Постанова

від 02.04.2024 по справі 440/16678/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Клочко К.І.

02 квітня 2024 р.Справа № 440/16678/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Авто» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в

07.11. 2023 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ-АВТО» (далі ТОВ «АРСЕНАЛ-АВТО», підприємство) звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області (далі ГУ ДПС у Полтавській області, контролюючий орган) № 166-рл від 10.10.2020 року про анулювання підприємству ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080;

- зобов`язати відповідача видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відомості щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080, терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 та відновити інформацію про дію цієї ліцензії.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій підприємство просить зупинити дію розпорядження ГУ ДПС в Полтавській області № 166-рл від 10.10.2020 про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080 до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, оскільки основним видом господарської діяльності заявника є роздрібна торгівля пальним, у зв`язку з чим дія зазначеного розпорядження позбавляє позивача можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати дохід та прибуток. Зазначені обставини, на думку заявника, призведуть до скрутного фінансового становища та утворять ризик припинення юридичної особи, оскільки заявник не може виконувати зобов`язання за договорами/контрактами перед своїми контрагентами, виплачувати заробітну плату своїм працівникам, сплачувати податки та збори.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного позову від 09.11.2023 року заява ТОВ «АРСЕНАЛ-АВТО» про забезпечення позову задоволена, шляхом зупинення дії розпорядження ГУ ДПС у Полтавській області від 10.10.2020 року № 166-рл щодо анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним № 16010314201900080 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 440/16678/23.

Задовольняючи вказану заяву суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди правам, свободам та інтересам заявника та третіх осіб, в тому числі і трудовому колективу внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення судом рішення у справі щодо оскарження розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області про анулювання ліцензій, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Аргументує вимоги апеляційної скарги відповідач тим, що для забезпечення позову суд повинен, на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 ч. 2 ст. 150 КАС України. Однак, суд першої інстанції обмежився лише висновками, що анулювання ліцензії призведе до припинення відповідної діяльності позивача, проте не надав належної оцінки доводам заявника з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову.

Також відповідач зазначив, що судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача розпорядженням ГУ ДПС у Полтавській області від 10.10.2020 № 166-рл «Про анулювання ліцензії». Також, позивачем у цій справі не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили їх захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення чи які б свідчили про реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, як і не надано доказів можливості настання невідворотних наслідків для господарської діяльності, зокрема: щодо кількості працівників, яких буде звільнено чи яким не можливо буде виплачувати заробітну плату; щодо наявності зобов`язань перед третіми особами, виконання яких буде ускладнено внаслідок анулювання ліцензії; обґрунтованого розрахунку можливих фінансових збитків тощо.

Крім того відповідач зауважив, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Отже, надання правової оцінки доводам позивача, висловленим на обґрунтування позовних вимог по суті спору, має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом, а тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб, фактично, призводить до вирішення спору по суті й може мати вплив на судове рішення, яке згодом буде ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду, - без змін.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід змінити, з наступних підстав.

Частинами ч. та 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч. 6 ст. 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Як встановлено судом, основним видом діяльності ТОВ «АРСЕНАЛ-АВТО» (ЄДРПОУ 21059285) є: 47.30 роздрібна торгівля пальним. Також, підприємство займається такими видами діяльності як: 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.90 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (а.с. 11-19).

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «АРСЕНАЛ-АВТО» має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 16010314201900080, терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року, за адресою: 36021, Полтавська область, м. Полтава, Октябрський район, вул. Київське шосе, буд. 56/А, 1 (а.с. 120-121).

Предметом спору у цій справі є правомірність прийнятого відповідачем розпорядження про анулювання виданої позивачеві ліцензії від 10.10.2023 року № 166-рл про анулювання ліцензії ТОВ «АРСЕНАЛ-АВТО» № 16010314201900080 на право роздрібної торгівлі пальним, терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року, до набрання законної сили рішенням у справі № 520/35336/23 (а.с. 183-184, 204).

Підставою для анулювання ліцензії є засвідчений актом від 07.09.2023 № 8840/16-31-09-01/21059285 про результати фактичної перевірки факт здійснення ТОВ «АРСЕНАЛ-АВТО» роздрібної торгівлі пальним через реєстратор розрахункових операцій, не зазначений в ліцензії ГУ ДПС у Полтавській області.

Вирішуючи порушене позивачем питання про застосування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає предмету спору та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

В цьому випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті, і жодним чином не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що оскільки правомірність винесеного розпорядження про анулювання ліцензії підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При цьому суд враховує, що можливість здійснення позивачем господарської діяльності напряму залежить від наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Відповідно, анулювання такої ліцензії має наслідком припинення господарської діяльності позивача щодо торгівлі пальним до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження ГУ ДПС у Полтавській області «Про анулювання ліцензії» № 166-рл від 10.10.2023 року в судовому порядку.

Судом установлено, що відповідно до оборотно-сальдових відомостей за 2016-2023 роки по рахунку 28, єдиним товаром, який реалізовує ТОВ «АРСЕНАЛ-АВТО» є газ скраплений (а.с. 157-165).

За наслідками дослідження відомостей податкового розрахунку про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2023 року, судом встановлено, що на підприємстві позивача працює 4 особи (а.с. 49-52).

Таким чином, позивач має зобов`язання з виплати заробітної плати.

Проаналізувавши зазначені доводи, колегія суддів наголошує, що своєчасне невжиття судом забезпечення цього адміністративного позову до набрання законної сили судовим рішення у цій може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, та ускладнити або зробити фактично неможливим виконання рішення суду у цій справі у майбутньому, з огляду на можливі негативні наслідки застосування оскаржуваного розпорядження, яким у цьому випадку може бути неможливість здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності, яка спрямована на отримання прибутку з огляду на те, що діяльність з торгівлі пальним, є основним видом діяльності позивача, яка можлива лише за наявності відповідної ліценції.

Таким чином, анулювання ліцензії призведе до зупинення господарської діяльності позивача, що очевидно потягне за собою неминучі наслідки як неможливість сплати підприємством податків та загальнообов`язкових платежів за результатами господарської діяльності, позбавить підприємство можливості своєчасно та у повному обсязі сплачувати заробітну плату працівникам.

Анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії (ст. 1 Закону № 481/95-ВР).

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, зокрема, на право роздрібної торгівлі пальним, що є основним видом діяльності позивача, можлива лише за наявності відповідної ліценції, а тому її анулювання призведе до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою такі наслідки як: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою на товаристві в рамках Кодексу законів про працю тощо.

Відтак, колегія суддів, погоджуючись із висновком суду першої інстанції, що зазначений спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, у зв`язку з чим не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області та скасування судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.01.2024 року № 160/20102/23.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 року необхідно змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини ухвали в наступній редакції: зупинити дію розпорядження ГУ ДПС у Полтавській області від 10.10.2023 року № 166-рл щодо анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним № 16010314201900080 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 440/16678/23, оскільки судом першої інстанції не було встановлено дату винесення оскаржуваного розпорядження та помилково зазначено 10.10.2020 року. При цьому. колегія суддів зауважує, що судовим розглядом справи встановлено, що Витяг з розпорядження відповідача № 166-рл, датований « 10.1.0.20» (а.м. 183), по суті стосується розпорядження відповідача № 166-рл, датованого « 10.10.2023» (а.м. 204).

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміни його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року, - змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року в наступній редакції:

Зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області від 10.10.2023 року № 166-рл щодо анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним № 16010314201900080 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 440/16678/23.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді Л.В. Курило А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 10 квітня 2024 року.