Постанова

від 08.05.2024 по справі 916/2266/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2266/22

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Ярош А.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Кравець О.І., за ордером;

від відповідача: Куцевол Д.В., за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна про ухвалення додаткового рішення щодо понесених витрат на правничу допомогу за результатом розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна та Приватного агропромислового підприємства ДЗВІН

на рішення від 10.05.2023 та на додаткове рішення від 18.05.2023 Господарського суду Одеської області

у справі №916/2266/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства ДЗВІН

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4 967 706,00 грн., -

суддя суду першої інстанції: Петренко Н.Д.,

місце винесення рішення від 10.05.2023 та додаткового рішення від 18.05.2023:

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 08.05.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Луї Дрейфус Компані Україна (позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного агропромислового підприємства (ПрАП) ДЗВІН (відповідач) про стягнення штрафу за договором поставки від 03.02.2021 №К2102-5523 у розмірі 4 967 706,00 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати у сумі 162 280,29 грн.

В подальшому розмір судових витрат був збільшений до 173 250,87 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/2266/22 (суддя Н.Д. Петренко) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна задоволено частково; стягнуто з Приватного агропромислового підприємства ДЗВІН на користь позивача штраф за договором поставки від 03.02.2021 №К2102-5523 у розмірі 2 483 853,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 74 515,59 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 18.05.2023 у справі №916/2266/22 (суддя Н.Д. Петренко) задоволено заяву ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна щодо розподілу судових витрат у справі №916/2266/22 та стягнуто з ПрАП ДЗВІН на користь позивача 49 367,64 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна та Приватного агропромислового підприємства ДЗВІН на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2023 у справі №916/2266/22 залишені без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2023 у справі №916/2266/22 залишені без змін.

15.09.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна надійшла заява на підставі ч. 8, п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просив стягнути з Приватного агропромислового підприємства «ДЗВІН» понесені позивачем витрати на професійну правничу (правову) допомогу, надану Адвокатським об`єднанням ЕВЕРЛІГАЛ, у зв`язку з апеляційним переглядом рішення від 10.05.2023 та додаткового рішення від 18.05.2023 Господарського суду Одеської області у справі №916/2266/22.

Ухвалою від 27.09.2023 Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П., Товариству з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна було відмовлено у задоволенні заяви (вх. №2949/23 від 15.09.2023) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу з огляду на відсутність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, оскільки, як зазначалось вище, апеляційним судом залишені апеляційні скарги позивача та відповідача без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

За результатами касаційного перегляду вищенаведених рішень судів першої та апеляційної інстанцій постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.02.2024 у справі №916/2266/22 рішення від 10.05.2023 та додаткове рішення від 18.05.2023 Господарського суду Одеської області, постанови від 14.09.2023 Південно-західного апеляційного господарського суду, ухвалені за результатом перегляду цих рішень у справі №916/2266/22 залишено без змін.

Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі №916/2266/22 скасовано; справу у скасованій частині передано до Південно-західного апеляційного господарського суду для нового розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді даної справи.

Скасовуючи ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції формально обмежився лише посиланням на те, що у зв`язку із залишенням апеляційних скарг позивача та відповідача без задоволення, а рішення та додаткового рішення суду першої інстанції - без змін, відсутні підстави для винесення додаткової постанови щодо покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції; апеляційний господарський суд не з`ясував фактичні обставини, пов`язані з наданням ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна правової допомоги, у зв`язку з розглядом апеляційних скарг обох сторін, не дослідив та не оцінив докази, надані останнім до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, а саме договір надання правової допомоги від 28.05.2019 №19/05-03, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 14.09.2023 №19/06/06-2 та опис виконаних адвокатом робіт.

Крім того, Верховний Суд, з посиланням на правову позицію, викладену судом касаційної інстанції у постанові від 24.01.2023 у справі №912/2620/21, вказав, що у даному випадку, апеляційний господарський суд повинен був за результатом розгляду поданої позивачем заяви винести процесуальний документ у формі додаткової постанови, а не ухвали.

10.04.2024 матеріали справи №916/2266/22 були отримані судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі.

Однак, у зв`язку зі звільненням у відставку та відрахуванням зі штату суду судді зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Разюк Г.П., розпорядженням керівника апарату суду від 10.04.2024 №95 було призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/2266/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2024 для розгляду справи №916/2266/22 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Колоколова С.І., Ярош А.І.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2266/22 прийнято до свого розгляду визначеною судовою колегією.

Також даною ухвалою суду визначено розглянути заяву ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна про прийняття додаткового рішення у справі №916/2266/22 у розумний строк, необхідний для виконання процесуальних дій та призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за апеляційний перегляд справи №916/2266/22 на 08 травня 2024 року о 10:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 задоволено клопотання представника ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна адвоката Кравець Олександри Іванівни стосовно надання можливості останньої взяти участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon. Вирішено здійснювати розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в режимі відеоконференції.

Клопотання щодо зменшення заявленої позивачем суми на професійну правничу допомогу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходило.

У судовому засіданні 08.05.2024 представник ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна підтримав вимоги заяви про постановлення додаткової постанови у справі №916/2266/22 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатом апеляційного перегляду судових рішень Господарського суду Одеської області у даній справі.

Так, у заяві ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна просить стягнути з відповідача 21 941,16 грн., що становить 50% від вартості наданої допомоги в суді апеляційної інстанції. На підтвердження понесених витрат посилається на копію Договору про надання правової допомоги №19/05-03 від 28.05.2019 та копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 14.09.2023 №19/06/06-2. Крім того, заявником надано суду опис виконаних адвокатом робіт під час перегляду справи №916/2266/22 під час апеляційного перегляду останньої.

Окремо позивач звертає увагу на те, що Адвокатське об`єднання ЕВЕРЛІГАЛ перебуває у міжнародних та вітчизняних рейтингах юридичних компаній, що засвідчує високу кваліфікацію та досвід адвокатів. На підтвердження вказаного ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна надає роздруківки витягів з видання «Юридична практика» та видання «Benchmark Litigation Europe» та просить врахувати це, відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при винесенні додаткового рішення.

Представник Приватного агропромислового підприємства «ДЗВІН» заперечував проти задоволення вимог позивача; зазначав, що враховуючи позицію представника ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна, наведена сума є вартістю складеного адвокатами відзиву на апеляційну скаргу відповідача, суть якого є про дубльованою позицією позивача, яка жодним чином не змінювалась в суді апеляційної інстанції.

У судовому засіданні 08.05.2024, яке проводилось в режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Апеляційний суд зазначає, що враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, тривалі повітряні тривоги, відключення енергопостачання та інші чинники тощо; приймаючи до уваги навантаження суду і принцип незмінності складу суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна щоодо розподілу витрат на правничу допомогу розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, але, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення відповідного питання.

Повторно розглянувши заяву ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення 21 941,16 грн. з ПрАП ДЗВІН витрат на професійну правничу допомогу за результатом апеляційного перегляду справи №916/2266/22, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 п. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Отже, оскільки судом апеляційної інстанції не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія дійшла висновку про прийняття додаткового судового рішення в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Отже, розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі №826/856/18, від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (дів. постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №922/576/18, від 03.05.2019 у справі №910/10911/18, від 14.05.2019 у справі №922/576/18, від 29.05.2019 у справі №910/10483/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 25.06.2019 №916/1340/18.

Як зазначалось вище, однією з підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції від 27.09.2023 Верховний Суд зазначив відсутність дослідження доказів, наданих стороною на підтвердження понесених витрат правничої допомоги.

У даному контексті судова колегія зазначає, що на підтвердження понесених витрат заявником до суду надано Договір надання правової допомоги від 28.05.2019 №19/05-03, укладений між Адвокатським об`єднанням «ЕВЕРЛІГАЛ» (АО «ЕВЕРЛІГАЛ», Об`єднання) та ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» (Клієнт) (т.1 а.с. 124-128), за умовами якого розмір винагороди Об`єднання за надання правової допомоги та порядок її оплати Клієнтом, а також компенсації Клієнтом фактичних витрат Об`єднання, пов`язаних із наданням правової допомоги, визначається у додатках до Договору.

Додатковою угодою від 06.06.2023 №23/06/06-2 (т. 3 а.с.230-231) до Договору надання правової допомоги від 28.05.2019 №19/05-0 останній доповнено додатком №23/06/06-2, відповідно до якого АО «ЕВЕРЛІГАЛ» зобов`язалось надати Клієнту професійну правничу допомогу щодо представництва його інтересів в апеляційному перегляді справи №916/2266/22. Розмір винагороди Об`єднання за надання правничої допомоги становить 1 200,00 дол. США (п. 2 додатку). Клієнт сплачує винагороду Об`єднанню у національній валюті України за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ на день виставлення Об`єднанням рахунку на оплату (п. 3 додатку). За результатами наданих послуг/виконаних робіт сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг (п. 4 додатку).

Тобто, вказаними умовами сторони визначили дані стосовно вартості правової допомоги, наданою конкретно при апеляційному перегляді даної справи, яка є фіксованою та становить 1 200,00 дол. США.

Відповідно до опису виконаних Об`єднанням робіт, гонорар останнього включає наступні роботи:

- підготовка та подання до суду апеляційних скарг на оскаржувані судові рішення суду першої інстанції;

- підготовка та подання відзивів на апеляційні скарги ПрАП «ДЗВІН»;

- підготовка та подання до суду клопотань про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції;

- участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції;

- підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача правничої допомоги;

- підготовка та подання до суду детального опису наданих послуг в суді апеляційної інстанції.

При цьому, ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» вказує, що загальний час, витрачений на вказані послуги складає 21 годину, що свідчить про те, що вартість 1 години часу роботи Об`єднання складає 57 доларів США.

Однак, судова колегія звертає увагу заявника на те, що у даному випадку наведене взагалі не має значення для розгляду питання щодо стягнення з ПрАП «ДЗВІН» відповідних коштів, оскільки сторони Договору про надання правової допомоги погодили фіксовану вартість відповідних послуг, а до Договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Відповідно до копії акту приймання-передачі наданих послуг від 14.09.2023 №23/06/06-2 вищезазначені послуги Об`єднання прийняти позивачем без зауважень (т.4 а.с.143-144).

Представництво ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» в Господарському суді Одеської області здійснювалось адвокатами АО «ЕВЕРЛІГАЛ» на підставі ордерів, наявних у матеріалах справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція зазначена у п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 22/1964/21 (провадження №12-14гс22)).

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Суд, керуючись, зокрема, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (п. 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21 (провадження №12-14гс22)).

Висновки, аналогічні відображеним вище, раніше були викладені і в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

Отже, суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.

Згідно ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи обґрунтованість заявленої суми судових витрат зі складністю справи, зазначає, що справа не містить складних юридичних конструкцій, а вказані позивачем послуги з підготовки та подання до суду апеляційних скарг на оскаржувані рішення суду першої інстанції та відзивів на апеляційні скарги ПрАП «ДЗВІН» відтворюють відповідні послуги, надані в суді першої інстанції, оскільки доводи вказаних документів є аналогічними доводам, наведеним у позовній заяві ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» та додаткових пояснень по суті спору, що не потребувало значної кількості дій адвоката та не вимагало аналізу нових документів та судової практики.

При цьому, суд апеляційної інстанції також зазначає, що необхідно враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

У цьому випадку з матеріалів справи вбачається, що правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями, і оскільки Об`єднання надавало правову допомогу позивачу в судах як першої, так і апеляційної інстанцій, тому, відповідно, останнє було цілком обізнано з обставинами у справі та особливостями правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі.

Заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (див. постанову ОП КГС ВС від 02.02.2024 у справі №910/9714/22)

Вказане також стосується і подання до суду детального опису наданих Об`єднанням послуг в суді апеляційної інстанції.

Судова колегія звертає увагу на те, що представник позивача у судовому засіданні 08.05.2024 зазначила про те, що фактично заявлені до стягнення з ПрАП «ДЗВІН» 21 941,16 грн. витрат на правничу допомогу є винагородою адвокатам Об`єднання за складення ними відзиву на апеляційну скаргу відповідача, яка дорівнює 50% від узгодженої в Додатковій угоді від 06.06.2023 №23/06/06-2 до Договору надання правової допомоги від 28.05.2019 №19/05-0 вартості правничої допомоги в суді апеляційної інстанції еквіваленту 1 200,00 дол. США.

Однак, в загальну вартість адвокатських послуг, як зазначалось вище, позивач включив послуги не лише з підготовки апеляційної скарги ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» та відзиву на апеляційну скаргу ПрАП «ДЗВІН», а також й підготовки та подання до суду: клопотань про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції; заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача правничої допомоги; детального опису наданих послуг в суді апеляційної інстанції та участь в судових засіданнях в режимі відео конференції.

Тобто, позивачем взагалі не доведено, чому вартість складання окремого документу, становить саме 50% від розміру фіксованої вартості всього обсягу наданої правничої допомоги.

Водночас апеляційний суд акцентує, що як вже було зазначено, рішенням Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/2266/22 позов ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна про стягнення з ПрАП «ДЗВІН» 4 967 706,00 грн. штрафу задоволено частково у розмірі 2 483 853,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із цим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яку постановою від 14.09.2023 суд апеляційної інстанції залишив без задоволення.

Аналогічна ситуація відбулась з оскарженням додаткового рішення суду першої інстанції від 18.05.2023.

Після ухвалення відповідних постанов суду апеляційної інстанції позивач подав заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 941,16 грн., виходячи з того, що вказана сума є еквівалентом 50% фіксованої вартості послуг адвокатів в суді апеляційної інстанції, встановленої у розмірі 1 200,00 доларів США.

Проте, оскільки позивачу повністю відмовлено у задоволенні його апеляційної скарги, відповідні витрати на правничу професійну допомогу в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна та не підлягають відшкодуванню.

Отже, колегією суддів не встановлено підстав для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правничу професійну допомогу в порядку ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, при вирішення питання про стягнення витрат на правничу професійну допомогу у даному випадку, колегія суддів не вбачає жодних підстав для застосування положень ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Вищевикладене у сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна про ухвалення додаткової постанови у справі №916/2266/22 щодо стягнення з ПрАТ «ДЗВІН» витрат на професійну правничу допомогу за результатом апеляційного перегляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна(вх. №2949/23 від 15.09.2023) про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді справи №916/2266/22 залишити без задоволення.

Матеріали справи №916/2266/22 повернути до Господарського суду Одеської області.

Додаткова постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

У зв`язку із перебуванням судді-члена колегії Колоколова С.І. у відпустці з 09.05.2024 по 10.05.2024 та з 13.05.2024 по 24.05.2024, повний текст постанови складений та підписаний 27.05.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяЯрош А.І.