Рішення

від 29.02.2024 по справі 440/16678/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16678/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Cолтис О.О.,

представника позивача Антоненко В.О.,

представника відповідача Казьміної К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просило:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 166-рл від 10.10.2020 про анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відомості щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080, терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 та відновити інформацію про дію цієї ліцензії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" на виконання листа Полтавської ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.06.2023 № 3016/АП/16-31-75-11 зареєструвала 09.08.2023 новий РРО № 3001076794.

Керуючись положеннями статті 3 та статті 15 Закону України № 481-ВР, які надають суб`єкту господарювання місячний строк для внесення змін до ліцензії, позивач 04.09.2023 звернувся до контролюючого органу із заявою щодо внесення змін до ліцензії та 05.09.2023 отримав переоформлену ліцензію із зазначенням нового РРО.

Незважаючи на дотримання позивачем вимог Закону України № 481 контролюючим органом анульовано ліцензію позивача та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 705 866,76 грн.

Також на думку позивача, контролюючим органом порушено строк винесення розпорядження про анулювання ліцензії, встановлений частиною 28 статті 3 Закону України № 481, а також проведено фактичну перевірку за відсутності законних підстав. У наказі контролюючий орган повинен зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства, чого відповідачем зроблено не було.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/16678/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.11.2023 судом отримано уточнену позовну заяву, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" просить крім заявлених раніше вимог визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.10.2023 № 0089470901, обґрунтовану тим, що підставою винесення податкового повідомлення - рішення від 06.10.2023 № 0089470901 слугував акт перевірки від 07.09.2023 № 8840/16-31-09-01/21059285, на підставі якого було винесено розпорядження № 166-рл від 10.10.2023, що оскаржується у цій справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду. Суд ухвалив перейти до розгляду справи №440/15537/23 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

В період з 04.09.2023 по 07.09.2023 Головним управлінням ДПС у Полтавській області здійснено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" (далі - ТОВ "Арсенал-Авто") на підставі п.п. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, п. 75.1 статті 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 статті 80, п. 82.3 статті 82 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 № 481 (далі - Закон № 481) з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива, наявності ліцензій.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт про результати фактичної перевірки від 07.09.2023 № 8840/16-31-09-01/21059285 /далі - Акт перевірки/, яким зафіксовано порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" в частині "У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно - касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місцях торгівлі" /т. № 1, а.с. 15-19/.

За змістом Акту перевірки: "Платником з 09.08.2023 відповідно інформаційних баз даних ІС "Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" розділу "Дані чеків - Товари", здійснено продаж пального напоїв через незареєстрований у ліцензії електронний контрольно - касовий апарат ФН: 3001076794; Модель РРО: АЗС POS MINI; заводський (серійний) номер РРО: TN 80081941 на загальну суму 1 352 933,38 грн".

Внаслідок виявлення контролюючим органом факту здійснення ТОВ "Арсенал-Авто" роздрібної торгівлі пальним через реєстратор розрахункових операцій, не зазначений в ліцензії Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесене розпорядження № 166-рл від 10.10.2023 про анулювання ліцензії, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080 /т. № 1, а.с. 232-233/.

Крім того, на підставі цього ж Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.10.2023 № 0089470901, яким на підставі абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481 до ТОВ "Арсенал-Авто" застосовано штрафні санкції у розмірі 2 705 866,76 грн.

Позивач не погодився із зазначеним розпорядженням та податковим повідомленням - рішенням та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В пп.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, визначено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Згідно пп. 20.1.10 п. 20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України, встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України, встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Порядок проведення фактичних перевірок, в тому числі й підстави їх призначення, регламентовано ст.80 ПК України.

Відповідно до п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

З аналізу пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України видно, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального).

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також п.п.19-1.1.14, 19-1.1.19, 19-1.1.20 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, зокрема, контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 21.07.2022р. у справі №320/1864/21, від 11.05.2022р. у справі №540/4141/20, від 12.08.2021р. у справі №140/14625/20, які підлягають обов`язковому врахуванню судом першої інстанції відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У постанові від 06.07.2022р. у справі №420/1242/21 Верховний Суд виклав наступні висновки щодо застосування норми права: "Аналіз п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України дає підстави для висновку, що дана правова норма передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо. Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства".

Слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень п.п.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами.

Тобто, саме за вказаною підставою контролюючий орган, крім покликання на пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Такий висновок щодо застосування норм права викладений Верховним Судом у постанові від 21.07.2022р. у справі №320/1864/21.

Як вбачається з Наказу № 2130-п від 31.08.2023, контролюючий орган призначив перевірку з підстав здійснення контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива, наявності ліцензій, що відповідає підставі, визначеній у пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

За наведених обставин посилання представника позивача на відсутність підстав для проведення перевірки судом відхиляється.

Стосовно правомірності анулювання ліцензії позивача та застосування до нього штрафних санкцій суд зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі Закон № 481).

Частиною 1 статті 15 Закону № 481 визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

За змістом частин 7, 8, 16, 19 ст. 15 Закону № 481, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Оптова торгівля пальним діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам. Місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

За приписами положень статті 15 Закону України № 481 у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відповідальність за здійснення роздрібної торгівлі пальним через електронний контрольно - касовий апарат не зазначений у ліцензії встановлена абзацем 11 частини 2 статті 17 Закону України № 481- 200 відсотків вартості реалізованої продукції.

Крім того, за приписами статті 15 Закону України № 481 ліцензія анулюється в разі встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратор розрахункових операцій не зазначений у ліцензії.

Як встановлено судом, ТОВ "Арсенал-Авто" на виконання вимог листа Полтавської ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.06.2023 № 3016/АП/16-31-75-11 /т. № 1, а.с. 41/ зареєструвало 09.08.2023 новий РРО з фіскальним номером 3001076794 АЗС POS Mini, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 3795 від 09.08.2023 /т. № 1, а.с. 42/.

Реєстрація нового РРО була здійснена ТОВ "Арсенал-Авто" за день до закінчення терміну дії старого РРО з фіскальним номером 3000261259.

За приписами частини 30 статті 3 Закону України № 481 у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний строк з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Аналогічні приписи містить частина 53 статті 15 Закону України № 481: у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Водночас, суд звертає увагу на те, що вищенаведені норми частини 30 статті 3 Закону України № 481 та частина 53 статті 15 Закону України № 481 не забороняють суб`єкту господарювання здійснювати торгівлю паливом з моменту реєстрації нового РРО до моменту внесення відповідних змін до ліцензії. Протягом цього часу ліцензія є діючою.

Керуючись положеннями статті 3 та статті 15 Закону України № 481, які надають суб`єкту господарювання місячний строк для внесення змін до ліцензії, позивач 04.09.2023 звернувся до контролюючого органу із заявою щодо внесення змін до ліцензії /т. № 1, а.с. 44/ та 05.09.2023 отримав переоформлену ліцензію із зазначенням нового РРО /т. № 1, а.с. 46-48/.

В контексті спірних правовідносин суд акцентує увагу на тому, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, має характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Аналізуючи поняття «якість закону» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (пункт 51 рішення у справі «Сєрков проти України», заява №39766/05, пункт 51-52 рішення у справі «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 115 рішення у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява № 77703/01, пункт 37 рішення у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява № 18139/91, пункт 27 рішення у справі «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), заява № 11801/85, пункт 56 рішення у справі «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95).

Аналіз положень частини 30 статті 3 Закону України № 481 та частини 53 статті 15 Закону України № 481, які надають суб`єкту господарювання місячний строк для внесення змін до ліцензії та водночас не забороняють здійснення торгівлі пальним протягом цього строку у взаємозв`язку із положеннями абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону № 481, якими передбачено фінансові санкції у разі роздрібної торгівлі паливом через ЕККА не зазначений у ліцензії та положеннями статті 15 Закону України № 481, які передбачають анулювання ліцензії в разі встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через РРО, не зазначені в ліцензії, свідчить, що вказані правові норми по - різному регулюють спірні правовідносини.

Вирішуючи наведену правову колізію суд зважає на таке.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3363/19 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у практиці адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Застосовуючи до спірних правовідносин вищенаведені висновки ЄСПЛ та Верховного Суду суд дійшов висновку, що застосування до ТОВ "Арсенал-Авто" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 2 705 866,76 грн. та анулювання ліцензії за здійснення торгівлі пальним, яке здійснювалося позивачем в період з моменту реєстрації нового РРО 09.08.2023 до моменту внесення змін до ліцензії 05.09.2023, не відповідає засадам верховенства права.

Єдиною можливою підставою для анулювання ліцензії позивача у спірних правовідносинах, на думку суду, могло бути порушення ним термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії (що також передбачено статтею 15 Закону № 481), чого у цій справі встановлено не було.

Оцінюючі оскаржені у цій справі розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 166-рл від 10.10.2023 в частині анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" та податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.10.2023 № 0089470901 на предмет їхньої відповідності критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає їх прийняття непропорційним, тобто, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.

Позовна заява містить інші доводи на користь заявлених вимог, які взяті до уваги однак, не зазначені в даному рішенні, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності оскаржуваних рішень.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову та сплату позивачем судового збору у розмірі 29524,00 грн зазначена сума підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" (вул. Котляревського, 32, Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 21059285) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4,м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 44057192) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 166-рл від 10.10.2023 в частині анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відомості щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080, терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 та відновити інформацію про дію цієї ліцензії.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.10.2023 № 0089470901.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" витрати зі сплати судового збору у розмірі 29524,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 березня 2024 року.

Суддя К.І. Клочко