Ухвала

від 07.03.2024 по справі 753/21838/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/21838/18

Провадження № 2/761/99/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.,

при секретарі: Харечко О.В.,

за участі:

представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Безуглівська сільська рада Згурівського району Київської області, ОСОБА_3 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов.

В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про залишення вказаного позову без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача, явку якого судом визнано обов`язковою.

Інші учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, поважності причини неявки не повідомляли.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як зазначено в ст. 10 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

З метою з`ясування усіх обставин справи явку позивача було визнано судом обов`язковою для надання пояснень суду по суті позову.

Як вбачається з матеріалів справи, в судові засідання, які відбулися 25 січня 2024р., та 07 березня 2024р. позивач, явку якого судом визнано обов`язковою, не з`явився, про час та місце розгляду справи сторона позивача були повідомлена в установленому законом порядку, поважності причин повторної неявки до суду повідомлено не було.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989р. у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 28 жовтня 1998 року у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі зазначив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно з ч. 2 ст. 223, п. 3) ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи процесуальні строки розгляду справи, з урахуванням того, що явку позивача судом було визнано обов`язковою для надання особистих пояснень та останній повторно не з`явився в судове засідання, а також не повідомив суду причин повторної неявки у судове засідання, суд приходить до висновку про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Безуглівська сільська рада Згурівського району Київської області, ОСОБА_3 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання заповіту недійсним без розгляду.

Керуючись ст. ст. 131, 223, 257, 258 - 261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Безуглівська сільська рада Згурівського району Київської області, ОСОБА_3 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання заповіту недійсним - залишити без розгляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 08 березня 2024р.

Суддя: