати розгляду справи у суді касаційної інстанції, дослідивши заяву Товариства про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, проаналізувавши надані представником Товариства - адвокатом Кравець О.І., в обґрунтування адвокатських витрат, документи, установивши своєчасність подання заявником заяви про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат і доказів на підтвердження понесених витрат, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з приватного агропромислового підприємства «Дзвін» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції).

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 916/2266/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного агропромислового підприємства «Дзвін» (ЄДРПОУ 30787900) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» (ЄДРПОУ 30307207) 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Одеської області

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова