Ухвала

від 07.03.2024 по справі 935/588/24

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/588/24

Провадження № 2-з/935/3/24

У Х В А Л А

Іменем України

07 березня 2024 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Янчук В.В., за участю секретаря Кумечко С.М., розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України заяву представника ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Слівінський Артем Олексійович, про забезпечення позову, -

у с т а н о в и в :

20.02.2024 ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат СлівінськийА.О.звернувсь доКоростишівського районногосуду Житомирськоїобласті зпозовом доПАТ погазопостачанню тагазифікації «Коростишівгаз»про стягненняборгуу якому просив стягнути з відповідача на користь позивача 1518104,75 грн. боргу за договором, 819426,39 грн. інфляційних втрат та 192528,96 грн 3% річних, а всього 2530060,10 грн.

29.02.2024 ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

06.03.2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , адвоката Слівінського А.М. про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належні Відповідачу грошові кошти, що знаходяться на його банківських рахунках в межах суми 2 530060, 10 грн., що відкриті, або будуть ним відкриті у банківських установах, за виключенням коштів на таких рахунках, спрямованих на виплату заробітної плати та фондів державного соціального страхування.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 01.12.2014 р. між ОСОБА_1 та ПАТ по газопостачанню та газифікації «КОРОСТИШІВГАЗ" (наразі Приватне Акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Коростишівгаз») було укладено нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 731,70 кв.м за адресою АДРЕСА_1 . Згідно пунктів 1.1. 2.1. та 2.3. Договору, відповідач зобов`язався прийняти вказане приміщення та сплатити Позивачу ціну в 1598 005.00грн. у строк до 01.12.2019 р. В цей же день нотаріусом було здійснено державну реєстрацію права власності на вказане приміщення за Відповідачем. 09.12.2014р. між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір про внесення змін до вищевказаного Договору купівлі-продажу від 01.12.2014р. Згідно п.2 якого сторони домовились внести зміни до п.2.1 Договору, згідно яких Відповідач утримав 5% з ціни договору у вигляді податку з доходів фізичних осіб, оскільки, згідно положень ПКУ, останній виступив у правовідносинах в якості податкового агенту, а решта підлягає сплаті Позивачу у визначений договором строк. У визначений Договором строк Відповідач не виконав взятого на себе зобов`язання, чим допустив прострочення. З урахуванням внесених змін до Договору, несплаченою покупцем до цього часу сумою залишилась сума в 1 518 104,75 грн. Згідно долученого до позову розрахунку інфляційні втрати складають 819 426,39 грн., а 3% річних 192 528,96 грн., які підлягають стягненню з Відповідача разом із сумою боргу. Таким чином, загальна сума боргу становить 2 530 060,10 грн. Стороні позивача стало відомо про існування обставин, які можуть утруднити, або ж взагалі унеможливити виконання рішення у справі про стягнення з відповідача 2 530 060,10грн. боргу за Договором. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 17.05.2022 року в справі №757/11188/22-к в рамках кримінального провадження №62021000000000160 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 ч. 2, ст. 367 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, накладено арешт на акції приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Коростишівгаз». Судом передано арештовані корпоративні права приватних осіб в АРМА. Крім того, функції постачальника газу населенню м.Коростишева передано від відповідача до НАК «Нафтогаз». 15.12.2023р. Наглядовою радою відповідача достроково припинено повноваження Голови та членів Правління Товариства, обрано новий їх склад. В засобах масової інформації, представники правоохоронних органів, політичні та посадові особи відкрито заявлять про намір у поверненні грошових коштів та матеріальних цінностей «облгазів» до бюджету, що призведе до їх банкрутства. Оскільки їх вже позбавили можливості здійснювати свою головну діяльність з постачання газу, таку діяльність наразі покладено на НАК «Нафтогаз». Викладене доводить, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову та арешту належних до виплати ОСОБА_1 коштів в розмірі 2530060,10 грн., рішення у справі буде носити формальний характер , без реального його виконання, що протирічить принципам правосуддя.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Інститут забезпечення позову врегульований статтями 149-158ЦПК України і спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Ним усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, із урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Разом із тим, у пункті 4Постанови Пленум Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»роз`яснено, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інтереси осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Водночас законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, суд може накласти арешт лише на грошові кошти, що належать відповідачеві. Тобто, суд має перевірити, які конкретно грошові кошти належать відповідачеві і де вони знаходяться.

Саме з цією метою положеннями частини першоїст.151ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За таких обставин, законодавством передбачений обов`язок зазначення в заяві про забезпечення позову інших відомостей, необхідних для забезпечення позову.

Із наведеного слідує, що відомості про те, на яких рахунках та в яких банківських установах перебувають грошові кошти відповідача є необхідними для забезпечення позову.

Накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банках або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

При цьому, відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Також потенційно може виникнути ситуація, коли буде накладено арешт на рахунки, що використовуються товариством для обліку коштів соціального страхування, для виплати заробітної плати, тобто є рахунками зі спеціальним режимом використання чи можуть бути порушені права інших осіб у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти може обмежити права працівників на отримання заробітної плати та позбавити товариство можливості сплачувати податки, збори та обов`язкові платежі до бюджетів різних рівнів.

Заява про забезпечення позову не містить посилань на беззаперечні мотиви, за якими ОСОБА_2 вважає, що захист прав ОСОБА_1 буде неможливим без вжиття заходів.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в зазначений ним спосіб, що є наслідком відмови в її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р., ст. ст.149,153 ЦПК, ст.ст.260,261,354 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат СлівінськийАртем Олексійович, прозабезпечення позову- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В.В.Янчук