Ухвала

від 08.03.2024 по справі 303/2192/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/2192/24

2/303/362/24

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

08 березня 2024 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Курах Л.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут клітинної терапії», ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про розірвання договору про надання послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ТзОВ «Інститут клітинної терапії», ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про розірвання договору про надання послуг.

Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до наступного висновку:

Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов слід направити за підсудністю за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів позову, звертаючись за підсудністю до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, позивач керувався ч.5 ст.28 ЦПК України, подаючи позов за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до ч.5 ст.28 ЦПК України, якою встановлені правила альтернативної підсудності, за зареєстрованим місцем проживання позивача можуть пред`являтись позови про захист прав споживача.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із п.6Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №5від12.04.1996р.«Про практикурозгляду цивільнихсправ запозовами прозахист правспоживачів» вбачається,що позовназаява прозахист правспоживача повиннамістити відомості:про те,яке правоспоживача порушено;коли ів чомуце виявилося;про способизахисту,які належитьвжити суду;про розмірсум,щодо якихзаявлено вимоги,з відповіднимирозрахунками іобґрунтуванням;про докази,що підтверджуютьпозов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а тому на них не поширюються вимоги ЦПК України про право позивача на альтернативну підсудність за його зареєстрованим місцем проживання. Отже, вищевказаний позов є непідсудним Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області.

Оскільки позов стосується розірвання договору про зберігання біологічного матеріалу, тобто предметом спору є одностороннє розірвання договору, який укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ТзОВ «Інститутом клітинної терапії», місце укладання та виконання договору м.Київ, а тому підлягає передачі за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.

За правилом загальної територіальної підсудності, встановленої ст.27 ч.2 ЦПК України, позови до юридичної особи пред`являються за її місцем знаходження згідно з ЄДРПОУ.

Місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут клітинної терапії», згідно витягу про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: АДРЕСА_1 .

А відтак вищевказаний позов є підсудним Оболонському районному суду м. Києва.

Статтею 187 ч.9 ЦПК України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що матеріали позову (оскільки провадження у справі ще не відкрито) слід передати на розгляд до належного суду Оболонського районного суду м. Києва, до територіальної юрисдикції якого відноситься даний позов.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст., 28, 31, 32, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу №303/2192/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут клітинної терапії», ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про розірвання договору про надання послуг надіслати за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва (04212, Київська область, м.Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2Є), в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Ухвала набираєзаконної силинегайно післяїї проголошення,якщо іншене передбаченоцим Кодексом.Ухвали,що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Л.В.Курах