Ухвала

від 20.03.2024 по справі 487/2302/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/2302/24

Провадження № 1-кс/487/1965/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 рокуСлідчий суддяЗаводського районногосуду містаМиколаєва ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Миколаєваклопотання прокурораМиколаївської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониПівденного регіону ОСОБА_3 у кримінальномупровадженні № 62024150010000563 від 08.03.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,

ВСТАНОВИВ:

08.03.2024 року прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості про вчинення якого 08.03.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024150010000563 звернувся до слідчого судді із клопотанням, у якому просив задовольнити клопотання та накласти арешт на накласти арешт на майно вилучене 08.03.2024 під час огляду місця події - ділянки місцевості, розташованої навпроти будівель АДРЕСА_1 , а саме на: змив речовини бурого кольору з поверхні тротуарної плитки (об`єкт № 1); змив речовини бурого кольору з поверхні тротуарної плитки (об`єкт № 3); пластиковий флакон «3D Hudra» з поверхні ганку; предмет зовні схожий на пістолет конструкцій Макарова ГС № 1742-1970 з магазином та семи патронами; гільзу патрона з патроннику ствола пістолета пістолет конструкцій НОМЕР_1 ; карту-замісник № НОМЕР_2 на одержання зброї видану на ім`я ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що зазначене майно необхідне для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості приховування, знищення доказів злочинної діяльності, проведення огляду, а також має суттєве значення для розслідування кримінального провадження.

Прокурор до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

В судовому засіданні власник майна був відсутній. Його неприбуття, згідно положень частини 1 статті 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання, матеріали, якими прокурор мотивував його доводи, слідчий суддя дійшов наступного.

Слідчою групою Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024150010000563 від 08.03.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування уформі процесуального керівництва здійснюється Миколаївською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення послугувало повідомлення, яке надійшло на «гарячу» лінію ВАХОЧ ТУ ДБР у м. Миколаєві за фактом хуліганства (ЄО ВП № 1 (Центральний) Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області № 4073 від 08.03.2024).

У ході досудового слідства встановлено, що 08.03.2024 приблизно о 00 год. 00 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваю біля домоволодіння АДРЕСА_1 , діючи умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, в ході сварки з раніше не знайомим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проявляючи особливу зухвалість, за допомогою пістолета здійснив постріл в ОСОБА_5 внаслідок чого заподів йому тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями в області правої руки, було госпіталізовано до КНП «Міська лікарня № 4».

У ході досудового розслідування було проведено огляд місця події яка мала місце 08.03.2024, на ділянці місцевості розташованій навпроти будівель АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: змив речовини бурого кольору з поверхні тротуарної плитки (об`єкт № 1); змив речовини бурого кольору з поверхні тротуарної плитки (об`єкт № 3); пластиковий флакон «3D Hudra» з поверхні ганку; предмет зовні схожий на пістолет конструкцій ІНФОРМАЦІЯ_3 з магазином та семи патронами; гільзу патрона з патроннику ствола пістолета пістолет конструкцій НОМЕР_1 ; карту-замісник № НОМЕР_2 на одержання зброї видану на ім`я ОСОБА_4 .

Інших речей та документів під час обшуку особи не виявлено та не вилучалось.

Водночас, постановою слідчого від 08.03.2024 вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62024150010000563 від 08.03.2024.

Частиною 7 статті 237 КПК України передбачено, що вилучені під час огляду речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2ст. 167 КПК України, оскільки використане як засоби, знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випаду, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Вищевказані речі, вилучені в ході проведення вищевказаного обшуку, мають доказове значення у кримінальному провадженні, згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).

Частиною 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, вказане майно є тимчасово вилученим майном.

За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Як передбачено ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч.ч. 1, 2 ст. 171 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженню; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаних у клопотанні речей.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-172 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №62024150010000563 від 08.03.2024 на майно вилучене 08.03.2024 під час огляду місця події - ділянки місцевості, розташованої навпроти будівель АДРЕСА_1 , а саме на: змив речовини бурого кольору з поверхні тротуарної плитки (об`єкт № 1); змив речовини бурого кольору з поверхні тротуарної плитки (об`єкт № 3); пластиковий флакон «3D Hudra» з поверхні ганку; предмет зовні схожий на пістолет конструкцій Макарова ГС № 1742-1970 з магазином та семи патронами; гільзу патрона з патроннику ствола пістолета пістолет конструкцій НОМЕР_1 ; карту-замісник № НОМЕР_2 на одержання зброї видану на ім`я ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення відповідно до пункту 9 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1