Рішення

від 30.09.2024 по справі 303/2192/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30.09.2024 Справа № 303/2192/24

Справа №303/2192/24

Провадження №2/756/2808/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденка Є.В., за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут клітинної терапії», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про розірвання договору про надання послуг,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеним позовом, у якому просить розірвати договір №699/0916 про зберігання біологічного матеріалу від 13.09.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Інститут клітинної терапії» та стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування позову представник зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 ) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували шлюбі, зареєстрованому у відділі реєстрації актів цивільного стану Мукачівського міського управління юстиції, актовий запис № 570. ІНФОРМАЦІЯ_3 у Сторін народилася донька, ОСОБА_7 . 13 вересня 2016 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Інститут клітинної, терапії» укладено Договір №699/0916 про зберігання біологічного матеріалу. Відповідно до розділу 1, додатку № 2 до договору, ТОВ «інститут клітинної терапії» зобов`язувалося здійснити переробку, тестування та зберігання біологічного матеріалу стовбурових клітин пуповинної (кордової), взятої з пуповини та плаценти безпосередньо після народження дитини та/або виділення із них клітин та компонентів, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - вчасно вносити платежі за вказані послуги. Згідно з п. 10.1.4. Договору № 699/0916 про зберігання біологічного матеріалу від 13.09.2016 року, починаючи з 2018 року, щорічна плата за зберігання біологічного матеріалу становить 150,00 дол. США. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взяли на себе зобов`язання щодо сплати платежів за зберігання біологічного матеріалу їхньої дитини відповідно до вказаного договору. 10 вересня 2018 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду у справі № 303/4429/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 розірвано. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 06.08.2019 року у справі № 303/3602/19 батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , внесено відповідні зміни до актового запису про народження № 1020 від 17.11.2016 року. Отже, вказаним рішенням суду встановлено, що батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 . 30 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Інститут клітинної терапії» із заявою щодо відмови від подальшого зберігання біологічного матеріалу та розірвання договору № 699/0916 про зберігання біологічного матеріалу від 13.09.2016 року, однак вказаний Договір не розірвано. Замовниками послуг за Договором зазначено батьків - ОСОБА_1 та ОСОБА_11 . На період укладення Договору №699/0916 про зберігання біологічного матеріалу та народження ОСОБА_7 ( ОСОБА_12 ) Позивач не був обізнаний про те, що він не є батьком дитини. Про вказані обставини Позивачу стало відомо після звернення біологічного батька до суду із позовною заявою про визнання батьківства. Відтак, унаслідок визнання ОСОБА_3 батьком ОСОБА_7 ( ОСОБА_12 ) обставини, якими Позивач керувався при укладенні договору, істотно змінилися. У зв`язку із вищевикладеним, Позивач просить суд розірвати договір №699/0916 від 13 вересня 2016 року про зберігання біологічного матеріалу та стягнути з Відповідача на свою користь понесені судові витрати, що складаються із витрат на правову допомогу.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 березня 2024 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2024 року головуючим суддею по справі визначено Діденка Є.В.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15 квітня 2024 року позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 18 квітня 2024 року представником позивача усунуто недоліки відповідно до ухвали суду.

26.04.2024 року встановлено відсутність відомостей на запит суду про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 у Єдиному державному демографічному реєстрі.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідач ТОВ «Інститут клітинної терапії» повідомлявся належним чином шляхом направлення засобами поштового зв`язку судових документів за адресою місцезнаходження, про що в матеріалах справи наявна відмітка про вручення рекомендованого поштового відправлення 29.05.2024 р. Відзиву Відповідач не надав.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлялась належним чином шляхом направлення судових документів засобами поштового зв`язку за адресою проживання, однак конверт повернувся без вручення. Відзиву Відповідач не надала.

Третя особа - ОСОБА_3 повідомлявся належним чином шляхом направлення засобами поштового зв`язку судових документівза адресою проживання, проте конверт повернувся без вручення. Відзиву або заперечень суду не надано.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи із такого.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 29.12.2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Мукачівського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис № 570. Від даного шлюбу у Сторін народилась донька, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

13.09.2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) та ТОВ «Інститут клітинної терапії» уклали договір №699/0916 про зберігання біологічного матеріалу. Замовниками послуг за Договором зазначено батьків - ОСОБА_1 та ОСОБА_11 .

Згідно розділу 1, додатку № 2 до Договору, ТОВ «Інститут клітинної терапії» зобов`язалось здійснити переробку, тестування та зберігання біологічного матеріалу стовбурових клітин пуповинної (кордової), взятої з пуповини та плаценти безпосередньо після народження дитини та/або виділення із них клітин та компонентів, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - вчасно вносити платежі за вказані послуги.

Згідно з п. 10.1.4. Договору № 699/0916 про зберігання біологічного матеріалу від 13.09.2016 року, починаючи з 2018 року, щорічна плата за зберігання біологічного матеріалу становить 150,00 дол. США та сплачується до 31 січня щорічно, строк зберігання матеріалу - до досягнення дитиною 21 року.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взяли на себе зобов`язання щодо сплати платежів за зберігання біологічного матеріалу їхньої дитини відповідно до вказаного договору.

10 вересня 2018 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду у справі № 303/4429/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 розірвано.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 06.08.2019 року у справі № 303/3602/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , внесено відповідні зміни до актового запису про народження № 1020 від 17.11.2016 року. Отже, вказаним рішенням суду встановлено, що батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 .

30 січня 2024 року Позивач звернувся до ТОВ «Інститут клітинної терапії» із заявою щодо відмови від подальшого зберігання біологічного матеріалу та розірвання договору № 699/0916 про зберігання біологічного матеріалу від 13.09.2016 року, однак вказаний Договір не розірвано. Відповідач надав Позивачу письмову відповідь, в якій зазначив, що існує заборгованість за даним Договором за період 2019-2023 року в сумі 750 дол. США, яку необхідно сплатити для розірвання Договору.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд зазначає, що при укладенні Договору № 699/0916 про зберігання біологічного матеріалу, позивач керувався тим, що він є біологічним батьком дитини - ОСОБА_7 , та укладав вказаний договір саме як майбутній біологічний батько, про що зазначено у самому договорі.

Водночас, в подальшому рішенням суду було встановлено, що біологічним батьком дитини є інша особа.

Таким чином, є очевидним, що на момент укладення Договору № 699/0916 про зберігання біологічного матеріалу та народження ОСОБА_7 ( ОСОБА_12 ) Позивач не був обізнаний про те, що він не є батьком дитини, а про вказані обставини Позивачу стало відомо після звернення біологічного батька до суду із позовною заявою про визнання батьківства та згідно рішення Мукачівського міськрайонного суду від 06.08.2019 року у справі № 303/3602/19 батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , внесено відповідні зміни до актового запису про народження № 1020 від 17.11.2016 року.

Відтак, унаслідок визнання ОСОБА_3 батьком ОСОБА_7 ( ОСОБА_12 ), обставини, якими Позивач керувався при укладенні договору, істотно змінились. Суд вважає підтвердженим, що при укладенні договору позивач виходив із того, що така зміна обставин не настане, і таку зміну обставин позивач не міг усунути, та подальше виконання умов Договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін, майнові права позивача.

Подальше виконання такого договору позивачем, покладало би на нього необґрунтований майновий тягар, з урахуванням того, що він не є біологічним батьком дитини, стосовно якої був укладений договір, і такий факт був встановлений лише після укладення договору.

Водночас, розірвання договору з позивачем не впливає істотно на майнові права відповідача, оскільки стороною такого договору залишається ОСОБА_2 .

Відповідач ТОВ «Інститут клітинної терапії» не погодився на добровільне розірвання укладеного з позивачем договору. При цьому суд зазначає, що питання про стягнення заборгованості, у разі її наявності, не впливає на можливість розірвання договору, за наявності для цього законних підстав.

Відповідачами не надано доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування позовних вимог.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до частини 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що цей спір виник внаслідок неправильних дій відповідача - ТОВ «Інститут клітинної терапії», який відмовив позивачу у добровільному розірванні договору, що стало причиною звернення позивача до суду. При цьому, питання розірвання договору не знаходиться в компетенції відповідача - ОСОБА_2 .

Тому, на підставі частин 1, 9 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати суд покладає на відповідача ТОВ «Інститут клітинної терапії».

Так, суд стягує з Відповідача на користь Позивача суму судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Окрім цього, між адвокатом Мельник П.П. та Позивачем укладено Договір №04 про надання правової допомоги від 17.01.2019, видано ордер на представництво інтересів Позивача від 06.03.2024, надано додаток №1 від 30.01.2024 року до Договору №04, де вказано, що оплата послуг адвоката (гонорар) складає 15 200,00 грн., надано квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 30.01.2024 року на суму 7 600,00 грн., надано квитанцію до прибуткового касового ордера №2 від 29.02.2024 року на суму 7 600,00 грн., у зв`язку із чим Позивач просить стягнути із Відповідача на свою користь понесені витрати на правову допомогу у сумі 15 200,00 грн.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з того, що позивач надав суду докази понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 15200,00 грн., водночас, відповідач не надав суду доказів щодо неспівмірності таких витрат, і не заперечив проти їх розміру, суд вважає доцільним стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати за надання правничої допомоги в повному обсязі - 15 200,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6-13, 18, 19, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Інститут клітинної терапії», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про розірвання договору про надання послуг - задовольнити повністю.

Договір №699/0916 від 13.09.2016 року про зберігання біологічного матеріалу, укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ «Інститут клітинної терапії», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Семена Скляренка, буд.4, літ. А, код ЄДРПОУ 32379957 - розірвати.

Стягнути з ТОВ «Інститут клітинної терапії» (код ЄДРПОУ 32379957, м. Київ, вул. вул. Семена Скляренка, буд.4, літ. А) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), понесені судові витрати в загальному розмірі 16411 (шістнадцять тисяч чотириста одинадцять) грн. 20 коп., з яких: судовий збір - 1 211,20 грн. та витрат на правову допомогу - 15 200,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Є.В. Діденко