Ухвала

від 07.03.2024 по справі 520/27154/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 березня 2024 року

м. Київ

справа № 520/27154/21

провадження № К/990/6094/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до Комунального підприємства «Обласний інформаційно-технічний центр» про стягнення необґрунтованої виручки та зобов`язання повернути споживачам суми необґрунтованої виручки,

у с т а н о в и в :

16 лютого 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

У касаційній скарзі автор як на підставу оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме: частини 8 статті 7, частини третьої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пунктів 1, 6, 7, 8 частини першої статті 18, пункт 1 частини першої, частини другої, третьої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статті 165-2, 188-3, 244-5 КУпАП, частини першої статті 2, частини четвертої статті 5, пункту 5 частини першої статті 19, пункту 5 частини четвертої статті 46, пункту 2 частини другої статті 73, частини другої статті 74, частини першої статті 75, частини першої, другої статті 77, частини четвертої статті 78, частин першої-третьої статті 90, статті 242, статті 245 КАС України.

Так, у частині восьмій статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» міститься визначення припису.

Згідно з частиною третьою статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

Права уповноважених органів передбачено у частині першій статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» обумовлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

У статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено право Міністерства, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальні органи на звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку формування та застосування цін і тарифів (статті 165-2) та за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами (статті 188-3).

Згідно зі статтею 244-5 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 165-2 та 188-3 підвідомчі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами.

Проаналізувавши на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвалені у цій справі судові рішення, встановлено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області звернулось до суду з позовом, в якому просило:

-стягнути з Комунального підприємства «Обласний інформаційно-технічний центр» необґрунтовану виручку в загальній сумі 5744939 грн 00 коп. за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до державного бюджету України для зарахування надходжень за реквізитами: отримувач: отримувач Харківська міська ТГ ГУК Харків обл/МТГ Харків/21081100; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку UА558999980313030106000020649; код класифікації бюджету 21081100; символ звітності 106;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Обласний інформаційно-технічний центр» повернути споживачам суму необґрунтованої виручки в сумі 5744939 грн 00 коп. згідно рішення Головного управління від 24 січня 2020 року № 6.0-03.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року, позов задовольнив частково. Стягнено з Комунального підприємства «Обласний інформаційно-технічний центр» необґрунтовану виручку в загальній сумі 5744939 грн 00 коп. за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до державного бюджету України для зарахування надходжень за реквізитами: отримувач: отримувач Харківська міська ТГ ГУК Харків обл/МТГ Харків/21081100; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку UА558999980313030106000020649; код класифікації бюджету 21081100; символ звітності 106. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області з цим позовом до суду, сума адміністративно-господарських санкцій, застосованих до Комунального підприємства «Обласний інформаційно-технічний центр» рішенням від 24 січня 2020 року № 6.0-03, у встановленому чинним законодавством порядку та строки відповідачем не сплачена. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Комунального підприємства «Обласний інформаційно-технічний центр» необґрунтованої виручки в загальній сумі 5744939 грн 00 коп.

В частині відмови у задоволенні позовної вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав споживачів шляхом зобов`язання відповідача повернути необґрунтовано отриману виручку.

Така позиція підтримана апеляційним судом.

Отже, оскаржуючи в частині відмови в задоволенні позовної вимоги, та перераховуючи вищевказані правові норми, що, насамперед, стосуються встановленого за наслідками перевірки порушення, яке у цій справі не піддається сумнівам, автор скарги не обґрунтував яким чином висновок щодо застосування вказаних норм права вплине на вирішення цієї справи з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин.

Тож, посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Також, варто зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника, буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно-правових актів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Обґрунтованих підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, автором касаційної скарги не зазначено.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

у х в а л и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 520/27154/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до Комунального підприємства «Обласний інформаційно-технічний центр» про стягнення необґрунтованої виручки та зобов`язання повернути споживачам суми необґрунтованої виручки повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя М. І. Смокович