Ухвала

від 06.03.2024 по справі 380/30684/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

справа № 380/30684/23

06 березня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Чаплик І.Д.

секретар судового засідання Слободянюк В.В.

за участю:

представника прокуратури Шимін Н.М.

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Управління з питань цивільного захисту населення та територіальної оборони Львівської міської ради, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області та Львівської районної державної адміністрації Львівської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод «Металіст» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в

Франківська окружна прокуратура м. Львова (адреса місцезнаходження: 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85; РНОКПП: 0291003129) звернулась до суду із позовом в інтересах держави в особі Управління з питань цивільного захисту населення та територіальної оборони Львівської міської ради (79019, м. Львів, вул. Донецька, 7; ЄДРПОУ: 08548401), Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (79008, м. Львів, вул. Підвальна, 6; ЄДРПОУ: 38627339), Львівської районної державної адміністрації Львівської області (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18; ЄДРПОУ: 44046683) до Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод «Металіст» (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Курмановича, 2; ЄДРПОУ: 20812421), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод «Металіст» щодо невжиття заходів щодо приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту №48627, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Курмановича;

зобов`язати Товариство з додатковою відповідальністю «Львівський завод «Металіст» (Код ЄДРПОУ 20812421 79040, м. Львів, вул. Генерала Курмановича, 2) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту №48627, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Курмановича, 2, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Суд ухвалою від 03.01.2024 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою від 09.02.2024 суд постановив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 06 березня 2024 року о 13:00 год. у приміщенні Львівського окружного адміністративного суду (м.Львів, вул.Чоловського, 2).

Ухвалою від 06.03.2024, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, суд ухвалив задовольнити клопотання представника прокуратури та замінити процесуальний статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління з питань цивільного захисту населення та територіальної оборони Львівської міської ради, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, Львівської районної державної адміністрації Львівської області на позивачів у справі, в особі яких Франківською окружною прокуратурою м. Львова в інтересах держави подано вказаний позов.

У підготовчому засіданні 06.03.2024 поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження в даній справі до набрання законної сили постановою об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у адміністративній справі №260/4199/22.

Представник прокуратури проти зупинення провадження у справі не заперечив.

При розгляді питання про зупинення провадження у справі суд виходить із такого.

Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов`язкове і факультативне. Факультативне зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли суд має право зупинити провадження у провадженні з урахуванням обставин справи та позицій сторін. Факультативними є підстави, передбачені ч. 2 ст. 236 КАС України.

Пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Адміністративно-процесуальне законодавство України не містить дефініції терміну «подібні правовідносини».

Тлумачення визначення «подібності правовідносин» міститься, зокрема, у ряді постанов Верховного Суду, а саме: від 13.02.2019 у справі № 802/3999/15-а, від 03.07.2019 у справі № 826/27404/15, від 22.12.2022 у справі №540/461/21, від 18.01.2023 у справі №600/1549/21-а тощо.

За змістом вказаних постанов подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Як встановлено судом з ЄДРСР, на розгляді Верховного Суду перебуває касаційна скарга заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року у справі №260/4199/22 про повернення позовної заяви на підставі пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України в адміністративній справі за позовом Керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міжгірської селищної ради, про зобов`язання вчинити певні дії.

Предметом спору у вищевказаній адміністративній справі є зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №25812, що знаходиться за адресою вул. Возз`єднання, 4 смт Міжгір`я, Хустського району Закарпатської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту" затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579.

Звернення прокурора до суду з позовом у вказаній справі обумовлено бездіяльністю ГУ ДСНС у Закарпатській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.05.2023 відкрите касаційне провадження за цією касаційною скаргою, а ухвалою від 25.01.2024 справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Підставою для передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 25.01.2024 у справі №260/4199/22 колегія суддів зазначила, що під час застосування статті 53 КАС України та статті 23 Закону № 1697-VII у спорах за позовом прокурора про зобов`язання суб`єкта (балансоутримувача) привести захисну споруду цивільного захисту (сховище) у належний стан сформувалася різна практика серед судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Зокрема, у справах № 820/5164/15 та 825/1682/15-а, Верховний Суд констатував про обов`язок балансоутримувача щодо зберігання майна цивільної оборони та підтримання його у належному стані, а у випадку пошкодження - приведення у стан готовності до експлуатації (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 25.07.2019 та від 24.06.2020 відповідно).

Разом із тим, у постановах від 27.04.2020 у справі № 826/10807/16, від 12.08.2020 у справі № 820/1381/17, від 24.06.2020 у справі № 820/5875/16 та від 09.08.2019 у справі № 520/2796/19 Верховний Суд у складі колегії суддів цієї ж судової палати Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для звернення до адміністративного суду прокурора в інтересах держави (за наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції) з позовом про зобов`язання власника суб`єкта господарювання забезпечити виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також вимог приписів уповноваженого органу. Так, у цих постановах Верховний Суд констатував, що здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, які, у визначений законом спосіб, реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

У подальшому колегією суддів цієї ж Судової палати у постановах від 03.08.2023 у справі № 260/4120/22, від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22, від 29.08.2023 у справі № 160/9125/22, від 05.09.2023 у справі № 260/4044/22 сформовано правову позицію, що КЦЗ України не передбачено право ДСНС на звернення до суду як позивача із заявленими позовними вимогам, відтак у прокурора також немає права на звернення до суду з такими вимогами в особі цього органу.

На противагу наведеним вище підходам у постанові від 22.11.2022 у справі № 420/7463/20, у якій вирішувалося питання звернення прокурора до суду в інтересах держави, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що спеціальним законом, а саме - Кодексом України про надра не передбачено право Кабінету Міністрів України, Державної регуляторної служби України або іншого органу звертатися з позовом до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності державних органів у правовідносинах, що виникають у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

У постанові від 28.02.2023 у справі № 380/9160/21, де прокурор в особі Державної екологічної інспекції звернувся до суду із позовом до міської ради про визнання протиправної бездіяльності щодо непроведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи та закріплення їх в натурі, та зобов`язання вчинити ці дії, колегія суддів цієї ж Судової палати дійшла висновку про наявність у прокурора права на звернення до суду, оскільки ключовою підставою для визначення права прокурора на звернення до суду із цим позовом є встановлення факту невжиття територіального органу Держекоінспекції, на яку покладено повноваження щодо контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів, дій щодо захисту інтересів держави. При цьому, колегією суддів враховано, що у цій справі подання прокурором адміністративного позову мало на меті захист "інтересів держави".

Аналогічний підхід застосовано у постанові від 25.01.2023 у справі № 360/4159/21, де прокурор зазначив, що Держекоінспекція у Луганській області неодноразово виносила приписи відповідачу щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо поводження з відходами, проте протягом тривалого терміну ці приписи так і не були виконані, і прокуратурі було повідомлено про відсутність намірів звернутися із позовом до суду. Зазначене, як констатував Суд, свідчить про невжиття Держекоінспекцією у Луганській області дій щодо захисту інтересів держави. За висновком Суду, незвернення державного органу на виконання покладених на нього завдань щодо охорони навколишнього природного середовища з позовом до суду, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів у суді.

Враховуючи наведену вище судову практику, що сформувалася серед різних судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час застосування статті 53 КАС України та статті 23 Закону № 1697-VII, колегія суддів у цій справі вважає, що у зазначених справах Верховний Суд дійшов протилежних за змістом висновків щодо можливості/неможливості звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави.

Окрім цього, на сьогодні склалася різна практика щодо означеного питання і в судах першої та апеляційної інстанцій.

Так, у справах № 160/11353/22, № 160/8894/22, № 160/14651/22, № 560/10319/22, № 320/3128/23, № 620/8815/22, № 620/6785/22, № 260/4120/22, № 260/4199/22, № 260/4044/22 суди дійшли висновку про відсутність у прокурора права на звернення до суду із позовом в особі територіального органу ДСНС України про зобов`язання суб`єкта (балансоутримувача) привести захисну споруду цивільного захисту (сховище) у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовність до укриття населення).

Протилежних висновків дійшли суди попередніх інстанцій у справах № 280/1532/23, № 240/24144/22, № 600/809/23-а, № 560/9769/22, № 420/6185/22 та інші.

З огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 53 КАС України та статті 23 Закону № 1697-VII в частині повноважень прокурора щодо захисту інтересів держави шляхом реалізації права на звернення в особі суб`єкта владних повноважень до суду із позовом, Верховний Суд визнав очевидною необхідність формування єдиної правозастосовної практики з означеного питання.

Ухвалою від 07.02.2024 суддею-доповідачем закінчено підготовку справи №260/4199/22 до касаційного розгляду та призначено вказану справу до розгляду в порядку письмового провадження, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд приходить до висновку, що спірні правовідносини, які є предметом розгляду у адміністративній справі №380/30684/23, є подібними до правовідносин у справі №260/4199/22, оскільки у справі, що розглядається, предметом спору є зобов`язання відповідача привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 за позовом прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області. Таким чином, правові висновки об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зроблені за результатами розгляду справи № 260/4199/22, матимуть значення для вирішення справи №380/30684/23.

Консультативна рада європейських суддів зазначила, що однакове та уніфіковане застосування закону обумовлює загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність (пункт 1 Висновку № 20 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо ролі судів у забезпеченні єдності застосування закону від 10 листопада 2017 року).

У свою чергу, Венеціанська комісія зауважила, що "у системі забезпечення незалежності суддів вищі суди забезпечують єдність судової практики на всій території країни через свої рішення по окремих справах (пункт 71 Доповіді Венеціанської комісії "Європейські стандарти в сфері судочинства систематичний огляд" (Висновок від 3 жовтня 2008 року № CDL-JD (2008)002). Незалежність у структурі судової системи; Доповідь Венеціанської комісії щодо незалежності судової системи: незалежність суду (Висновок від 16 березня 2010 року № CDL-AD (2010)004).

Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішення "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), № 40160/12, пункт 123), згідно з якою забезпечуючи юридичну визначеність суд гарантує дотримання принципу ефективного здійснення правосуддя.

Враховуючи заявлені позивачем вимоги по даній справі, неоднакові на час розгляду даної справи підходи суду касаційної інстанції під час вирішення питання щодо права прокурора на звернення до суду із позовом в особі територіального органу ДСНС України про зобов`язання суб`єкта (балансоутримувача) привести захисну споруду цивільного захисту (сховище) у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовність до укриття населення), суд дійшов висновку, що розгляд цієї справи є об`єктивно неможливим до прийняття рішення об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за наслідками розгляду касаційної скарги у межах справи №260/4199/21, тому провадження у справі за позовом Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Управління з питань цивільного захисту населення та територіальної оборони Львівської міської ради, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області та Львівської районної державної адміністрації Львівської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод «Металіст» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії підлягає зупиненню.

Керуючись ст. ст. 236, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в

зупинити провадження у справі №380/30684/23 за позовом Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Управління з питань цивільного захисту населення та територіальної оборони Львівської міської ради, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області та Львівської районної державної адміністрації Львівської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод «Металіст» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили постановою об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №260/4199/22.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.

Повний текст ухвали складено 07.03.2024.

Суддя Чаплик І.Д.