Ухвала від 10.07.2025 по справі 400/12057/23

ф

УХВАЛА

10 липня 2025 року

м. Київ

справа № 400/12057/23

адміністративне провадження № К/990/27935/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2025 року у справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Баштанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Баштанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 3 серпня 2023 року №602314290706.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні позову Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Баштанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2025 року апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Баштанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» задоволено, скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.

30 червня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2025 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Попередні касаційні скарги у справі №400/12057/23 Верховний Суд повернув ухвалами від 3 квітня 2025 року та від 29 травня 2025 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначав про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання з цих підстав.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст та доводи є ідентичними відносно попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

У поданій втретє касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, безпосереднє обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини, зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без належного обґрунтування подібності правовідносин, із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Обов`язкових умов, передбачених при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі так і не зазначено.

Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник стверджує про відсутність правового висновку Верховного Суду. Однак саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2025 року у справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Баштанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська