Ухвала

від 29.02.2024 по справі 367/8692/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/8692/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/2975/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі: ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 лютого 2024 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 12 квітня 2024 року включно та визначено заставу 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908400 гривень, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з ухвалою суду, в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження за № 12023111040000525 від 04.04.2023 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч.1 ст.263 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 лютого 2024 року ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 12 квітня 2024 року включно та визначено заставу 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908400 гривень.

Своє рішення суд мотивував тим, що приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 стт.177 України, які не зменшилися після розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці проживання, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, суд прийшов до висновку про доведення прокурором обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою суду, захисником подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання сторони захисту та змінити раніше обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на менш обтяжливий запобіжний захід, що не пов`язаний із триманням під вартою, яким може бути особиста порука, домашній арешт або застава в наближеному до мінімального розміру.

Мотивуючи свої доводи вказує, що з 23 квітня 2023 року ОСОБА_8 фактично перебуває під вартою. За цей час статус ОСОБА_8 змінився і зменшились відповідні ризики.

Крім того, захисник вказує, що для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суддя з урахуванням ст.ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю злочину у вчиненні якого від обвинувачується.

Так, ОСОБА_8 має постійне місце проживання у м. Бровари, має сім`ю (дружину та трьох малолітніх дітей), характеризується позитивно, є засновником ТОВ «Алієв», є волонтером, постачальником гуманітарної допомоги для потреб військовослужбовців, раніше не судимий. З часу перебування під вартою, неодноразово скаржився на стан здоров`я та звертався за медичною допомогою, якою в повній мірі в умовах тримання під вартою не може скористатися.

Крім того, є особи, що позитивно характеризують обвинуваченого ОСОБА_8 та готові виступити поручителями його належної поведінки.

А тому, на думку захисника, цілком очевидно, що визначений розмір застави, як альтернативи триманню під вартою, є завищеним і завідомо непомірним для обвинуваченого.

Апелянт вказує, що якщо припустити, що певні ризики на даній стадії існують, то вони безумовно можуть бути забезпечені застосуванням менш обтяжливих запобіжних заходів.

Обвинувачений ОСОБА_8 належним чином повідомлявся про дату та час судового засідання, клопотань про його участь у судовому засіданні до суду не надійшло.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч.4 ст.4221 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності обвинуваченого.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав апеляційні вимоги необґрунтованими, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Правовими приписами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На думку колегії суддів, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано.

Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , як того вимагає закон, суд встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує прокурор, підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

З врахуванням характеру висунутого ОСОБА_8 обвинувачення у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, передбачених ч.4 ст.187. ч.1 ст.263 КК України, тих обставин, що обвинувачений на момент затримання перебував у розшуку по іншому кримінальному провадженні, на даний час ще не допитані потерпілий та свідки, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, на думку колегії суддів, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що достатньою підставою, що свідчить про ймовірність вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення є той факт, що стосовно нього на розгляді Броварського міськрайонного суду Київської області перебувають кримінальні провадження за ч.2 ст.289, ч.4 ст.296 КК України, ч.4 ст.187 КК України, ст.257, ч.2 ст.15, п.п.1, 6 ч.2 ст.115 КК України.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу та при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 не зменшились.

Також, в сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону суд врахував дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також інші обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Зокрема, що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_8 має дружину та трьох дітей, є підприємцем та волонтером, що свідчить про міцність його соціальних зв`язків та відсутність встановлених судом ризиків, то на переконання колегії суддів вони є необґрунтованими, оскільки наведені захисником дані, хоч і свідчать про наявність соціальних зв`язків, однак, на даному етапі провадження, не є достатніми стримуючими факторами з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, поставлені йому у провину, які у своїй сукупності, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, жодних належних доказів, щодо неможливості перебування ОСОБА_8 за станом здоров`я в умовах слідчого ізолятора захисником не надано.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на даному етапі судового розгляду застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, зокрема і особистої поруки та домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, які продовжують існувати, та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Положення ч. 4 ст. 182 КПК України визначають, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Доводи апеляційної скарги захисника про надмірну суму застави, колегія суддів, вважає безпідставними, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, та інших обставин, що мають значення, у даному випадку, а тому на переконання колегії суддів, застосований судом першої інстанції альтернативний запобіжний захід у виді застави у раніше визначеному судом розмірі, у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде цілком достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов`язків послужить достатнім стримуючим фактором, що виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від суду або продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується або вчинити інші протиправні дії.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та змінисудового рішення.

Керуючись ст.ст. 401, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 лютого 2024 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 12 квітня 2024 року включно та визначено заставу 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908400 гривень - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: