Постанова

від 07.03.2024 по справі 120/2711/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2711/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

07 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Залімського І. Г. Кузьмишина В.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" звернулося в суд з позовом до Вінницької митниці, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2023 № UA401020/2023/000009/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000292.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 України, у зв`язку з чим використання другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним, а рішення Вінницької митниці від 28.02.2023 № UA401020/2023/000009/2 про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000292 - протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401020/2023/000009/2 від 28.02.2023.

Визнано протиправною та скасовано Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000292.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одемо" за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ТОВ "ОДЕМО" уклало зовнішньоекономічний договір від 20.02.2023 №46 з фірмою SC ETUFARM SRL Румунія про купівлю товару, а саме добрива (сечовини) (а.с. 16-17).

Вартість і порядок оплати поставленої продукції визначаються ст. 2 цього Договору, за умовами якого оплата провадиться в безготівковому порядку на розрахунковий розрахунок постачальника відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Валюта контракту: Євро, загальна сума договору 81620, 00 Євро.

До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, позивач подав: митну декларацію 23UА401020010246U0 від 27.02.2023, сертифікат якості 7700-0173-22 від 23.10.2022, рахунок-фактуру (інвойс): 121 від 23.02.2023, автотранспортну накладну Б/Н від 22.02.2023, сертифікат про походження товару 92 від 27.02.2023, платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 20.02.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 27/02-2 від 27.02.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №46 від 20.02.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 20.02.2023, інші некласифіковані документи - фото маркування від 27.02.2023, копія митної декларації країни відправлення 23RОІS2700Е0011214 від 24.02.2023.

Митна вартість товару була заявлена за першим методом - за ціною договору.

За результатами розгляду поданої декларантом електронної митної декларації та доданих до неї документів, відповідач прийняв картку відмови №UA401020/2023/000292 (а.с. 9) та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA401020/2023/000009/2 від 28.02.2023 (а. с. 8)

Зокрема в рішенні з посиланням на положення ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України (далі - МКУ) вказано, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ).

Згідно п. 5 ст. 54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, згідно зовнішньоекономічного договору від 20.02.2023 №46, товар поставлявся на умовах поставки FСА Соnstanta, проте згідно СМR Б/Н від 22.02.2023 - місце завантаження - IVANESTI. Також встановлено, що сума в валюті RON відрізняється у наданій фактурі (56692,33) та МД країни відправлення (56815.5).

Крім того, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Жоден з вищенаведених документів до митного оформлення не надано, відповідно не надано документи, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 53 МКУ в обов`язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості.

З огляду на вищевикладене існує, обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. Враховуючи вищезазначене та положення ч. 3 ст. 53 МКУ, 28.02.2023 декларанту було направлено електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч. 3 ст. 53 МКУ. Декларантом було надіслано повідомлення, що інші документи надаватись не будуть.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 26.02.2023 №UA500370/2023/001437, за якою оформлено ідентичний товар (співпадають фізичні характеристики, країни виробництва, виробник) "Добриво - сечовина (карбамід) у гранулах білого кольору (не у водному середовищі). Карбамід марки "Б" вищого ґатунку у кількості 3012,817 тон, спаковано у 3336 біг-беги. Вироблений згідно DTS 2081-2010 (ДСТУ 7312:2013). Характеристики: - масова частка азоту, що в перерахунку на суху речовину складає 46.3%; - вміст вологи/води становить 0.1мас%. Хімічна формула: Н2К-СО-NН2. Використовується для сільського господарства та складає 1,2041 ЕUR/кг N.

В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Позивач, вважаючи протиправними рішення та дії митного органу щодо відмови в митному оформленні товару та коригування його митної вартості, за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що надані декларантом документи виключали обґрунтовані сумніви Митного органу в правильності зазначеної митної вартості товарів. Документи, які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем разом із митною декларацією були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем, в свою чергу, не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки неповні відомості на які зіслався відповідач спростовано дослідженими судом доказами.

Зазначене, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, а відтак вказує на протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної деларації.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що згідно із зовнішньоекономічним договором від 20.02.2023 № 46 товар поставлявся на умовах поставки FCA Constanta, проте згідно із CMR № б/н від 24.02.2023 місце завантаження IVANESTI. Також митним органом встановлено, що сума в валюті RON відрізняється у наданій фактурі (56692,33) та МД країни відправлення (56815,5). Крім того, до митного оформлення не було надано належних транспортних документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відтак у митного органу існував обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості товару, у зв`язку з чим декларанту було направлено електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч. 2, 3 ст. 53 МК України, однак декларант надіслав повідомлення, що інші документи надаватись не будуть. Враховуючи, Що використані декларантом відомості для цілей визначенння митної вартості не містять всіх конкретних числових числових значень щодо ціни, яка сплачена, відповідно до пп.2,3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначеннями наведеними у пунктах 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення- виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 МК України передбачено, що Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями частин 1 та 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 1 статті 53 МК України врегульовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування,-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (частина п`ята статті 53 МК України).

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою належного оформлення придбаного в іноземного постачальника товару (добрива), позивач ТОВ "Одемо" подав відповідачу митну декларацію та для підтвердження заявленої вартості товару надав митному органу такі документи: сертифікат якості 7700-0173-22 від 23.10.2022, рахунок-фактура (інвойс): 121 від 23.02.2023, автотранспортна накладна Б/Н від 22.02.2023, сертифікат про походження товару 92 від 27.02.2023, платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 20.02.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 27/02-2 від 27.02.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №46 від 20.02.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 20.02.2023, інші некласифіковані документи - фото маркування від 27.02.2023, копія митної декларації країни відправлення 23RОІS2700Е0011214 від 24.02.2023.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до вимог чинного митного законодавства.

Проте відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю певних розбіжностей, які зазначені в оскаржуваному рішенні.

При цьому відповідач виходив з того, що товар поставлявся на умовах поставки FСА Соnstanta, проте згідно СМR Б/Н від 22.02.2023 - місце завантаження - IVANESTI. Також встановлено, що сума в валюті RON відрізняється у наданій фактурі (56692,33) та МД країни відправлення(56815.5). З приводу довідки про транспортні витрати, то відповідач вважає, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Стосовно того, що сума в валюті RON відрізняється у наданій фактурі (56692,33) та МД країни відправлення (56815,5) слід вказати наступне.

Згідно із п.п. 2.2, 2.3 ст. 2 Договору № 46 від 20.02.2023 валюта контракту євро, валюта платежу євро.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) вартість поставленої партії становить 11511,60 Євро, що в розрахунку на національну валюту країни походження товару за ставкою (курс) 4,9248 RON становить 56692,33 = (11511,60 Євро Х 4,9248 RON), що відповідає заявленій ціні в ЕМД графа 42 - 11511,60 Євро(а.с. 11, 21).

Той факт, що сума у фактурі та МД країни відправлення відрізняється за курсом національної валюти, не вказує на розбіжності у заявленій позивачем ціні товару, оскільки обов`язок позивача сплатити кошти за товар у валюті контракту Євро.

При цьому суд першої інстанції правильно зазначив, що інвойс був оформлений 23.02.2023 року, де зазначено, що курс в національній валюті країни Румунії, а митна декларація країни відправлення - 24.02.2023 року, де курс валюти взагалі не зазначено. В той же час позивач не може контролювати заповнення цих складових країною відправлення, так як це не його компетенція, а за умовами Договору товариство зобов`язалось проводити оплату в валюті контракту Євро в безготівковому порядку на розрахунковий розрахунок постачальника відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Відносно посилань митного органу на відсутність належного документу, який би підтверджував відомості про вартість перевезення товару з урахуванням положень ч. 2 ст. 53 МК України та те, що товар поставлявся на умовах поставки FCA Constanta, проте згідно CMR № Б/Н від 22.02.2023 місце завантаження IVANESTI, необхідно звернути увагу на наступне.

За умовами Договору №46 від 20.02.2023 визначено, що Постачальник поставляє продукцію на умовах FСА, згідно з ІНКОТЕРМС-2010, Константа, Румунія. Місце митного оформлення: Дорнешті, Румунія.

Термін FСА ("Франко-перевізник"), згідно правил Інкотермс 2010, означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Тобто, продавець поставляє і передає товари в зазначені терміни і місце передачі, а покупець приймає їх, якщо всі умови дотримані.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ "ОДЕМО" самостійно несло усі витрати та ризики у зв`язку з перевезенням товару від місця завантаження до місця призначення.

Зазначене підтверджується автотранспортною накладною №Б/Н від 22.02.2023 року (СМR), у якій зазначене місце завантаження - ВАZА (база Іванешті) та проставлена печатка Румунської митниці у Дорнешті (а.с. 12-13). В цих же документах вказане авто/AUTO: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Те, що перевезення здійснювалось самим отримувачем товару - ТОВ "ОДЕМО", доведено до відома митного органу шляхом долучення довідки № 27/02-4 від 27.02.2023 (а.с. 15), відповідно до якої витрати позивача на доставку товару з м. Констанція (Румунія) до кордону України (пункт пропуску Порубне-Сірет) склали 630 євро. Також у довідці вказано відомості про транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення, а саме автомобіль (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) та причіп (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), що відповідає даним, зазначеним у митній декларації країни відправлення 23RОІS2700Е0011214 від 24.02.2023 та у сертифікаті про походження товару № 92 від 27.02.2023.

Отже позивачем виконано обумовлені між сторонами умови поставки згідно ІНКОТЕРМС-2010 та розраховано витрати на перевезення й доставку товару у повному обсязі.

За таких обставин вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої товариством, на цій підставі необґрунтованим.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.07.2019 у справі № 821/829/18.

Крім того, відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі № 818/902/17.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Відтак, подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові № 1140/3242/18 від 23.07.2019 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Натомість зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на раніше визначену митну вартість схожих товарів та зауважує, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі №815/6833/17.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивачем ТОВ "Одемо" для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Залімський І. Г. Кузьмишин В.М.