Постанова

від 07.03.2024 по справі 320/10272/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10272/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Перепелиця А.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлено підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантранс» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантранс» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з обмеженою відповідальністю «Авантранс» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7259293/38230339 від 26.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №46 від 28.07.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7259294/38230339 від 26.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №36 від 25.07.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7259292/38230339 від 26.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №51 від 30.07.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7259291/38230339 від 26.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №48 від 29.07.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7280829/38230339 від 01.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7280828/38230339 від 01.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 08.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7296899/38230339 від 05.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 02.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7296904/38230339 від 05.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 05.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7296902/38230339 від 05.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 09.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7296910/38230339 від 05.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 04.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7296905/38230339 від 05.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 03.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7296901/38230339 від 05.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 06.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7296897/38230339 від 05.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 09.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7296907/38230339 від 05.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 08.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7296908/38230339 від 05.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 08.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №7331387/38230339 від 13.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 12.08.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні №46 від 28.07.2022, №36 від 25.07.2022, №51 від 30.07.2022, №48 від 29.07.2022, №1 від 01.08.2022, №9 від 08.08.2022, №3 від 02.08.2022, №6 від 05.08.2022, №12 від 09.08.2022, №5 від 04.08.2022, №4 від 03.08.2022, №7 від 06.08.2022, №13 від 09.08.2022, №10 від 08.08.2022, №8 від 08.08.2022, №17 від 12.08.2022 датами їх фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні №46 від 28.07.2022, №36 від 25.07.2022, №51 від 30.07.2022, №48 від 29.07.2022, №1 від 01.08.2022, №9 від 08.08.2022, №3 від 02.08.2022, №6 від 05.08.2022, №12 від 09.08.2022, №5 від 04.08.2022, №4 від 03.08.2022, №7 від 06.08.2022, №13 від 09.08.2022, №10 від 08.08.2022, №8 від 08.08.2022, №17 від 12.08.2022.

Позивач вважає рішення відповідача №7259293/38230339 від 26.08.2022, №7259294/38230339 від 26.08.2022, №7259292/38230339 від 26.08.2022, №7259291/38230339 від 26.08.2022, №7280829/38230339 від 01.09.2022, №7280828/38230339 від 01.09.2022, №7296899/38230339 від 05.09.2022, №7296904/38230339 від 05.09.2022, №7296902/38230339 від 05.09.2022, №7296910/38230339 від 05.09.2022, №7296905/38230339 від 05.09.2022, №7296901/38230339 від 05.09.2022, №7296897/38230339 від 05.09.2022, №7296897/38230339 від 05.09.2022, №7296908/38230339 від 05.09.2022, №7331387/38230339 від 13.09.2022 протиправними, при цьому просить суд зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №46 від 28.07.2022, №36 від 25.07.2022, №51 від 30.07.2022, №48 від 29.07.2022, №1 від 01.08.2022, №9 від 08.08.2022, №3 від 02.08.2022, №6 від 05.08.2022, №12 від 09.08.2022, №5 від 04.08.2022, №4 від 03.08.2022, №7 від 06.08.2022, №13 від 09.08.2022, №10 від 08.08.2022, №8 від 08.08.2022, №17 від 12.08.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Київській області №7259293/38230339 від 26.08.2022, №7259294/38230339 від 26.08.2022, №7259292/38230339 від 26.08.2022, №7259291/38230339 від 26.08.2022, №7280829/38230339 від 01.09.2022, №7280828/38230339 від 01.09.2022, №7296899/38230339 від 05.09.2022, №7296904/38230339 від 05.09.2022, №7296902/38230339 від 05.09.2022, №7296910/38230339 від 05.09.2022, №7296905/38230339 від 05.09.2022, №7296901/38230339 від 05.09.2022, №7296897/38230339 від 05.09.2022, №7296897/38230339 від 05.09.2022, №7296908/38230339 від 05.09.2022, №7331387/38230339 від 13.09.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «Авантранс» №46 від 28.07.2022, №36 від 25.07.2022, №51 від 30.07.2022, №48 від 29.07.2022, №1 від 01.08.2022, №9 від 08.08.2022, №3 від 02.08.2022, №6 від 05.08.2022, №12 від 09.08.2022, №5 від 04.08.2022, №4 від 03.08.2022, №7 від 06.08.2022, №13 від 09.08.2022, №10 від 08.08.2022, №8 від 08.08.2022, №17 від 12.08.2022 датою подання їх на реєстрацію.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авантранс» судовий збір в розмірі 39696 (тридцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 00 коп, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Головним управлінням ДПС у Київській області, як відокремленим підрозділом ДПС подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що що позивачем складено податкові накладні №46 від 28.07.2022, №36 від 25.07.2022, №51 від 30.07.2022, №48 від 29.07.2022, №1 від 01.08.2022, №9 від 08.08.2022, №3 від 02.08.2022, №6 від 05.08.2022, №12 від 09.08.2022, №5 від 04.08.2022, №4 від 03.08.2022, №7 від 06.08.2022, №13 від 09.08.2022, №10 від 08.08.2022, №8 від 08.08.2022, №17 від 12.08.2022 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Рішеннями №7259293/38230339 від 26.08.2022, №7259294/38230339 від 26.08.2022, №7259292/38230339 від 26.08.2022, №7259291/38230339 від 26.08.2022, №7280829/38230339 від 01.09.2022, №7280828/38230339 від 01.09.2022, №7296899/38230339 від 05.09.2022, №7296904/38230339 від 05.09.2022, №7296902/38230339 від 05.09.2022, №7296910/38230339 від 05.09.2022, №7296905/38230339 від 05.09.2022, №7296901/38230339 від 05.09.2022, №7296897/38230339 від 05.09.2022, №7296897/38230339 від 05.09.2022, №7296908/38230339 від 05.09.2022, №7331387/38230339 від 13.09.2022 Головне управління ДПС у Київській області відмовило позивачу у реєстрації податкових накладних №46 від 28.07.2022, №36 від 25.07.2022, №51 від 30.07.2022, №48 від 29.07.2022, №1 від 01.08.2022, №9 від 08.08.2022, №3 від 02.08.2022, №6 від 05.08.2022, №12 від 09.08.2022, №5 від 04.08.2022, №4 від 03.08.2022, №7 від 06.08.2022, №13 від 09.08.2022, №10 від 08.08.2022, №8 від 08.08.2022, №17 від 12.08.2022.

Підставою для відмови слугувало ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних протиправними, позивачем було направлено до Державної податкової служби України скарги на рішення комісії ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак такі скарги залишено без задоволення, а рішення без змін.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних, вважає їх протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

В свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок №1246.

У відповідності до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Відповідно до п.14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 №1165 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 3 Порядку №1165 Податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D = S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 від 11 грудня 2019 року.

Відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості платників податку (додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно із квитанціями зупинено реєстрацію податкових накладних та зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем на адресу відповідача, на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України та квитанцій, направлені пояснення з приводу зупинення реєстрації податкових накладних №46 від 28.07.2022, №36 від 25.07.2022, №51 від 30.07.2022, №48 від 29.07.2022, №1 від 01.08.2022, №9 від 08.08.2022, №3 від 02.08.2022, №6 від 05.08.2022, №12 від 09.08.2022, №5 від 04.08.2022, №4 від 03.08.2022, №7 від 06.08.2022, №13 від 09.08.2022, №10 від 08.08.2022, №8 від 08.08.2022, №17 від 12.08.2022.

Разом із зазначеними поясненнями, до контролюючого органу було надано копії первинних документів, копії яких містяться в матеріалах справи та досліджувались судом, що підтверджують господарську операцію та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

В результаті поданих документів відповідач спірними рішеннями відмовив позивачу у реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи наведені вище норми, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

З наявних в матеріалах справи квитанціях надісланих позивачу встановлено, що останні містять вимоги щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Отже, під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних ДПС у Київській області застосовано критерії ризиковості здійснення операцій до податкових накладних, що не відповідають наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

В оскаржуваних рішеннях відповідач зазначив підставу для відмови в реєстрації податкових накладних іншу, ніж у квитанціях, якими зупинив реєстрацію податкових накладних.

У спірних рішеннях підставою для відмови відповідач зазначив ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем було надіслано пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій.

З наданих позивачем документів встановлено, що правочин між позивачем та його контрагентами був належним чином задокументований, оформлений з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображено в податковій звітності позивача, а отже є реальним, товарним, оплатним та таким що відбувся в дійсності.

Дослідивши подані позивачем документи, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаних податкових накладних.

Колегія суддів враховує, що відмовивши у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням пояснень та копій документів, фіскальний орган у квитанціях не зазначав, яких пояснень та документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію цих податкових накладних.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі «Rysovskyy v. Ukraine» Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб («Beyeler v. Italy», «Oneryildiz v. Turkey», «Megadat.com S.r.l. v. Moldova», «Moskal v. Poland»). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Lelas v. Croatia» і «Toscuta and Others v. Romania») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey», та «Beyeler v. Italy»).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Lelas v. Croatia»).

Колегія суддів звертає увагу відповідача, що останньому були надані усі необхідні документи для підтвердження реальності господарських операцій позивача за результатами яких було складено податкові накладні №46 від 28.07.2022, №36 від 25.07.2022, №51 від 30.07.2022, №48 від 29.07.2022, №1 від 01.08.2022, №9 від 08.08.2022, №3 від 02.08.2022, №6 від 05.08.2022, №12 від 09.08.2022, №5 від 04.08.2022, №4 від 03.08.2022, №7 від 06.08.2022, №13 від 09.08.2022, №10 від 08.08.2022, №8 від 08.08.2022, №17 від 12.08.2022.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки платником податків надані відповідачу всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.

Також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Колегія суддів вважає, що зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій позивача за результатами яких було складено податкові накладні №46 від 28.07.2022, №36 від 25.07.2022, №51 від 30.07.2022, №48 від 29.07.2022, №1 від 01.08.2022, №9 від 08.08.2022, №3 від 02.08.2022, №6 від 05.08.2022, №12 від 09.08.2022, №5 від 04.08.2022, №4 від 03.08.2022, №7 від 06.08.2022, №13 від 09.08.2022, №10 від 08.08.2022, №8 від 08.08.2022, №17 від 12.08.2022 та на те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №46 від 28.07.2022, №36 від 25.07.2022, №51 від 30.07.2022, №48 від 29.07.2022, №1 від 01.08.2022, №9 від 08.08.2022, №3 від 02.08.2022, №6 від 05.08.2022, №12 від 09.08.2022, №5 від 04.08.2022, №4 від 03.08.2022, №7 від 06.08.2022, №13 від 09.08.2022, №10 від 08.08.2022, №8 від 08.08.2022, №17 від 12.08.2022.

За таких обставин, погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень №7259293/38230339 від 26.08.2022, №7259294/38230339 від 26.08.2022, №7259292/38230339 від 26.08.2022, №7259291/38230339 від 26.08.2022, №7280829/38230339 від 01.09.2022, №7280828/38230339 від 01.09.2022, №7296899/38230339 від 05.09.2022, №7296904/38230339 від 05.09.2022, №7296902/38230339 від 05.09.2022, №7296910/38230339 від 05.09.2022, №7296905/38230339 від 05.09.2022, №7296901/38230339 від 05.09.2022, №7296897/38230339 від 05.09.2022, №7296897/38230339 від 05.09.2022, №7296908/38230339 від 05.09.2022, №7331387/38230339 від 13.09.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних і задоволення позовних вимог у цій частині.

Приписами пунктів 19, 20 Порядку № 1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

У даному випадку, належним способом захисту прав позивача, яке існувало до виникнення спірних правовідносин буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №46 від 28.07.2022, №36 від 25.07.2022, №51 від 30.07.2022, №48 від 29.07.2022, №1 від 01.08.2022, №9 від 08.08.2022, №3 від 02.08.2022, №6 від 05.08.2022, №12 від 09.08.2022, №5 від 04.08.2022, №4 від 03.08.2022, №7 від 06.08.2022, №13 від 09.08.2022, №10 від 08.08.2022, №8 від 08.08.2022, №17 від 12.08.2022.

Отже, задоволення вказаної позовної вимоги, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першо інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлено підрозділу ДПС - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль