Постанова

від 26.02.2024 по справі 460/4511/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 460/4511/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Поворозник Д.Б.

Провадження № 22-ц/811/3008/23 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: представників ПП «Фірма «Лісова казка»

Федунь С.І., Луки А.В.,

представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Фірма «Лісова казка» на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 22 березня 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне підприємство «Фірма «Лісова казка», про скасування розпорядження, зобов`язання укласти договір оренди.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що отримала всі необхідні дозволи та погодження для виділення їй у довгострокове тимчасове користування на 15 років без права вилучення та змін цільового призначення земельної ділянки лісового фонду для рекреаційно-оздоровчих цілей загальною площею 0,35 га в кварталі 35 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП «Галсільліс» на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, однак 30 серпня 2016 року Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» повідомило її про те, що не може укласти з нею договір довгострокового тимчасового користування лісами, а саме вищезазначеною земельною ділянкою лісового фонду, оскільки ця земельна ділянка вилучена з його користування на підставі розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації № 292 від 02 липня 2007 року. Стверджує, що довгострокове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а відтак Яворівська районна державна адміністрація не мала права приймати рішення про вилучення земельної ділянки комунальної власності з постійного користування комунального підприємства. Зазначає, що розпорядженням голови Яворівської районної державної адміністрації №292 від 02 липня 2007 року порушено її право користування спірною земельною ділянкою. Вказує, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

З наведених підстав просить:

-зобов`язати Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» укласти договір оренди землі з ОСОБА_1 у зв`язку з безпідставністю відмови;

-визнати незаконним та скасувати рішення Яворівської районної державної адміністрації №292 від 02 липня 2007 року в частині вилучення земельної ділянки 0,40 га, яка знаходилась в постійному користуванні Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс».

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 22 березня 2023 року, з врахуванням ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 05 липня 20023 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» у строк протягом 30 календарних днів після набрання рішенням законної сили укласти з ОСОБА_1 договір оренди лісової ділянки площею 0,35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсілліс», терміном на 15 років, для рекреаційних цілей.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору в розмірі 551,20 грн.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог оскаржило Приватне підприємство «Фірма «Лісова казка», в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду в цій частині є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що земельна ділянка площею 0,35 га, яку позивачка просить надати їй в користування, є частиною земельної ділянки площею 1,2 га, кадастровий номер 4625887500:002:000:0336, яка передана йомув користуванняна підставідоговору орендиземельної ділянки№2001від 31липня 2007року,укладеного міжорендодавцем в особі Яворівської районної державної адміністрації та Приватним підприємством «Фірма «Лісова казка». Зазначає, що вищезазначений договір зареєстровано у Яворівському районному центрі державного земельного кадастру, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 09 серпня 2007 року за № 04.07.464.00069, а речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Покликається на те, що 12 грудня 2022 року строк дії договору оренди земельної ділянки площею 1,2 га, кадастровий номер 4625887500:002:000:0336 продовжено на 5 років, а 01 лютого 2023 року між Львівською міською радою, як власником земельної ділянки, та Приватним підприємством «Фірма «Лісова казка» укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки. Вважає, що Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» в законний спосіб проінформувало позивачку про те, що земельна ділянка вибула з його юридичного володіння. Звертає увагу, що зобов`язавши Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» у строк протягом 30 календарних днів після набрання рішенням законної сили укласти з ОСОБА_1 договір оренди лісової ділянки площею 0,35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», терміном на 15 років, для рекреаційних цілей, суд не пересвідчився, чи така земельна ділянка є вільною від прав третіх осіб. З наведених підстав просить рішення суду в частині задоволеної позовної вимоги скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ПП «Фірма «Лісова казка» Федунь С.І., Луки А.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, то його законність та обґрунтованість в частині відмови в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції не перевіряється.

З оскаржуваного рішення вбачається, що судом задоволено одну із позовних вимог ОСОБА_3 , зобов`язано Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» у строк протягом 30 календарних днів після набрання рішенням законної сили укласти з ОСОБА_1 договір оренди лісової ділянки площею 0,35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», терміном на 15 років, для рекреаційних цілей.

Рішення суду оскаржується лише в частині задоволення цієї позовної вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007 «Про передачу в оренду земельної ділянки ПП фірма «Лісова казка» під будівництво відпочинково-туристичного комплексу» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству та надано ПП фірма «Лісова казка» земельну ділянку під будівництво відпочинково-туристичного комплексу, загальною площею 1,2 га, в тому числі за рахунок земель запасу Рясне-Руської сільської ради 0,80 га, з них 0,20 га пасовища, 0,28 га чагарники, 0,32 га болота та за рахунок землекористування Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» 0,40 га лісової площі; надано ПП фірма «Лісова казка» в оренду терміном на 15 років земельну ділянку площею 1,2 га під будівництво відпочинково-туристичного комплексу на території Рясне-Руської сільської ради; доручено начальнику юридичного відділу райдержадміністрації підготувати до укладення договір оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством; ПП фірма «Лісова казка» в двотижневий термін укласти договір оренди землі, провести його державну реєстрацію, сплатити витрати сільськогосподарського виробництва в сумі 1134,00 грн. та втрати лісогосподарського виробництва в сумі 28040,00 грн. згідно з розрахунками.

Судом першої інстанції встановлено, що Яворівським ДЛГП «Галсільліс» було надано висновок № 14 від 16.01.2014 «Про надання ОСОБА_1 в довгострокове тимчасове користування земель лісового фонду для рекреаційно-оздоровчих цілей», яким погоджено надання ОСОБА_1 у довгострокове тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду, загальною площею 0,35 га за рахунок земель лісового фонду Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» для рекреаційно-оздоровчих цілей терміном на 15 років, без права вилучення та зміни цільового призначення.

Яворівська районна державна адміністрація Львівської області також надала висновок № 955/3 від 07.04.2014, яким не заперечила щодо надання ОСОБА_1 в довгострокове тимчасове користування земельної ділянки лісового фонду загальною площею 0,35 га на території Рясне-Руської сільської ради, за рахунок земель лісового фонду Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», для рекреаційних і культурно-оздоровчих цілей, терміном на 15 років, без права вилучення та зміни цільового призначення.

Рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 1407 від 25.06.2014 «Про розгляд письмового звернення ОСОБА_1 » також було погоджено виділення ОСОБА_1 лісової ділянки в довгострокове тимчасове користування загальною площею 0,35 га за рахунок земель лісового фонду в кварталі 35 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради, для рекреаційних і культурно-оздоровчих цілей, терміном на 15 років, без права вилучення та зміни цільового призначення

Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства надало висновок № 1481/02 від 11.09.2014, яким також не заперечило щодо виділення ОСОБА_1 лісової ділянки Івано-Франкового лісництва в кварталі 35, виділі 6, площею 0,35 га, в довгострокове тимчасове користування для рекреаційних цілей у порядку, визначеному чинним законодавством.

Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №21/0/5-16 від 18.01.2016 «Про виділення лісових ділянок для довгострокового тимчасового користування» ОСОБА_1 виділено в довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 0,35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківської лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району терміном на 15 років для рекреаційних цілей, пункт 7 розпорядження, а пунктом 16 цього розпорядження зобов`язано Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» забезпечити укладення договорів про довгострокове тимчасове користування лісами в установленому порядку із суб`єктами, визначеними пунктами 2-14 цього розпорядження.

Оскаржуваним рішенням також встановлено, що лісова земельна ділянка площею 0,35 га, розташована в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківської лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району, виділення якої для рекреаційних цілей у довгострокове тимчасове користування шляхом оренди терміном на 15 років, було погоджено ОСОБА_1 , є частиною лісової земельної ділянки площею 0,40 га, яка згідно з розпорядженням голови Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007 була надана ПП «Фірма «Лісова казка» під будівництво відпочинково-туристичного комплексу в складі земельної ділянки загальною площею 1,2 га.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні суду, цю обставину сторони визнавали і не заперечували, рішення суду позивачка ОСОБА_1 не оскаржувала, в тому числі і в частині цієї встановленої судом обставини.

Визнання цієї обставини спростовує пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка, право користування на яку надано ОСОБА_1 (лісова ділянка площею 0.35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано Франкового лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс), є складовою земельної ділянки з кадастровим номером 4625887500:02:000:0336, наданої в оренду ПП «Фірма «Лісова казка».

Також із змісту оскаржуваного розпорядження вбачається, що земельна ділянка лісового фонду площею 0,40 га не вилучалась із землекористування Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», а лише передавалась в оренду ПП «Фірма «Лісова казка» за погодженням із землекористувачем.

Ухвалюючи оскаржуванерішення,суд першоїінстанції дійшоввисновку провідсутність підставдля визнання та скасування рішення Яворівської районної державної адміністрації №292 від 02 липня 2007 року в частині вилучення земельної ділянки 0,40 га, яка знаходилась в постійному користуванні Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», у зв`язку з чим відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги ОСОБА_1 , яка з рішенням суду погодилася, не оскарживши його в апеляційному порядку.

Статтею 18 Лісового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим терміном до одного року.

Довгострокове тимчасове користування лісами засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Суб`єктами правовідносин тимчасового користування лісами є: власники лісів або уповноважені ними особи; підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Тимчасовий лісокористувач не має права передавати лісові ділянки в тимчасове користування іншим особам.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України (в цій же редакції) було встановлено, щопередача в постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, належало до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , з метою отримання в довгострокове тимчасове платне користування лісової ділянки площею 0,35 га, розташованої в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франкового лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району, терміном на 15 років, для рекреаційних цілей, оформила належні документи, отримала погодження всіх органів, визначених ч. 4 ст. 18 Лісового кодексу України, а саме: постійного користувача лісами (Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс»), органом виконавчої влади з питань лісового господарства (Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства), відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (Яворівська районна державна адміністрація Львівської області та Рясне-Руська сільська рада Яворівського району Львівської області).

За результатами розгляду поданих позивачкою документів розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 21/0/5-16 від 18.01.2016 ОСОБА_1 було виділено в довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 0,35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківської лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району терміном на 15 років для рекреаційних цілей (п. 7 розпорядження), а також було зобов`язано Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» забезпечити укладення договорів про довгострокове тимчасове користування лісами в установленому порядку із суб`єктами, визначеними пунктами 2-14 цього розпорядження, серед яких ОСОБА_1 (п. 16 розпорядження).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у позивачки були всі передбачені законодавством підстави та законні очікування на укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки, однак не зважаючи на це, Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» відмовило ОСОБА_1 в укладенні такого договору та листом від 30.08.2016 № 149 повідомило позивача, що не може укласти договір на довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою площею 0,35 га, розташованою на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району, оскільки дана ділянка вилучена з користування Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» на підставі розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007, суд вважав відмову Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» укласти з ОСОБА_1 договір оренди зазначеної земельної ділянки незаконним та безпідставним, мотивуючи свої висновки таким.

Частиною 3 ст. 18 Лісового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами.

Зі змісту оскаржуваного розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007 вбачається, що земельна ділянка лісового фонду площею 0,40 га не вилучалась у землекористувача Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», а лише передавалась в оренду ПП «Фірма «Лісова казка» за погодженням із землекористувачем.

За таких встановлених судом обставин, суд першої інстанції, вважав безпідставним посилання Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» на вилучення з його користування спірної лісової земельної ділянки, як на підставу відмови в укладені з ОСОБА_1 договору оренди цієї ділянки, вважав, що таке суперечить вимогам чинного на той час законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги доводи відповідача Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» про неможливість укладення такого договору з ОСОБА_1 в зв`язку з тим, що спірна лісова земельна ділянка була передана в тимчасове довгострокове користування ПП «Фірма «Лісова казка» на підставі розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007 року.

Цим розпорядженням було вирішено надати ПП фірма «Лісова казка» земельну ділянку під будівництво відпочинково-туристичного комплексу, загальною площею 1,2 га, в тому числі 0,40 га лісової площі за рахунок землекористування Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», терміном на 15 років.

Розпорядження не скасовувалося, не визнавалося незаконним в судовому порядку, а відтак таке було чинним на момент прийняття розпорядження головою Львівської обласної державної адміністрації від 18 січня 2016 року №21/0/5-16, яким виділено ОСОБА_1 в довгострокове тимчасове платне користування ділянку площею 0,35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківської лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району терміном на 15 років для рекреаційних цілей, термін дії оренди земельної ділянки ПП «Фірма «Лісова казка» станом на 18 січня 2016 року не закінчився.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд також врахував і те, що цим розпорядженням було доручено начальнику юридичного відділу райдержадміністрації підготувати до укладення договір оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством, а ПП «Фірма «Лісова казка» зобов`язано в двотижневий термін укласти договір оренди землі, провести його державну реєстрацію і сплатити витрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, однак відповідачі, ні Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс», ні Яворівська районна державна адміністрація Львівської області, не надали суду будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів реалізації даного розпорядження, а саме укладення відповідного договору оренди з ПП «Фірма «Лісова казка» (не надано копії такого договору та доказів його державної реєстрації), чи передачі цьому підприємству спірної ділянки в користування в інший спосіб.

Суд такожзазначив,що навіть, якщо припустити, що розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007 було реалізоване і земельна ділянка лісового фонду площею 0,40 га була передана в тимчасове користування (оренду) ПП «Фірма «Лісова казка», то враховуючи встановлені цим розпорядженням для ПП «Фірма «Лісова казка» строк укладення договору (два тижні) та терміном оренди 15 років, на даний час строк дії такого договору, за умови його укладення, все одно закінчився, а доказів продовження строку дії такого договору чи укладення з ПП «Фірма «Лісова казка» нового договору оренди цієї лісової земельної ділянки відповідачі суду не надали.

Разом з тим, подаючи апеляційну скаргу, ПП «Фірма «Лісова казка» долучила копію договору оренди земельної ділянки, укладеного між Яворівською районною державною адміністрацією Львівської області та ПП «Фірма «Лісова казка» 31 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу.

Договір зареєстровано у Яворівському районному Центрі державного земельного кадастру, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 09 серпня 2007 року №04.07.464.00069.

Пункти 1.1, 2.1 договору оренди передбачають, що в оренду передається земельна ділянка, що виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, загальною площею 1.2 га , земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 46258875600:02:000:0336, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район на території Рясне Руської сільської ради.

Пунктом 3 договору передбачено, що договір укладений на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 12.2 договору оренди дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Крім цього, до апеляційної скарги апелянтом долучено договір оренди землі від 01 лютого 2023 року, укладений між Львівською міською радою (орендодавець) та ПП «Фірма «Лісова казка», у якому зазначено, що орендодавець на підставі ухвали від 12.12.2022 року №2766 «Про продовження ПП «Фірма «Лісова казка» терміну оренди земельної ділянки у с. Підрясне» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва відпочинково-туристичного комплексу з кадастровим номером 46258875600:02:000:0336, яка розташована в с. Підрясне, земельна ділянка площею 1.2000 га, строк дії договору 5 років.

Вищенаведеним підтверджується наявність укладених договорів оренди спірної земельної ділянки, в тому числі і на день ухвалення судом оскаржуваного рішення.

Наведеним вище спростовуються висновки суду першої інстанції про те, що розпорядження Львівської обласної державної адміністрації № 21/0/5-16 від 18.01.2016 в частині виділення ОСОБА_1 в довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 0,35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківської лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району терміном на 15 років для рекреаційних цілей (п. 7 розпорядження) та зобов`язання Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» забезпечити укладення договору про довгострокове тимчасове користування лісами в установленому порядку, зокрема, з ОСОБА_1 (п. 16 розпорядження), на момент ухвалення рішення судом є чинними і підлягають виконанню, однак не виконані Яворівським ДЛГП ЛГП «Галсільліс» без передбачених законодавством підстав.

А відтак, встановлені судом апеляційної інстанції вищенаведені обставини, спростовують висновки суду першої інстанції про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» укласти з нею договір оренди лісової ділянки площею 0,35 га в кварталі 36, виділі 6 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсілліс», терміном на 15 (п`ятнадцять) років, для рекреаційних цілей.

З врахуваннямвищенаведеного,колегія суддівприходить довисновку,що оскаржуване рішення Яворівського районного суду Львівської області від 22 березня 2023 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» у строк протягом 30 календарних днів після набрання рішенням законної сили укласти з ОСОБА_1 договір оренди лісової ділянки площею 0,35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсілліс», терміном на 15 років, для рекреаційних цілей, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині вимог нового судового рішення про відмову в задоволенні цієї позовної вимоги ОСОБА_1 , в решті рішення суду слід залишити без змін.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Лісова казка» задовольнити.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 22 березня 2023 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсілліс» у строк протягом 30 календарних днів після набрання рішенням законної сили укласти з ОСОБА_1 договір оренди лісової ділянки площею 0,35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсілліс», терміном на 15 років, для рекреаційних цілей скасувати та ухвалити в цій частині вимог нове судове рішення, яким в задоволенні цієї позовної вимоги ОСОБА_1 відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Фірма «Лісова казка» 826 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 07.03.2024 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк