Рішення

від 06.03.2024 по справі 140/33701/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/33701/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алтекс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алтекс» (далі - позивач, ТОВ «Компанія «Алтекс») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 07.06.2023 №UA205050/2023/000256/2.

В обґрунтування позову товариство зазначає, що 05.06.2023 ТОВ «Компанія «Алтекс» було подано відповідачу митну декларацію (далі - МД №23UA205050039374UO) з метою митного оформлення товару «прутки стальні без подальшого оброблення», який придбаний згідно із зовнішньоекономічним контрактом від 22.11.2022 №1-22, укладеним із BSK RETURN Spolka Akcyjna (Республіка Польща). Митна вартість була визначена декларантом згідно приписів статті 58 Митного кодексу України (далі МК України) за основним методом (ціна договору) та становить 107705,78 Злотих.

Разом з митною декларацією були надані документи на підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №1-22 від 22.11.2022, специфікація №5 від 01.06.2023 до вказаного контракту, рахунок-проформа №FS 1/248/06/2023 від 01.06.2023, рахунок-фактура (інвойс) №FS2/248/06/2023 від 02.06.2023, платіжна інструкція №27JBKLN4 від 12.04.2023, митна декларація країни відправлення №23PL331020E0543393 від 02.06.2023, автотранспортна накладна (CMR) від 02.06.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1.

Під час обміну інформацією з митним органом щодо визначення митної вартості товару позивачем також були додатково надані листи ТОВ «Компанія «Алтекс» від 06.06.2023, від 07.06.2023, платіжну інструкцію №34JBKLN6 від 02.06.2023 та контракт №9А від 21.12.2022.

07.06.2023 відповідачем винесене рішення про коригування митної вартості товару №UA205050/2023/000256/2, яким здійснено коригування митної вартості ввезеного позивачем товару №1 та товару №2 за другорядним (резервним) методом згідно приписів статті 64 МК України.

Вказане призвело до збільшення митної вартості товарів, імпортованих ТОВ «Компанія «Алтекс», на загальну суму 155 792,01 Злотих, в тому числі: товару №1 - на 91311,3 Злотих, що становить 798 261,66 грн, товару №2 - на 64 480,71 Злотих, що становить 563 703,26 грн, та відповідно до збільшення розміру нарахованого ПДВ, який сплачується при імпорті товару на митну територію України в розмірі 273 156,36 грн.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення призвело до безпідставного зобов`язання позивача сплатити додаткові платежі під час ввезення зазначених товарів, у зв`язку із чим є таким, що порушує його права та інтереси та має бути визнане протиправним та скасованим, з огляду на наступне.

Щодо зауважень митного органу про розбіжності у документах зазначає, що у рахунку-проформі, рахунку-фактурі (інвойсі) та специфікації №5 до зовнішньоекономічного контракту визначена однакова ціна за одиницю Товару №1 (5,727 Злотих/кг) та Товару №2 (4,617 Злотих/кг). Одночасно, розбіжності викликані виключно визначеною в них кількістю товарів (22 095,0 кг згідно специфікації №5 та рахунку-проформи; 21 740,0 кг згідно рахунку-фактури та МД).

При цьому, як вбачається з умов контракту №1-21 від 22.11.2022, умови поставки та ціна товару погоджуються сторонами у відповідних специфікаціях (пункти 3.1, 4.1 контракту). Приймання та поставка товару по кількості відбувається згідно рахунку-фактури та товаросупровідних документів (пункт 6.1 контракту).

Згідно специфікації №5 від 01.06.2023 встановлено, що очікувана кількість партії товару, що поставляється, складає 22 095,0 кг, із поставкою на умовах СТР місто Ковель за правилами Інкотермс 2020 (доставка товару за рахунок продавця). Допустиме відхилення фактичної ваги товару під час відвантаження складає +/-10%. Умови оплати - 100% передплата.

Отже, фактична кількість відвантаженого товару, визначена у рахунку-фактурі (відхилення в межах 10% від кількості товару, визначеної у специфікації №5), відповідає умовам поставки, викладеним у специфікації №5.

У листі від 07.06.2023 позивач повідомив митний орган, що вартість товару, зазначена продавцем у рахунку-проформі №FS 1/248/06/2023 від 01.06.2023, визначена з метою проведення попередньої оплати покупцем, виходячи з очікуваної ваги металу, яка, зокрема, визначена у специфікації №5. В той час, як фактична кількість товару, що відвантажена, визначається у рахунку-фактурі. Відповідно до фактичної ваги завантаженого в автомобіль товару коригується і його вартість, що відображається у рахунку-фактурі.

Отже, саме наведеним пояснюється розбіжність у загальній вартості товару, зазначеної у специфікації №5 та рахунку-проформі від 01.06.2023 та зазначеної у рахунку-фактурі (інвойсі) від 02.06.2023.

Що стосується посилання відповідача на платіжну інструкцію від 12.04.2023 ТОВ «Компанія «Алтекс» у листі від 07.06.2023 пояснило, що наведена інструкція надана декларантом помилково, та замість неї було надано платіжну інструкцію від 02.06.2023 на підтвердження сплати вартості товару, визначеної у специфікації №5 та рахунку-проформі, в розмірі 109 770,07 Злотих.

Також зауважує, що терміни оплати, про які зазначає відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не впливають на визначення митної вартості товарів, що ввозяться позивачем, тоді як вартість товару сплачена у повному обсязі, що підтверджується наведеною платіжною інструкцією від 02.06.2023.

Стосовно посилання митного органу на розбіжність у вартості товарів, що міститься в митній декларації країни відправлення, зазначає, що наведена декларація має значення виключно для встановлення факту країни походження товару, який переміщується на митну територію України. Будь-якого відношення до встановлення митної вартості товару згідно приписів МК України така декларація не може мати, оскільки як сама декларація, так і складові вартості товару, який вивозиться з країни у митному режимі експорту, складається відповідно до митного законодавства країни відправлення.

Також з незрозумілих підстав відповідач, зазначаючи в оскаржуваному рішенні, що вартість товарів у митній декларації країни відправлення складає 91 531,0 Злотих, що не відповідає вартості, визначеної у специфікації №5, рахунку-проформі та рахунку-фактурі, визначив цю вартість шляхом складання вартості товару №1 та товару №2, проігнорувавши вартість товару №3. В той час як сумарна вартість товарів, згідно наведеної декларації, склала 107 205,00 Злотих.

При цьому, згідно умов договору вартість товарів включає в себе витрати постачальника на доставку товару до митного складу у місті Ковель Волинської області, Отже, цілком підставним є висновок, що вартість товару, визначена у митній декларації країни відправлення, визначена без включення витрат на його доставлення до місця призначення.

Вказане підтверджується також листом постачальника BSK RETURN iSpol-ka Akcyjna, яким повідомлено, що згідно митного права Республіки Польща, за умови поставки товару згідно правил СРТ Інкотермс, у рахунку-фактурі зазначається вартість товару без врахування витрат постачальника на доставку товару від кордону Республіка Польща до місця призначення, а також листом митного представника постачальника компанії Eurosud S.A.

У зв`язку із цим, цілком зрозумілим є той факт, що вартість товару, зазначена у митній декларації країни відправлення, є меншою, ніж зазначена у рахунку-фактурі.

Окрім того, зауважує, що не мають будь-якого значення для визначення митної вартості товару, задекларованого позивачем, умови контракту №9А від 21.12.2022, який стосується реалізації позивачем власної продукції, виробленої, в тому числі, із застосуванням товарів, задекларованих позивачем згідно МД. Позивачем самостійно не надавався зазначений контракт, як такий, що не має відношення до визначення митної вартості товару. Надання контракту обумовлено відповідною вимогою митного органу

Таким чином, за переконанням позивача, наведені факти та обставини належним чином спростовують сумніви відповідача в оскаржуваному рішенні.

Також відповідач в оскаржуваному рішенні, використовуючи митні декларації з Єдиної автоматизованої інформаційної системи, повинен був надати належні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, ідентичних або подібних (аналогічних) товару №1 та товару №2, в тому числі з урахуванням умов поставки, комерційних умов та інше, проте, такі пояснення в оскаржуваному рішенні відсутні, що також призводить до висновку про його безпідставність та незаконність.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, без наведення відповідних пояснень та обґрунтувань.

При цьому, в оскаржуваному рішенні, відповідач лише перелічив митні декларації, цінова інформація з яких була покладена в основу рішення про коригування митної вартості, без будь-яких пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Одночасно, відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено належних та допустимих обґрунтувань на підтвердження: наявності таких розбіжностей у поданих документах, що унеможливлюють встановлення митної вартості товарів за основним (за ціною договору) методом; неможливості застосування другорядних методів визначення митної вартості, встановлених приписами статей 59, 60, 62, 63 МК України; правомірності рішення про коригування митної вартості товарів, виходячи лише із посилання на митні декларації, наявні у Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби.

Також відповідачем не наведені причини, за яких неможливо перевірити відповідність митної вартості товарів наданим декларантом документам; не обґрунтовано належним чином необхідності додаткової перевірки заявленої декларантом митної вартості товарів; не роз`яснено належним чином, чому саме з наданих документів неможливо встановити митну вартість товарів, з урахуванням наданих декларантом пояснень; не надані належні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, ідентичних або подібних (аналогічних) товару №1 та товару №2, в тому числі з урахуванням умов поставки, комерційних умов та інше, під час застосування відомостей з митних декларації за даними ЄАІС Держмитслужби.

З урахуванням викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.65).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.66-79) позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України, для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «Компанія «Алтекс» подано МД №23UA205050039374U0 від 05.06.2023 на товар «прутки стальні без подальшого оброблення» та перелік документів, визначених в графі 44 МД.

Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:

- в проформі № FS 1/248/06/2023 термін оплати 01.06.2023, сума 109 770,07 Злотих, а в інвойсі термін оплати 02.06.2023, сума 107 705,78 Злотих;

- специфікація до контракту №5 від 01.06.2023 на суму 109 770,07 Злотих, а в платіжній інструкції №27JBKLN4 від 12.04.2023 сума 95 546 Злотих та посилання на специфікацію до контракту №3;

- сума в копії митної декларації країни відправлення 91 531 Злотих, що не відповідає сумі в інвойсі, специфікації, платіжній інструкції, проформі.

Так, представник відповідача зазначає, що ТОВ «Компанія «Алтекс» (покупець) та BSK RETURN Spolka Akcyjna Zawierce (продавець) уклали 22.11.2022 контракт №1-22, згідно із пунктом 4.1 якого ціни товару узгоджуються сторонами та зазначаються у специфікаціях.

У специфікації №5 від 01.06.2023 року до контракту №1-22 від 22.11.2022 сторони узгодили кількість товару вагою 22 095 т та вартість товару на рівні 109 770, 07 Злотих.

Проформа №FS 1/248/06/2023 передбачає, що оплата має бути здійснена 01.06.2023 на суму 109 770, 07 Злотих, однак доданий під час митного оформлення рахунок-фактура (інвойс) №FS 2/248/06/2023 від 02.06.2023 підтвердив здійснення оплати 02.06.2023 на суму 107 705, 78 Злотих.

Вищевказане суперечить як умовам пункту 4.1 контракту №1-22 від 22.11.2022, так і специфікації №5 від 01.06.2023 року до вказаного контракту.

Також зауважує, що декларантом під час митного оформлення була надана платіжна інструкція №27JBKLN4 від 12.04.2023 на суму 95 546 Злотих, а також вона містить посилання на специфікацію №3 від 06.04.2023, в той час як поставка товару в даному випадку здійснювалася відповідно до специфікації №5 від 01.06.2023 до контракту №1-22 від 22.11.2022, у якій сторони узгодили вартість товару на рівні 109 770, 07 Злотих.

У зв`язку з виявленням розбіжностей у документах, які безпосередньо впливають на митну вартість товару, митним органом були реалізовані свої повноваження, щодо витребовування додаткових документів, з метою спростування наявних сумнівів та направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання у 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Декларантом на вимогу додатково було надано: платіжну інструкцію та контракти, згідно якого імпортер відправляє свою продукцію на експорт. Проте сума в копії митної декларації країни відправлення 91 531 Злотих не відповідає сумі в інвойсі, специфікації, наданій платіжній інструкції, проформі. В контракті №9А від 21.12.2022 не зазначено, яку саме продукцію підприємство експортує та яке відношення до цієї продукції має товар, митне оформлення якого здійснюється. Інші документи декларант відмовився надавати, про що зазначено у заяві №б/н від 07.06.2023.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар №1: 17 Злотих/кг (МД від 01.04.2023 №UA100330/2023/136973); товар №2: 11,15 Злотих/кг (МД від 20.07.2022 №UA100340/2022/514097).

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України, про що свідчить МД №23UA205050040257U0 від 08.06.2023.

З додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості ТОВ «Компанія «Алтекс» до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось.

З огляду на вищевказане, вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA205050/2023/000256/2 від 07.06.2023 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та додатково зазначив, що відповідачем не надано до матеріалів справи митних декларацій, які були ним використані для коригування митної вартості, що унеможливлює порівняння характеристик оцінюваного товару (умов поставки, комерційних умов та інше), задекларованого позивачем, та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості (а.с.106-111).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 22.11.2022 між ТОВ «Компанія «Алтекс» (покупець) та фірмою «BSK RETURN Spolka Akcyjna Zawierce» (продавець) було укладено контракт №1-22 (а.с.18, 94, переклад 19-21), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар, який зазначено у специфікаціях.

Згідно із пунктом 1.2 вказаного контракту специфікації є невід`ємною частиною контракту і додаються до нього відповідно до підписання їх сторонами.

На виконання умов вказаного контракту та згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №FS2/248/06/2023 від 02.06.2023 (а.с.27, переклад 28) компанія «BSK RETURN Spolka Akcyjna Zawierce» поставила позивачу товар загальною вартістю 107 705,78 Злотих.

05.06.2023 з метою здійснення митного оформлення товару 1: «Прутки стальні без подальшого оброблення, після гарячого прокатування з легованої сталі: Пруток круглого поперечного перерізу діаметром 110 мм: сталь 16MnCr5/ 20MnCr5 - з вмістом С - 0,18% Пруток круглого поперечного перерізу діаметром 115 мм: сталь 16MnCr5/20MnCr5 - з вмістом С- 0,18%сталь 16MnCrS5/20MnCrS5 - з вмістом С - 0,18%. Виробник - Cognor SA Oddzial HSJ W Stalowej Woli. Торгівельна марка Cognor. Країна виробництва - Польща(PL)»; товару 2: «Прутки стальні без подальшого оброблення, після гарячого прокатування з легованої сталі: Пруток круглого поперечного перерізу діаметром 70мм: сталь 16MnCr5/20MnCr5- з вмістом С - 0,18% Пруток круглого поперечного перерізу діаметром 65мм: сталь 16MnCr5/20MnCr5- з вмістом С - 0, 18%. Виробник CMC Poland Sp z.o.o . Торгівельна марка - СМС Commercial Metals. Країна виробництва - Польща(PL)»; товару 3: «Прутки стальні без подальшого оброблення, після гарячого прокатування з конструкційної сталі: Пруток круглого поперечного перерізу діаметром 75мм: сталь C45E - з вмістом С - 0,43%сталь C45R - з вмістом С - 0,45%. Виробник - CMC Poland Sp z.o.o. Торгівельна марка - СМС Commercial Metals. Країна виробництва - Польща(PL)» декларантом позивача подано до Волинської митниці МД №23UA205050039374U0. Митна вартість визначена за першим методом - за ціною договору (контракту) (а.с.13-15, 84-85).

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №1-22 від 22.11.2022, специфікація №5 від 01.06.2023 до вказаного контракту, рахунок-проформа №FS 1/248/06/2023 від 01.06.2023, рахунок-фактура (інвойс) №FS2/248/06/2023 від 02.06.2023, платіжна інструкція №27JBKLN4 від 12.04.2023, митна декларація країни відправлення №23PL331020E0543393 від 02.06.2023, автотранспортна накладна (CMR) від 02.06.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (а.с.18-36, 94, 96 зворот-99, 100 зворот, 101 зворот-102).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається виписку з бухгалтерської документації; прайс-листи, каталоги товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.103).

У відповідь на вказане повідомлення декларант подав заяву від 07.06.2023 №50/05-363 АЛТ (а.с.43, 97 зворот), платіжну інструкцію №34JBKLN6 від 02.06.2023 (а.с.44, 101) та контракт від 21.12.2022 №9А (а.с.45-46, 95, переклад 47-49).

У листі від 07.06.2023 позивач повідомив митний орган, що надати додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару згідно МД №23UA205050039374U0, немає можливості (а.с.100).

07.06.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000256/2 (а.с.16-1, 85 зворот.-86) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/032732 (а.с.87).

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- в проформі № FS 1/248/06/2023 термін оплати 01.06.2023, сума 109 770,07 Злотих, а в інвойсі термін оплати 02.06.2023, сума 107 705,78 Злотих;

- специфікація до контракту №5 від 01.06.2023 на суму 109 770,07 Злотих, а в платіжній інструкції №27JBKLN4 від 12.04.2023 сума 95 546 Злотих та посилання на специфікацію до контракту №3;

- сума в копії митної декларації країни відправлення 91 531 Злотих, що не відповідає сумі в інвойсі, специфікації, платіжній інструкції, проформі.

Згідно із статтями 53-54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Надано платіжну інструкцію та контракти, згідно якого імпортер відправляє свою продукцію на експорт.

Інші документи декларант відмовився надавати, про що зазначено в заяві б/н від 07.06.2023.

Сума в копії митної декларації країни відправлення 91 531 Злотих, не відповідає сумі в інвойсі, специфікації, наданій платіжній інструкції, проформі.

В контракті №9А від 21.12.2022 не зазначено, яку саме продукцію підприємство експортує та яке відношення до цієї продукції має товар, митне оформлення якого здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

За умови надання, згідно статті 53 МК України документів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об`єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 26 (статті 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС. Рівень митної вартості становить: товар №1: 17 PLN/кг (МД від 01.04.2023 №UA100330/2023/136973); товар №2: 11,15 PLN/кг (МД від 20.07.2022 №UA100340/2022/514097).

08.06.2023 декларант подав МД №23UA205050040257U0, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України (а.с.50-5, 103 зворот.-104).

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України(далі -МК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою-третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «прутки стальні без подальшого оброблення», за основним методом (за ціною договору (контракту).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Зокрема, були подані: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №1-22 від 22.11.2022, специфікація №5 від 01.06.2023 до вказаного контракту; рахунок-проформа №FS 1/248/06/2023 від 01.06.2023, рахунок-фактура (інвойс) №FS2/248/06/2023 від 02.06.2023, платіжна інструкція №27JBKLN4 від 12.04.2023, митна декларація країни відправлення №23PL331020E0543393 від 02.06.2023, автотранспортна накладна (CMR) від 02.06.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (а.с.18-36, 94, 96 зворот-99, 100 зворот, 101 зворот-102).

Так, контрактом від 22.11.2022 №1-22, укладеним між ТОВ «Компанія «Алтекс» (покупець) та фірмою «BSK RETURN Spolka Akcyjna Zawierce», визначено предмет контракту, умови постачання, ціну і вартість контракту, порядок розрахунків, умови здачі (приймання) продукції (а.с.18, переклад 19-21).

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 вказаного контракту продавець продає, а покупець купує товар, який зазначено у специфікаціях. Специфікації є невід`ємною частиною контракту і додаються до нього відповідно до підписання їх сторонами.

Відповідно до пункту 2.1 контракту кількість товару, що постачається продавцем, має відповідати кількості, що зазначена у відвантажувальних товаросупровідних документах.

Нормами пунктів 3.1, 3.2. контракту визначено, що умови постачання товару узгоджуються сторонами у специфікаціях. Продавець постачає товар протягом 10 календарних днів після підписання сторонами специфікації на постачання товару.

Відповідно до пунктів 4.1, 5.1 ціни товару та умови оплати узгоджуються сторонами у специфікаціях.

Згідно із специфікацією від 01.06.2023 №5 сторони контракту від 22.11.2022 №1-22 домовилися про поставку товару в кількості 22 095 т на загальну суму 109 770,07 Злотих. За товар зазначений у цій специфікації покупець проводить 100% передоплату (а.с.22, переклад 23).

Фактична оплата за товар в сумі 109 770,07 Злотих була здійснена позивачем, перед відвантаженням товару, як це передбачено у специфікації від 01.06.2023 №5, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.06.2023. В графі «Призначення платежу» зазначено реквізити вищезазначеного контракту та специфікації (а.с.44).

Стосовно доводів митного органу про те, що в проформі №FS 1/248/06/2023 термін оплати 01.06.2023, сума 109 770,07 Злотих, а в інвойсі термін оплати 02.06.2023, сума 107 705,78 Злотих, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, у рахунку-проформі №FS 1/248/06/2023 від 01.06.2023, рахунку-фактурі (інвойсі) №FS2/248/06/2023 від 02.06.2023 та специфікації від 01.06.2023 №5 до зовнішньоекономічного контракту від 22.11.2022 №1-22, визначена однакова ціна за одиницю, а саме: товару №1 - 5,727 Злотих/кг та Товару №2 - 4,617 Злотих/кг.

Згідно із пунктом 6.1. контракту прийом і здача продукції за кількістю проводиться за рахунком-фактурою й товаросупровідними документами.

При цьому, умовами специфікації від 01.06.2023 №5 було визначене допустиме відхилення фактичної ваги товару під час відвантаження +/- 10% (а.с. 22, переклад 23).

На виконання умов вказаного контракту та згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №FS2/248/06/2023 від 02.06.2023 компанія «BSK RETURN Spolka Akcyjna Zawierce» поставила позивачу товар загальною вартістю 107 705,78 Злотих (а.с.27, переклад 28) та загальною вагою кількості 21 740 т, що підтверджується автотранспортною накладною (CMR) від 02.06.2023 (а.с.35).

Ціна товару в рахунку-фактурі (інвойсі) №FS2/248/06/2023 від 02.06.2023 (107 705,78 Злотих) відповідає митній вартості, зазначеній в МД №23UA205050039374U0 від 05.06.2023 (графа 22).

З урахуванням зазначеного, розбіжності у загальній вартості товару, про які вказує митний орган зумовлені виключно кількістю поставленого товару, а саме: згідно із специфікацією від 01.06.2023 №5 очікувана кількість партії товару, що поставляється складає 22 095 т, тоді як фактична кількість відвантаженого товару згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №FS2/248/06/2023 від 02.06.2023 становить 21 740 т.

При цьому, суд констатує, що відхилення фактичної ваги товару під час відвантаження не перевищує допустиме +/- 10% від кількості товару, визначеної у специфікації від 01.06.2023 №5, що відповідає умовам поставки, викладеним у такій специфікації.

Також як вбачається із матеріалів справи, у листі від 07.06.2023 №50/05-363 АЛТ, наданому у відповідь на електронне повідомлення митниці, позивач пояснював, що вартість товару, зазначена продавцем у рахунку-проформі №FS 1/248/06/2023 від 01.06.2023, виставлена для проведення попередньої оплати, виходячи з теоретичної ваги металу. При відвантаженні на автомобіль метал фактично зважується та відповідно до фактичної ваги зважених на автомобілях прутків металу коригується і їхня вартість. За результатами операції або продавець повертає надлишок попередньої оплати, або покупець доплачує залишок суми (а.с.43, 97 зворот).

Окрім того, той факт, що оплата за товар була проведена позивачем 02.06.2023, а не 01.06.2023, як було передбачено у рахунку-проформі №FS 1/248/06/2023 від 01.06.2023, на думку суду, жодним чином не впливає на заявлену митну вартість, оскільки як уже зазначалося вище фактична оплата за товар відбулася перед відвантаженням товару, як це передбачено у специфікації від 01.06.2023 №5 та вартість товару сплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №34JBKLN6 від 02.06.2023.

У листі від 07.06.2023 №50/05-363 АЛТ, з приводу таких сумнівів митного органу, позивач зауважив, що у рахунку-проформі вказаний термін оплати бажаний для продавця, а фактично за згодою сторін оплату проведено 02.06.2023.

Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що специфікація до контракту №5 від 01.06.2023 на суму 109 770,07 Злотих, а в платіжній інструкції №27JBKLN4 від 12.04.2023 сума 95546 Злотих та посилання на специфікацію до контракту №3, суд виходить із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митницею було надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому було зазначено про вказані недоліки та необхідність надання додаткових документів, у відповідь на яке в заяві від 07.06.2023 №50/05-363 АЛТ (а.с.43, 97 зворот) позивач пояснив, що платіжне доручення №27JBKLN4 від 12.04.2023 подане помилково, вірним слід вважати платіжне доручення №34JBKLN6 від 02.06.2023 (а.с.44,101) на підтвердження сплати вартості товару, визначеної у специфікації №5 та рахунку-проформі, в розмірі 109 770,07 Злотих.

Вказані обставини підтверджується представником відповідача у відзиві на позовну заяву, однак це не вплинуло на прийняття оскарженого рішення, в графі 33 якого повторно вказано про такі недоліки.

Також в оскаржуваному рішенні митний орган вказує, що сума в копії митної декларації країни відправлення 91 531 Злотих, що не відповідає сумі в інвойсі, специфікації, платіжній інструкції, проформі.

Разом з тим, судом встановлено, що вартість товару згідно із митною декларацією країни відправлення №23PL331020E0543393 від 02.06.2023 (а.с.31-32, переклад 33-34) становить не 91 531 Злотих, як вказує відповідач, а 107 205 Злотих (15674 + 46173 +45358).

Суд зауважує, що визначаючи вартість товару в сумі 91 531 Злотих, відповідач очевидно сумував вартість товару №2 та №3 (46173 Злотих та 45358 Злотих), однак не врахував вартість товару №1 (15674 Злотих).

При цьому, суд враховує доводи позивача про те, що вартість товарів включає в себе витрати постачальника на доставку товару до митного складу у місті Ковель Волинської області, у зв`язку із чим у митній декларації країни відправлення вартість товару визначена без включення витрат на його доставлення до місця призначення, оскільки як вбачається із пункту 3.1. контрактом від 22.11.2022 №1-22, умовами поставки продукції дійсно визначено FСА м. Ковель, Україна за Інкотермс 2010.

Вказане також підтверджується листом постачальника BSK RETURN iSpol-ka Akcyjna від 27.06.2023, яким повідомлено, що декларацію №23PL331020E0543393 було складено згідно митного права Республіки Польща, за умови поставки товару згідно правил СРТ Інкотермс, від вартості у фактурі слід відняти вартість поставки від польського кордону до місця призначення (а.с.53, переклад 54), а також листом митного представника постачальника компанії Eurosud S.A. від 27.06.2023, в якому зазначено, що у зв`язку із вказаним вартість товару буде завжди відрізнятися у декларації від вартості за фактурою (а.с.55, переклад 56).

Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

Окрім того, митні декларації країни відправлення не є документами, які підтверджують митну вартість товару, тому митний орган не міг посилатися на виявлені у них та у інвойсах розбіжностях.

У митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Митну декларацію, цінову інформацію якої використано для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу, відповідач суду не надав.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 07.06.2023 №UA205050/2023/000256/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 138 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані зі сплатою судового збору, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

У заяві про компенсацію судових витрат (а.с.126-127) позивач просив при задоволенні даного адміністративного позову стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань митниці понесені витрати на правничу допомогу в сумі 26 800,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що 15.06.2023 між адвокатським бюро «Бігдан Олексій» та позивачем був укладений договір про надання правової допомоги. Вказаним договором передбачено, що адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду необхідну правову допомогу з питань скасування рішення, прийнятого Волинською митницею, яким здійснено коригування митної вартості ввезеного клієнтом товару на митну територію України (а.с.132).

Відповідно до пункту 3.1. договору визначення розміру винагороди (гонорару), який сплачується клієнтом на користь бюро, умови строки, порядок розрахунків, сторони обговорюють в додатку до цього Договору, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно із пунктом 1 додатку №1 від 01.07.2023 до договору про надання правової допомоги від 15.06.2023 гонорар (винагорода) бюро за надання правничої допомоги за договором складається з гонорару за фактично надані послуги, виходячи з кількості витраченого часу.

Сторони домовилися, що вартість години бюро під час надання послуг складає 1675,00 грн, що відповідає розміру адвокатського гонорару за годину, яку рекомендовано Радою адвокатів Харківської області згідно рішення №13/1/7 від 21.07.2021 (пункт 2 додаткової угоди).

Відповідно до пункту 2.1 додатку №1 від 01.07.2023 до договору про надання правової допомоги від 15.06.2023 за наслідками надання, зазначених у пункту 1.1. додатку послуг, бюро складає акт виконаних робіт та направляє його для підписання клієнту.

Із акту виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 15.06.2023 слідує, що бюро виконало, а позивач прийняв наступні послуги за договором: збір, правовий аналіз інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи, в тому числі правових висновків Верховного Суду 8 годин, що складає 13400,00 грн; забезпечення перекладу документів, необхідних для формування додатків до позовної заяви та складених іноземними мовами на державну мову 2 години, що складає 3 350,00 грн; складення позову, формування додатків до позову, подання позову 4 години, що складає 6 700,00 грн; складення, подання відповіді на відзив 2 години, що складає 3 350,00 грн. Всього надано послуг в кількості 16 годин на суму 26 800,00 грн (а.с.133).

Згідно із пунктом 2.2 додатку №1 від 01.07.2023 до договору про надання правової допомоги від 15.06.2023 клієнт зобов`язаний сплатити вартість наданих бюро послуг, відображених в акті виконаних робіт в строк 10 календарних днів з дати прийняття рішення місцевим адміністративним судом, шляхом внесення в касу бюро або перерахуванням на розрахунковий рахунок.

Таким чином, у даному випадку виходячи із умов договору строк оплати витрат на правову допомогу для позивача ще не настав.

Представник відповідача у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (а.с.149-152) не погодилася із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу. Вказує, що визначений обсяг часу та розмір оплати є надмірно високим, оскільки зважаючи на досвід роботи та практичні навички, адвокат володіє знаннями у цій сфері. Послуга зі складення відповіді на відзив є тільки правом позивача, проте не обов`язком, визначеним КАС України, а її написання не потребувало вивчення нових документів. Послуга із здійснення перекладу документів надавалася іншими особами. Предметом даного позову є лише одне рішення про коригування митної вартості товару, що не потребувало значних затрат часу для вивчення обставин справи та документів.

Окрім того, звертає увагу, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації та запровадженням по всій території України воєнного стану, виникла необхідність перерозподілу бюджетних коштів, виділених Волинській митниці, на потреби Збройних Сил України, що призвело до відсутності бюджетного фінансування на поточні потреби митниці, в тому числі і сплату витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що збір, правовий аналіз інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи, в тому числі правових висновків Верховного Суду та складення позову, формування додатків до позову, подання позову є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Також на думку суду, вказана в акті виконаних робіт кількість затраченого часу на надання послуги з підготовки відповіді на відзив (2 години) є завищеною, оскільки зміст відповіді на відзив в більшій частині відтворює доводи позовної заяви, а відтак її написання не вимагало від представника позивача значної кількості часу.

Крім того, переклад документів здійснений перекладацьким агентством «Гольфстрім», проте в матеріалах справи відсутні докази укладення відповідного договору між адвокатським бюро та перекладацьким агентством на здійснення перекладу документів позивача, також відсутні документи, що підтверджують вартість послуг перекладача за проведений переклад та оплату вказаних послуг.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, спірні правовідносини регулюється нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування, є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг. Вартість послуг перекладача є непідтвердженою.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі, до 5000,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 9097,30 грн, в тому числі судовий збір в сумі 4097,30 грн, сплачений відповідно до платіжних інструкцій від 03.07.2023 та від 02.08.2023 (а.с.11-12) та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 07.06.2023 №UA205050/2023/000256/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алтекс» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в сумі 9097,30 грн (дев`ять тисяч дев`яносто сім грн 30 коп).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алтекс» (45007, Волинська область, місто Ковель, вулиця Варшавська, 1, код ЄДРПОУ 35829353);

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій