Ухвала

від 09.03.2024 по справі 487/2302/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/2302/24

Провадження № 1-кс/487/1963/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2024 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62024150010000563 від 08.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

08.03.2024 року старший слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках здійснення кримінального провадження з проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 08.03.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024150010000563, звернувся до слідчого судді із указаним клопотанням, у якому просив Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів. Визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та у випадку внесення застави, покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого щовівторка о 09 год. 00 хв.; не відлучатися із м. Миколаєва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками, спеціалістами, експертами у вказаному кримінальному провадженні, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання мотивоване тим, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час досудового розслідування кримінального провадження. Зміна ж запобіжного заходу на більш м`який, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні провину визнав, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Адвокат ОСОБА_5 в судовомузасіданні просивзастосувати допідозрюваного запобіжний у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, посилаючись на те, що зазначені у клопотанні ризики не доведені.

Заслухавши позицію сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування ініційованого заходу, слідчий суддя дійшов наступного.

Слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024150010000563, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснює група прокурорів Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 729-ОС від 06.12.2023 майор ОСОБА_4 призначений на посаду начальника групи зі штатної роботи відділу організаційно-мобілізаційної роботи та повсякденної діяльності штабу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України у званні «майор» та вважається такими, що приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», органи охорони державного кордону віднесено до правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_4 , займаючи посаду начальника групи зі штатної роботи відділу організаційно-мобілізаційної роботи та повсякденної діяльності штабу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України є працівником правоохоронного органу, та вчинений ним злочин, відповідно до ст. 216 КПК України, підслідний слідчим Державного бюро розслідувань.

Відповідно до ч. 4 Вступу до Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до ч. 4 Преамбули Дисциплінарного статуту Збройних сил України, Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до ст. ст. 3, 21, 68 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно із ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бездоганно і неухильно додержуватись порядку правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, поважати честь і гідність кожної людини.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, 08 березня 2024 року, приблизно о 00 годині 00 хвилин, знаходячись навпроти домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, порушуючи усталені правила співжиття осіб, висловлюючись нецензурною лайкою та справляючи природні потреби у людному, громадському місці, використовуючи нікчемний привід, розпочав сварку із потерпілим ОСОБА_7 , в ході якої ОСОБА_4 , діючи безпричинно, демонструючи зневагу до загальноприйнятих норм моралі, виражаючись нецензурною лайкою, почав погрожувати заздалегідь заготовленим табельним вогнепальним пістолетом Макарова серія НОМЕР_2 9 мм., з якого в подальшому здійснив одиночний постріл в верхню праву кінцівку ОСОБА_7 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді вогнепальної рани 1-го пальця правої кисті, вогнепального крайового перелому основної фаланги 1-го пальця правої кисті, рваної рани 1-го пальця.

Таким чином, майор ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він 08 березня 2024 року, приблизно о 00 годині 00 хвилин, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді начальника групи зі штатної роботи відділу організаційно-мобілізаційної роботи та повсякденної діяльності штабу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України у званні «майор, знаходячись навпроти домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, порушуючи усталені правила співжиття осіб, висловлюючись нецензурною лайкою та справляючи природні потреби у людному, громадському місці, використовуючи нікчемний привід, розпочав сварку із потерпілим ОСОБА_7 , в ході якої ОСОБА_4 , діючи безпричинно, демонструючи зневагу до загальноприйнятих норм моралі, виражаючись нецензурною лайкою, почав погрожувати заздалегідь заготовленим табельним вогнепальним пістолетом Макарова серія НОМЕР_2 9 мм., з якого в подальшому здійснив одиночний постріл в верхню праву кінцівку ОСОБА_7 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді вогнепальної рани 1-го пальця правої кисті, вогнепального крайового перелому основної фаланги 1-го пальця правої кисті, рваної рани 1-го пальця.

08.03.2024 о 07 год. 54 хв. ОСОБА_4 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Надалі, 08.03.2024 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України хуліганстві, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненого із застосуванням інших предметів заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляд місця події, а саме ділянки подвір`я будинку АДРЕСА_1 , під час якого вилучено предмет злочину; протоколом затримання особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які були очевидцями даних подій та медичних працівників КНП «Міська лікарня № 4» та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, враховуючи процесуальну позицію підозрюваного та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року. Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 7 років, а тому, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим за ч. 4 ст. 296 КК України, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Окрім цього наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також примусити вже допитаних свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню.

Також наявний ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки триває проведення слідчих дій, досудове розслідування не завершено, а отже, підозрюваний ОСОБА_4 може штучно затягувати проведення досудового розслідування та судового розгляду, шляхом, зокрема, неявки за викликом до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, розголошувати відомості результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо.

Таким чином,з оглядуна обставиникримінального провадження,тяжкість покарання,що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, особу підозрюваного, суд приходить до висновку щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні та прокурор у судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу.

На думку суду, застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а запобіжний захід у виді тримання під вартою буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя визначає заставу у розмірі, який становить 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 242240 грн. Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшогослідчого Першогослідчого відділу(здислокацією ум.Миколаєві)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Миколаєві, ОСОБА_6 у кримінальномупровадженні №№62024150010000563 від 08.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюу відношенніпідозрюваногоОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням його в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком 60(шістдесят) днів терміном до 06.05.2024 року (включно).

Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, у межах 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) грн.

В разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 11.03.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1