Постанова

від 07.03.2024 по справі 120/2711/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2711/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

07 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Залімського І. Г. Кузьмишина В.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Рішенням від 29.11.2023 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одемо". Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401020/2023/000009/2 від 28.02.2023. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000292.

В позовній заяві у цій справі, між іншого, була заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6800 грн.

04.12.2023 через засоби поштового зв`язку представник позивача адвокат Руденко Т.С. подав до Вінницького окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, додавши до неї документи на підтвердження понесених витрат в розмірі 5800,00 грн.

12.12.2023 на адресу суду від Вінницької митниці надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5800,00 грн не є належним чином обґрунтованою у контексті обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, а тому підстави для задоволення заяви представника позивача - відсутні.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАН

Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2023 заяву представника позивача адвоката Руденко Т.С. про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одемо" за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5800,00 грн (п`ять тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

В задоволені клопотання Вінницької митниці про зменшення витрат на оплату правничої допомоги - відмовлено.

IІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Суд першої інстанції, проаналізувавши докази в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі є співмірним із складністю справи, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони, а відтак на користь позивача підлягає відшкодуванню заявлена сума на професійну правничу допомогу у розмірі 5800грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погодившись із винесеним додатковим судовим рішенням, його оскаржила Вінницька митниця, яка у поданій апеляційній скарзі просить скасувати ухвалене судом додаткове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що розмір визначених позивачем судових витрат є необґрунтованим, явно завищеним та таким, що не відповідає складності цієї справи.

Звертає увагу, що розгляд даної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що вказує на її малозначність.

V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Положення частин 1 та 2 статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За правилами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень у випадку задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України(заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Судова колегія, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. При цьому, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 02.09.2020 року у справі №826/4959/16 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що між позивачем (далі - Клієнт) та адвокатом Руденко Т.С. (далі - Адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги від 15.03.2023 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 цього Договору, Адвокат здійснює надання правової допомоги, представництво та захист інтересів Клієнта в судах України за позовом Клієнта до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, без обмеження повноважень, на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, вартість послуг Адвоката визначена Додатком 1 до даного Договору, який є невід`ємною частиною.

Як слідує з Додатку 1 до Договору про надання правничої допомоги від 15.03.2023 вартість послуг Адвоката складає: первинна усна консультація адвоката 1 год - 800,00 грн; вивчення документів, які стосуються справи 1 год - 900,00 грн; аналіз законодавства та судової практики, ознайомлення з матеріалами судових справ, кримінальних проваджень, збір доказів шляхом відвідування підприємств/установ/організацій (тощо) 1 год - 900,00 грн; підготовка позовної заяви (відзиву на позовну заяву) 1 год - 1000,00 грн; підготовка заяв та клопотань 1 год - 800 грн; підготовка апеляційної скарги (відзиву на апеляційну скаргу) 1 год - 1500,00 грн; підготовка касаційної скарги (відзиву на касаційну скаргу) 1 год - 2500,00 грн; участь у судовому засіданні 1 год - 2000,00 грн; відрядження до іншого міста 1 день - 2000,00 грн.

На підставі Договору про надання правничої допомоги від 15.03.2023 оформлено ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АВ № 1068081 від 17.03.2022.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання правничої допомоги від 15.03.2023 вартість та обсяг наданих послуг складається з: первинна усна консультація адвоката - 800,00 грн; вивчення документів, які стосуються справи (1 год 40 хв х 900,00 грн/год) - 1500,00 грн; аналіз законодавства та судової практики (1 год 40 хв х 900,00 грн/год) - 1500,00 грн; підготовка позовної заяви (2 год 00 хв х 1000,00 грн/год) - 2000,00 грн. Загальна вартість послуг, вказаних в Акті, складає 5800,00 грн.

Проаналізувавши розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, відшкодований судом першої інстанції на користь позивача в розмірі 5800,00 грн співмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Стосовно доводів апеляційній скарги про те, що сума митних платежів у даній справі складає 9061,91 грн, тому витрати на правничу допомогу у розмірі 5 800 грн в даному випадку є необґрунтованими, явно завищеними та такими, що не відповідають складності зазначеної справи, колегія суддів зазначає, що митний орган скоригував заявлену позивачем митну вартість товару шляхом винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2023. №№UA401020/2023/000009/2, внаслідок чого митну вартість задекларованого товару збільшено з 12 141,60 євро до 12985,83 євро. Отже, різниця склала 844,23 євро, тобто понад 32 тис. грн.

Таким чином приймаючи додаткове рішення судом першої інстанції вірно враховано предмет спору та ціну позову, складність справи, обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи.

Відтак витрати на правову допомогу в розмірі 5800,00 грн, на відшкодування яких у позивача виникло право за результатами розгляду цієї справи, відповідають критеріям співмірності та вимогам розумності, є підтвердженими та обґрунтованими.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Залімський І. Г. Кузьмишин В.М.