Ухвала

від 02.05.2024 по справі 520/27154/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 травня 2024 року

м. Київ

справа №520/27154/21

провадження № К/990/11621/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Прокопенка О. Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до Комунального підприємства «Обласний інформаційно-технічний центр» про стягнення необґрунтованої виручки та зобов`язання повернути споживачам суми необґрунтованої виручки,

у с т а н о в и в :

26 березня 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Верховний Суд ухвалою від 11 квітня 2024 року касаційну скаргу залишив без руху. Скаржнику надано десять днів з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, які підтверджують поважність пропуску строку на касаційне оскарження.

15 квітня 2024 року на адресу суду касаційної інстанції надійшло клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження, на обґрунтування якого автор зазначає, що вперше касаційна скарга подана з дотриманням строків установлених КАС України та те, що в розумні строки підготовлено касаційну скаргу, яка, на думку скаржника відповідає вимогам статті 328 КАС України. З урахуванням зазначеного в діях відповідача убачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання касаційної скарги, а також її обґрунтування згідно вимог статті 328 КАС України. Оскільки повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції, відповідачем у строк, що не перевищує 30 днів з моменту повернення касаційної скарги подано касаційну скаргу.

Суд наголошує, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених автором касаційної скарги у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених автором касаційної скарги в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

При цьому, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

Дослідивши підстави для поновлення строку касаційного оскарження, подані автором касаційної скарги у встановлений строк, варто зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Варто зауважити, що автором касаційної скарги вчинялися дії щодо касаційного оскарження судових рішень, натомість саме ним не було дотримано вимог КАС України щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема щодо викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, що стало підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 16 січня 2024 року, а касаційну скаргу до суду касаційної інстанції вперше було подано в межах строку на касаційне оскарження, однак ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2024 року касаційну скаргу повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Ухвалу суду про повернення касаційної скарги від 07 березня 2024 року автор касаційної скарги отримав 08 березня 2024 року через підсистему «Електронний суд», однак повторно із касаційною скаргою звернувся лише 26 березня 2024 року.

Значний проміжок часу з моменту отримання ухвали суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням касаційної вказує на відсутність процесуальної зацікавленості автора касаційної скарги у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.

Автором касаційної скарги не наведено об`єктивних перешкод для повторного направлення цієї касаційної скарги у найкоротший термін, який не має перевищувати десяти днів - строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначений положеннями статті 332 КАС України.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06; пункт 33).

Автор касаційної скарги зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, що пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії).

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, від 26 квітня 2007 року, «Трух проти України», заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, від 03 квітня 2008 року, пункт 41).

Водночас, суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для визнавання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та підстави для поновлення такого строку.

За правилами пункту 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 520/27154/21.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 520/27154/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до Комунального підприємства «Обласний інформаційно-технічний центр» про стягнення необґрунтованої виручки та зобов`язання повернути споживачам суми необґрунтованої виручки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Б. Прокопенко