Ухвала

від 08.03.2024 по справі 148/224/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/224/24

Провадження № 2/147/170/24

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

08 березня 2024 року смт Тростянець

СуддяТростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тульчинський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами,-

встановив:

06 березня 2024 року до Тростянецького районного суду Вінницької області для розгляду за підсудністю з Тульчинського районного суд Вінницької області надійшла зазначена позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить: 1) припинити стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей за рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 25.05.2015; 2) звільнити його від стягнення нарахованої заборгованості в сумі 83341,66 грн по аліментах у виконавчому провадженні №48437416; стягнути з відповідачки на його користь судові витрати.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються, визначені статтями 175-177 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак дана позовна заява не відповідає вказаним вище вимогам закону.

Так, 18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України №3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Згідно із ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

В даному випадку, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів сторін у справі, а також не містить відомостей про електронний кабінет третьої особи, яка відповідно до частини 6 статті 14 ЦПК України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет.

Крім того, позовна заява не містить інформації щодо РНОКПП відповідачки та зазначено прізвище ОСОБА_3 , водночас з довідки Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області вбачається, що прізвище відповідачки ОСОБА_3 .

Також варто зауважити, що третьою особою позивач визначив Тульчинський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), але не зазначив адресу юридичної особи, що також суперечить вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Крім того, всупереч вимогам пунктів 3, 9, 10 частини 2 статті 175 ЦПК України позивачем не вказано:

-зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, згідно із ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем пред`явлено дві вимоги немайнового характеру, а саме про:

- припинення стягнення аліментів;

- звільнення від сплати заборгованості за виконавчим листом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із положеннями ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн. 00 коп.

З огляду на викладене з 01.01.2024 за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою за кожну таку вимогу сплачується судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір на рахунок - Отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/Тростянець/22030101, Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA188999980313151206000002844, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (ДСА України, 050).

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устатті 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись статтями 175,177,185 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тульчинський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами - залишити без руху.

Надати позивачам строк тривалістю сім днів з дня вручення копії ухвали, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, його позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Г. Борейко