Рішення

від 01.03.2024 по справі 682/2274/23

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/2274/23

Провадження № 2/682/33/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мотонок Т.Я.,

за участю секретаря Мелашенко О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Горщара Б.А. ,

представника відповідача ОСОБА_3

представника органу

опіки та піклування ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута цивільну справу №682/2274/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , представник позивача: Горщар Богдан Анатолійович , до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

05.09.2023 до суду надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , представник позивача: Горщар Б.А. , до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування поданого позову вказано, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем, учасником бойових дій. Разом із ним проживає бабуся ОСОБА_13 , повнолітня сестра ОСОБА_14 , та неповнолітні (брати, сестри, по матері) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Фактично з народження батьки дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_12 не займались їх вихованням, не турбувались про стан здоров`я, моральний, фізичний та духовний розвиток, разом з дітьми не проживали однією сім`єю. Вихованням дітей займалась бабуся ОСОБА_13 та позивач, ОСОБА_1 , як старший, брат. На теперішній час, діти перебувають на їхньому утриманні та забезпечені усім необхідним. В минулому році ставилось питання щодо позбавлення батьків дітей батьківських прав, однак до правового вирішення цієї проблеми так і не дійшло, проте на даний час продовжують існувати обставини, які свідчать про ухилення батьків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від виконання батьківських обов`язків, в зв`язку з чим позивач і звернувся до суду.

Про факт ухилення батьками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від виконання батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей, свідчать відповідні обставини та докази, долучені до матеріалів справи. В тому числі, як вбачається з висновку органу опіки піклування виконавчого комітету Славутської міської ради № 04-31/636 від 10.08.2023 року, орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відносно малолітніх дітей.

За таких обставин позивач та його представник звернулись до суду та просили позбавити ОСОБА_11 та ОСОБА_12 батьківських прав відносно неповнолітніх: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 18.09.2023 у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 09.10.2023.

06.10.2023 до суду надійшла відповідь на відзив від відповідача ОСОБА_11 , в якому остання заперечувала проти задоволення позову. Зазначила, що ОСОБА_1 не вправі подавати позов до неї, як до своєї матері, про позбавлення батьківських прав у відповідності до вимог ст. 165 СК України. Позов є надуманим та безпідставним, оскільки його подано з матеріальних інтересів. Вважає, що в позовні заяві не аргументовано необхідності застосування до неї такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав. Висновок органу опіки і піклування щодо доцільності позбавлення її батьківських прав не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених належними та допустимим доказами, які б свідчили про свідоме нехтування нею своїми обов`язками, так які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.

09.10.2023 підготовче судове засідання у справі відкладено на 30.10.2023.

30.10.2023 підготовче судове засідання у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.2023.

27.11.2023 розгляд справи було відкладено на 10.12.2023 у зв`язку із неявкою до суду відповідача ОСОБА_12

20.12.2023 в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав поданий позов. Повідомив, що на даний час діти перебувають на його утриманні, перешкоди у спілкуванні з матір`ю ніхто ніколи не чинив та не чинить, а діти самі не бажають з нею спілкуватись. Окрім того, сама ОСОБА_11 не бере участі у житті дітей, вихованням не займається, не утримує матеріально, ніякої допомоги не надає. Всім необхідним дітей забезпечувала бабуся та тітки. Надалі він сам, коли почав заробляти, став надавати допомогу бабусі. На даний час він проходить військову службу у ЗСУ та повністю забезпечує дітей усім необхідним. З бабусею він проживав з 8 класу, допомагав їй працювати, щоб заробити гроші на сім`ю. ОСОБА_11 дітьми не цікавилась та не цікавиться, вона отримує виплати на дітей, які використовує на себе, діти коштів не отримують. Тому, оскільки ОСОБА_11 взагалі не виконує своїх обов`язків щодо виховання і утримання дітей, ОСОБА_1 просив суд позбавити її батьківських прав відносно дітей для того, щоб діти, які самі не бажають з нею жити та спілкуватися, мали змогу витратити кошти нараховані державою на освіту та забезпечення своїх потреб. Вони з бабусею прикладають всі зусилля, щоб виховати дітей, надати їм право отримати освіту та забезпечити їм належні умови для їхнього життя.

Представник позивача, адвокат Горщар Б.А., повністю підтримав позицію позивача та просив задовольнити позов.

Представник відповідача, адвокат Жилюк О.В., в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі. Зауважив, що позивач ОСОБА_1 не є членом сім`ї дітей, відносно яких він просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_11 . Позивач не надав доказів, що саме він утримує дітей, на даний час він з ними не проживає, а тому він не вправі звертатись до суду із таким позовом. Відповідачка ОСОБА_11 має житло, в якому створені всі необхідні умови для проживання дітей. В будинку бабусі, де діти на даний час проживають, умов для виховання та проживання немає: площа житла близько 52 кв.м., немає опалення та води. Бабуся отримує тільки пенсію, на яку не може утримувати дітей. ОСОБА_11 не втрачала інтерес до дітей, в її діях немає винної поведінки, яка б свідчила про ухилення нею від виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_1 , син відповідачки, з дітьми не проживає та не може займатися їхнім вихованням та утриманням. Також представник позивача вказав, що позивач ОСОБА_1 залякує дітей та їх бабусю, схиляючи до підтримання позову про позбавлення ОСОБА_11 батьківських прав. Представник відповідача вважає позов безпідставним, тому просив у його задоволенні відмовити.

Відповідачка ОСОБА_11 проти задоволення позову заперечила та повідомила, що в 1997 році вона вийшла заміж, у шлюбі народила старшого сина ОСОБА_1 . В подальшому сім`я розпалась, у зв`язку із чим шлюб із першим чоловіком було розірвано. Через 4 роки вона познайомилась із ОСОБА_12 , із яким уклала шлюб та від якого народила дітей. Дітей вони з чоловіком спочатку виховували самі; коли почали проживати в м. Славута, бабуся дітей інколи приходила до них, оскільки вони проживали в її квартирі. Однак її мати (бабуся дітей) мала нестійку психіку та була скандальною, тому ОСОБА_12 не зміг з нею ужитись, у зв`язку із чим через деякий час він поїхав до свого рідного міста Кам`янське. Надалі він інколи приїжджав, спілкувався з дітьми, дарував подарунки, хоча аліменти не платив. Відповідачка повідомила, що в квартирі, в якій вона проживала, був зроблений ремонт, у зв`язку із чим вона звернулась до ОСОБА_11 з метою повернути дітей. Однак їй було відмовлено, оскільки в квартирі була мала житлова площа. В 2018 році вона купила будинок, однак мати всеодно відмовлялась повернути дітей, тому вона ( ОСОБА_11 ) знову звернулась до органу опіки та піклування, але дітей їй так і не повернули. ОСОБА_1 з дитинства мав нестійку психіку, погано себе поводив, був проблемною дитиною. Бабуся не розповідала ОСОБА_1 про допомогу, яку вона надає дітям, оскільки ОСОБА_1 погрожує дітям і бабусі, залякує їх, створює перешкоди в спілкуванні. Відповідачка вважає себе хорошою мамою.

Відповідач ОСОБА_12 жодного разу в судове засідання не з"явився, причини неявки суду не відомі. Про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позов він не подавав.

Представник органу опіки і піклування ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позов ОСОБА_1 та висновок, наданий Службою у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_11 батьківських прав відносно її дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ОСОБА_4 повідомила, що сім`я відповідачки ОСОБА_11 давно перебуває на обліку у службі у справах дітей. З 2008 року на адресу органу опіки і піклування почали надходити звернення від лікарів та органів поліції щодо недбалого ставлення до дітей. В 2009 у ОСОБА_11 було вилучено дитину як із місця, яке загрожує здоров`ю та життю дитини. Дитина була вилучена в незадовільному стані. ОСОБА_11 вихованням дітей не займалась, діти проживали з бабусею ОСОБА_13 , якій допомагав ОСОБА_1 . Хлопець всіляко допомагав бабусі, заробляв кошти. ОСОБА_13 повністю піклувалась про дітей, однак опіку встановлювати не хотіла, скільки шкодувала доньку ОСОБА_11 та не хотіла позбавляти її батьківських прав. Окрім ОСОБА_1 до органу опіки зверталась старша дочка ОСОБА_11 - ОСОБА_14 , але їй висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_11 батьківських прав не надавався. ОСОБА_11 не виконувала і наразі не виконує своїм материнських обов"язків щодо виховання та утримання своїх дітей. Вона повнісню самоусунулася від їх виховання. Тому, на її думку існують всі підстави для задовлення позову.

В судовому засіданні 20.12.2023 у якості свідків були допитані ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також неповнолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , допит яких проводився в присутності представника органу опіки і піклування.

ОСОБА_13 , бабуся дітей та позивача, матір відповідачки, в судовому засіданні повідомила наступні обставини. Діти, в тому числі і старший ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , з дитинства проживали з нею. ОСОБА_1 , коли підріс, одразу почав допомагати їй, а відповідачка ОСОБА_11 займалась влаштуванням особистого життя, дітьми не цікавилась. На даний час вона будь-якої допомоги для дітей, зокрема матеріальної, не надає. Був період, коли вона кілька разів давала їй частину грошей, які вона отримує він держави на утримання своїх дітей, однак це тривало не довго. ОСОБА_13 вважає, що будинок, який придбала ОСОБА_11 , був куплений за гроші, які вона отримувала від держави на дітей. ОСОБА_11 дійсно купувала в їхній будинок холодильник, телевізор, вікна, однак це було ще в ті роки, коли діти були зовсім малі. Іншої допомоги вона не надає. На даний час їх матеріально забезпечує усім необхідним ОСОБА_1 , він надає кошти на утримання дітей та оплачує навчання ОСОБА_14 в коледжі. Окрім того, з дітьми допомагали і продовжують допомагати дві її дочки, тітки дітей, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . ОСОБА_11 самостійно з особистого бажання залишила дітей і пішла влаштовувати своє особисте життя. На даний час вона проживає з чоловіком з яким мають спільних дітей. Про життя своїх старших дітей відповідачка не цікавиться взагалі, діти взагалі не вважають її за матір і не бажають з нею навіть спілкуватися. ОСОБА_13 просила суд задовольнити позов.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомила, що проживає з бабусю та братом ОСОБА_1 , які її виростили. ОСОБА_11 як матір вона не пам`ятає, вона з ними (дітьми) взагалі не взаємодіє, не спілкується, не цікавиться життям, ніяк не допомагає. ОСОБА_5 вважає ОСОБА_11 чужою людиною, а не мамою. Їй ніхто не забороняє спілкуватись із ОСОБА_11 , але вона і сама цього не бажає. Братів і сестер, які зараз проживають із ОСОБА_11 , вона не знає, бачила їх тільки в школі. З матір`ю ОСОБА_11 . ОСОБА_5 проживати не хоче, бажає залишити з бабусею та братом, які забезпечують її та інших дітей усім необхідним.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судовому засіданні розповів, що він проживає разом із братом ОСОБА_1 та бабусею, які забезпечують його та братів і сетер усім необхідним. ОСОБА_7 вважає, що вони матері, ОСОБА_11 , не потрібні, вона ними не цікавиться, допомоги не надає. Батько з дитинства його бив, мати ніколи не заступалась. ОСОБА_1 заміняє для нього батька, він на нього та інших не тисне, вони його люблять, а не бояться. Матір з доброї сторони не пам`ятає, спогадів хороших про маму не має. Жити з нею та спілкуватися не хоче. Бажає залишитись із бабусею та братом.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судовому засіданні повідомив, що з його 4 років він не проживає з матір`ю, це було її бажання, тому вона до них не приходила та не цікавилась і на даний час не цікавиться. Матеріального їх усіх забезпечує бабуся та брат. Пам`ятає, що коли жив із матір`ю, добре йому не було, вона погано його годувала, їсти міг один раз на день, інколи його годували інші жінки (сусідки, мами друзів). Бували випадки, коли спав під дверима, бо мати не впускала до квартири. Це тривало близько двох років. Надалі він проживав та проживає з бабусею, жити з матір`ю не хоче та спілкуватися з нею не бажає.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що з дитинства його ростила бабуся, яка повністю опікувалась його життям. Матері і батька в своєму житті він не пам`ятає, як батьки вони були повністю відсутні. Він хоче надалі проживати з бабусею та братом.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в судовому засіданні вказав, що з 11 років не проживає із матір`ю ОСОБА_11 . На даний час час він проживає з бабусею, якій дуже допомагає брат ОСОБА_1 . Матір ОСОБА_11 ним та іншими дітьми не цікавиться та не цікавилась ніколи, тому жити з нею і підтримувати спілкування він не бажає. Про батька він взагалі нічого не знає, в його житті батько відсутній.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомила, що вона близько 10 років не проживає з матір`ю і в подальшому жити з нею не бажає. Батько їх залишив ще раніше і з того часу вона про нього нічого не знає. ОСОБА_11 вона практично не бачить, інколи зустрічає її, коли та приводить до школи своїх молодших дітей, однак її вона ігнорує, не цікавиться її життям, ніяк не допомагає. Однак після подачі до суду позову ОСОБА_11 почала приходити до школи та робити вигляд, ніби цікавиться нею та іншими.

ОСОБА_14 , старша дочка ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та рідна сестра ОСОБА_1 та дітей, в судовому засіданні повідомила, що також проживала з дитинства з бабусею. На даний час вона навчається в коледжі, навчання повністю оплачує брат ОСОБА_1 . ОСОБА_11 її життям не цікавиться взагалі, допомоги матеріальної не надає. Раніше вона надавала кошти кілька разів, але це швидко припинилось. 8 років тому ОСОБА_11 дійсно купила їй телефон, але на цьому настояла бабуся. Взагалі нічого хорошого про ОСОБА_11 сказати не може. ОСОБА_14 також зверталась до органу опіки і піклування з метою позбавити ОСОБА_11 батьківських прав відносно дітей, однак бабусі було шкода свою дочку, тому висновок вона не отримувала. Про батька вона взагалі нічого не знає і в її житті його ніколи не було.

В судовому засіданні 19.01.2024 у якості свідків були допитані: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , сусідка ОСОБА_13 , повідомила, що вона разом із чоловіком в 2012 році приїхали в м. Славута і з того часу проживають за адресою: АДРЕСА_2 . За ці 12 років мати та батько дітей, відносно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав, не брали участі в житті цих дітей. Мати ( ОСОБА_11 ) має іншу сім`ю, в тому числі неповнолітніх дітей. ОСОБА_11 при здоровому глузді і ясному розумі покинула своїх дітей: пішла в магазин за хлібом і не повернулась. На той момент молодшій дитині було 3 роки. Дітей ОСОБА_11 залишила на свою маму - ОСОБА_13 , яка самотужки їх утримувала. Тепер, коли ОСОБА_1 виріс, він також допомагає забезпечувати сім`ю. Весь тягар з утримання дітей покладено на плечі ОСОБА_13 та ОСОБА_1 . Батьки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 матеріально сім`ю не забезпечують, матеріальної допомоги не надають,у виховання дітей участі не приймають і взагалі життям дітей не цікавляться.

ОСОБА_18 повідомив, що він також є сусідом ОСОБА_13 та її онуків, які з нею проживають. Він бачить цю сім`ю кожного дня, тому знає, що діти доглянуті, виховані, охайні, працьовиті, допомагають бабусі по господарству. Батьки дітей з ними не проживають більше 10 років та взагалі не цікавляться їхнім життям. Батько виїхав в росію, мати проживає окремо. Старший брат ОСОБА_2 для дітей є авторитетом, вони його поважають. ОСОБА_18 ніколи не чув, що ОСОБА_2 ображав дітей чи якось їх залякував.

ОСОБА_16 , рідка тітка дітей, сестра відповідачки ОСОБА_11 , в судовому засіданні повідомила наступні обставини. ОСОБА_11 орієнтовно в 2012-2013 році пішла від сім`ї та більше не повернулась, дітей фактично залишила на неї та бабусю. Старшого сина ОСОБА_1 виростили вони з Бабусею ОСОБА_13 . Молодшими дітьми також займались вони з бабусею: водили в лікарню, в школу, на 1 вересня, на випускні, до репетиторів тощо. З 2015 року ОСОБА_16 не проживає із мамою ОСОБА_13 про пров. Новомісному, має свою сім`ю, тому всі обов`язки з виховання дітей лягли на плечі ОСОБА_13 . Зараз сім`ю утримувати допомагає ОСОБА_1 ОСОБА_11 дітьми не цікавиться, на думку свідка, вона взагалі не мала материнського інстинкту.

В судовому засіданні 29.01.2024 у якості свідків були допитані ОСОБА_20 та ОСОБА_21

ОСОБА_20 , начальник Управління соціального захисту, повідомила, що з 2019 року працює начальником Управління і з того часу їй відома ситуація ОСОБА_11 . В 2019 році вона, ОСОБА_20 , у складі комісії із службою у справах дітей вони виїжджали за адресою проживання ОСОБА_11 для обстеження матеріально-побутових умов проживання дітей. На той час ОСОБА_11 сама повідомляла про те, що менші діти проживають із нею, а старші з бабусею. Це також було встановлено тоді, коли комісія виїжджала і за адресою проживання бабусі дітей. Тоді питання стояло в тому, що ОСОБА_11 отримує матеріальну допомоги на дітей, однак їм коштів не надає. Надалі ОСОБА_11 отримувала в Управлінні різні види допомог: державна соціальна допомога сім`ям із дітьми як малозабезпечена сім`я; як одинок мати; як багатодітна мати; тимчасову державну соціальну допомогу, так як один із батьків не сплачував аліменти. Допомоги нараховувались на 10 дітей. Минулого року виникла наступна ситуація: щоб продовжити виплату допомоги для дітей, яким виповнилось 14 років, слід було виготовити паспорти - ID-картки, однак ОСОБА_11 документи дітям не виготовила, а звернулась до суду для оскарження рішення Управління про відмову в призначенні допомоги. За результатами розгляду справи Управління було зобов`язано здійснити нарахування та виплату допомоги.

ОСОБА_22 , начальник відділу грошових оплат та компенсацій Управління соціального захисту населення, повідомила, що вона керує відділом, який безпосередньо займається призначенням допомог. З 2007 року ОСОБА_11 перебуває на обліку як отримувач допомог: допомога при народженні дитини; допомога одиноким матерям; допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів; допомога багатодітним сім`ям. За останні три роки ОСОБА_11 отримала наступні суми коштів: за 2021 рік - 144 000 грн.; за 2022 рік - 315870 грн.; за 2023 рік - 248 296 грн. Допомога призначається незалежно від місця проживання дітей, однак ОСОБА_11 сама говорить про те, що старші діти проживають з бабусею. Законодавчо підстав не платити відповідні допомоги Управління не має, так само як і проконтролювати використання коштів працівники Управління не можуть. Одного разу була ситуація, коли діти ОСОБА_11 , хлопчик та дівчинка ( хто саме, свідок не пам`ятає), приходили в Управління та просили не виплачувати ОСОБА_11 кошти, оскільки вона їм будь-якої матеріальної допомоги не надає. Свідками цієї ситуації були багато працівників Управління, яких це дуже вразило.

29.01.2024 року за клопотанням відповідачки та її представника в судовому засіданні оголошено перерву у зв"язку з підготовкою до виступу в судових дебатах.

02.02.2024 розгляд справи було відкладено за клопотанням відповідачки ОСОБА_11

16.02.2024 розгляд справи знову було відкладено за клопотанням відповідачки ОСОБА_11

22.02.2024 розгляд справи не відбувався у зв`язку із відсутністю інтернет-зв`язку, у зв`язку із чим не працювала автоматизована система документообігу суду, про що свідчить Акт № 2 від 22.02.2024.

01.03.2024 року в судове засідання ОСОБА_11 повторно не з"явилася, її неодноразові заяви про відкладення розгляду справи розцінені судом як навмисне затягування розгляду справи, у зв"язку з чим судом було постановлено визнати неповажною причину неявки відповідачки до суду, та можливість продовження розгляду справи за її відсутності за участі її представника ОСОБА_3 , який має всі повноваження на висловлення думки відповідачки в судових дебатах.

Однак, адвокат Жилюк О.В., в судовому засіданні наполягав на відкладенні розгляду справи, відмовився від виступу в судових дебатах, та покинув залу судових засідань.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Беручи до уваги те, що відповідачка неодноразово подавала клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин, мотиви свого заперечення проти позову остання неодноразово висловлювала в попередніх судових засіданнях, її представник також обгрунтовував свою позицію, долучили всі письмові докази, які вважали за необхідне.

Отже, всі учасники справи надали свої пояснення по суті спору, досліджені всі докази та допитані свідки, а постійні відкладення розгляду справи на стадії судових дебатів, суд розцінює як перешкоджання зі сторон відповідача закінчити розгляд справи, тому судом ухвалено розгляд справи продовжити за відсутності відповідачки та її представника.

Під час виступу у судових дебатах позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зауважив, що робитиме все необхідне для забезпечення належного рівня життя дітей.

Представник позивача, адвокат Горщар Б.А., в судових дебатах підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Зауважив, що в ході судового розгляду після дослідження усіх письмових доказів та показань свідків, в тому числі неповнолітніх дітей відповідачів, знайшов підтвердження факт свідомого, умисного та систематичного ухилення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від виховання та утримання їхніх неповнолітніх дітей. Свідки одноголосно заявляли про те, що ОСОБА_11 покинула сім`ю та залишила дітей на виховання бабусі. Окрім того, були вислухані думки самих дітей, які заявили, що проживати із матір`ю не бажають, та наполягають на позбавленні батьків батьківських прав відносно них. Під час допиту дітей не прозвучало жодного позитивного висновку чи спогаду дітей про матір, яка фактично самоусунулась від виконання своїх материнських обов`язків по відношенню до дітей. Про батька діти взагалі нічого не знають. Окрім того, до участі у справі у якості свідків були залучені представники Управління соціального захисту населення, які повідомили, що діти не отримують коштів, які їм належні внаслідок наданих законом пільг, оскільки розпорядником цих коштів є ОСОБА_11 . Жодних доказів на спростування доводів позовної заяви відповідачка не надала та не підтвердила, що не втратила інтерес до дітей. Таким чином, представник позивача вважає, що позбавлення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відповідатиме найвищим інтересам дітей.

Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради Шаргородська Н.І. повністю підтримала позов та наполягала на позбавленні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 батьківських прав відносно їхніх неповнолітніх дітей. Зазначила, що мати не бере ніякої участі в житті дітей, не займається їхнім виховання та не забезпечує матеріально. Бабуся та діти безпосередньо зверталися до Служби з приводу того, що ОСОБА_11 не надає їм кошти. Мати життям дітей абсолютно не цікавиться, відвідувати батьківські збори у школі та спілкуватися із вчителями ОСОБА_11 почала після того, як було подано позов до суду. Під час судових засідань ОСОБА_11 цікавості до дітей та материнських почуттів не проявляла, вона фактично є для них сторонньою людино. ОСОБА_4 підтримала висновок, наданий Органом опіки і піклування Виконавчого комітету Славутської міської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 батьківських прав відносно неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заслухавши усіх учасників судового розгляду, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно статті 27 Конвенції, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

Згідно з п.15 постанови Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п. 16 вказаної Постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Абзацом 1 і 2 пункту 16 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України встановлено, зокрема, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розглядати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батьків до дитини (постанова Верховного суду від 06 травня 2020 року у справі №753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення у справі «Хант проти України», від 07 грудня 2006 року, п.п. 57-58).

У п.п. 47-49 рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Згідно з вимогами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідним сином відповідачки ОСОБА_11 від першого шлюбу із ОСОБА_24 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (відповідачі по справі), про що свідчать відповідні копії свідоцтв про народження дітей (а.с. 9, 10, 11, 12, 13, 14).

Предметом доказування у даній справі є факти та обставини невиконання ОСОБА_12 та ОСОБА_11 батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , що служать підставою для позбавлення батьківських прав відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України.

З документів, доданих до матеріалів справи позивачем, вбачається наступне.

Згідно характеристики ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виданої Славутською гімназією № 1 19 липня 2023 року № 264, він навчається у школі з першого класу, зарекомендував себе як дисциплінований,трудолюбивий, уважний учень, скромний, веселий, товариський, врівноважений. Проживає з бабусею, яка цікавиться його успіхами та підтримує тісний зв`язок із класним керівником. Батьки не цікавляться шкільним життям сина, мама не була присутня на батьківських зборах (а.с. 15).

Як свідчить характеристика ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 19 липня 2023 року, хлопець зарекомендував себе у школі як старанний та дисциплінований учень, навчається на високому рівні, організований, спокійний, врівноважений, проявляє лідерські якості. Вихованням ОСОБА_9 займається бабуся (а.с. 16).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у школі з першого класу, зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна учениця, має навчальні досягнення високого рівня, бере активну участь в житті школи. ОСОБА_5 проживає із бабусею, яка цікавиться успіхами дитини та та підтримує тісний зв`язок із класним керівником. Батьки не цікавляться шкільним життям сина, мама не була присутня на батьківських зборах (а.с. 17).

ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у школі з першого класу, зарекомендував себе як дисциплінований учень, маж навчальні досягнення середнього та достатнього рівня, систематично виконує домашні завдання, сумлінний, брав активну участь у житті школи та класу, має багато друзів. ОСОБА_7 проживає з бабусею, яка систематично цікавиться життям свого онука. За 4 роки навчання в середні школі мама активної участі в житті дитини не брала (а.с. 18).

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у школі з першого класу, зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна учениця, брала актину участь у громадському житті школи та класу, весела, скромна, товариська. ОСОБА_8 проживає з бабусею, яка цікавиться успіхами дитини та та підтримує тісний зв`язок із класним керівником. Батьки не цікавляться шкільним життям сина, мама не була присутня на батьківських зборах (а.с. 19).

Згідно характеристики ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній під час навчання зарекомендував себе дисциплінованим, старанним та здібним учнем, школу відвідував постійно, без поважних причин уроків не пропускав. Проживає з бабусею, яка його виховує та забезпечує, з мамою не спілкується (а.с. 20).

Медичні довідки від 21.07.2023, видані амбулаторією загальної практики - сімейної медицини, свідчать про те, що лікуванням дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 займається бабуся (а.с. 21, 22, 23, 24, 25, 26).

З акту обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають неповнолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 за бабусею ОСОБА_13 та братом ОСОБА_1 , від 03.08.2023, вбачається наступне: у приватному будинку 4 кімнати, житлова площа 52 км.м., в кімнатах необхідний косметичний ремонт, планується ремонт у ванній кімнаті, умови проживання задовільні, є електрика, вода з колодязя, газ в будинок не проведений, є необхідні меблі, діти забезпечені продуктами харчування та та сезонним одягом (а.с. 27).

Акт обстеження житлово-побутових умов від 15.07.2015 року, складений Службою у справах дітей стосовно умов проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , не може бути узятий до уваги судом, оскільки він спростовується зазначеним вище Актом від 03.08.2023 року (а.с. 68).

Надані стороною відповідачки довідки Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 від 15.08.2018 № 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 підтверджують той факт, що батько дітей ОСОБА_12 не спілкується з учителями з приводу навчання та виховання дітей, не відвідує батьківських зборів (а.с. 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76).

Надані стороною відповідача характеристики від 19.08.2024 № 259, 260, 261, 262, 263, 264 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також довідки Славутської гімназії № 1 Славутської міської ради від 07.09.2023 № 01.33-283, № 01.33-284, № 01.33-285, № 01/33-286, згідно із якими мати ОСОБА_11 була присутня на батьківських зборах та спілкувалась із вчителями з приводу успіхів дітей, не підтверджують факту участі ОСОБА_11 в житті дітей, оскільки, згідно зазначених документів, відповідачка брала участь у батьківських зборах або мала індивідуальні бесіди з учителями лише один-два рази по відношенню до кожної дитини тільки у 2023 році, тобто в той час, коли постало питання про позбавлення її батьківських прав та після звернення ОСОБА_1 до Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Славутської міської ради про надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 батьківських прав (а.с. 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90).

Відомості про трудову діяльність ОСОБА_11 не підвереджують та не спростовують факту участі останньої у житті дітей (а.с. 92-94, 95-96, 97, 98).

Варто зазначити, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_14 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини було складено Висновок органу опіки і піклування від 10.08.2023 № 04-31/686 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відносно неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 . Так, згідно висновку, неповнолітні діти з матір`ю зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , разом із бабусею ОСОБА_13 , яка займається їхнім вихованням. Мати ОСОБА_11 проживає разом із малолітніми дітьми ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_4 .

Діти ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_23 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8, ОСОБА_5 навчаються в Славутській гімназії № 1. ОСОБА_6 - випускник гімназії. Згідно характеристик на дітей виданих адміністрацією Славутської гімназії № 1, всі діти характеризуються з позитивної сторони: виховані, дисципліновані, дотримуються правил поведінки для учнів, старанні у навчанні, беруть участь в громадському житті класу та школи, мають дружні стосунки з однокласниками, користуються авторитетом серед учнів та вчителів.

Батьки ОСОБА_34 та ОСОБА_12 не цікавляться шкільним життям дітей. Бабуся ОСОБА_13 підтримує зв`язок з вчителями, класними керівниками, також займається лікуванням дітей, постійно приводить дітей до лікарні для проходження медичного огляду. |

Згідно письмових пояснень ОСОБА_17 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , та є сусідкою ОСОБА_13 , вбачається, що батьки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не беруть участі у вихованні дітей впродовж дев`яти років і не проживають разом з дітьми, турботу про них взяла на себе ОСОБА_13 , для якої помічниками стали старші онуки ОСОБА_2 та ОСОБА_19 . ОСОБА_36 стверджує, що ці діти виросли на її очах, подорослішали, змужніли, але без материнської ласки і батьківського слова.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_18 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 , та є сусідом ОСОБА_13 , розповів, що разом з ОСОБА_13 проживають її восьмеро внуків, шестеро з них є неповнолітніми. Родина дружня, діти виховані. За всі роки сусідства, понад 12 років, мати дітей ОСОБА_11 разом з ними не проживала і вихованням не займалася. Батько дітей ОСОБА_12 давно їх покинув і проживає в росії. Всі турботи за дітей покладені на ОСОБА_13 .

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини повнолітні діти ОСОБА_1 та ОСОБА_14 повідомили, що батьки не піклувалися про них і не цікавилися їхнім життям. Про батька ОСОБА_12 діти пам`ятають, що біля 14 років тому він поїхав від них проживати в Дніпропетровську область, спочатку дзвонив часто, вони з ним спілкувалися по телефону. Зараз його немає. До війни батько спілкувався з молодшими братами. Декілька разів, на прохання баби, ОСОБА_13 , висилав гроші, однак це були невеликі кошти. Наразі батько проживає в росії.

На засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_11 не з`явилася двічі, хоча була повідомлена особисто працівниками служби у справах дітей, а також їй була надіслана повістка поштою.

Таким чином, орган опіки і піклування дійшов висновку, що ОСОБА_37 та ОСОБА_12 не цікавляться життям своїх неповнолітніх дітей та не мають бажання спілкуватися з ними (а.с. 28-29).

Отже, додані стороною позивача до позову докази підтверджують факт умисного, систематичного невиконання відповідачами своїх батьківських обов`язків відносно дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час розгляду справи в суді знайшов підтвердження факт, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дітей, що призвело до того, що діти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 батьками не визнають, спілкуватись та проживати з ними не бажають. Зазначені обставини - доведені факти невиконання відповідачами. своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей - слугують підставами для позбавлення їх батьківських прав.

Заперечення відповідачкою ОСОБА_11 проти позбавлення її батьківських прав не розцінюється судом як наявність інтересу до дітей, оскільки в судових засіданнях під час розгляду справи ОСОБА_11 будь-яких материнських почуттів до дітей не проявляла, так само як і діти не виявляли любові та бажання поспілкуватись із ОСОБА_11 , до якої вони фактично ставляться як до сторонньої людини, яка нехтувала материнськими обов`язками, внаслідок чого протягом свого життя діти були позбавлені материнського піклування.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Таким чином, зважаючи на те, що діти не мають сімейних зв`язків із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , спілкуватися та проживати із ними не бажають, про що кожна дитина заявила в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позбавлення відповідачів батьківських прав сприятиме найвищим інтересам дітей та забезпечить їх нормальний моральний, психологічний розвиток та стабільне та спокійне життя в цілому.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Батьківське право - це право на виховання та представництво інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей, то позбавити громадянина батьківських прав дозволяється щодо дитини, яка не досягла повноліття, тобто 18 років.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час розгляду справи досягнув повноліття, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 273, 352-355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП та дані паспорту - невідомі), батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позбавити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (остання відома адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП та дані паспорту - відсутні) батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_9 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП та дані паспорту - невідомі) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 1074 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_12 (остання відома адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП та дані паспорту - відсутні) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 1074 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.03.2024.

Суддя Мотонок Т. Я.