Рішення

від 06.03.2024 по справі 826/3696/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 року справа №826/3696/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою выдповыдаліністю "БНХ України" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» (з 17.11.2021 змінено найменування на товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БЕЛФЕРТ Україна») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2015 № 0003502205, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 800 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача є суб`єктивними і не ґрунтуються на перевірених первинних документах бухгалтерського обліку і податковій звітності позивача щодо господарських операцій з ПВП «Квадро» та є невмотивованими. Придбана сільськогосподарська продукція в контрагента використана у власній підприємницькій діяльності шляхом подальшого збуту.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на те, що операції по взаємовідносинах між позивачем та ПВП «Квадро» не мали реального характеру, оскільки контролюючим органом під час проведення перевірки встановлені обставини, які свідчать про фактичну неможливість виконання сторонами договірних зобов`язань. За даними податкової інформації ДПІ у Голосіївському районі не встановлено декларування податкового кредиту з контрагентами постачальниками ПВП «Квадро» по ланцюгу постачання; розпочато досудове розслідування за № 42015100010000215 щодо службових осіб ПВП «Квадро» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, під час якого встановлено, що ПВП «Квадро» ухилилось від сплати податків по відносинам із ТОВ «Болтон Груп»; ПВП «Квадро» входить до групи транзитно-конвертаційних підприємств та не підтвердило реальність господарських операцій зі своїми контрагентами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 15.10.2015 №0003502205.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.06.2021 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд вказав на те, що під час нового розгляду справи слід дослідити обставини щодо руху цього товару та спосіб його транспортування, наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів, а також перевірити чи були обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру) господарські операції постачання товару позивачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 (суддя Маруліна Л.О.) прийнято справу до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2023 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Сторони прибули у судове засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У вересні 2015 року ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов`язань з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Комод на Лівобережній» (код ЄДРПОУ 33551208), ТОВ «Сіті Консалтинг» (код ЄДРПОУ 35892634) за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 та ПВП «Квадро» (код ЄДРПОУ 24126303) за період з 01.04.2015 по 31.05.2015, за результатами якої складено акт від 17.09.2015 № 1102/26-53-22-05-21/32305906.

Перевіркою встановлено, що ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» по взаємовідносинах з ПВП «Квадро» порушено пункт 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 533 333,00 грн за квітень 2015 року.

Встановлені в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по взаємовідносинам із ПВП «Квадро», у зв`язку із тим, що за даними податкової інформації ДПІ у Голосіївському районі не встановлено декларування податкового кредиту з контрагентами постачальниками ПВП «Квадро» по ланцюгу постачання; розпочато досудове розслідування за № 42015100010000215 щодо службових осіб ПВП «Квадро» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, під час якого встановлено, що ПВП «Квадро» ухилилось від сплати податків по відносинам із ТОВ «Болтон Груп»; ПВП «Квадро» входить до групи транзитно-конвертаційних підприємств та не підтвердило реальність господарських операцій зі своїми контрагентами.

Крім того, відповідач зазначив про ненадання доказів відрядження посадових осіб ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» та доказів перерахунку ТОВ «Компанія «Флора України» грошових коштів, отриманих від реалізації олії соняшникової, актів прийняття на зберігання та повернення зі зберігання олії соняшникової та доказів оприбуткування на складі, що вказує на нереальність операцій із ПВП «Квадро».

Не погодившись з висновками, викладеними у акті, ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» подано 06.10.2015 заперечення на акт, за результатами яких відповідачем повідомлено листом від 13.10.2015 №22402/10/26-53-22-05, яким висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2015 № 0003502205, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 800 000,00 грн, в тому числі за основним платежем 2 533 333,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 266 667,00 грн.

Позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 15.10.2015 № 0003502205 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 25.12.2015 №19642/10/26-15-10-08-35 податкове повідомлення-рішення від 15.10.2015 № 0003502205 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом п`ятим статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 цього Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» (Покупець) та ПВП «Квадро» (Постачальник) укладено договір поставки від 27.04.2015 №01/27/04-П, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити у власність Покупця олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку українського походження, врожаю 2014 року згідно ДСТУ 4492:2005, а Покупець - прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю Товару, загальна ціна Товару узгоджується Сторонами та визначаються в Специфікації (п.1.2).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору поставка товару здійснюється на умовах та в строк, визначений в специфікації; сторони погодились при визначенні умов поставки застосовувати офіційні правила тлумачення торговельних термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Факт здійснення поставки засвідчується податковою накладною, яка підписується сторонами в момент передачі товару.

Одночасно з Товаром Постачальник зобов`язується передати Покупцю документи, що стосуються Товару та підлягають передаванню разом із Товаром, а саме: податкову накладну, рахунок-фактуру, інші документи, які стосуються поставки Товару.

Товар має відповідати вимогам щодо якості в момент його передавання Покупцеві (п.3.4 Договору). Постачальник зобов`язаний за кожну партію Товару, що є предметом поставки за цим договором, видати документ, який посвідчує відповідність названого Товару вимогам відповідних стандартів або технічних умов (п.3.5 Договору).

Згідно п.4.1 Договору Постачальник поставляє Товар Покупцю за цінами, що визначені у Специфікації. Ціна Договору визначається як сума вартості поставленого Товару.

Покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п.4.4 Договору).

Згідно зі Специфікацією №1 до договору поставки №01/27/04-П від 27.04.2015 від 27 квітня 2015 року Постачальник зобов`язався передати Покупцю, а Покупець прийняти і оплатити: олію соняшникову у кількості 800т +/- 10%; загальна вартість Товару складає 15 200 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%; у строк до 31 травня 2015 року; на умовах EXW Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, 28 згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс в редакції 2010 р.

Зберігання Товару забезпечувалось Постачальником.

На підтвердження виконання умов Договору позивачем надано копію видаткової накладної від 30.04.2015 №270, згідно якої ПВП «Квадро» поставило олію соняшникову нерафіновану у кількості 800т на загальну суму 15 200 000,00 грн, у тому числі ПДВ 2 533 333,33 грн.

ПВП «Квадро» виписано позивачу податкову накладну від 30.04.2015 №43 на загальну суму 15 200 000,00 грн, у тому числі ПДВ 2 533 333,33 грн, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.05.2015.

Крім того, в підтвердження якості Товару надано посвідчення якості на олію соняшникову нерафіновану невиморожену від 30.04.2015.

Постановлений товар на вказану суму оплачений в повному обсязі, що підтверджується виписками банку, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Водночас, слід зазначити, що у податковій накладній від 30.04.2015 №270 міститься посилання на договір № 01/27/04-П від 27.04.2014, а не №01/27/04-П від 27.04.2015, суд вважає, що вказане є опискою та не впливає на суть господарської операції.

Посилання контролюючого органу на те, що в посвідченні якості зазначено одержувача ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна», а не ПВП «Квадро», то, як пояснив позивач, останнє видано лабораторією заводу-виробника олії соняшникової ТОВ «Агроальянс ГРУП» на вимогу позивача, яке також містить печатку контрагента. Зі змісту посвідчення можна відслідкувати, що дослідження стосуються саме Товару, що є об`єктом договору поставки від 27.04.2015 №01/27/04-П.

Отже, первинні документи по взаємовідносинах із ПВП «Квадро» мають всі необхідні та достатні дані для визначення виду послуг, об`єму наданих послуг, їх вартість, чітко зазначено економічну доцільність укладання господарського договору із зазначеним суб`єктом господарювання, характер та об`єм наданих послуг.

Водночас, як вбачається з акту перевірки та відзиву відповідача, останній посилається на лист Старшого слідчого другого ВКР СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві капітана податкової міліції, згідно з якого СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 01.07.2015 було розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженні № 42015100010000215 щодо службових осіб ПВП «Квадро» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ПВП «Квадро» у період з 01.12.2013 по 31.05.2015 шляхом оформлення документів на купівлю-продаж олії соняшникової, насіння соняшника, кукурудзи у ТОВ «Болтон Груп», ТОВ «Трансспецоіл», ТОВ «Сан-Ріо», ТОВ «Зерно-Альянс», ТОВ «Компанія Агростар», ТОВ «Агро Ф`ючер», ТОВ «ЛВН Лімітед», ТОВ «Компанія «Флора України», ТОВ «ОЙЛ К», ТОВ «ЕКО Лідер», ДП «Укртранснафтопродукт», ПП «Тов Світ Олія», ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД», ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна», ТОВ «Світ Олія», ТОВ «Фармастор», ТОВ «Компанія Квадро-К» ухилилось від сплати податків в особливо великих розмірах.

СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 10.07.2015 за № 32015100010000113 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою ст. 191 КК України щодо службових осіб ПВП «Квадро», ДП «Укртранснафтопродукт» та ТОВ «Болтон-Груп», які за результатами проведених взаєморозрахунків з купівлі-продажу олії соняшникової нерафінованої, привласнили кошти підприємства, яке фінансується з державного бюджету.

СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 21.04.2015 порушеному за № 32015100020000086 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 112 КК України, яким було встановлено, що ТОВ «Оіл Інтрейд» у період 2014-2015 років формувало фіктивний податковий кредит підприємствам реального сектору економіки, а саме: ТОВ «Агроветзахист Україна» та ТОВ «Еко Лідер» начебто за реалізацію на адресу останніх соняшникової олії нерафінованої.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належними та достовірними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 73) та на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75).

За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Довести правомірність своїх дій чи рішень відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Виключно з посиланням на вищевказану інформацію контролюючий орган дійшов висновку, що перевіркою не підтверджено реальність господарської операції між позивачем та ПВП «Квадро».

Сам по собі факт того, що контрагент позивача фігурує в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом, а потребує здійснення комплексного дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням інших обставин.

Правова позиція з цього питання неодноразово висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 809/1139/17, від 26 червня 2018 року у справі № 808/2360/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 1.380.2019.004714, від 09 червня 2021 року у справі № 640/15850/20, від 25 жовтня 2023 року у справі № 808/3686/16.

Суд звертає увагу, що як зазначено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до частини четвертої ст. 72 КАС України був би обов`язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію та інформацію із загальнодоступних джерел, а саме Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами та не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Щодо посилання контролюючого органу в акті перевірки на справу №826/4721/15 за адміністративним позовом ПВП «Квадро» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2015 № 0000111502, то суд зазначає, що вказана справа жодним чином не стосується даних спірних правовідносин.

Крім того, рішенням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі №826/4721/15 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 про відмову у задоволенні позову та прийнято нове рішення, яким задоволено позов ПВП «Квадро» і скасовано податкове повідомлення-рішення контролюючого органу.

Слід також наголосити, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі №826/16272/13-а, також у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 560/12630/21, в яких касаційний суд зазначив, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Також, у постанові від 16 квітня 2019 у справі №804/6909/17 Верховний Суд вкотре підтвердив позицію, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Щодо обставини руху товару, спосіб його транспортування та подальшої реалізації судом встановлено наступне.

Як доказ щодо необхідності укладення із ПВП «Квадро» договору поставки №01/27/04-П від 27.04.2015 позивачем надано суду копію договору комісії № 28/04-К від 28.04.2015 разом з додатками до нього, який було укладено позивачем із TOB «Компанія «Флора України» (далі - Договір комісії), відповідно до умов якого позивач, як Комітент, доручив TOB «Компанія «Флора України» (Комісіонер), а Комісіонер, відповідно, зобов`язався за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії:

здійснювати реалізацію на експорт з України Товару, що належить Комітенту. Найменування Товару, асортимент, кількість і ціна Товару погоджуються в Додатках до Договору;

укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах Комітента; а також діяти в інтересах Комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів;

укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом;

інші дії, пов`язані з вищевказаними операціями, необхідні для виконання доручень Комітента.

Як вбачається з Додатку № 1 від 30.04.2015 до Договору комісії Комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента продає на експорт наступний Товар: олія соняшникова нерафінована 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2014 р. згідно ДСТУ 4492:2005, в кількості 300,00 т, мінімальна ціна продажу за 1 тону: 780,00 доларів США, місце передачі Товару на комісію: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, умови постачання Товару на експорт: СРТ Морський термінал, м, Миколаїв, вул. ГромадянськаД 17, згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р., комісійна плата за реалізацію Товару на експорт по дному Додатку за 1 (одну) тону складає 300,00 грн. за 1т, в т.ч. ПДВ 20 %. На виконання Додатку № 1 від 30.04.2015 до Договору комісії - 30.04,2015 Сторонами складено акт прийому-передачі № 1 до Договору комісії щодо передачі Товару на комісію в кількості 300,00т в Донецькій області, м. Слов`янськ, вул. Свободи.

Як вбачається з Додатку № 2 від 30.04.2015 до Договору комісії Комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента продає на експорт наступний Товар: олія соняшникова нерафінована 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2014 р. згідно ДСТУ 4492:2005, в кількості 500,00 т, мінімальна ціна продажу за 1 тону: 780,00 доларів США, місце передачі Товару на комісію: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, умови постачання Товару на експорт: СРТ Морський термінал, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117, згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р., комісійна плата за реалізацію Товару на експорт по дному Додатку за 1 (одну) тону складає 300,00 грн. за 1т, в т.ч. ПДВ 20 %. На виконання Додатку № 2 від 30.04.2015 до Договору комісії - 30.04.2015 Сторонами складено акт прийому-передачі № 2 до Договору комісії щодо передачі Товару на комісію в кількості 500,00т в Донецькій області, м. Слов`янськ, вул. Свободи.

Між Позивачем та TOB «Компанія «Флора України» 15.05.2015 укладено Додаткову угоду № 1 до Додатку № 2 від 30.04.2015 до Договору комісії, якою Сторони внесли зміни щодо розміру комісійної плати за реалізацію Товару та встановили вартість - 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Також в матеріалах справи містяться копії товарно-транспортних накладних, що підтверджують транспортування Товару Комісіонером за дорученням ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» з м. Слов`янськ, вул. Свободи до м. Миколаїв, а саме: № 014061 від 22.06.2015, № 013633 від 23.06.2015, № 150787 від 25.06.2015, № 150788 від 29.06.2015, № 014062 від 01.07.2015, № 014064 від 01.07.2015, № 013635 від 01.07.2015, № 014063 від 01.07.2015, № 014066 від 02.07.2015, № 014065 від 02.07.2015.

В підтвердження факту відправлення Товару на експорт позивачем надано копію вантажно-митної декларації № 504050002/2015/104091 від 13.07.2015, а також банківські виписки про оплату.

Крім того, позивачем надано копії звітів TOB «Компанія «Флора України» від 23.11.2015, які свідчать про виконання Комісіонером доручення позивача за умовами договору комісії.

Позивачем також долучено до матеріалів справи долучено договір транспортного експедирування № 01-15-06 від 15.06.2015, укладеного між позивачем (Замовник) та TOB «Компанія «Флора України» (Експедитор), за умовами якого Експедитор зобов`язався забезпечити експедиторські та транспортні послуги по перевезенню та супроводженню Товару позивача.

В підтвердження виконання умов цього Договору щодо надання транспортно-експедиційних послуг позивач надав копії актів надання послуг № 35 від 23.11.2015, № 36 від 23.11.2015, № 39 від 23.11.2015, а також копію акту надання послуг щодо зберігання Товару №37.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-замовника послуг (товарів, робіт), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту ПДВ, визначену постачальником (виконавцем), та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

В свою чергу, мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Одним із видів діяльності ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є торгівля харчовими оліями та жирами. Для здійснення господарської діяльності позивач володіє необхідними потужностями, а саме: на праві оренди використовує нежитлове приміщення площею 286,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 4-А, та нежитлове приміщення площею 1 163,70 кв.м. за адресою: м. Бровари, вул. Кутузова, 127; облікова чисельність персоналу станом на 01 серпня 2015 року складала 33 особи; загальна сума активів на балансі підприємства (основні засоби, інші необоротні активи) за даними позивач складає 262 161,44 грн.

Більш того, і позивач, і його контрагент, на момент здійснення господарських операцій, були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і як платники податку на додану вартість.

Таким чином, за результатами дослідження наданих позивачем первинних документів по взаємовідносинам із контрагентом, суд дійшов висновку, що вказані вище господарські операції здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, меті ділового характеру та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем не наведено суду жодних обставин та не надано належних доказів, які свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій та недобросовісність позивача як платника податків, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд, з урахуванням вказаного, приходить до висновку, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Отже, на думку суду, позивачем правомірно відносено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій з ПВП «Квадро», відтак спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; не надано доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БЕЛФЕРТ Україна» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 1-А; код ЄДРПОУ 32305906) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) від 15.10.2015р. за №0003502205.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БЕЛФЕРТ Україна» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 1-А; код ЄДРПОУ 32305906) сплачений судовий збір у розмірі 57 000,00 грн. (п`ятдесят сім тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.