Рішення

від 05.03.2024 по справі 400/13616/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 р. № 400/13616/23 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання Дидіної А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001, третя особаУкраїнська православна церква в місті Миколаєві, вул. Троїцька, 109А,м. Миколаїв,54031, провизнання протиправним та скасування рішення від 07.09.2023 року № 23/105; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Миколаївської міської ради з вимогами про визнання протиправними та скасування рішення відповідача від 07.09.2023 №23/105 «Про відмову у затвердженні технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надані у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 4810136900:03:042:0001) по АДРЕСА_2 (забудована земельна ділянка); зобов`язати Миколаївську міську раду прийняти рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надати у власність громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий номер 4810136900:03:042:001) по АДРЕСА_2 (забудована земельна ділянка).

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтував тим, що є власником житлового будинку по АДРЕСА_2 . В 2021 році позивач вирішив оформити право власності на земельну ділянку під житловим будинком. Для цього ним було замовлено виготовлено проект землеустрою технічної документації та встановлення меж земельної ділянки в натурі. Розроблену технічну документацію із заявою про її затвердженні було подано до Миколаївської міської ради для прийняття відповідного рішення, але 07.09.2023 відповідачем прийнято рішення №23/105 про відмову у затвердженні технічної документації. Відмова відповідача вмотивована тим, що проект землеустрою не погоджено з суміжними землекористувачами. Позивач з цим не погоджується оскільки, ним було отримано погодження землекористувачів за адресою АДРЕСА_3 та землекористувача за адресою АДРЕСА_4 , що підтверджується сторінкою 17 технічної документації. Що стосується погодження із землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_5 , то ця особа ухилялась від такого погодження, запропонувавши продати йому домоволодіння позивача разом з житловим будинком. На цю пропозицію позивач відмовився. Оскільки, зазначений землекористувач відмовився, 11.02.2021 було ініційовано розміщення оголошення в газеті «Позвоните» про проведення 17.02.2021 робіт із закріплення меж земельної ділянки. Отже, при розроблені технічної документації було вжито вичерпних заходів щодо питання погодження всіма суміжними землевласниками/землекористувачами. Натомість землекористувач земельної ділянки по АДРЕСА_5 безпідставно, без будь-яких обґрунтувань своєї позиції відмовився від такого погодження, а потім взагалі проігнорував запрошення через ЗМІ бути присутнім при закріпленні меж земельної ділянки. Непогодження меж земельної ділянки не може слугувати підставою для відмови у затверджені технічних документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію відповідач аргументував тим, що відповідно до ч.8 ст.186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. У цьому випадку, оскільки проект землеустрою не був погоджений належним чином з суміжними землекористувачами, він не відповідав положенням законів. На підтвердження погодження проекту з землекористувачем за адресою АДРЕСА_5 , ОСОБА_1 додано оголошення в ЗМІ. Разом з тим, відповідно до п.3.12 наказу №376 від 18.05.2010, повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечуються фіксацію повідомлення. Але, доказів направлення таких повідомлень ОСОБА_1 не було надано. Крім того, від землекористувачів за адресою АДРЕСА_5 надійшло звернення, в якому вони повідомили, що не погоджували проект та заперечують проти його затвердження.

10.01.2024 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи власників приміщення за адресою: АДРЕСА_5 . Третя особа, надала свої пояснення, в яких просила в задоволенні позову відмовити. Свою позицію аргументувала тим, що в 2016 році, ОСОБА_1 звертався до третьої особи з питанням погодження проекту землеустрою. Таке погодження йому було надано. Але, в 2020 році ОСОБА_1 звернувся за погодженням знову. Було запропоновано поставити підпис на ситуаційному плані, але вся технічна документації надана не була. ОСОБА_1 було запропоновано надати весь технічний план для ознайомлення, але він відмовився. Українська православна церква в місті Миколаєва має юридичну адресу, яку можливо знайти в Єдиному державному реєстрів юридичних осіб, у вільному доступі, та не було ніяких підстав для виклик через ЗМІ.

16.01.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження за участю сторін в судовому засіданні. В судових засідання представники позивача та відповідача підтримали власні позиції викладені у процесуальних заявах по суті справи. Представник третьої особи, в судове засідання не з`явився. 05.03.2024 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивні частини судового рішення, повни текст підписано 07.03.2024.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 25.05.2016 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 46,3 кв.м.

В 2020 році, на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради ОСОБА_1 провів поділ житлового будинку на два окремих домоволодіння з адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , право власності за якими зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

15.01.2021 позивач звернувся до ФОП ОСОБА_3 із заявою про розроблення технічних документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі її власність позивачеві для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Під час розробки проекту, ситуаційний план було погоджено суміжними землекористувачами за адресами АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

Суміжний землекористувач за адресою: АДРЕСА_5 ситуаційний план технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не погодив.

ОСОБА_1 у газеті «Позвоните» за 11.02.2021 розміщено оголошення наступного змісту: « 17.02.2021 о 10:00 будуть проводитися роботи із закріплення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , прошу бути присутніми всіх суміжних землевласників/землекористувачів».

В серпні 2021 році ОСОБА_1 подав зазначену технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність громадянину України ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .

В листопаді 2021 року, представником Української православної церкві у місті Миколаєві, подано до Миколаївської міської ради звернення про те, що вони не погоджували межі земельної ділянки ОСОБА_1 , між ними існує спірна ситуація з цього приводу, та просили не затверджувати проект землеустрою.

07.09.2023 Миколаївська міська рада розглянула звернення ОСОБА_1 про затвердження технічної документації та ухвалили Рішення №23/105 «Про відмову у затвердженні технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання у власність громадянину України ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 4810136900:03:042:0001) по АДРЕСА_2 (забудована земельна ділянка)», яким відмовлено ОСОБА_1 у затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, а також відмовлено у наданні у власність земельної ділянки. Зазначене рішення вмотивовано тим, що положення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не відповідають вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч.8 ст.186 Земельного кодексу України), а саме: невідповідність п.3.12 розділу ІІІ Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, ст.198 Земельного кодексу України в частині погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Відповідно до ст.106 Земельного кодексу України, спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними. Власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст.198 ЗК України, кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка, окрім іншого, включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Відповідно до ч.8 ст.186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

На час звернення ОСОБА_1 до відповідача з заявою про затвердження технічної документації, діяла Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена наказом №376 від 18.05.2010 (втратила чинність 13.08.2021 на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 127).

Відповідно до п. 3.12. Інструкції, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Таким чином, відповідно до зазначеної Інструкції, необхідною умовою для проведення робіт про встановлення межових знаків, погодження суміжними землевласниками/землекористувачами, без присутності цих суміжних землевласників/землекористувачів є їх належне повідомлення, яке відповідно до вимог п.3.12 повинно здійснюватися рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Позивач проігнорував зазначену вимоги та такого повідомлення на адресу Української православної церкви у місті Миколаєві не направляв.

Виклик суміжних землевласників/землекористувачів через оголошення у пресі, допускається лише у випадку, коли їх місце проживання або місцезнаходження невідоме.

Але, у цьому випадку, для застосування цієї процедури у позивача не було жодних підстав, оскільки він і сам у позовної заяві вказує на те, що звертався до представників третьої особи за погодженням, але не досяг порозуміння з ними. Аналогічним чином, зазначений факт підтверджує і третя особа, зазначаючи у поясненнях по справі, що ОСОБА_1 в 2021 році звертався до них з цього приводу, але надав не всі документи, у зв`язку з чим погодження не було надано. Таким чином, зазначені обставини свідчать, що позивачу було відомо, що землекористувач суміжної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 , на якій розташований Церква Святого Духа УПЦ, знаходиться за своїм місцезнаходженням, його можливо розшукати, зателефонувати, відправити поштову кореспонденцію та повідомити іншим шляхом з забезпеченням фіксації повідомлення.

Пункт 3.12 не передбачає виклик суміжного землекористувача через оголошення у пресі, як альтернативний спосіб виклику. Зазначений спосіб виклику, є виключним, лише у разі коли місце проживання або місцезнаходження власників суміжних земельних ділянок невідоме. Застосування цього способу, коли місцезнаходження власника земельної ділянки відомо, є протиправним.

У такому разі, за наявності землекористувача за своїм місцезнаходженням, виклик його для проведення робіт з встановлення межових знаків, не у спосіб передбачений п.3.12 через адресне повідомлення, а через оголошення у пресі, є протиправним, який порушує права такого землекористувача, а тому неможливо вважати, що у такому разі межі земельної ділянки погодженні суміжним землекористувачем.

Щодо аргументів представника позивача про зловживання третьої особою своїми правами, та умисному перешкоджанню у оформлення документів на земельну ділянку, суд звертає увагу, що у цьому випадку, суд не вирішує спір між ОСОБА_1 та Української православною церквою в місті Миколаєві, а тому не надає оцінки аргументам зазначених осіб, щодо їх межи між їх земельними ділянками, а лише констатує наявність між ними цивільно-правового спору з цього приводу. За наявності такого спору, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен був діяти з необхідністю дотримання необхідного балансу щодо прав обох сторін зазначеної спірної ситуації. Тому, відповідач у цьому випадку, цілком правомірно вимагав від позивача, погодження меж земельної ділянки з усіма власниками суміжних земельних ділянок, або хоча б належного повідомлення їх про проведення такого погодження.

Суд прийшов до висновку, що Рішення Миколаївської міської ради №23/105 від 07.09.2023 є законним та обґрунтованим, підстав для визнання його протиправним та скасування не вбачається

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001 26565573) відмовити повністю.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 07.03.2024