Постанова

від 05.03.2024 по справі 568/1634/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 року

м. Рівне

Справа № 568/1634/23

Провадження № 22-ц/4815/239/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Гордійчук С. О., Хилевича С. В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Крупецька об`єднана територіальна громада

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 грудня 2023 року у складі судді Троцюк В. О., постановлену в м. Радивилів Рівненської області,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Крупецької об`єднаної територіальної громади про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 грудня 2023 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована положеннями ч. 3 ст. 185ЦПК України, яка передбачає, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, та обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не було виконано вимог ухвали Радивилівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2023 року про надання строку для усунення недоліків позовної заяви у визначений судом строк.

Вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, за неповного з`ясування обставин справи, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує висновок суду про те, що подача ним на виконання ухвали суду про надання строку для усунення недоліків позовної заяви заява з додатками є недостатнім виконанням вимог суду. Зауважує, що ним виконано всі вимоги суду, за винятком тих вимог, які особа, в силу вимог чинного законодавства, не в змозі виконати. З наведених підстав просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що до суду з позовом до Крупецької об`єднаної територіальної громади про визначення додаткового строку для прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 .

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2023 року заява залишена без руху з тих підстав, що заявником у поданій заяві не дотримано вимоги ст.ст.175,177 ЦПК України. До позовної заяви не долучено доказів, що підтверджують обставини, на які покликається позивач. До позовної заяви не долучено копії свідоцтва про смерть спадкодавця для прийняття спадщини якого він просить встановити додатковий строк, доказів родинних зв`язків із спадкодавцем, доказів наявності спадкового майна, а також доказів поважності пропуску строку прийняття спадщини.

28 листопада 2023 року позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2023 року, в якій вказує на усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду, яка судом першої інстанції розцінена як така, котрою визначені судом недоліки позовної заяви не усунуто, а саме: позивачем замість копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 долучено відповідь Сихівського відділу ДРАЦС у м.Львові про відмову у видачі повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , оскільки він не входить до числа осіб, яким таке свідоцтво може бути видане; долучено архівні довідки Державного архіву Рівненської області про запис у метричних книгах церкви Святої Трійці с.Крупець записів про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та інші документи, які вже були долучені до позовної заяви.

З таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду не погоджується.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.

Як вбачається із ухвали Радивилівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в ухвалі, а саме: 1) надати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; 2) підтвердити родинні стосунки позивача із спадкодавцем; 3) вказати про наявність інших спадкодавців майна; 4) надати докази наявності спадкового майна після смерті ОСОБА_2 ..

На виконання вимог цієї ухвали позивачем ОСОБА_1 28 листопада 2023 року надано заяву із виправленням недоліків, зазначених в ухвалі суду першої інстанції, та долучено наступні додаткові письмові докази.

Зокрема, у позовній заяві зазначено, що свідоцтво про смерть спадкодавці ОСОБА_2 втрачено, і для отримання повторного свідоцтва про смерть позивач звертався у Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові, яким, у свою чергу, надано відповідь про відмову у видачі повторного свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується копією листа-відповіді від 07.02.2023 № 110/32-32-01-08.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 надано довідку Крупецької сільської ради від 31.07.2023 № 747 і відповідь державного нотаріуса Радивилівської державної нотаріальної контори від 11.08.2023 № 260/01-16.

Позивач покликається те, що спадкодавець ОСОБА_5 є його рідною тіткою, тобто рідною сестрою його батька ОСОБА_6 , на підтвердження чого надав копії архівних довідок з Державного архіву Рівненської області від 13.08.2021 № 568/01-28/21 та від 01.10.2021 № 702/01-28/21, а також долучив до матеріалів справи довідку Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області від 06.12.2023 № 1240 на підтвердження факту родинних відносин позивача ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 та підтвердження отримання нею сертифікату на право на земельну частку пай РВ № 0188624.

В частині виконання вимоги ухвали суду щодо надання відомостей про наявність інших спадкоємців позивачем зазначено, що чоловік, донька та син спадкодавиці ОСОБА_2 померли.

У позовній заяві зазначено, що оригінал сертифіката на право власності на земельну частку (пай) втрачено разом і свідоцтвом про смерть, а доказом існування спадкового майна у вигляді Сертифіката є відповідь Держгеокадастру у Рівненській області на адвокатський запит та довідка Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області від 06.12.2023 №1240.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Також, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави на яких ґрунтується їхнє рішення, що серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.

Оцінюючи встановлені обставини справи, апеляційний суд доходить висновку, що позивачем було виконано всі вимоги ухвали суду першої інстанції про надання строку для усунення недоліків позовної заяви, за виключенням доказів того, що чоловік, донька та син спадкодавці померли, оскільки в силу чинного законодавства фізична особа не наділена повноваженнями витребовувати від відповідних органів такі документи, проте витребування цих доказів можливе судом за умови подання відповідного клопотання позивачем, про що він і вказав у своїй заяві на усунення недоліків, а відтак суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про повернення позовної заяви у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Європейський суд з прав людини у справі «Буланов та Купчик проти України» вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (пункт 25 рішення у справі «Кутій проти Хорватії».

Виходячи з того, що на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, а кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд, зважаючи на те, що відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред`явлених позовних вимог, а також беручи до уваги, що оцінка доказів і їх достатності є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду даної справи, постановив оскаржувану ухвалу у порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позбавивши позивача права на справедливий судовий розгляд.

За наведених обставин, апеляційний суду приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала до скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1. ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 367, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 грудня 2023 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Крупецької об`єднаної територіальної громади про визначення додаткового строку для прийняття спадщини повернути до Радивилівського районного суду Рівненської області для розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 07 березня 2024 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Гордійчук С. О.

Хилевич С. В.