Постанова

від 08.03.2024 по справі 495/4505/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/262/24

Справа № 495/4505/19

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді ДришлюкаА.І., суддів Сегеди С.М., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одеса справу за апеляційною скаргою правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання право на спадщину та встановлення факту,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права на спадщину та встановлення факту, уточнивши свої позовні вимоги 06.02.2020 року остаточно просив суд: встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 та визнати за ним право власності на житловий будинок та земельну ділянку. Так, свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати спадкодавець ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. Позивач вказував, що на момент відкриття спадщини він був неповнолітнім та постійно проживав однією сім`єю з його батьками, від спадщини не відмовлявся, тому є таким, що фактично прийняв спадщину. Окрім того, вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його баба - ОСОБА_4 . Позивач стверджує, що його баба та матір успадкували майно його діда ОСОБА_5 , який помер орієнтовно в 1954 році. На підставі усього вищевикладеного, просить його вимоги задовольнити (т. 1, а.с.1-37).

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.10.2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було вирішено відмовити (т. 1, а.с.175-181).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Христюк Ю.Г. в інтересах ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що ОСОБА_1 цілком та повністю вступив в управління та володіння спадковим майном баби, оскільки після її смерті у нього залишилися її речі та майно. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішення вказано, що ОСОБА_1 не надано жодного доказу того, що спадкове майно належало його діду та бабі. Апелянт з даним твердженням не погоджується та вважає, що в матеріалах справи є належно завірені погосподарські книги, згідно з якими видно, що його дід володів вказаним майном (т. 1, а.с.185-188).

03 березня 2021 року ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий суддя ОСОБА_6 ) відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду (т. 1, а.с.203, 211).

20 липня 2021 року рішенням Вищої Ради правосуддя №1612/0/15-21 ОСОБА_6 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, у зв`язку із чим протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2021 року, цивільну справу було розподілено колегії суддів: головуючого судді - Дришлюка А.І., суддів Сєвєрову Є.С. та Вадовську Л.М. (т. 1, а.с. 214-215).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 20.09.2021 року було здійснено заміну складу колегії на постійно діючий склад - Громіка Р.Д. , Драгомерецького М.М. (т. 1, а.с. 217-218).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.09.2021 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду (т. 1, а.с. 219-220).

16.06.2022 року ухвалою Одеського апеляційного суду було зупинено провадження по справі, у зв`язку зі смертю апелянта - ОСОБА_1 до залучення по справі правонаступника (т. 1, а.с. 231-232), 14.10.2022 року - поновлено провадження по справі (т. 2, а.с. 1-2) та ухвалою від 01.11.2022 року витребувано з Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори копію заведеної після смерті ОСОБА_1 спадкової справи за наявності (т. 2, а.с. 3-4).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.06.2023 року було залучено ОСОБА_2 до участі у справі як правонаступника померлого - ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 43-44). Справу призначено до розгляду.

Учасники провадження своїм правом закріпленим положеннями ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-учасника колегії суддів Громіка Р.Д., протоколом повторного автоматизованого розподілу було здійснено заміну відсутнього судді-учасника Громіка Р.Д. на резервного - Сегеду С.М .

Сторони про дату, час та місце судового розгляду повідомленні належним чином в судове засіданні не з`явилися. Причини такої неявки суду не повідомлено, клопотання про відкладення та/або розгляду за їх відсутності не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Дослідивши наявні матеріали справи, апеляційним судом встановлено наступні обставини справи.

Приймаючи оскаржуване рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що на основі повно та всебічно досліджених доказів, враховуючи вимоги діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства та встановленні обставини справи, з урахуванням відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно та доказів вчинення позивачем дій, що вказують на фактичне прийняття спадщини, враховуючи відсутність в матеріалах справи постанови нотаріуса про вчинення нотаріальних дій з-приводу видачі свідоцтва про право на спадщину щодо заявленого майна, суд приходить до висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

Апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК УРСР). Положеннями ст. 529 ЦК УРСР встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про в книзі реєстрації зроблено відповідний актовий запис № 23 (т. 1, а.с. 16). Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що померла - ОСОБА_3 є матір`ю позивача - ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що вбачається з копії виданого повторно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (т. 1, а.с. 18). Матеріалами справи в тому числі встановлено, що померла - ОСОБА_4 є матір`ю померлої ОСОБА_3 , а тому відповідно бабкою позивача - ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 19, 20, 21).

Згідно копії довідки сільського голови виконавчого комітету Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 18.12.2013 року, ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_6 (тобто з моменту народження) проживала в АДРЕСА_1 , де також проживала та була зареєстрована й на момент смерті (т. 1, а.с. 116 зворот). На момент смерті з ОСОБА_3 також проживали та були прописані за адресою реєстрації в тому числі й ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 117). Факт проживання позивача - ОСОБА_1 за адресою проживання своєї померлої матері - ОСОБА_3 та померлої бабки - ОСОБА_4 підтверджується в тому числі також копією витягу з державного реєстру актів цивільного стану, наявного в матеріалах справи (т. 2, а.с. 30 зворот).

Положенням ст. 548 ЦК УРСР встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем (постанова ВС від 20.03.2020 року по справі № 305/235/17, постанова від 26.07.2023 року по справі № 641/3893/20).

З наявних матеріалів справи вбачається вчинення позивачем відповідних дій, які свідчать в свою чергу про фактичний вступ останнього у володіння та управління спадковим майном, що залишилося після смерті його матері - ОСОБА_3 та бабки - ОСОБА_4 .

Копією довідки державного нотаріуса Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори, Кушнір І.В. також встановлено, що після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 була заведена спадкова справа № 09/2014, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся лише ОСОБА_9 , який є єдиним спадкоємцем за законом всього майна померлої (т. 1, а.с. 119 зворот). При цьому, Білгород-Дністровською міською нотаріальною конторою також було повідомлено, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не заводилася (т. 1, а.с. 111). Разом з тим, постановою державного нотаріуса від 14.04.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, у зв`язку із чим останній і звернувся до суду із відповідними позовними вимогами (т. 1, а.с. 120 зворот).

При цьому, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13) та відповідно до положень ч. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження, що в свою чергу і зробив позивач - ОСОБА_1 , звернувшись до суду із відповідними позовними вимогами про визнання права власності в порядку спадкування, у зв`язку із наявність постанови державного нотаріуса про відмову у вчинення нотаріальних дій.

Разом з тим, позивачем на підтвердження факту належності спадкового майна його померлій матері - ОСОБА_3 та померлій бабці - ОСОБА_4 , які в свою чергу успадкували дане майно після смерті ОСОБА_5 , до матеріалів справи було долучено копію витягу з погосподарської книги із печаткою Бритівської сільської ради згідно з оригіналом та відповідним підписом відповідальної особи (т. 1, а.с. 22), з якої вбачається факт тривалого володіння та користування даним майном.

Матеріалами справи в тому числі також встановлено, що на вищезазначеній земельній ділянці під номером 4 розміром 0,0862 га, знаходилося два житлових будинки обидва за одним номером АДРЕСА_2 , інший - зі сторони АДРЕСА_1 ), проте залишився лише один з будинків, зі сторони АДРЕСА_1 та він значиться під номером АДРЕСА_3 . Саме за вказаною адресою й надалі продовжував проживати позивач - ОСОБА_1 , що в свою чергу також підтверджується наявною в матеріалах справи копіями довідок від 05.09.2022 року, згідно яких останній на момент своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований АДРЕСА_3 .

Відповідно, за наведених встановлених обставин справи у своїй сукупності, оскільки наявними матеріалами справи підтверджується факт належності спадкового майна померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в тому числі й фактичного вступу у володіння та користування ОСОБА_1 спадковим майном, що залишилося після смерті останніх в розумінні ст. 549 ЦК УРСР, зважаючи на відсутність відповідних правовстановлюючих документів на спадкове майно та наявність постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій саме за вказаних причин, що і стало підставою заявлення відповідних позовних вимог, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про передчасність висновків суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, без повного встановлення всіх фактичних обставин справи.

За положеннями ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки наведені доводи апелянта знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України скасовує оскаржуване рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2020 року із ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ) - задовольнити.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2020 року - скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ) - задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку, площею 0,75 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови буде складений протягом десяти днів.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

С.М. Сегеда

М.М. Драгомерецький