Рішення

від 27.02.2024 по справі 400/12057/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 р. № 400/12057/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинов І. А. за участю секретаря судового засідання Суліменко І.А. розглянув за правилам загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Баштанське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства"Ліси України", вул. Полтавська, 10,м. Баштанка,Миколаївська обл., Баштанський р-н,56101, до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2023 року № 602314290706,За участю:

Від позивача: Щербюка О.Ю.,

Від відповідача: Косовської І.В.

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Баштанське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі позивач або підприємство) звернулось до суду з позовом до Голового управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 03.008.2023 № 602314290706.

В обґрунтування позовних вимог повивач зазначив, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, оскільки ним вручено наказ про її проведення лише під час її проведення, а не до її початку, тому акт перевірки, отриманий в результаті документальної перевірки, проведеної з порушенням порядку, встановленого законом. Також, у період з 16.04.2019 по 28.12.2021 відповідач застосував санкції, що суперечить пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України. Крім того, на момент винесення спірного податкового повідомлення - рішення санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР) до 01.01.2022 були передбачені в інших розмірах, ніж в тих, що застосував відповідач.

Ухвалою від 02.10.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що під час перевірки податковою було встановлено порушення позивачем норм Закону № 265/95-ВР, розрахунок санкцій було проведено за порушення з 01.01.2022 по день закінчення перевірки на підставі п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також, контролюючий орган правильно визначив повторність порушень, допущених позивачем під час проведення вказаної перевірки, а також фахівцями ГУ ДПС у Миколаївській області не порушені строки давності, оскільки спеціальним законом, який регулює питання касової дисципліни є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон про РРО). При цьому, під час вирішення питань, не врегульованих цим Законом застосуванню підлягають приписи ПК. Відтак, спірне податкове повідомлення рішення є правомірним.

Від обох сторін до суду надходили додаткові пояснення у справі.

Ухвалою від 20.12.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження.

19.01.2024 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду.

27.02.2024 суд ухвалив скорочене рішення у судовому засіданні за участю представників позивача та відповідача, яким у задоволенні позову відмовлено.

Суд вирішуючи спір, виходив з наступного.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 01.02.2022 № 160-п, в зв`язку з прийняттям рішення про припинення юридичної особи проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Володимирське ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ( ЄДРПОУ 00152603), яке припинено шляхом реорганізації і приєднано до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «БАШТАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО», за період з 01.01.2019 по 08.02.2022 з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль якого покладено на контролюючі органи, та за період з 01.01.2019 по 08.02.2022 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки податковою складено акт від 22.02.2022 № 11/14-9-07-06/0015603, за висновками якого податковим органом встановлено порушення позивачем:

- п. 1, 2 ст. Закону № 265/95-ВР, в частині проведення розрахунків із споживачами з наданням різних послуг в період з 02.04.2019 по 31.12.2021 на суму 91 992,20 грн без застосування РРО, без роздрукування та без видачі особам, які платили за спожиті послуги, розрахункових документів;

- п. 1, 2, 5, 6 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, п . 25 Постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині проведення розрахунків з споживачами з реалізації відстрільних карток та ліцензій на добування різної дичини на суму 407 852 грн без застосовування КОРО та без видачі особам, які платили за картки, розрахункових документів;

- п. 63.3 ст 63 Податкового кодексу України, п. 8.4, 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 09.12.2011 № 1588 в частині несвоєчасного надання до контролюючого органу повідомлення за формою № 20-ОПП про оновлену інформацію об`єкта оподаткування в термін до 14.02.2022 включно, фактично подано 16.02.2022;

- п. 1, ч. 2 ст. 6 та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування єдиного внеску на додаткову базу за рахунок самостійного донарахуваня: заниження на суму 522.12 грн за серпень 2020, заниження на суму 522,12 грн за листопад 2020.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 03.08.2023 року № 602314290706 про застосування санкцій на суму 742 491,30 грн за без застосування РРО, без роздрукування та без видачі особам, які платили за спожиті послуги, розрахункових документів та проведення розрахунків з споживачами з реалізації відстрільних карток та ліцензій на добування різної дичини без застосовування КОРО та без видачі особам, які платили за картки, розрахункових документів.

Предмет адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульований положеннями Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995, Податковим кодексом України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.5. статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Підставою для проведення перевірки Головним управлінням ДПС у Миколаївській області визначено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, з урахуванням вимог п.102.1 ст.102, п. 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Податкового Кодексу України з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2019 по 08.02.2022 з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль якого покладено на контролюючі органи, та за період з 01.01.2019 по 08.02.2022 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як встановлено зі змісту наказу перевірка проводилась з 09.02.2022.

З врахуванням положень п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки вручено під підпис 09.02.2022, в той самий день, але до початку перевірки.

Також, в Акті перевірки викладено, що копію наказу на проведення документальної виїзної перевірки вручено 09.02.2022.

Тобто, перевірка розпочалась вже після отримання платником копії наказу та ознайомлення під підпис уповноваженої особи позивачем за довіреністю з направленнями на право проведення перевірки.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового Кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до п. 78.5 ст. 78 Податкового Кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, посадові особи податкового органу діяли в межах своїх повноважень з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а саме:

перед початком перевірки платнику податків була вручена завірена копія наказу про проведення перевірки з усіма реквізитами, що передбачені Податковим кодексом;

перед початком перевірки платнику податків були пред`явлені направлення на проведення перевірки з усіма реквізитами, що передбачені Податковим кодексом;

при пред`явленні направлень платнику податків посадові особи платника податків розписалися у направленнях із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення з направленнями та розписались в отриманні особисто копії наказу на проведення перевірки.

Тільки після виконання вищезазначених дій посадові особи податкового органу були допущені до проведення документальної виїзної перевірки і фактично розпочали перевірку.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що контролюючим органом були дотримані положення чинного законодавства щодо порядку призначення та проведення перевірки.

Щодо розміру застосованих відповідачем штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового Кодексу та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» пункт 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР викладено у такій редакції: «при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку». Тобто, з 01 січня 2015 року суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п. 1, п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані: 1. проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. 2. надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операці.

Згідно статті 10 Закону № 265/95-ВР, перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов`язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Відповідно до п.7 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями ( далі Постанова № 1336) визначено перелік, в тому числі : роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, селища;

Відповідно до п.2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов`язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у: пунктах 4 і 7 переліку - 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Згідно з п. 5, п. 6 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані:

5. у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

6. забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Розрахунок штрафних санкцій за результатами перевірки позивача до акту документальної позапланової виїзної перевірки від 22.02.2022 № 1168/14-29-07- 06/00152603 містить детальне пояснення накладених в ППР фінансових санкцій.

Так, за порушення, вчинене вперше, яке вказано у касовому ордері в сумі 2700 грн застосовано 100% фінансових санкцій. Надалі, за кожне порушення нараховано 150 % від суми, на яку застосовується фінансова санкція, і, так, за кожне наступне вчинене позивачем порушення з 01.01.2022 по день закінчення перевірки (на підставі п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Таким чином, загальна сума порушення позивача ( 91992,20 грн.) складається: 1) за порушення, вчинене вперше 2700 грн.; 2) коли санкція застосовувалася ( після 01.01.2022) 89292,20 грн, отримали суму, на яку застосовується фінансова санкція 133938,30 грн., тому загальна сума штрафу, яка складає 150% від суми, становить 136638,30 грн. Аналогічний розрахунок виконаний по відношенню до всіх порушень, на встановлені суми за послуги на території сіл і селищ Баштанського району.

Щодо повторності адміністративних правопорушень, 21 січня 2020 року Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду визначив практику у такій категорії справ, яка встановлює, що відповідно до ч.1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (ч.1 ст.115 ПК України).

Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 265/95-ВР (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. До суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) з порушенням вимог Закону № 265, відповідно до пункту 1 статті 17 та п.11 розділу II Закону № 265 тимчасово, до 1 січня 2022 року застосовуються фінансові санкції.

У статті 2 Закону №265/95-BP визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону №265/95-ВР)

Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 3 Закону №265/95-BP, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Таким чином, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок застосовувати РРО при здійсненні операції, яка полягає у прийманні від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів (послуг).

Наказом Мінфіну від 14.06.2016 року № 547, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за N 918/29048, затверджено порядки щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій Розділом II Порядку реєстрації РРО встановлено, що при реєстрації в контролюючих органах РРО присвоюється фіскальний номер Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС відповідно до алгоритму його формування. Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації РРО і зберігається за РРО до дати скасування його реєстрації. Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується. Під час фіскалізації до фіскальної пам`яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення фіскального номера до фіскальної пам`яті РРО Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб`єктом господарювання. При цьому РРО повинен унеможливити подальший вихід з фіскального режиму роботи. Фіскальний номер РРО зазначається у всіх розрахункових документах/електронних розрахункових документах, чеках усіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО. Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб`єкта господарювання як платника податків. Суб`єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб`єкт, територіальної громади.

Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 року по справі № 815/4014/16 зробив висновок, щодо тлумачення відповідальності передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону Закону №265/95-BP. Закон №265/95 не містить визначення понять видів порушень, за які встановлює відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій до суб`єктів господарювання, і не розкриває їх змісту. Проте в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення. Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб`єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення. Натомість триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Аналізуючи зазначене Верховний Суд відзначив, що диспозиція пункту 1 частини 1 статті 17 Закону №265/95 говорить, що кваліфікуючою ознакою згідно якої можна віднести правопорушення до повторно вчиненого є обставина його виявлення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом. Вважаю за необхідне зазначити, що у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (ч.1 ст.115 ПК України). Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки (схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.01.2020 року в справі № 820/11382/15).

Отже, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правильно визначив повторність порушень, допущених позивачем під час проведення вказаної перевірки.

Щодо граничних строків застосування штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Так, системний аналіз приписів податкового законодавства вказує на те, що усі строки, передбачені ПК, умовно поділяються на два види: 1) строки давності, врегульовані ст.102 ПК; та 2) процедурні строки: термін проведення перевірки, строк на оформлення і надіслання платнику податків акта перевірки; строк складання та надіслання податкового повідомлення-рішення; подання та розгляду заперечень тощо.

Відповідно до абз.10 п.522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID 19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Структурний текстовий аналіз п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК (в редакції, що набула чинності з 27.05.2022 на підставі Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ) свідчить про те, що законодавець поновив саме процедурні строки: «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок; оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки; та прийняття рішення за результатами їх розгляду; адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки.

Так, п.81.2 ст.82 ПК визначає строки проведення документальних перевірок; п.86.3 та п.86.4 ст.86 ПК визначає строки оформлення результатів документальних перевірок; п.86.7 ст.86 ПК передбачає строк для платника податків на подання заперечень на акт перевірки; п.86.7 ст.86 ПК встановлює строк складання та надіслання податкових повідомлень-рішень платнику податків тощо.

Одночасно з цим, відповідно до п.102.9 ст.102 ПК України (в редакції, чинній на 05.05.2023 дату складання акта перевірки) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. 30.06.2023 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219, який набув чинності з 01.08.2023, виключено п.102.9 ПК України, відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПК України.

Також, цим Законом внесено зміни у п.12 Розділу ІІ Закону про РРО і редакція п.12 Розділу ІІ Закону про РРО станом на 05.05.2023 (дата складання акта перевірки) передбачала: тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів. Вказаним вище законом було повернуто податковому органу повноваження виносити податкові повідомлення-рішення за порушення приписів Закону про РРО, а також, вказано, за який період вчинення порушення платники не можуть бути притягнуті до відповідальності: «Суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».

Отже, з 18.03.2020 законодавством було зупинено всі строки, передбачені податковим законодавством (строки давності та процедурні); з 27.05.2022 законодавець поновив процедурні строки та залишив зупиненими строки давності; з 01.08.2023 є поновлення строків давності, визначених ст.102 ПК (п.69.9. Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: … у редакції Закону №3219-IX від 30.06.2023 станом на дату податкового повідомлення - рішення).

Таким чином, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Миколаївській області не порушені строки давності.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскарженого податкового повідомлення - рішення та, відповідно про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Баштанське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства"Ліси України" (вул. Полтавська, 10,м. Баштанка,Миколаївська обл., Баштанський р-н,56101 44921801) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001 44104027) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2023 року № 602314290706, відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Рішення складено в повному обсязі 06.03.2024 року.

Суддя І. А. Устинов