Постанова

від 03.06.2021 по справі 826/3696/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року

м. Київ

справа № 826/3696/16

адміністративне провадження № К/9901/40530/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

секретар судового засіданні - Титенко М.П.

за участю:

представника позивача - Яцюта Т.П.,

представника відповідача - Кокиза Н.В.

касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2016 (суддя - В.А. Кузьменко) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2017 (колегія суддів: А.Ю. Кучма, В.О. Аліменко, Н.В. Безименна) у справі № 826/3696/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ з іноземними інвестиціями БНХ Україна звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003502205 від 15.10.2015 про визначення суми грошового зобов`язання у розмірі 3800000,00 грн, у т.ч. 2533333,00 грн за основним платежем і штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1266667,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки відповідача є суб`єктивними і не ґрунтуються на перевірених первинних документах бухгалтерського обліку і податковій звітності позивача щодо господарських операцій з ПВП Квадро та є невмотивованими. Придбана с/г продукція в контрагента використана у власній підприємницькій діяльності шляхом подальшого збуту.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15.10.2015 №0003502205.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновків про те, що реальність господарських операцій між позивачем та його постачальником підтверджується всіма належними документами первинного господарського обліку, а також доказами подальшого збуту товару, а натомість посилання відповідача на наявність окремих кримінальних проваджень не може спростувати реальність господарської операції, оскільки такі розпочаті за фактом ухилення від сплати податків таким контрагентом, а тому не можуть свідчити про удаваність таких господарських операцій.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується, на доводи , які аналогічні висновкам акту перевірки та доводам апеляційної скарги .

В письмовому запереченні на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.09.2015 ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ з іноземними інвестиціями БНХ Україна з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов`язань з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Комод на Лівобережній , ТОВ Сіті Консалтинг за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 та ПВП Квадро за період з 01.04.2015 по 31.05.2015.

За результатами перевірки складено акт № 1102/26-53-22-05-21/32305906 від 17.09.2015, яким встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.7 ст. 201 ПК, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 533 333, 00 грн. за квітень 2015 року.

Встановлені в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по взаємовідносинам із ПВП КВАДРО , у зв`язку із тим, що за даними податкової інформації ДПІ у Голосіївському районі не встановлено декларування податкового кредиту з контрагентами постачальниками ПВП КВАДРО по ланцюгу постачання; розпочато досудове розслідування за № 42015100010000215 щодо службових осіб ПВП КВАДРО за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, під час якого встановлено, що ПВП КВАДРО ухилилось від сплати податків по відносинам із ТОВ Болтон Груп ; ПВП КВАДРО входить до групи транзитно-конвертаційних підприємств та не підтвердило реальність господарських операцій зі своїми контрагентами.

Крім того, відповідач зазначив про не надання доказів відрядження посадових осіб ТОВ БНХ Україна та доказів перерахунку ТОВ Компанія Флора України грошових коштів, отриманих від реалізації олії соняшникової, актів прийняття на зберігання та повернення зі зберігання олії соняшникової та доказів оприбуткування на складі, що вказує на нереальність операцій із ПВП КВАДРО .

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі № 0003502205 від 15.10.2015 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ БНХ Україна збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3800000,00 грн, в тому числі за основним платежем - 2533333,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1266667,00 грн.

Не погоджуючись із позицією контролюючого органу, суди резюмували про не допущення позивачем вимог ПК України.

Разом з тим, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу відповідача в межах її доводів, вважає висновки судів попередніх інстанцій про незаконність податкового повідомлення-рішення ДПІ передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій, посилаючись на положення Податкового кодексу України дійшли правильного висновку, що наведеними правовими нормами, в першу чергу, регламентовано пряму взаємозалежність правильності врахування платником податку у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагента товарів/робіт/послуг від підтвердження проведених господарських операцій належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Натомість поза увагою судів залишено те, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що реальність господарської операції позивача з ПВП Квадро підтверджується наявними видатковою та податковою накладною, документами з банку про здійснення оплати. Натомість, з урахуванням доводів податкового органу щодо відсутності фактичної поставки товару, судам необхідно було обов`язково з`ясувати порядок транспортування товару від ПВП Квадро та звернути увагу, що посвідчення якості на олію соняшникову видано 30.04.2015 ТОВ Агроальянс ГРУП (а.с.112), тобто в день оформлення видаткової накладної № 270 від 30.04.2015 (з посилання на договір № 01/27/04-П від 27.04.20 14 ) (а.а.91) про поставку товару позивачу, та складання акту прийому-передачі № 1 від 30.04.2015 про передачу олії ТОВ Компанії Флора України .(а.с.99). В посвідченні якості зазначено одержувача ТОВ БНХ Україна , тобто позивача, а не ПВП Квадро .

Податковий орган в акті перевірки, а також під час розгляду спору в судах першої та апеляційної інстанцій, наголошував та ставив під сумнів неможливість реалізації позивачу товару, який продавцями не придбавався. Такі висновки висловлювались відповідачем на підставі акту перевірки, відповідно до якого податковим органом було встановлено, що придбана ПВП Квадро олія соняшникова, яка реалізована позивачу, придбавалась у підприємств з ознаками податкових ямам . Зокрема, податковим органом, виявлено, що ПВП Квадро , в поєднанні з іншими транзитно-конвертаційними підприємствами до яких останній також відноситься купували сировину для виготовлення такої олії, серед інших від ФГ Досвід , власник якого в ході допиту вказує, що у 2013 році продав таке підприємство, тоді як в 2013-2014 роках на земельних угіддях, господарства не було посіяно ні зернових культур, ні соняшника. При цьому обсяг можливого урожаю в 2014 році по Смілянському району, складає 31,1/1 ц/га, ФГ Досвід могло би зібрати з наявних орендованих земельних ділянок лише 14.9 тон соняшника, проти 60376,6 тон, зазначених у податкових накладних, що зареєстровані у ЄРПН.

Вказаним підтверджується, що відповідачем під час податкової перевірки досліджувався рух с/г продукції від її виробника до контрагента позивача (а.с. акту 26). що не оцінено судами попередніх інстанцій, хоча в даних спірних правовідносин такі обставини мають важливе значення, з огляду на численні кримінальні провадження, що були розпочаті по відношенню до ПВП Квадро . Орім того, не оцінена судами також обставина переробки такого с/г продукту в олію соняшникову.

Суди попередніх інстанцій зосередили увагу на дослідженні факту подальшої реалізації товару позивачем, в той час, який податковий орган доводив про наявність порушень податкового законодавства при придбанні товару від ПВП Квадро .

Мотиви з яких були ухвалені рішення судів попередніх інстанції про те, що участь ПВП Квадро в групі транзитно-конвертаційних підприємств не підтверджується документально, вважаються Судом касаційної інстанції передчасними, та не належно обґрунтованими.

З огляду на викладене, з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій у даній справі, судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити не лише наявність податкової та видаткової накладної, але й встановити обставини щодо руху цього товару та спосіб його транспортування, наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів.

Згідно з підпунктом 14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Розглядувана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не перевірили чи були обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру) господарські операції постачання контрагентами позивачу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись або спростувати, як висновки та доводи податкового органу, так і перевірити висновки судів попередніх інстанцій, оскільки дослідження та відсутність належної оцінки доказів, виключає можливість перевірки касаційним судом правильності судових актів.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2017 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва C.С. Пасічник