Ухвала

від 08.03.2024 по справі 158/694/24

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/694/24

Провадження № 2/0158/272/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2024 року м. Ківерці

Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Костюкевич О.К., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області, Волинської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області, Волинської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про відшкодування моральної шкоди.

По численних справах за участю позивача ОСОБА_1 головуючому судді останнім було заявлено відводи судді Костюкевичу О.К. як зв`язку з неприязними відносинами та упередженим ставленням, як вважає позивач, судді до нього. Вказані відводи ухвалами Ківерцівського районного суду Волинської області неодноразово було задоволено..

Дослідивши матеріали заяви про відвід (самовідвід) судді, вивчивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 2 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно виключити будь які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Беручи до уваги вимоги ст. 36 ЦПК України, з метою усунення у сторін будь яких сумнівів та підстав для звинувачень в необ`єктивності чи упередженості суду при розгляді справи, суд приходить висновку про задоволення заяви про відвід.

Відтак, вважаю, що встановлені обставини унеможливлюють участь головуючого судді Костюкевича О.К. у розгляді даної справи, а тому суддю слід відвести від розгляду даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву про самовідвід судді Костюкевича О.К. - задовольнити.

Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області, Волинської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про відшкодування моральної шкоди передати для розгляду іншому судді Ківерцівського районного суду Волинської області у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Ківерцівського районного суду О.К.Костюкевич