Рішення

від 28.02.2024 по справі 927/995/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2024 року м. Чернігівсправа № 927/995/21

Господарський суд Чернігівської області у складі колегії суддів: Моцьора В.В. - головуючого, Ноувен М.П., Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фермерського господарства "Тимошенко Н.І."

код ЄДРПОУ 33380345; вул. Вишнева, буд.8, с. Махнівка, Борзнянський р-н, Чернігівська область, 16464; ел.адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД"

код ЄДРПОУ 32670436; вул. Центральна, 34, с. Засупоївка, Яготинський р-н, Київська обл., 07714; ел.адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2

про стягнення 1 322 250,45 грн заборгованості

За участю представників:

позивача: Хомин О.М.;

відповідача: Макарчук Р.С.;

Позивач - Фермерське господарство "Тимошенко Н.І." звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" про стягнення 1 028 852,55 грн заборгованості, а саме: 867 126,00 грн боргу, 88 753,00 грн пені, 18 791,01 грн 3% річних, 54 182,84 грн інфляційних.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 справу № 927/927/995/21 передано на розгляд судді Ноувен М.П.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.10.2021, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позові, відповіді на відзив.

18.10.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, який долучено судом до матеріалів справи. У відзиві на позов відповідач заявив клопотання про направлення справи № 927/995/21 за підсудністю за місцем реєстрації відповідача, до Господарського суду Київської області.

У підготовчому засіданні 26.10.2021 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.11.2021.

09.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, яка долучена судом до матеріалів справи.

09.11.2021 від відповідача надійшли пояснення на додаткове обґрунтування клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

У підготовчому засіданні 09.11.2021 суд клопотання про направлення справи за підсудністю відхилив, оскільки дійшов висновку про дотримання позивачем правил територіальної підсудності при поданні цього позову і він підлягає розгляду Господарським судом Чернігівської області. Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.11.2021.

18.11.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які судом долучено до матеріалів справи.

23.11.2021 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах Господарського суду Чернігівської області № 927/845/21 та № 927/846/21.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2021 зупинено провадження у справі № 927/995/21 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах Господарського суду Чернігівської області №927/845/21 та № 927/846/21 (за останньою подією).

06.12.2021 Фермерським господарством "Тимошенко Н.І." подано до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2021 у справі № 927/995/21.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі № 927/995/21 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Тимошенко Н.І." задоволено, ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2021 - скасовано.

15.05.2023 матеріали справи № 927/995/21 повернуто до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду справи.

У зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у терміновій відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2023, справу № 927/995/21 передано на розгляд судді Моцьору В.В.

Ухвалою суду від 19.05.2023 справу № 927/995/21 прийнято до провадження суддею Моцьором В.В., підготовче засідання призначено на 15.06.2023.

12.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №9/6-2023 від 06.06.2023, в якому просить суд прийняти відзив на позовну заяву з доповненою та уточненою правовою позицією та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Також 12.06.2023 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "МАНАД" до ФГ "Тимошенко Н.І.", в якій ТОВ "МАНАД" просить стягнути з ФГ "Тимошенко Н.І.": неустойку у вигляді штрафу в сумі 2 016 000,00 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних; 748 831,00 грн збитків у вигляді додаткових витрат пов`язаних із поповненням електронного рахунку для збільшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у зв`язку із несвоєчасною реєстрацією податкових накладних; 829 039,42 грн з врахуванням зміни вартості оцінки які безпідставно знаходяться у ФГ "Тимошенко Н.І." з 02.11.2020; 389 382,25 грн інфляційних втрат та 64 449,48 грн трьох відсотків річних за неповернення коштів; 829,11 грн з врахуванням зміни вартісної оцінки коштів повернутих з порушенням п.5.11. договору.

Ухвалою суду від 14.06.2023 відзив на позовну заяву №9/6-2023 від 06.06.2023 залишено без розгляду; зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" до Фермерського господарства "Тимошенко Н.І." про стягнення штрафних санкцій та збитків, які протиправно знаходяться у ФГ "Тимошенко Н.І." та додані до неї документи повернуто заявнику.

14.06.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла заява №3/ЮФКМ/54/2021 від 08.06.2023 про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, в якій позивач, посилаючись на висновок Господарського суду Чернігівської області у рішенні від 30.08.2022 у справі №927/994/21, яким встановлено, що, з урахуванням строку, встановленого у п. 5.2 Договору, відповідач повинен був сплатити позивачу решту вартості поставленого та прийнятого товару у термін не пізніше ніж до 16.03.2021, надає оновлені розрахунки пені (подвійна облікова ставка НБУ) відповідно до п.8.4 Договору, а також суми 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України та просить суд стягнути з відповідача 1 322 250,45 грн, з яких: 867 126,00 грн основного боргу, 66 044,12 грн пені за період з 17.03.2021 по 17.09.2021, 57 943,03 грн 3% річних за період з 17.03.2021 по 07.06.2023, 331 137,30 грн інфляційних втрат за період з квітня 2021 року по квітень 2023 року.

Також 14.06.2023 позивачем подано заяву про проведення підготовчого засідання без участі їх представників.

Суд задовольнив заяву позивача про проведення підготовчого засідання без участі їх представників.

15.06.2023 на електронну пошту суду від ТОВ "Манад" надійшли:

-клопотання №15/6-2023 від 15.06.2023 про поновлення строку на подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи,

-пояснення №16/6-2023 від 15.06.2023 щодо уточнень та доповнень правової позиції ТОВ «Манад» з врахуванням судових рішень, якими правам та обов`язкам сторін встановлено правову визначеність;

-клопотання №17/6-2023 від 15.06.2023 про повернення судового збору, сплаченого за подання зустрічного позову.

У підготовчому засіданні суд прийняв заяву позивача №3/ЮФКМ/54/2021 від 08.06.2023 про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, оскільки вона подана у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, а тому спір вирішується з її урахуванням.

Суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив клопотання відповідача №15/6-2023 від 15.06.2023, поновив строк на подання доказів та приєднав докази до матеріалів справи; продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 09.08.2023; надав строк відповідачу - 15 днів для подання пояснень чи заперечень на заяву про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою від 15.06.2023 суд повідомив позивача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 09.08.2023.

Ухвалою від 19.06.2023 суд задовольнив клопотання ТОВ "МАНАД" №17/6-2023 від 15.06.2023 про повернення судового збору.

13.07.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на заяву позивача про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог (від 10.07.2023 №34/7-2023), в якому виклав свої заперечення щодо підстав (обставин), вказаних у заяві позивача №3/ЮФКМ/54/2021 від 08.06.2023.

09.08.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання (№16/8-2023 від 09.08.2023) про колегіальний розгляд справи, в якому позивач просить суд призначити колегіальний розгляд справи у зв`язку з її складністю з огляду на підстави спору, а також посилаючись на об`ємний обсяг доводів та аргументів учасників справи, яким необхідно надати належну оцінку. Ідентичне клопотання 09.08.2023 сформовано відповідачем в Електронному суді.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.08.2023 задоволено клопотання ТОВ "МАНАД" від 09.08.2023 №16/8-2023 про колегіальний розгляд справи, справу №927/995/21 призначено до колегіального розгляду.

Для колегіального розгляду справи автоматизованою системою документообігу суду здійснено формування колегії суддів без здійснення повторного автоматизованого розподілу справи №927/995/21 у складі головуючого судді, визначеного під час реєстрації позовної заяви - Моцьора В.В., та додатково визначено інших членів колегії - суддю Романенко А.В. та суддю Шморгуна В.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2023 колегія суддів у складі: Моцьора В.В. - головуючого, Романенко А.В., Шморгуна В.В. прийняла справу №927/995/21 до розгляду, підготовче засідання призначила на 21.08.2023.

16.08.2023 відповідачем у системі «Електронний суд» сформовано заяву про відвід судді Шморгуна В.В. від розгляду справи № 927/995/21.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.08.2023 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «МАНАД» про відвід судді Шморгуна В.В. у справі №927/995/21.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.08.2023 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 11.09.2023.

05.09.2023 відповідачем у системі «Електронний суд» сформовано заяву про відвід судді Шморгуна В.В. від розгляду справи № 927/995/21.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 заяву ТОВ «МАНАД» про відвід судді Шморгуна В.В. від участі у справі №927/995/21 визнано необґрунтованою, заяву передано на вирішення питання про відвід судді Шморгуна В.В. на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2023 заяву ТОВ «МАНАД» про відвід судді Шморгуна В.В. передано на розгляд судді Демидовій М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2023 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «МАНАД» про відвід судді Шморгуна В.В. у справі №927/995/21.

08.09.2023 суддею Шморгуном В.В. було викладено окрему думку стосовно ухвали суду від 06.09.2023 у справі №927/955/21.

11.09.2023 відповідачем подано заяву від 11.09.2023 вих. №9/9-2023 про порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та права ТОВ «Манад» на справедливий розгляд справи, і головне порушення права на розгляд справи безстороннім судом, відсутності довіри до судді, в якій просив суд приєднати її до матеріалів справи №927/995/21, не розглядати її як відвід, врахувати право ТОВ «Манад» на свободу вираження своєї думки, поглядів і переконань і відсутність заборонити ТОВ «Манад» виражати недовіру судді Шморгуну В.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2023 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 09.10.2023.

06.10.2023 від відповідача надійшло клопотання від 06.10.2023 вих. №5/10-2023 про роз`яснення обставин, що входять до предмета доказування та роз`яснення, які докази мають бути подані ТОВ «Манад» на спростування підстав позову з врахуванням заяви про зміну (доповнення) підстав, в якому відповідач просить суд роз`яснити ТОВ «Манад» як відповідачу у справі:

-які обставини входять до предмета доказування;

-на яких конкретно підставах ґрунтуються позовні вимоги ФГ «Тимошенко Н.І.» щодо суми основного боргу та на яких підставах ґрунтуються вимоги про стягнення штрафних санкцій та з яких конкретно дат позивач обґрунтовує позовні вимоги;

-чи підлягають для вирішення спору застосуванню умови п. 5.2. договору чи умови п. 5.2. договору в частині порядку і способу та підстав сплати стосовно оплати товару в розмірі 16,67% у зв`язку із зміною підстав позову застосуванню не підлягають;

-які докази слід подати для спростування підстав позову;

-які ж норми матеріального права підлягають застосуванню щодо вирішення питання щодо стягнення суми оплати в розмірі 16,67% вартості, якщо питання оплати по договору поставки врегульовано ст. 692 та ст. 693 ЦК України а позивач на ці норми не посилається ні в позові ні в заяві а ч. 3 ст. 538 ЦК України та ст. 625 ЦК України, на які він посилається, не є тими нормами права які регулюють питання оплати товару, а стосуються стягнення штрафних санкцій.

09.10.2023 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Чернігові, про що складено акт №92-23 від 09.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2023 повідомлено учасників справи про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 18.10.2023.

У підготовчому засіданні 18.10.2023 суд розглянув клопотання відповідача від 06.10.2023 вих. №5/10-2023 про роз`яснення обставин, що входять до предмета доказування та роз`яснення, які докази мають бути подані ТОВ «Манад» на спростування підстав позову з врахуванням заяви про зміну (доповнення) підстав.

Відповідно до ч.5 ст.182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи.

Вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним з урахуванням конкретних обставин справи та за власним переконанням.

Враховуючи вищевикладене, судом задоволено частково клопотання відповідача від 06.10.2023 вих. №5/10-2023, роз`яснено відповідачу, які обставини входять до предмета доказування, в іншій частині відмовлено у задоволенні клопотання.

18.10.2023 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.11.2023.

Враховуючи перебування у відпустці члена колегії судді Шморгуна В.В., відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/143/23 від 07.11.2023, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №927/995/21.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 справу визначено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Моцьор В.В., судді: Ноувен М.П., Романенко А.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 колегія суддів у складі: Моцьора В.В. - головуючого, Ноувен М.П., Романенко А.В. прийняла справу №927/995/21 до провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначила на 15.11.2023.

13.11.2023 та 15.11.2023 від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про долучення доказів перебування представників відповідача 15.11.2023 в інших судових засіданнях. Суд задовольнив клопотання та долучив до матеріалів справи.

15.11.2023 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 05.12.2023, про що повідомив сторони ухвалою від 15.11.2023.

04.12.2023 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/1252/23.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що справа №927/1252/23 є пов`язаною із справою №927/995/21, в якій Господарський суд Чернігівської області має встановити обставини і перевірити їх доказами, що впливають і можуть вплинути на висновки і оцінку доказів у справі №927/995/21, у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення, а саме: настання чи ненастання у ТОВ «Манад» обов`язку сплачувати за товар у розмірі 16,67% вартості, чи є таке право вимоги у ФГ «Тимошенко Н.І.», чи є підстави для повернення ФГ «Тимошенко Н.І.» отриманих коштів 16,67% вартості товару.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.

Статтею 227 Господарського процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За наведеною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.

Під неможливістю розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом слід розуміти неможливість для даного господарського спору самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

При цьому, вищевказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд, з урахуванням презумпції правомірності правочину, не позбавлений можливості досліджувати обставини та оцінювати докази у даній справі, має право та зобов`язаний надати правову оцінку наданим письмовим доказам та самостійно встановити факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги у справі №927/995/21.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Відтак, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 04.12.2023 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 20.12.2023. Явка представників сторін визнана судом обов`язковою.

У зв`язку з перебуванням суддей Ноувен М.П. та Романенко А.В. у відпустці судове засідання 20.12.2023 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання відбудеться 17.01.2024.

У зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги в судовому засіданні 17.01.2024 оголошено перерву до 07.02.2024.

У судовому засіданні 07.02.2024 оголошено перерву до 28.02.2024.

У судовому засіданні 28.02.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 249 від 12.10.2020 в частині оплати за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 867 126,00 грн, на яку позивачем нараховано, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, 66 044,12 грн пені за період з 17.03.2021 по 17.09.2021, 57 943,03 грн 3% річних за період з 17.03.2021 по 07.06.2023, 331 137,30 грн інфляційних втрат за період з квітня 2021 року по квітень 2023 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні. Відповідач зазначає, що позивач недопоставив відповідачу кукурудзу у кількості 319,98 м/т кукурудзи, прострочив поставку товару у кількості 425,86 м/т у строк по 30.11.2020 та відмовився від поставки товару у кількості 319,98 м/т у строк до 30.11.2020. Відповідач платіжним дорученням №888 від 30.11.2020 перерахував позивачу кошти за 160 т кукурудзи у розмірі 840 000,00 грн, що складає 83,33% вартості товару, які були повернуті останнім як надлишково перераховані кошти. Позивач неналежним чином виконав зобов`язання із реєстрації податкових накладних як одну із умов здійснення оплати за товар у розмірі 16,67% вартості. Відповідач притримав оплату позивачу з причин порушення ФГ «Тимошенко Н.І.» умов Договору, що виразилось у недопоставці кукурудзи у кількості 319,98 м/т та простроченні поставки вказаної кукурудзи в кількості 425,86 м/т до 30.11.2020.

Відповідач вважає, що у нього не настав обов`язок з оплати товару, у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних в ЄРПН, ненаданням квитанцій про реєстрацію податкових накладних та порушенням ФГ «Тимошенко Н.І.» умов пунктів 1.5.5, 3.1, 5.2, 5.3, 5.11, 6.1, 6.2 Договору, що стало підставою застосування до ФГ «Тимошенко Н.І.» оперативно-господарської санкції у вигляді притримання оплати, передбаченої п. 5.6 Договору відповідно до положень ст. 235, 236, 237 Господарського кодексу України.

Умови договору не передбачають поставки товару партіями, умови п. 5.2. Договору щодо остаточної оплати в розмірі 16,67% вартості товару, передбачають оплату за поставку всього обсягу (кількості) товару, передбаченого, зокрема п. 3.1. Договору, тобто 1760,00 м/т (1600,00м/т, +10% (160,00 м/т)), що є і партією товару.

Позивач у відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, зазначаючи, що сторони Договору передбачили, що товар буде поставлятись партіями, а кожна така поставка (партія) буде оформлена відповідними первинними документами (видатковими накладними) на об`єм/кількість товару вивезеного за попередній день (п. 6.4 Договору), що підтверджують виконання зобов`язання з поставки товару в певній частині та є підставою для здійснення остаточного розрахунку (16,67% вартості). Відповідач погодив постачання товару саме такими партіями, оскільки не заявив на той момент своїх заперечень, та здійснив авансовий платіж в розмірі 83,33% вартості кожної окремої партії товару. Умови п. 5.2 Договору не передбачають остаточного розрахунку у розмірі 16,67% вартості кожної партії поставленого товару виключно після поставки всього обсягу товару за Договором. Відповідач здійснив остаточний розрахунок за поставлені дві перші партії товару, про що свідчать платіжні доручення №705 від 02.11.2020 та №706 від 02.11.2020.

З боку відповідача немає заперечень щодо факту реєстрації всіх податкових накладних в ЄРПН, що також підтверджує безпідставність заяв останнього про ненастання строку здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар. Посилання відповідача на те, що йому не було надано відповідні квитанції про реєстрацію податкових накладних, є безпідставним, оскільки умовами п. 5.2 Договору передбачалось, в тому числі направлення квитанцій про реєстрацію податкових накладних за допомогою системи електронного документообігу, з якої відповідач відразу після здійснення реєстрації податкової накладної дізнався про такий факт реєстрації.

Перерахування відповідачем на рахунок позивача 840 000,00 грн згідно платіжного доручення № 888 від 30.11.2020 є безпідставним, оскільки позивачем не було виставлено ні рахунку на оплату авансу, ні заявки на відвантаження. Кошти були повернуті як безпідставно перераховані.

Позивач не згоден з правом відповідача на притримання оплати за поставлений товар. Відповідач відмовився сплатити аванс за поставку наступної партії товару згідно з виставленим рахунком, у зв`язку з чим неможливо виконати зобов`язання з поставки у повному обсязі.

У своїх запереченнях відповідач навів аналогічні доводи, які були викладені ним у відзиві на позов. Крім того, відповідач зазначив, що доказів виконання ФГ «Тимошенко Н.І.» умов договору для виникнення у ТОВ «Манад» обов`язку з оплати, а також доказів усунення ФГ «Тимошенко Н.І.» порушень, допущених під час виконання Договору, не надано. Відповідач не відмовлявся від виконання свого зобов`язання з оплати за товар, доказів відмови у виконанні ТОВ «Манад» обов`язку із оплати позивачем також не надано.

У письмових поясненнях щодо уточнень та доповнень правової позиції ТОВ «Манад» посилається, зокрема, на наступні судові рішення:

-рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2022 у справі №911/683/21, яким встановлено порушення ФГ «Тимошенко Н.І.» п.3.1., 6.1. Договору. Зокрема встановлено, що у строк по 30.11.2020 ФГ «Тимошенко Н.І.» поставило 1334,14 м/т та після 30.11.2020 допоставило 105,88м/т кукурудзи, відповідно не поставлено у строк 265,86 м/т, з яких 159,98 м/т не поставлено взагалі;

-рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 у справі №927/846/21, якими у задоволені позову ФГ «Тимошенко Н.І.» про тлумачення п. 3.1. та п. 6.1. Договору відмовлено, у т.ч. з підстав, що вказані умови Договору не порушують права ФГ «Тимошенко Н.І.».

-рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2021 у справі №927/845/21, яким відмовлено у задоволенні позову ФГ «Тимошенко Н.І.» до ТОВ "Манад" про визнання недійсними п.п.1.5.4. п. 1.5., п.п.1.5.5. п. 1.5., п.п.1.5.6. п. 1.5., п.п.1.5.7. п. 1.5., п. 5.3., п. 5.6., п. 5.8., п. 7.3., п. 7.8., п. 8.1., п. 8.2., п. 8.3. Договору поставки №249 від 12.10.2020 з підстав, що оспорювані умови не суперечать чинному законодавству України та умови договору не порушують права ФГ «Тимошенко Н.І.».

Відповідач зазначає, зокрема, що права ФГ «Тимошенко Н.І.» не порушенні, а позов подано передчасно; обов`язок у ТОВ «Манад» з оплати в сумі 867 126,00 грн в розмірі 16,67% вартості поставленого товару не настав, оскільки не настали умови п.5.2. Договору та судовими рішеннями у справах №927/845/21 та №927/846/21 встановлено юридичну/правову визначеність правам та обов`язкам сторін, передбачених п. 3.1. та п. 6.1. Договору щодо вибору кількості товару та порядку і способу визначення остаточної кількості товару; до ФГ «Тимошенко Н.І.» застосовано оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати (як попередньої так і остаточної в розмірі 16,67% вартості) на підставі п. 5.6. Договору за порушення п. 3.1., п. 6.2. - 6.4., п. 11.1 Договору, які на сьогодні позивачем не усунені і заходів щодо настання умов для остаточної оплати згідно п. 5.2. Договору ФГ «Тимошенко Н.І.» не вживались, а відтак у ФГ «Тимошенко Н.І.» відсутні правові підстави вимагати оплати в сумі 867 126,00 грн та штрафних санкцій у т.ч. з підстав відсутності порушеного права.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

12.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манад" (Покупець) та Фермерським господарством "Тимошенко Н.І." (Постачальник) укладено договір поставки № 249 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а саме - кукурудзу 3-го класу, врожаю 2020 року, насипом (далі - товар), а Покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату товару.

Укладаючи даний договір, сторони керуються принципом свободи договору, зокрема у свободі визначення умов Договору. Сторони зазначають, що мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, зокрема в частині податкових застережень та відповідальності за порушення податкових застережень та окремих положень щодо грошового еквіваленту до іноземної валюти, у порядок та спосіб, передбачений цим Договором (п. 1.3 Договору).

Згідно з п.п. 1.5.1., 1.5.4, 1.5.5 п. 1.5 Договору сторони зазначають, що постачання товару за цим Договором є об`єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) в розумінні розділу V Податкового кодексу України у зв`язку із чим сторони беруть на себе зобов`язання дотримання вимог податкового законодавства та умов цього Договору в частині податкових застережень.

Постачальник визнає, шо податковий кредит (п. 14.1.181 ст. 14 ПК України) для Покупця з точки зору цивільного законодавства є грошовими коштами (об`єктом цивільних прав) згідно з ст. 192 ЦК України, та визначається як сума коштів, на яку Покупець має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V ПК України або поповнити свої обігові кошти за рахунок бюджетного відшкодування від`ємного значення з ПДВ.

Постачальник зобов`язаний скласти ПН/РК на дату виникнення податкових зобов`язань згідно з п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 ст. 198 ПКУ у день виникнення таких податкових зобов`язань та зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН протягом 5-ти робочих днів із обов`язковим зазначенням коду Товару згідно з УКТ ЗЕД та обов`язковим наданням Покупцю ПН/РК та підтвердження про їх реєстрацію в ЄРПН. У разі порушення цього пункту, Постачальник несе відповідальність згідно з п. 8.1 цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору кількість товару - 1600 метричних тонн +/- 10% за вибором Покупця. Зазначена кількість може змінюватись за згодою сторін з оформленням відповідної додаткової угоди до цього Договору.

Згідно з п. 4.1, 4.2 Договору ціна товару за Договором становить 5250,00 грн без ПДВ за 1 тонну, ПДВ складає 1050 грн за 1 тонну, всього з ПДВ - 6300,00 грн за 1 тонну, за умови, що якість та кількість товару відповідає вимогам, встановленим в п. 2.1 та п. 3.1 даного Договору. За погодженням сторін ціна може бути переглянута, що затверджується письмово додатковою угодою до даного Договору, що є його невід`ємною частиною.

Загальна сума з ПДВ по Договору складає 10 080 000 грн, з яких 1 680 000 грн ПДВ, +/- 10% в опціоні Покупця в залежності від фактично поставленої кількості товару.

Відповідно до п. 5.1, 5.2. Договору оплата за товар здійснюється покупцем в українській гривні, шляхом перерахування суми на банківський рахунок постачальника у спосіб і порядок, встановлений у п. 5.2 цього Договору.

За змістом п. 5.2 договору оплата за товар здійснюється Покупцем у два етапи наступним чином:

-83,33% вартості товару Покупець оплачує на підставі рахунку-фактури та заявки Постачальника (форма заявки на оплату наведена у додатку № 1 до цього Договору), отриманих за правилами згідно п. 11.4 цього Договору протягом 5-ти банківських днів з дня, що слідує за днем надання документів для оплати;

-16,67% вартості товару Покупець оплачує після приймання товару згідно п. 2.1, п. 2.2, п. 3.1, п. 4.1, дотримання вимог п.п. 6.1, 6.2, 6.9, 6.10, 11.3 цього Договору, надання товарно-транспортних видаткових накладних та реєстрації ПН/РК у ЄРПН згідно з пп. 1.5.5 цього Договору, протягом 5-ти банківських днів, з дня надання квитанції про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН за правилами згідно п. 11.4 цього Договору або через систему електронного документообігу "M.E.D.o.c" або в паперовій формі.

Обов`язковою умовою для оплати є наявність партії зерна на зерновому складі ТОВ "Комбікормник" і надання Постачальником разом із заявкою на оплату підтверджуючих документів про наявність зерна на зерновому складі ТОВ "Комбікормник", такі підтверджуючі документи як - складську квитанцію, складське свідоцтво.

Сторони домовились, що у випадку необхідності Постачальник на вимогу Покупця зобов`язався надати додаткові документи, які підтверджують транспортування зерна на зерновий склад (договори перевезення, товарно-транспортні накладні, реєстр отриманого зерна зерновим складом).

Пунктом 5.3. Договору сторони передбачили, що Постачальник зобов`язується протягом 5-ти робочих днів відповідно до підпунктів 1.5.5. пункту 1.5. Договору вчинити дії спрямовані на реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Зобов`язання Покупця по сплаті товару вважається виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку Покупця, відповідно до реквізитів, вказаних Постачальником у рахунку-фактурі отриманого у т.ч. за правилами згідно п. 11.13., 11.14 цього Договору (п. 5.5 Договору).

Відповідно п. 5.6. Договору, у разі порушення (часткового або повного невиконання та/або неналежного виконання) умов п.п.1.1 - 1.2; п. 1.5 (в частині реєстрації ПН/РК в ЄРПН), п. 2.1. - 2.3; п. 3.1.; п. 5.3.; п. 6.1. - 6.4., п.6.7., 11.1 Договору Покупець має право затримати оплату товару до моменту належного виконання в повному обсязі Постачальником умов п.п.1.1 - 1.2; п. 1.5 (в частині реєстрації ПН/РК в ЄРПН) а також п. 2.1.- 2.3; п. 3.1.; п. 5.3.; п. 6.1. - 6.4., п. 6.7., 11.1 Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору Постачальник зобов`язаний поставити товар у повному обсязі та якості згідно п. 1.1, 2.1, 3.1 цього Договору у строк з 12 жовтня 2020 року по 30 листопада 2020 року включно.

Відповідно до п. 6.2 Договору, товар поставляється на умовах FCA франко-автомобіль та/або франко-вагон (Правила Інкотермс 2010), за вибором Покупця. Поставка товару здійснюється з пункту завантаження ТОВ «Комібкормник» (код 14223117) за адресою: Чернігівська область, Ічнянський район, м. Ічня, вул. Залізнична, 36, в якого товар знаходиться на зберіганні.

Право власності на товар виникає у Покупця з моменту завантаження товару в автотранспортний засіб, наданий Покупцем на складі Постачальника, з урахуванням положень, встановлених п. 2.3-2.6, п. 6.10 цього Договору (п. 6.9 Договору).

Згідно з п. 6.10 Договору датою поставки товару є дата фактичного отримання товару Покупцем в місці поставки відповідно до п. 6.2, 6.3 цього Договору за датою оформлення товарно-транспортної накладної. Місце поставки також зазначається в товарно-транспортній накладній. Постачальник вважається таким, що остаточно здійснив свої зобов`язання з поставки товару зазначеного у п. 1.1, п. 2.1, п. 3.1, та згідно з п. 6.1.- п. 6.9. цього Договору по кількості з дня фактичного прийняття товару та з дня надання Покупцю видаткової накладної неї весь об`єм товару, вивезений Покупцем протягом попереднього дня, та вважається що з цього моменту право власності на товар та всі ризики, пов`язані із його втратою або пошкодженням, а також всі витрати за зберігання товару переходять від Постачальника до Покупця.

У пункті 8.4 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару, Покупець зобов`язується оплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за даним Договором (п. 11.2 Договору).

Зміни та доповнення вносяться до цього Договору за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди до Договору, яка укладається у письмовій формі та підписується уповноваженими представниками сторін, крім випадків, передбачених у п. 2.3., 2.4., 6.6., 6.7., 6.8. цього Договору. Зміни та доповнення до цього Договору можуть вноситись за правилами визначеними у п. 11.3., 11.14. цього Договору (п. 11.5 Договору).

У п. 11.14 Договору сторони домовились, що з метою належного виконання умов цього Договору можуть обмінюватись листами, повідомленнями, інструкціями, викладеними як в усній, так і в письмовій формі за допомогою засобів телефонного, факсимільного та/або електронного зв`язку за наступними електронними адресами з боку Покупця: ІНФОРМАЦІЯ_2, naydenko86@gmail.com, makarchuk.rs@gmail.com, alever57@ukr.net, zlatapraga21@gmail.com, з боку Постачальника: за реквізитами, зазначеними у п. 12 цього Договору та які є обов`язковими до виконання Сторонами.

Позивач разом із заявками на отримання №1 від 16.10.2020, №2 від 20.10.2020, №3 від 02.11.2020, №3/1 від 18.11.2020, в яких, зазначено про наявність відповідної кількості зерна на зберіганні ТОВ "Комбікормник" та про можливість її отримання, надав відповідачу рахунки на оплату, за якими відповідач мав сплатити 83,33% вартості товару, а саме:

-№3 від 16.10.2020 на оплату кукурудзи 3 класу урожаю 2020 року у кількості 500,00 т на загальну суму 3 150 000,00 грн;

-№4 від 20.10.2020 на оплату кукурудзи 3 класу урожаю 2020 року у кількості 120,00 т на загальну суму 756 000,00 грн;

-№5 від 02.11.2020 на оплату кукурудзи 3 класу урожаю 2020 року у кількості 490,00 т на загальну суму 3 087 000,00 грн;

-№6 від 18.11.2020 на оплату кукурудзи 3 класу урожаю 2020 року у кількості 330,00 т на загальну суму 2 079 000,00 грн (т.2, а.с.35,38,41,43).

Усього виставлено рахунків на оплату товару на загальну кількість 1140,00 т на загальну суму 9 072 000,00 грн.

Відповідач перерахував позивачу кошти у загальному розмірі 7 560 500,00 грн, що становить 83,33% вартості товару згідно з виставленими позивачем рахунками на оплату, а саме:

- платіжним дорученням №611 від 16.10.2020 на суму 2 625 500,00 грн, призначення платежу: оплата за кукурудзу (83,33% вартості товару) зг.рах. №3 від 16.10.2020, у т.ч. ПДВ 20% 437 500 грн (т.2 а.с.36);

- платіжним дорученням №624 від 20.10.2020 на суму 630 000,00 грн, призначення платежу: оплата за кукурудзу 120 тон (83,33% вартості товару) зг.рах. №4 від 20.10.2020 та зг.дог.249 від 12.10.2020, у т.ч. ПДВ 20% 105 000 грн (т.2 а.с.39);

- платіжним дорученням №707 від 02.11.2020 на суму 2 572 500,00 грн, призначення платежу: оплата за кукурудзу 490 тон (83,33% вартості товару) зг.рах. №5 від 02.11.2020, та зг.дог.249 від 12.10.2020, у т.ч. ПДВ 20% 428 750 грн (т.2 а.с.42);

- платіжним дорученням №812 від 18.11.2020 на суму 1 732 500,00 грн, призначення платежу: оплата за кукурудзу 330 тон (83,33% вартості товару) зг.рах. №6 від 18.11.2020 та зг.дог.249 від 12.10.2020, у т.ч. ПДВ 20% 288 750 грн (т.2 а.с.44).

На підтвердження даних оплат надано також виписки АТ "Прокредит Банк" по рахунку (т. 1 а.с.100, 110, 122, 131).

Позивач у період з 18.10.2020 по 02.12.2020 поставив відповідачу товар - кукурудзу 3 класу урожаю 2020 року, насипом, загальною кількістю 1440,02 т на загальну суму 9 072 126,00 грн, на підтвердження чого надав видаткові накладні:

-№3 від 18.10.2020 на загальну суму 1 547 532,00 грн (кількість товару - 245,64 т);

-№4 від 19.10.2020 на загальну суму 1 549 674,00 грн (кількість товару - 245,98 т);

-№5 від 26.10.2020 на загальну суму 664 020,00 грн (кількість товару - 105,4 т);

-№6 від 04.11.2020 на загальну суму 1 325 898,00 грн (кількість товару - 210,46 т);

-№7 від 05.11.2020 на загальну суму 884 142,00 грн (кількість товару - 140,34 т);

-№8 від 06.11.2020 на загальну суму 1 105 902,00 грн (кількість товару - 175,54 т);

-№9 від 23.11.2020 на загальну суму 1 327 914,00 грн (кількість товару - 210,78 т);

-№10 від 02.12.2020 на загальну суму 667 044,00 грн (кількість товару - 105,88 т)

(т.1 а.с.50,58,66,70,77,82,88,95).

Поставка товару відповідачу підтверджується також наданими товарно-транспортними накладними №417154, 417155, 417156, 417157, 417158, 417074, 417075 від 18.10.2020, № 417162, 417163, 417164, 417165, 417166, 417167, 417168 від 19.10.2020, №417262, 417264,417265 від 26.10.2020, №417387, 417388, 417389, 417390, 417391, 417392 від 04.11.2020, №417393, 417394, 417395, 417396 від 05.11.2020, №417209, 417210, 417211, 417212, 417213 від 06.11.2020, №483126, 483127, 483128, 483129, 483130, 483131 від 23.11.2020, №483210, 483211, 483212 від 02.12.2020 (т. 1 а.с. 51-57, 59-65, 67-69, 71-76, 78-81, 83-87, 89-94, 96-98).

Отже, позивач поставив відповідачу товару на 0,02 т більше ніж вказано у рахунках на оплату.

Відповідач перерахував позивачу кошти у загальному розмірі 645 000,00 грн, що становить 16,67% вартості товару згідно з виставленими позивачем рахунками на оплату №3 від 16.10.2020 та №4 від 20.10.2020, а саме:

- платіжним дорученням №705 від 02.11.2020 на суму 525 000,00 грн, призначення платежу: оплата за кукурудзу 500 тон (16,67% вартості товару) зг.рах. №3 від 16.10.2020 та зг.дог.249 від 12.10.2020, у т.ч. ПДВ 20% 87 500 грн (т.2 а.с.37);

- платіжним дорученням №706 від 02.11.2020 на суму 120 000,00 грн, призначення платежу: оплата за кукурудзу 120 тон (16,67% вартості товару) зг.рах. №4 від 20.10.2020 та зг.дог.249 від 12.10.2020, у т.ч. ПДВ 20% 20 000 грн (т.2 а.с.40).

На підтвердження даних оплат надано також виписки АТ "Прокредит Банк" по рахунку (т. 1 а.с.103, 116).

Позивач склав та зареєстрував в ЄРПН:

-податкову накладну №1 від 16.10.2020 на загальну суму з ПДВ - 2 625 0500,00 грн, зареєстрована 26.10.2020;

-податкову накладну №21 від 19.10.2020 на загальну суму з ПДВ - 472 206,00 грн, зареєстрована 28.10.2020;

-податкову накладну №2 від 02.11.2020 на загальну суму з ПДВ - 525 000,00 грн, зареєстрована 27.11.2020;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №5 від 01.12.2020 до податкової накладної №2 від 02.11.2020 на загальну суму з ПДВ - 1 127 832,00 грн, зареєстровано 15.12.2020;

-податкову накладну №3 від 20.10.2020 на загальну суму з ПДВ - 630 000,00 грн, зареєстрована 06.11.2020;

-податкову накладну №4 від 26.10.2020 на загальну суму з ПДВ - 34 020,00 грн, зареєстрована 06.11.2020;

-податкову накладну №1 від 02.11.2020 на загальну суму з ПДВ - 120 000,00 грн, зареєстрована 06.11.2020;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.12.2020 до податкової накладної №3 від 20.10.2020 на загальну суму з ПДВ - -78 701,00 грн, зареєстровано 16.12.2020;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 01.12.2020 до податкової накладної №4 від 26.10.2020 на загальну суму з ПДВ - 78 701,00 грн, зареєстровано 16.12.2020;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №4 від 01.12.2020 до податкової накладної №1 від 02.11.2020 на загальну суму з ПДВ - -20 000,00 грн, зареєстровано 16.12.2020;

-податкову накладну №3 від 02.11.2020 на загальну суму з ПДВ - 2 572 500,00 грн, зареєстрована 27.11.2020;

-податкову накладну №4 від 06.11.2020 на загальну суму з ПДВ - 98 442,00 грн, зареєстрована 27.11.2020;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 від 01.12.2020 до податкової накладної №4 від 06.11.2020 на загальну суму з ПДВ - 84 371,00 грн, зареєстровано 16.12.2020;

-податкову накладну №5 від 18.11.2020 на загальну суму з ПДВ - 1 127 832,00 грн, зареєстрована 15.12.2020;

-податкову накладну №6 від 23.11.2020 на загальну суму з ПДВ - 200 082,00 грн, зареєстрована 15.12.2020;

-податкову накладну №1 від 02.12.2020 на загальну суму з ПДВ - 667 044,00 грн, зареєстрована 24.12.2020.

Платіжним дорученням №888 від 30.11.2020 відповідач перерахував позивачу кошти у розмірі 840 000,00 грн з призначенням платежу "оплата за кукурудзу 160 тон (83,33% вартості товару) зг. дог. 249 від 12.10.2020, у т. ч. ПДВ 20% 14 000 грн" (т.2 а.с.45).

Заявку на отримання оплати з відповідним рахунком на оплату та повідомлення про наявність та можливість отримання зерна на складі у цьому разі позивач відповідачу не надавав.

01.12.2020 позивач повернув відповідачу 840 000,00 грн як надлишково перераховані кошти згідно оплати за кукурудзу 160 тон (83,33% вартості товару), на підтвердження чого надано виписку з банківського рахунку (т.2 а.с.46).

Відповідач направив позивачу лист від 19.01.2021 №35/01-2021 (т.2 а.с.47-48) з вимогою виконати свої зобов`язання за Договором поставки шляхом здійснення постачання товару/кукурудзи у кількості 319,98 т, з яких 159,98 т до кількості 1600,00 т, та 160,00 т - це кількість товару +10% за вибором ТОВ "Манад" як покупця, за ціною, передбаченою у п. 4.1 Договору поставки №249 від 12.10.2020.

Позивач у листі від 25.01.2021 №1 повідомив відповідача про порушення останнім умов Договору в частині несвоєчасної та повної оплати 16,67% вартості поставленого та прийнятого товару, у зв`язку з чим заборгованість відповідача станом на 31.12.2020 та на 25.01.2021 за виконані поставки становить 867 126,00 грн. Для подальшого отримання 160,00 т кукурудзи 3 класу ТОВ "Манад" має сплатити на рахунок ТОВ "Ічня Екопродукт" наступні платежі:

- негайно - 867 126,00 грн, у тому числі ПДВ 144 521,00 грн, заборгованість за поставлені 1440,02 т товару;

- згідно з п. 5.2 Договору - 1 008 000,00 грн, у тому числі ПДВ 168 000,00, на підставі рахунку на оплату №1 від 25.01.2021 та заявки постачальника №4 від 25.01.2021(т.1 а.с.138-139).

До вказаного листа позивач додав заявку на отримання оплати №4 від 25.01.2021, рахунок на оплату №1 від 25.01.2021 про сплату коштів за кукурудзу 3 класу урожаю 2020 року у кількості 160,0 т на загальну суму 1 008 000,00 грн; складську квитанцію на зерно №65 від 25.01.2021.

Відповідач листом від 02.02.2021 №38/02-2021, у відповідь на лист позивача від 25.01.2021 №1, вимагав від ФГ «Тимошенко Н.І.» здійснити постачання товару/кукурудзи в кількості 319,98 т на суму 2 015 874,00 грн з ПДВ, з яких 159,98 т до кількості 1600,00 т, та 160,00 т - це кількість товару +10% за вибором ТОВ "Манад" як покупця за ціною, передбаченою у п. 4.1 Договору поставки протягом 7-ми календарних днів з дня отримання цього листа та протягом цього строку вчинити дії, які свідчать про реальну готовність до постачання кукурудзи. Також відповідач зазначив про здійснення остаточної оплати у розмірі 16,67% вартості товару за вже отриманий товар та остаточну оплату за 319,98 т після здійснення позивачем поставки усієї кількості товару, передбаченої Договором поставки (т.1 а.с.143-145).

Листом від 03.02.2021 №42/02-2021 відповідач просив позивача повідомити графік відвантаження кукурудзи у кількості 319,98 т з пункту поставки ТОВ "Комбікормник" із зазначенням дати та кількості кукурудзи, яка може бути відвантажена у відповідну дату, час початку і закінчення відвантаження кукурудзи у транспорт ТОВ "Манад"; інформацію з графіком відвантаження кукурудзи надати протягом 5 календарних днів на електронні адреси, які вказані у п. 11.14 Договору (т.1 а.с.146).

У відповідь на лист від 03.02.2021 №42/02-2021 позивач направив відповідачу лист від 08.02.2021 №2, в якому виклав умови, які необхідно виконати для подальшого отримання 160,00 т кукурудзи 3 класу, що є ідентичними умовам, зазначеним у листі від 25.01.2021 №1 (т.1 а.с.147-148).

Відповідач не виконав висунутих позивачем умов щодо оплати коштів у розмірі 867 126,00 грн за вже поставлений товар, а також не оплатив кошти на підставі виставленого рахунку на оплату №1 від 25.01.2021 на суму 1 008 000,00 грн, у тому числі як передоплату (83,33%) за 160,00 т кукурудзи.

Позивач жодної кількості кукурудзи після 02.12.2020 відповідачу не поставив.

Матеріали справи містять також договір №8/2020 складського зберігання зерна від 01.10.2020, укладений між ФГ «Тимошенко Н.І.» (Поклажодавець) та ТОВ «Комбікормщик» (Зерновий склад), згідно з умовами якого Поклажодавець передав, а Зерновий склад прийняв на зберігання зерно пшениці, ячміню, соняшнику, сої та кукурудзи врожаю 2020 року та в установлений час зобов`язався повернути їх Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач.

Відповідно до листа ТОВ "Комбікормник" від 03.06.2021 №62 у період з 12.10.2020 по 02.12.2020 автотранспортні засоби, подані ТОВ "Манад" дійсно навантажувались зерном кукурудзи 3-го класу врожаю 2020 року, насипом, належним до навантаження ФГ «Тимошенко Н.І.», у загальній кількості 1440,02 т. З 25.11.2020 жодний автомобіль від ТОВ "Манад" на підприємство ТОВ "Комбікормник" не прибував (т.2 а.с.119).

У зв`язку з несплатою відповідачем коштів за поставлений товар у розмірі 867 126,00 грн, що становить 16,67% вартості товару, ФГ «Тимошенко Н.І.» звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 04.03.2021 про стягнення з ТОВ "Манад" вказаної заборгованості (т.2 а.с.56-60).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/683/21 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (т.2 а.с.61).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2021 у справі №911/683/21 задоволено заяву ФГ «Тимошенко Н.І.» та залишено без розгляду позовну заяву ФГ «Тимошенко Н.І.» до ТОВ "Манад" про стягнення заборгованості у розмірі 867 126,00 грн (т.2 а.с.79-80).

Позивач звернувся до відповідача з пропозицією від 13.05.2021 про розірвання договору шляхом підписання додаткової угоди до Договору (т.2 а.с.81-82), яка була відхилена відповідачем (лист від 02.06.2021 №24/6-2021)(т.2 а.с.83-84).

Підставою для звернення до суду із цим позовом стало, на думку позивача, не виконання відповідачем свого обов`язку за Договором щодо сплати решти вартості поставленої кукурудзи (16,67%) у розмірі 867 126,00 грн.

Відповідач кошти у розмірі 867 126,00 грн позивачу не сплатив, оскільки вважає, що строк оплати за отриманий ним товар не настав, зважаючи на нездійснення позивачем поставки усієї кількості товару і саме в кількості 1760,00 т (+160,00 т за вибором Покупця).

Матеріали справи також містять:

-рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2021 у справі №927/845/21, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, яким відмовлено у задоволенні позову ФГ «Тимошенко Н.І.» до ТОВ "Манад" про визнання недійсними п.п.1.5.4. п. 1.5., п.п.1.5.5. п. 1.5., п.п.1.5.6. п. 1.5., п.п.1.5.7. п. 1.5., п. 5.3., п. 5.6., п. 5.8., п. 7.3., п. 7.8., п. 8.1., п. 8.2., п. 8.3. Договору поставки №249 від 12.10.2020 (т.4 а.с.144-180).

-рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 у справі №927/846/21, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, яким відмовлено у задоволенні позову ФГ «Тимошенко Н.І.» до ТОВ "Манад" про тлумачення п. 3.1 та п. 6.1 укладеного між сторонами договору поставки № 249 від 12.10.2020 (т.4 а.с.181-204).

-рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2022 у справі №911/683/21, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023, яким зустрічний позов ТОВ «Манад» до ФГ «Тимошенко Н І» про стягнення 2093053,04 грн, з яких 536583,60 грн неустойка у вигляді штрафу, 1008000 грн збитки у вигляді втраченої вигоди, 548469,44 грн збитки у вигляді додаткових витрат внаслідок заміщення недопоставленого товару аналогічним товаром задоволено частково; стягнуто з ФГ «Тимошенко Н.І.» на користь ТОВ «Манад» 334 983,60 грн неустойки у вигляді штрафу, 287 964,00 грн збитків у вигляді додаткових витрат внаслідок заміщення недопоставленого товару аналогічним товаром, 9344,22 грн витрат зі сплати судового збору; в решті зустрічних позовних вимог про стягнення 201 600,00 грн неустойки у вигляді штрафу, 1 008 000 грн збитків у вигляді втраченої вигоди, 260 505,44 грн збитків у вигляді додаткових витрат внаслідок заміщення недопоставленого товару аналогічним товаром відмовлено.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зі змісту укладеного між сторонами Договору поставки №249 від 12.10.2020 вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Положеннями ст.599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору позивач поставив відповідачу товар у кількості 1440,02 т на загальну суму 9 072 126,00 грн, на підтвердження чого позивач надав суду видаткові та товарно-транспортні накладні.

У п. 5.2 Договору сторони визначили порядок оплати за товар, який здійснюється наступним чином: 83,33% вартості товару на умовах попередньої оплати, а решта 16,67% його вартості сплачується після приймання відповідачем товару з дотриманням інших умов Договору, вказаних у цьому пункті.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання з оплати за поставлений товар виконав частково, сплативши за виставленими рахунками на оплату №5 від 02.11.2020 та №6 від 18.11.2020 лише 83,33% його вартості, а залишок несплаченої заборгованості - 16,67% вартості товару становить 867 126,00 грн.

При цьому позивач вважає, що строк оплати за видатковими накладними настав після спливу п`ятиденного строку (5 банківських днів) з моменту надання квитанції про реєстрацію відповідної податкової накладної, встановленого у п. 5.2 Договору.

Відповідач, у свою чергу, вважає, що за умовами п. 5.2 Договору строк оплати за поставлений товар настає лише після поставки усієї кількості товару, передбаченої у п. 3.1 Договору, та реєстрації ПН/РК у ЄРПН згідно з п.п.1.5.5 цього Договору протягом 5-ти банківських днів з дня виникнення податкових зобов`язань.

За твердженнями відповідача, позивач повинен був поставити йому товар у загальній кількості 1760,00 т (160 т +10% за вибором Покупця), а отже кількість недопоставленого товару становить 319,98 т, що з урахуванням також порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних стало підставою для притримання відповідачем оплати.

Позивач заперечує проти ненастання у відповідача обов`язку щодо сплати остаточної вартості отриманого товару, посилаючись на те, що сторони у Договорі передбачили можливість поставки товару партіями, а умови п. 5.2 Договору не передбачають остаточного розрахунку у розмірі 16,67% вартості кожної партії поставленого Товару виключно після поставки всього обсягу товару за Договором.

Отже, у цій справі між сторонами існує розбіжність (спір) у тлумаченні пункту 5.2 Договору щодо настання строку для здійснення відповідачем остаточної оплати за товар, а саме 16,67% його вартості.

Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

У розумінні наведених положень законодавства тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює наявні умови угоди.

За умовами п. 5.2 Договору 16,67% вартості товару Покупець оплачує після приймання Товару згідно п. 2.1, 2.2, 3.1, 4.1 дотримання вимог п. 6.1, 6.2, 6.9, 6.10, 11.3 цього Договору, надання товарно-транспортних, видаткових накладних та реєстрації ПН/РК у ЄРПН згідно з п.п. 1.5.5 цього Договору, протягом 5-ти банківських днів, з дня надання квитанції про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН за правилами згідно п. 11.4. цього Договору або через систему електронного документообігу "M.E.D.o.c." або в паперовій формі.

У п. 3.1 Договору сторони погодили кількість Товару - 1600,00 метричних тон +/- 10% за вибором Покупця. Зазначена кількість може змінюватись за згодою сторін з оформленням відповідної додаткової угоди до цього Договору.

При цьому відповідно до п. 6.1 Договору позивач зобов`язався поставити товар у повному обсязі та якості згідно пункту 1.1., 2.1., 3.1. цього Договору у строк з 12 жовтня по 30 листопада 2020 року включно.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України).

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Отже, пункт 5.2 Договору містить посилання на ряд умов цього Договору, зокрема п. 3.1, 6.1, з виконанням позивачем яких пов`язується початок перебігу строку на оплату 16,67% вартості товару та, відповідно, закінчення такого строку.

Так, системний аналіз п.п. 1.5.5 п. 1.5, 3.1, 5.2, 6.1 Договору дає підстави для висновку, що такими умовами є:

- поставка позивачем та приймання відповідачем кількості товару, визначеної у п. 3.1 Договору, у строк, передбачений п. 6.1 цього договору;

- надання відповідачу товарно-транспортних, видаткових накладних;

- реєстрації позивачем податкової накладної у ЄРПН протягом 5 робочих днів після її складання;

- надання відповідачу квитанції про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН за правилами згідно п. 11.4. цього Договору або через систему електронного документообігу "M.E.D.o.c." або в паперовій формі.

Водночас ані п. 5.2, ані п. 3.1 Договору не передбачено, що обов`язок з оплати 16,67% вартості товару виникає після виконання позивачем зазначених умов щодо кожної окремої партії поставленого товару, а відтак суд доходить висновку про настання у відповідача такого обов`язку лише після поставки усієї кількості товару, визначеної у п. 3.1 Договору, та у разі виконання усіх інших умов, вказаних у п. 5.2 цього Договору.

Разом з тим, у п. 3.1 Договору сторони погодили можливість зменшення або збільшення загальної кількості товару на 10% за вибором Покупця (відповідача), що потребує оформлення додаткової угоди.

Враховуючи те, що п. 6.1 Договору визначено строк поставки товару у повному обсязі, у тому числі згідно з п. 3.1, до 30.11.2020, суд вважає, що відповідач мав право подати відповідну заявку на зменшення чи збільшення кількості товару на 10% та укласти з позивачем додаткову угоду щодо зміни кількості товару саме до цієї дати - 30.11.2020.

Проте доказів звернення до позивача та укладання додаткової угоди щодо зміни кількості товару до 30.11.2020 відповідач суду не надав, а отже загальна кількість товару, яку позивач повинен був поставити відповідачу, становить 1600,00 т.

Не вчинено відповідних дій сторонами й до закінчення терміну дії Договору - 31.12.2020.

З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи відповідача про наявність у позивача обов`язку поставити товар у кількості 1760,00 т.

Позивач у встановлений у п. 6.1 Договору термін поставив відповідачу товар у кількості 1334,14 т, тобто меншій ніж передбачено п. 3.1 цього Договору.

Після встановленого у п.6.1 Договорі терміну позивач допоставив відповідачу лише 105,88 т відповідно до видаткової накладної №10 від 02.12.2020 та товарно-транспортних накладних №483210, 483211, 483212 від 02.12.2020.

Отже, позивачем не поставлено відповідачу на виконання умов Договору товар у кількості 159,98 т.

При цьому відповідач на підставі платіжного доручення №888 від 30.11.2020 перерахував позивачу кошти у розмірі 840 000,00 грн з призначенням платежу "оплата за кукурудзу 160 тон (83,33% вартості товару) зг. дог. 249 від 12.10.2020, у т. ч. ПДВ 20% 14 000 грн".

Вказані кошти у розмірі 840 000,00 грн позивач 01.12.2020 повернув відповідачу як зайву перераховану оплату за кукурудзу, мотивуючи це відсутністю виставленого рахунку на оплату авансу та заявки на відвантаження.

За змістом статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Отже, позивач, взявши на себе обов`язок поставити відповідачу товар у кількості 1600,00 т у термін до 30.11.2020, повинен був не лише забезпечити його наявність на складі ТОВ "Комбікормник" у вказаній кількості, а й надати безперешкодний доступ відповідачу до складу з метою завантаження товару.

Суд вважає, що така поведінка позивача є неправомірною та свідчить про недобросовісність його дій щодо виконання взятих на себе зобов`язань.

У свою чергу інтереси відповідача у такому випадку мали б захищатися в обумовленому законом і Договором порядку.

Разом з тим, здійснення попередньої оплати без надання відповідної заявки на отримання оплати, рахунку на оплату та підтвердження про наявність товару на складі не відповідає умовам Договору.

При цьому позивач за неможливості поставити товар не мав права і подавати такі документи і вимагати здійснення оплати. Утримання позивачем у себе цих коштів покладає подвійний тягар на відповідача, який не тільки не отримує товар, але й позбувається (хоча і тимчасово) можливості обігу таких грошових коштів. Негативні наслідки настають також і для позивача, який мав би зареєструвати податкову накладну за такою подією, і покласти на себе додаткові податкові зобов`язання.

Таким чином, суд вважає розумними та обачливими дії позивача, який хоча і порушив зобов`язання щодо поставки товару, проте, повертаючи кошти, зменшував відповідні негативні наслідки для обох сторін.

Стосовно неналежного виконання позивачем свого зобов`язання скласти та зареєструвати податкові накладні суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7. статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положеннями пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, або дата відвантаження товарів.

Як встановив суд, за фактом отримання від відповідача коштів та поставки товару позивач на дату виникнення податкових зобов`язань склав податкові накладні, які за умовами Договору повинен був зареєструвати протягом 5 робочих днів.

З наданих документів вбачається, що податкові накладні були складені та зареєстровані за усіма господарськими операціями за Договором, проте позивач порушив строки реєстрації податкових накладних №1 від 16.10.2020; №2 від 19.10.2020; №2 від 02.11.2020; №3 від 20.10.2020; №4 від 26.10.2020; №3 від 02.11.2020; №4 від 06.11.2020; №5 від 18.11.2020; №6 від 23.11.2020; №1 від 02.12.2020.

Сам факт порушення строків реєстрації податкових накладних є підставою для відтермінування настання обов`язку щодо сплати 16,67% вартості товару та/або покладення на позивача відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій, передбачених у Договорі, проте не звільняє відповідача від здійснення оплати коштів за поставлений товар після їх належної реєстрації.

За змістом ст. 236 Господарського кодексу України у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов`язання від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов`язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов`язання.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій (ст. 237 ГК України).

У п. 5.6 Договору сторони передбачили, що у разі порушення (часткового або повного невиконання та/або неналежного виконання) умов, у тому числі п.6.1.- 6.4., Покупець має право затримати оплату товару до моменту належного виконання в повному обсязі Постачальником вказаних умов.

На переконання суду, зазначений пункт з достатнім ступенем конкретизації визначає надане сторонами Договору Покупцю право затримати оплату решту вартості товару до моменту поставки Постачальником усієї кількості товару, тобто 1600,00 т.

Враховуючи наведені обставини, суд погоджується з доводами відповідача про наявність у нього правових підстав для застосування п. 5.6 Договору та затримання оплати за товар до моменту належного виконання позивачем своїх зобов`язань щодо поставки товару.

Разом з тим, після 30.11.2020 сторони намагались вирішити питання щодо поставки товару в належній кількості.

Як вже зазначалося вище, 02.12.2020 позивач допоставив відповідачу 105,88 т, що підтверджується видатковою накладною №10 від 02.12.2020 та товарно-транспортними накладними №483210, 483211, 483212 від 02.12.2020.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 19.01.2021 №35/01-2021, в якому вимагав здійснити постачання товару/кукурудзи у кількості 319,98 т, з яких 159,98 т до кількості 1600,00 т, та 160,00 т - це кількість товару +10% за вибором ТОВ "Манад" як покупця, за ціною, передбаченою у п. 4.1 Договору.

З наданої позивачем відповіді у листі від 25.01.2021 №1 вбачається, що він був готовий поставити відповідачу товар, але лише у кількості 160,00 т за умови оплати рахунку №1 від 25.01.2021 на поставку кукурудзи у кількості 160,00 т на суму 1 008 000,00 грн згідно з п. 5.2 Договору.

Проте відповідач не сплатив позивачу жодних коштів, у тому числі щодо оплати рахунку №1 від 25.01.2021, натомість у листі від 02.02.2021 №38/02-2021 зазначив про здійснення остаточної оплати у розмірі 16,67% вартості товару за вже отриманий товар та повної оплати за 319,98 т виключно після здійснення позивачем поставки такої кількості товару в повному обсязі.

Позивач з такими умовами оплати не погодився, проте одразу не відмовився від подальшої поставки, а повторно у листі від 08.02.2021 №2 вимагав сплатити йому кошти у розмірі та порядку, зазначеному у листі від 25.01.2021 №1. При цьому позивач заперечував проти обов`язку поставити +10% до основної кількості кукурудзи, що за вищевикладеним висновком суду є правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Доказів щодо дати отримання вказаного листа відповідачем позивач суду не надав.

Відповідач відповіді на цей лист не надав та не сплатив позивачу кошти на підставі виставленого позивачем рахунку від 25.01.2021 №1 у встановлений у Договорі строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов`язання.

Отже, враховуючи положення п. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України та нездійснення відповідачем попередньої оплати у розмірі 83,33% від вартості товару, у позивача виникло право на відмову від виконання взятих на себе зобов`язань з поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач таким правом скористався, звернувшись до Господарського суду Київської області із позовом від 04.03.2021 про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 867 126,00 грн, який отримано судом 09.03.2021 (т.4 ас.с.126).

Суд вважає, що вказана дата (09.03.2021) є найранішою датою, доведеною належними доказами, коли слід вважати, що відповідача фактично повідомлено про відмову позивача від здійснення допоставки кукурудзи.

У цьому випадку правомірна відмова від допоставки решти обумовленої кількості товару тягне за собою наслідки у вигляді зменшення загальної кількості товару у розумінні п. 3.1 Договору на таку решту.

Отже, остаточною кількістю спірного товару відповідно до п. 3.1 Договору є вже поставлені 1440,02 т.

Таким чином, з урахуванням строку, встановленого у п. 5.2 Договору, відповідач повинен був сплатити позивачу решту вартості поставленого товару у розмірі 867 126,00 грн у термін до 16.03.2021.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530, 693 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив позивачу кошти за поставлений товар у розмірі 867 126,00 грн у встановлений Договором строк, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати за поставлений на загальну суму 867 126,00 грн товар, позивач нарахував та заявив до стягнення 66 044,12 грн пені за період з 17.03.2021 по 17.09.2021, 57 943,03 грн 3% річних за період з 17.03.2021 по 07.06.2023, 331 137,30 грн інфляційних втрат за період з квітня 2021 року по квітень 2023 року.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Зі ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони у п. 8.4 Договору передбачили що, у випадку несвоєчасної оплати товару, Покупець зобов`язується оплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені, встановив, що розмір пені за період з 17.03.2021 по 17.09.2021 становить 69132,51 грн, розмір 3% річних за період з 17.03.2021 по 07.06.2023 становить 58 655,73 грн, а розмір інфляційних втрат за період квітень 2021 року - квітень 2023 року - 357 600,94 грн, що є більшим ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та не може самостійно змінювати предмет позову, позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, тобто у розмірі 66 044,12 грн, 57 943,03 грн та 331 137,30 грн, відповідно.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову в повному обсязі, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача, становить 19 833,76 грн.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, суд апеляційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої інстанції, прийнятого за результатами розгляду справи.

Враховуючи те, що ухвала суду від 23.11.2021 про зупинення провадження у справі була скасована Північним апеляційним господарським судом (постанова ПАГС від 03.04.2023), а справа передана для продовження розгляду до місцевого господарського суду, суд вважає, що витрати позивача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2270,00 грн необхідно покласти на відповідача.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, заявлених позивачем у позові, суд зазначає, що у зв`язку із ненаданням позивачем доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу і зазначенням у судовому засіданні до закінчення судових дебатів у справі представником позивача про те, що докази щодо розміру понесених судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі, судом не вирішується питання щодо розподілу витрат на правничу професійну допомогу.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" (код ЄДРПОУ 32670436, вул. Центральна, 34, с. Засупоївка, Яготинський район, Київська область, 07714) на користь Фермерського господарства "Тимошенко Н.І." (код ЄДРПОУ 33380345, вул. Вишнева, буд. 8, с. Махнівка, Борзнянський р-н, Чернігівська область, 16464) 867 126,00 грн основного боргу, 66 044,12 грн пені, 57 943,03 грн 3% річних, 331 137,30 грн інфляційних втрат, 19 833,76 грн витрат зі сплати судового збору за подання позову та 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.03.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя В.В. Моцьор

Суддя М.П. Ноувен

Суддя А.В. Романенко